“Червоний” процесор у білому “смокінгу”: огляд ноутбука ASUS Zenbook S 16

Продуктивність все менше стає проблемою для дуже портативних лептопів, що заразом дозволяє покращувати інші компоненти. А разом із цим виробники не забувають про поточні тренди, тому додаткові можливості для роботи зі штучним інтелектом також актуальні для ультрабуків. Лінійка Zenbook ніколи не була особливо сором’язливою, пропонуючи покупцям чимало непоганих рішень. На що зможуть розраховувати потенційні власники ASUS Zenbook S 16 — розберемо у сьогоднішньому огляді.

Характеристики ASUS Zenbook S 16 (UM5606WA)

Комплектація

Комплект постачання ASUS Zenbook S 16 майже стандартний. «Майже» пояснюється двома речами. Перша — в коробці є Ethernet-адаптер з USB-A, що не так часто зустрічається в інших випадках. Друга — фірмовий блок живлення, можливо, й не має рекордної потужності, проте дуже компактний та зручний. Заразом він має змінний «носик», що стане у пригоді користувачам, які можуть опинитися в країнах з відмінними від українських стандартами. 

На жаль, комплект вже не пропонує чохол-конверт, чи інших рішень для захисту при транспортуванні, а для такого лептопа це має бути актуально. Але ж, звісно, це не завадить користувачу знайти потрібний та цікавий для себе варіант, хіба що це стане додатковою “вагою” у бюджеті оновлення ноутбука.

Дизайн та зручність використання

Питання портативності є одним з ключових для користувачів, які мало не щодня їздять з лептопом на роботу, часто бувають у відрядженнях, або ж раз у раз змінюють робоче місце. І виробникам потрібно скомбінувати свої топові моделі таким чином, щоб пристрій і мав гарний вигляд, і приємно відчувався при роботі, і ще й зберігав невеликі габарити. ASUS Zenbook S 16 з усім цим дуже непогано впорався.

Почнемо з того, що 16-дюймові ноутбуки дуже нечасто асоціюються з невеликою вагою, а якраз навпаки. Тут маємо вагу у півтора кілограма. Це, звісно, не Expertbook, яким вдавалося “схуднути” до позначки у менше як 900 грамів, але й екрани та, відповідно, корпуси там були меншими. Перед нами ж лептоп розміром 353,6×243×11,9 мм. Тобто новий Zenbook не лише легкий, а й один з найтонших на сьогодні. Впевнений, користувачі, яким потрібен саме невеликий корпус, але при цьому ноутбук з великим екраном, оцінять такі габарити.

Дизайн також додасть приємних вражень. Для початку корпус повністю металевий, з використанням матеріалу, який компанія назвала Ceraluminum. Стверджується, що схожі матеріали використовують в аеронавтиці та люксових годинниках. Сам же лептоп постачається у кольорах Zumaia Gray або, як у нашому випадку, Scandinavian White. І цей дизайн естетично, певно, один з найліпших, які мені зустрічалися. Заразом лептоп пройшов сертифікацію MIL-STD 810H, що не обов’язково означає, що він витримає будь-що або не пошкодиться з часом, але має зберігати можливість роботи після певних неприємних ситуацій.

Варто також зробити окремий акцент на самому покритті. Корпус повністю матовий (за винятком декількох декоративних ліній на кришці дисплея), тож помітних відбитків на ньому практично не залишається. Та й загалом лептоп не справляє враження такого, який легко подряпати при звичайному використанні.

Знизу якихось виняткових акцентів немає. Але є дві широкі гумові ніжки, які добре тримають лептоп на поверхні та запобігають ковзанню. Проте все одно треба зважати, що вони не врятують, коли хтось випадково потягне за собою, наприклад, під’єднаний кабель живлення.

ASUS Zenbook S 16 все ж вийшов напрочуд непоганим доповненням лінійки. Поскаржитися на якість виготовлення та збирання складно, як і на загальний зовнішній вигляд. Цікавий підбір матеріалів та мінімалістичний дизайн з декількома приємними акцентами лише додають балів цій моделі. Тож враження від зовнішності та використання мають бути саме такими, якими їх передбачав виробник ще на стадії розробки.

