Це останній з матеріалів, присвячених персональним підсумкам 2024 року від редакторів та авторів “Межі”. Ми вже поговорили про відеоігри, фільми та серіали, книги, тож прийшов час розповісти й про залізо та технології, які вразили нас протягом 2024 року.
Правила все ж ті самі, тобто їх немає. Хтось може розповісти про свої персональні придбання та апгрейди, хтось про технології, які здаються йому перспективними, хтось про індустріальні тренди року. Поїхали!
Тарас Міщенко, головний редактор “Межі”
Цей рік виявився хорошим в плані релізів різноманітних пристроїв та ще й настільки, що мені довелося скорочувати власний список девайсів, про які я хотів би згадати у підсумках. Проте все одно вийшло доволі багато, й почну я з трохи нестандартного ґаджета.
Я загалом не дуже слідкую за розвитком роботів-пилососів, тому після кількох тижнів використання Samsung Jet Bot Combo AI був сильно вражений. Навіть не стільки можливостями девайса розпізнавати обʼєкти та не зажовувати кабелі від зарядок, а тим наскільки великий ривок у розвитку зробили миючі роботи-пилососи. Тепер вони не просто возять за собою вологу ганчірку, яка робить легке вологе прибирання, а використовують спеціальні диски з тканини, здатні швидко обертатися та міняти висоту, щоб ефективно вичищати будь-які тверді поверхні. При цьому з погляду користувача все максимально просто: Jet Bot Combo AI сам набирає воду з док-станції та зволожує диски для прибирання, сам визначає поверхню (килими не миє, а тільки пилососить), сам миє диски та сам сушить. Потрібно тільки час від часу набирати воду, зливати брудну та міняти пилозбірник. Враховуючи цей досвід, мій наступний робот-пилосос точно буде мати схожу систему миття підлоги, це справді дуже зручно.
Цього року ринок процесорів для ноутбуків дещо розширився, на ньому зʼявився новий гравець — компанія Qualcomm. Ще одна спроба запустити Windows-ноутбуки на процесорах з архітектурою ARM виявилася вдалішою. Мені вдалося доволі довго покористуватися ASUS Vivobook S 15 з процесором Snapdragon X Elite X1E-78-100, і у своїх типових робочих завданнях я не зіштовхнувся з якимись проблемами софта, а навпаки отримав хороший буст продуктивності при роботі від акумулятора та чудову автономність. Тож наступного року очікую на збільшення кількості Windows-ноутбуків на ARM та збільшення кількості софта, написаного саме під цю платформу.
Найдовше цього року я користувався смартфоном Samsung Galaxy S24 Ultra, і це той випадок, коли модель не втратила актуальність навіть майже через рік після релізу. Смартфон досі пропонує топову продуктивність, чудовий екран з антивідблисковим покриттям та високою стійкістю до подряпин, топові можливості зйомки та хорошу автономність. Не знаю, що додадуть в Galaxy S25 Ultra, але S24 Ultra ще декілька років точно залишатиметься вдалою покупкою.
Ще одним пристроєм, який здивував цього року, став новий Mac mini. Компанії Apple вдалося створити дуже компактний компʼютер з високою продуктивністю, на якому можна навіть грати в деякі ігри. Враховуючи вартість стартової версії, Mac mini 2024 є хорошим варіантом для тих, хто хоче розпочати знайомство з операційною системою macOS.
Компанія Motorola останні декілька років не була дуже активною на ринку флагманських смартфонів, і я відверто нічого не очікував від неї цього року. Проте знайомство з Edge 50 Ultra залишило дуже приємні враження. Представлена на українському ринку версія одразу пропонує 16 ГБ оперативної та 1 ТБ вбудованої памʼяті, хороший набір камер, доволі продуктивну платформу та дуже швидку зарядку. Сподіваюсь, наступного року Motorola покращить підтримку свого софта, хоча вже під кінець цього року ситуація стала краще, й, наприклад, Edge 50 Ultra доволі швидко отримав оновлення до Android 15.
Олег Касіч, редактор “Межі”
Поточний рік виявився “врожайним” на цікаві компоненти для ПК. Розробники жваво оновлювали десктопні та мобільні платформи, намагаючись привернути увагу користувачів та покращити свої позиції на конкурентному ринку. Хоча цього разу обійшлось без революційних продуктів що змінюють індустрію, кілька позицій безперечно заслуговують на згадку наприкінці 2024-го.
AMD Ryzen 7 9800X3D
Окреме місце у переліку займає 8-ядерний процесор Ryzen 7 9800X3D – найшвидший ігровий чип на поточний момент. Технологічний задум AMD з додатковою кеш-пам’яттю третього рівня продовжує чудово працювати, дозволяючи у більшості проєктів отримувати максимальну кількість fps. Окрім переходу на архітектуру Zen 5, для чипів лінійки Ryzen 9000X3D використовується 3D V-Cache другого покоління, фізично розташований під кремнієвим кристалом з обчислювальними ядрами, що дозволило суттєво збільшити робочі частоти “модифікованого” CPU та спростити охолодження процесора. Тож цього разу X3D-чип не поступається класичним моделям у робочих завданнях та демонструє недосяжні результати в іграх. Безкомпромісний варіант без слабких місць? Ох, якби ж не його дефіцит та ціна, що в Україні сягає $800+ замість рекомендованих $479 (для американського ринку).
Intel Core Ultra 200V
З мобільних чипів варто виокремити лінійку Core Ultra 200V – процесори з унікальною для x86-рішень концепцією Memory on Package (MoP), що передбачає розміщення мікросхем оперативної пам’яті безпосередньо на підкладці CPU. Моделі сімейства Lunar Lake отримали інтегровану графіку з архітектурою Xe2-LPG, а також досить потужний NPU (48 TOPS) для прискорення обробки ШІ-алгоритмів. Тайлова структура з фірмовим компонуванням Intel Foveros 3D дозволили отримати досить продуктивні економічні чипи, ноутбуки на основі яких за автономністю ладні конкурувати з моделями на ARM-процесорах. Технологічно дуже цікава розробка, втім подальший розвиток цього мобільного відгалуження під питанням через зависоку собівартість виготовлення.
NVIDIA GeForce RTX 4070 Ti SUPER 16 ГБ
Ще на початку 2024 року компанія NVIDIA представила декілька SUPER-модифікацій своїх відеокарт лінійки GeForce RTX 40. Найцікавішим і очікуваним оновленням стала GeForce RTX 4070 Ti SUPER, яка отримала 256-бітову шину та 16 ГБ пам’яті. Саме у такому варіанті радше хотілось би бачити вже базову RTX 4070 Ti, але у цьому випадку актуальне “краще пізніше, ніж ніколи”. Модернізована версія зняла питання з вибором штатної відеокарти для прогресивної ігрової конфігурації “ПК місяця” – продуктивність майже рівня дорожчої RTX 4080, а місткість пам’яті достатня для експериментів з максимальними налаштуваннями якості у 1440p.
Intel Arc B580 12 ГБ
Попри непрості для Intel часи, компанія стримала обіцянку та наприкінці поточного року запропонувала відеокарти нового покоління сімейства Battlemag. Модель Intel Arc B580 12 ГБ впевнено конкурує з GeForce RTX 4060 8 ГБ, маючи суттєву перевагу коли 8 ГБ пам’яті вже недостатньо для зберігання та обробки текстур. А це вже непоодинокі випадки навіть у режимі Full HD, а тим більше в іграх з роздільністю 2560×1440. Загалом Intel позиціонує нову модель з рекомендованим цінником у $249 як найдоступніше рішення саме для 1440p. І в такому амплуа Intel Arc B580 12 ГБ виглядає досить впевнено, посилюючи конкуренцію у цьому сегменті.
Вже на січень 2025 запланований анонс цілого переліку компонентів, які потенційно можуть опинитись у списку “залізо року” наступного разу. Це й ультимативна GeForce RTX 5090 з кремезним GPU, 512-бітовою шиною та 32 ГБ пам’яті, і мобільні процесори лінійки AMD Strix Halo з інтегрованою графікою, що дасть фору дискретним відеокартам початкового класу. Пізніше чекаємо на потужніші графічні адаптери Intel Battlemag, а також системні коригування для процесорів Arrow Lake-S, що дозволять розкрити потенціал платформи LGA1851. Великі очікування від подальшого розвитку концепції “ARM на ПК”. Тож наступний рік обіцяє бути ще більш щедрим на знакові новинки.