Дисплей

Наступним приємним доповненням є великий та дійсно класний дисплей. На ньому також не економили. Це 16-дюймовий екран зі співвідношенням сторін 16:10 та роздільною здатністю у 2880×1800 пікселів. Для тих користувачів, які часто змінюють робоче місце та працюють саме з лептопом, а не під’єднують зовнішній монітор, це дуже гарне рішення з багатьох поглядів. Рамки довкола, можливо, не рекордні, однак досвід це не зіпсує (а заразом дозволяє обійтися без вирізу для камери та додаткових датчиків).

Оскільки лептоп зроблений в класичному варіанті, й можливості розвернути дисплей на 180 чи 360 градусів немає, від сенсорного покриття тут відмовилися. Опційного варіанту немає. Але в мінуси, це, звісно, не потрапить. І, до речі, шарнір не просто добре фіксує позицію, а ще й дозволяє розкрити лептоп однією рукою.

Ще серед приємних бонусів є швидкість реакції на рівні 0,2 мс та частота оновлення матриці 120 Гц. Так, маємо не ігрову модель, для якої це не так принципово. Втім така швидкість оновлення зображення сильно додає комфорту при користуванні.

І прикрашає це все чудова OLED-матриця. Для ASUS це вже далеко не перший такий екран, тому на користувача очікує прекрасне зображення з охопленням колірного простору DCI-P3, профілями насиченості зображення та зміни температури. Тож за бажанням користувач може гнучкіше підлаштувати зображення під власні потреби. Хоча навряд це знадобиться більшості покупців, адже передача кольорів та дійсно глибокий чорний колір зіграють свою справу, й відмінність від звичайних, чи навіть хороших IPS-матриць буде помітною. А на додачу виробник наголошує на сертифікаціях PANTONE Validated та VESA DisplayHDR True Black.

Для запобігання вигоранню пікселів також передбачено декілька інструментів. Наприклад, панель завдань у системі може мати легкий ефект прозорості та автоматично ховатися, а також є окремий скринсейвер, який активується за пів години очікування. Є Target Mode, який робить темнішим фон довкола активного вікна. А на випадок вигорання пікселів, гарантія передбачає заміну.

І, звісно ж, це яскрава матриця, яка обіцяє до 400 кд/м² у робочому режимі, та 550 при відтворенні HDR-контенту. Є опція автоматичного регулювання підсвічування, яка більш-менш непогано підбирає яскравість залежно від освітлення (хоча зрідка траплялося, що хотілося мінімально її додати). Прикрита матриця глянцевим склом, тому в певних ситуаціях відблиски все ж є, але зображення при цьому все одно не втрачає насиченості й залишається абсолютно розбірливим.

Безпека

Відповідно до свого рівня, ASUS Zenbook S 16 не обійшовся без можливості ідентифікації користувача. Для цього є інфрачервоний датчик поряд із вебкамерою. Традиційно, це швидкий та надійний варіант для різних умов освітлення. Можливо, він не такий швидкий, як зустрічаються у смартфонах, але все одно випереджає введення пароля.

Й хоча можна було знайти місце для сканера відбитків пальців, цього разу виробник вирішив обмежитися лише скануванням обличчя. Не скажу, що це велика втрата, але мати опцію все ж було б приємно.

Порти

Ультратонкі моделі зазвичай не можуть похизуватися великим набором портів. Але у цьому випадку загальний чекліст необхідного заповнено. Тож на лівій грані топкейса користувачу будуть доступні класичний 3,5-міліметровий комбінований Jack, два порти USB-C 4 (кожен із них може використовуватися для заряджання), та HDMI 2.1. Права боковинка має USB-A 3.2 Gen 2 та SD-картридер.

Загалом до лептопа можна під’єднати три зовнішні монітори, а комплектний адаптер допоможе із дротовим під’єднанням до Мережі. Та й загалом, якщо користувач не має специфічних вибагливих завдань чи сценаріїв роботи, обійтися наявними портами цілком можливо. З іншого боку, якщо поточних роз’ємів буде недостатньо, для хабу є швидкі порти USB-C 4.

Маніпулятори та мультимедіа

Також до нових Zenbook дісталася оновлена клавіатура. Суттєвих відмінностей у розташуванні чи розмірах клавіш немає (хіба що з’явилася клавіша Copilot). А от механізм відчутно відрізняється від попередніх варіантів. Тепер клавіші дуже тихі та м’які. Певно, шанувальники механічних клавіатур не будуть у захваті, проте родина та колеги точно оцінять відсутність зайвого шуму від друку.