Олег Данилов, редактор “Межі”
Спочатку, як і минулого року, я хотів обрати “Залізом 2024 року” ракету-носій SpaceX Super Heavy та космічний корабель SpaceX Starship. Те, що SpaceX вдалося здійснити під час п’ятого тестового запуску цього надзвичайного тандему вражає. Те, як Super Heavy спіймали за допомогою стартової башти – це дійсно якась фантастика.
Але потім я зрозумів, що справжнім героєм та рятівником цього року для мене стала зарядна станція Anker PowerHouse 757, яка допомогла мені працювати та навіть грати під час тривалих відключень електрики влітку та восени цього року. Про зарядні станції та інші рішення, які члени редакції використовують для забезпечення власної енергонезалежності, ми писали в окремому матеріалі.
Повний апгрейд ігрового ПК я провів у вересні 2023 року, тож у 2024 році прийшов час трохи оновити периферію та інші домашні девайси. Найбільшою, після Anker PowerHouse 757, покупкою цього року для мене став 11-дюймовий планшет Apple iPad Air з процесором M2 (2024). Він прийшов на зміну 10,5-дюймовому Apple iPad Pro (2017), який чесно відпрацював свої 7 років і вже виказував ознаки старіння (майже мертва батарея, повільність, застаріла версія iOS, деякі застосунки та ігри вже не працюють на цьому залізі). iPad для моєї родини – це основний засіб споживання контенту і навіть трохи робочий інструмент. Ми дивимось фільми та серіали, читаємо книжки, комікси, соціальні мережі та граємо на планшеті. Крім того, це засіб сплати комунальних рахунків, замовлення суші, піци та взагалі будь-чого в Мережі. Іноді я пишу та навіть трохи малюю на iPad. Тож так, для моєї родини iPad навіть важливіше ніж настільний ПК, який здебільшого є моїм робочим та ігровим інструментом.
Щодо периферії, то я нарешті купив собі невеличкі колонки, щоб озвучувати ігри та слухати музику під час роботи, бо це не завжди зручно робити в навушниках, особливо спекотного літа. Вибір припав на крихітну акустичну систему F&D V620 Black. Я шукав саме таку, щоб можна було сховати під монітор, бо місця на столі небагато. Якість звучання повністю задовольняє мій невибагливий слух.
Крім того, я нарешті замінив свою колекцію старих геймпадів Microsoft Xbox 360 Wireless Controller на сучасний Microsoft Xbox Series X|S Wireless Controller. Стало краще.
І ще одне невеличке, але важливе придбання, яке суттєво покращує “користувацький досвід” – ігрова поверхня RZTK Map 900 × 400 × 4 мм на якій вистачає місця і під мишу, і під клавіатуру, і під смартфон. А ще ця мапа світу не містить росії.
Олексій Купрієнко, автор “Межі”
Найцікавішими залізом для мене у 2024 році стала така не обов’язкова, проте цікава PlayStation 5 Pro в тандемі з найкращим аксесуаром – PlayStation Portal.
Оновлення в середині покоління для PS5 було зовсім не обов’язковим. За що й отримало досить багато критики як серед гравців, так і серед оглядачів девайсу. Проте нова “прошка” принесла досить багато мінорних покращень для гравців, які багато грають на консолі і яким не вистачало потужності в деяких іграх. І PlayStation 5 Pro ці покращення дала.
Portal взагалі вийшов у світі ще у 2023 році, але в Україну добрався тільки у 2024, тому й аксесуаром року для мене став саме зараз. Пристрій додав гнучкості у виборі ігрового місця вдома і поза його межами ще у тандемі зі звичайною моделлю PS5, але найкраще розкрився саме з PS5 Pro, бо став видавати ще кращу картинку і з меншою кількістю артефактів. Чекаю ще на додавання хмарного геймінгу і для українських гравців, щоб розкрити його потенціал на повну.
Сергій Світличний, редактор “Межі”
Мабуть, варто було б, як і Олег Данилов, згадати зарядну станцію, яка сильно виручає з роботою під час відключень… Але мені не дуже подобається ідея додавати до власного “заліза року”, тобто пристроїв, що сподобалися найбільше, той, без якого я б залюбки обійшовся, якби була така можливість.
Тому перелік цьогоріч у мене буде дуже короткий, лише на два пункти. І першим “девайсом” назву… вже давно неактуальну портативну консоль Nintendo 3DS. Свого часу я досить багато грав на Nintendo DS і після неї придивлявся до наступниці, але тоді чомусь не склалося. Проте на початку цього року я знову про неї згадав – і придбав вживану консоль на OLX, після чого пару місяців із задоволенням грав у старі, але все ще цікаві хіти – і заразом належним чином оцінив сам пристрій з технічної точки зору (особливо вразив портативний 3D-екран, хоча й знаю, що він подобався не всім).
Але найголовнішим “девайсом” цього року у мене безумовно є VR-гарнітура Meta Quest 3 – як я вже згадував у статті “Ігри 2024 року на “Межі””. Вона стала у мене чи не найголовнішою ігровою платформою і не поступається “лідерством” і досі, через понад пів року після покупки. Попри те, що VR-ігри у своїй більшості все ще дуже сильно поступаються розмахом і бюджетами консольним і навіть чисто комп’ютерним проєктам, власне віртуальна реальність – як її вигляд, так і можливості щодо реалізації ігрових механік, недоступних на звичайних контролерах – роблять Meta Quest 3 набагато привабливішою ігровою системою, ніж ПК або PlayStation 5, принаймні в моїх очах.
Кирило Балалін, автор “Межі”
Найцікавішим та найважливішим для мене особистим залізом 2024 року стали сонячні панелі сукупною потужністю 4 кВт, які я іронічно встановив у листопаді, тобто на початку найгіршого з погляду генерації сезоном. Вони вивели мої попередні пригоди на шляху до енергонезалежності на наступний рівень – фактично, останній, бо сама ідея власної генерації, тобто наявність в господарстві повноцінної електростанції з можливістю відвантажувати надлишок в мережу, є вершиною приватної енергетики. Далі можна тільки нарощувати об’єми, але принципи роботи системи вже не зміняться, хоч реактор збудуй. Втім, про СЕС ближче до весни буде ще окрема стаття, коли зберу більше статистичних даних про її роботу.
Залізякою, над якою я провів найбільше часу, стала клавіатура Razer Blackwidow V4 75%. Можливість нарешті поміняти перемикачі в клавіатурі виробництва Razer настільки надихнула, що я на пару місяців занурився у свічі, кейкапи, стабілізатори, шумоізоляцію, змащення, дроти, артизани та все інше, що стосується моддінгу клавіатур. Закінчилося це побудовою “Blackwidow моєї мрії”, яку я вирішив не міняти навіть на бездротову Pro 75%, а також появою ще трьох кастомних клавіатур в процесі. Останнім часом починаю уважніше слідкувати за ще одним трендом – зменшенням ваги мишей, тож підозрюю, що скоро теж можу зірватися та зануритися у більш практичне дослідження…
Ну, а якщо дивитися на галузеву ситуацію очима оглядача, то власне титул “Залізо року” я б віддав гуртово мобільним консолям для ПК-ігор без деталізації конкретної моделі (хоча власний досвід в мене з MSI Claw A1M). Технічно, всі вони поєднують в собі платформу ультрабуків з екраном компактного планшета та ергономікою геймпада. Цей формат а-ля Nintendo Switch спочатку був успішно адаптований для запуску звичайних ігор з наявної бібліотеки неочікуваним новим гравцем – Valve у вигляді Steam Deck – чий вихід був спочатку абсолютно не помічений в Україні по дуже поважній причині: він стався 25 лютого 2022 року… З того часу Valve випустили версію з OLED-екраном, але важливіше те, що ідею підхопили більш усталені бренди, тож зараз ми маємо на ринку різні модифікації ASUS ROG Ally, MSI Claw, Lenovo Legion Go. Схоже, скоро можна очікувати ще декілька найменувань, наприклад, від Acer та Zotac.
Чесно кажучи, у всіх виробників, включно з Valve, у цих пристроях є власні проблеми, тож не дивно, що більшість вже анонсували нові або оновлені покоління консолей. Як споживачі, ми зараз чекаємо OLED в когось, крім Steam Deck. Чекаємо більш потужні інтегровані GPU у новіших процесорах. Та понад усе сподіваємося, що вендори зроблять висновки щодо місткості батареї. Так, це додаткова вага, але бажано мати не менше 80 Вт*год, щоб слово “мобільний” в назві класу почало відображати не тільки масогабаритні показники, а й здатність працювати саме в енергомістких іграх хоча б 3 години без живлення від мережі.
При всіх недоліках вже існуючих моделей, пристрій такого типу змінює підхід до геймингу не менше, ніж колись це зробив Nintendo Game Boy. Психологічно вони дарують якусь легкість казуальних сесій у “справжні”, тобто не-“мобільні” ігри: захотів пограти пів години, то взяв в руки всю консоль з дисплеєм, пограв і відклав – без жодних церемоній із десктопним ПК чи консоллю+ТВ.
А ще за наявності Windows у всіх, крім Steam Deck, вони можуть працювати в нинішніх складних умовах як максимально енергоефективний повноцінний ПК. І якщо це здається вже натягуванням моделі використання “на глобус”, то нагадаю, що 15 років тому для задач ультрамобільного офісу пропонувався цілий клас пристроїв UMPC, які були навіть номінально, без урахування інфляції, вдвічі дорожчими за нинішні мобільні консолі. Тепер вся подібна, тільки сучасна функціональність додається безплатно до ігрових можливостей. Коротко кажучи, це дуже перспективний сегмент, який і у 2025 році може принести багато цікавинок.
Олександр Чуб, редактор “Межі”
Цей рік пройшов для мене без надто яскравих вражень щодо нового “заліза”. В смартфонах все доволі очікувано і нудно. Нові ноутбуки також отримали еволюційний приріст продуктивності, але нічого радикально нового не принесли. З цікавих моделей, що довелось використовувати у 2024 році особисту симпатію викликав ASUS Zenbook S 16. Це доволі дивно, адже я зовсім не фанат ноутбуків великого формату. Ноутбук виявився дуже зручним інструментом для роботи, який ще й викликає дуже приємні естетичні враження.
Продовжуючи тему ASUS, багато позитивних емоцій викликала портативна консоль ASUS ROG Ally X, яку я для себе відзначив найкращою за рік. Усі ігри, що запускались на консолі, працювали у нативній роздільній здатності FullHD з частотою 60+ FPS, без необхідності дивитись на величезні пікселі, які пропонує Steam Deck. Що для мене є критичним і чому я не розглядаю “деку” як варіант.
Цього року відбулося моє перше знайомство з низькопрофільними механічними клавіатурами і його можна назвати дуже вдалим. Попри те, що я ціную “класичні” механічні моделі, звикання до Logitech G515 Lightspeed TKL вийшло дуже швидким і безболісним. А головне – приємним.
І, як своєрідний анонс на майбутнє, найближчим часом буде опублікований огляд навушників Noble Audio FoKus Apollo. Модель з’явилася у 2024 році, тому цілком має право бути у сьогоднішній публікації. Це – перша повнорозмірна модель виробника, і вона вийшла вдалою. Основний профіль Noble Audio – внутрішньоканальні моніторні навушники, тому FoKus Apollo – доволі сміливий експеримент. Ще й з використанням гібридної схеми з динамічним та планарно-магнітним випромінювачами.
Ігор Сушон, редактор “Межі”
Оскільки наш формат не передбачає певних правил, для початку хочу пригадати пристрій, з яким сильно не хотілося “прощатися” після огляду — ROG Zephyrus G16. Я взагалі фан у першу чергу саме ноутбуків, а не десктопів. І з цією моделлю мені пощастило провести трошки більше часу, ніж зазвичай відведено для оглядів. За цей хоч і не дуже тривалий час я встиг непогано “прикипіти” до нового “Зефіра”.
Ігровий лептоп видався меншим та легшим за мій MacBook Pro. Здавалося б, це має впливати на продуктивність… Але ж ні, пограти з комфортом він дозволяє. Якісний OLED-дисплей — є. Класні динаміки — є. Біометрична автентифікація — є. Необхідні порти — є (можна додати ще один USB-A, але то вже формальність). Чудові маніпулятори — є. Охайний дизайн без перебору RGB-ліхтариків — є.
Окремо сподобалося, що візуально корпус закритий і не дме гарячим повітрям з усіх боків. При цьому одна з “ніжок” знизу розділяє забір прохолодного та вихід гарячого потоків. Спочатку була певна скептика щодо такого рішення, але на практиці це непогано працює. Ба більше, робоча поверхня не перетворюється на пательню навіть після декількох годин у грі.
Таким чином ігровий ROG Zephyrus G16 ще й став базою для ProArt P16, який має певні відмінності, але також є цікавим варіантом. Щоправда, які будь-які інші хороші речі, ROG Zephyrus G16 коштує чимало. І як же шкода було його віддавати…
А от смартфони цього року переважно розчарували. І винним у цьому став штучний інтелект. Ні, я в жодному разі не проти нових технологій і точно не переживаю стосовно Skynet (бо завжди ввічливо спілкуюся з чат-ботами). Проте, як мені здалося, ну занадто багато уваги виробники приділили ШІ-функціям, більшість з яких складно назвати необхідними, а частина з них навіть все ще не працює (або має локальні обмеження).
Для прикладу, візьмемо генерацію зображень у нотатках. Як ми без цього жили, правда? Те, що можуть генерувати смартфони, навряд може так захопити, як останні варіанти Sora. Погоджуюся, що генерування певного тексту дійсно зручне, але глобально це не та функція, розповіді про яку я хотів би пів години слухати на презентаціях.
Siri, Google Assistant та Amazon Alexa свого часу так само обіцяли докорінно змінити підхід до звичних речей. Але наразі вони переважно ставлять таймери на кухні під час приготування їжі та вимикають світло у вітальні. Здається, не такі “новації” малися на увазі, коли голосові асистенти виходили на ринок. Залишається сподіватися, що доля ШІ вийде кращою.
Ноутбуки це, до речі, також зачепило, й тепер на майже всіх нових клавіатурах є кнопка виклику Copilot. І було б цікаво побачити реальну статистику використання та часті кейси серед звичайних пересічних користувачів, а не представників сфери IT та ентузіастів.
Втім, найбільшим розчаруванням року особисто для мене стала гарнітура Apple Vision Pro. Так, будемо чесними, мені не пощастило навіть спробувати зануритися у віртуальну чи доповнену реальність виробництва Apple. Проте тут є нюанс — і сильного бажання не було.
Зараз навіть відкинемо питання космічної вартості гарнітури та актуальності її придбання. Я не знайшов для себе жодного юзкейса, який би змусив “напрягтися”. Був лише один приклад емоції “О, прикольно” — перегляд Формули-1 з великою кількістю додаткової інформації поряд з основним екраном трансляції. Але за $3 499 можна придбати декілька дуже непоганих моніторів, які так само все покажуть. Ба більше, не треба буде сидіти в шоломі з прив’язаним акумулятором, а вільно рухати головою чи зайвий раз протерти очі під час ранкових ґран-прі. І, на жаль, я не настільки фан кіно і не стану так сильно занурюватися у перегляд, щоб при цьому тримати шолом на голові.
Перед виходом Apple Vision Pro було чимало розмов, що фактична поява пристрою призведе до буму нових варіантів використання, які запропонують/знайдуть розробники. Однак наразі я не побачив таких рішень, які б змусили мене хотіти такий ґаджет. Звісно, не буду щось прогнозувати чи “закопувати” пристрій. В жодному разі. Але як один із суб’єктивних підсумків — Apple Vision Pro (сподіваюся, поки що) нічим не зацікавив, а були надії на “магію Apple”.
(Для протоколу: на момент написання цих слів на головній сторінці сайту виробника легше знайти серіал на вечір, аніж Vision Pro. Just saying.)
Від сонячних панелей та зарядних станцій до процесорів, відеокарт, портативних консолей та VR-гарнитур – “Залізо 2024” вийшло на диво різноманітним. Як і раніше, закликаємо читачів розповідати про власне “Залізо 2024” у коментарях.
Попередні частини підсумків 2024 року на “Межі”, можна знайти тут:
На межі нового року: у що ми грали у 2024 році
На межі нового року: що ми дивилися у 2024 році
На межі нового року: що ми читали у 2024 році
Завантаження коментарів …