При цьому в тонкому топкейсі все ж знайшлося достатньо місця, щоб для механізмів клавіш залишився непоганий простір. Працювати з текстами не менш приємно, ніж раніше, навіть попри зміну тактильних відчуттів. А додатково є яскраве біле підсвічування, яке мені не доводилося вмикати більше як на третину її можливостей (всього є три ступені яскравості, де першого цілком достатньо).

Дійсно великий трекпад розміщено по центру топкейса під клавіатурою. З розмірами у 150×99 мм його точно вистачає, щоб комфортно замінити мишу чи сенсорний дисплей. Ба більше, місця настільки багато, що краї вдалося обладнати додатковою функціональністю. Так, провівши пальцем вздовж лівого краю можна керувати гучністю, а правого — яскравістю дисплея. При відтворенні медіа також можна переміщуватися таймлайном свайпами у верхнього краю. А потягнувши від правого верхнього кута до центру можна викликати застосунок ScreenXpert.

Варто зазначити, що навіть з такими великими габаритами, трекпад не заважає працювати. Я не стикався з випадковими спрацюваннями, які у будь-якому випадку рано чи пізно трапляються при наборі тексту. А сам сенсор чудово розпізнає жести та керує курсором.

Ще один момент, який довгий час переважно ігнорувався в більшості ноутбуків — звук. Проте компанія ASUS останнім часом приділила чимало уваги цьому аспекту в різних лінійках. Своєю чергою ASUS Zenbook S 16 оснащено двома твітерами та чотирма сабвуферами. І разом вони здатні гармонійно відтворювати музику та подкасти, супроводжувати фільми, відео й все інше. А з урахуванням настільки тоненького корпусу, скаржитися взагалі немає на що. Є сертифікація Harman Kardon та підтримка Dolby Atmos, а заразом і окремі налаштування під різні сценарії роботи.

Full HD-вебкамера забезпечить гарну якість зображення, а ШІ допоможе позбутися зайвих “шумів” на картинці. Також камера має підтримку функцій Windows Studio Lights, які допоможуть з кадруванням, розмиттям фону тощо. Камера чудово бачить користувача та повністю влаштує для відеозв’язку.

І так само з мікрофонами. Вони мають декілька режимів, серед яких найцікавіші, не без допомоги ШІ, запропонують шумопоглинання. І воно дійсно працює як треба. З таким режимом користувач зможе вільно спілкуватися, а у розмову не потраплять зайві звуки оточення, клавіатури та всього іншого, що може відбуватися навкруги. А голос система виділяє точно та майже без небажаних артефактів.

Продуктивність та ПЗ

На відміну від Vivobook S 15, який нещодавно побував у нашій редакції, ASUS Zenbook S 16 отримав класичнішу платформу. Наявні дві комплектації, побудовані з процесорами AMD: Ryzen AI 9 365 та Ryzen AI 9 HX 370. Залежно від цього є варіації з максимумом оперативної пам’яті: 24/32 ГБ. Також в обох випадках передбачається лише інтегрований графічний прискорювач, який залежатиме від моделі процесора: Radeon 880M або 890M відповідно.

Тестова модель є топовою й містить 12-ядерний AMD Ryzen AI 9 HX 370 (4 ядра Zen 5 до 5,1 ГГц, 8 ядер Zen 5c до 3,3 ГГц, 24 потоки, 36 МБ кеш, 28 Вт), 16-ядерну графіку AMD Radeon 890M, та NPU XDNA (до 50 TOPS). Доповнюють їх 32 ГБ ОЗП LPDDR5X з частотою 7 500 МГц, але знаходяться вони прямо на материнській платі, тож правильний об’єм потрібно обрати одразу. А от накопичувач PCIe 4.0 замінити вдасться, хіба що під нього відведено один слот. Тестовій моделі дісталося 2 ТБ постійної пам’яті.

Всі комплектації також забезпечені підтримкою Wi-Fi 7, Bluetooth 5.4, та мають у комплекті згаданий адаптер для дротового під’єднання до мережі. Варіанти з LTE-модулями все ж залишаються за суто “бізнесовими” лінійками.

І говорячи про продуктивність, хочеться нагадати, що топкейс не сильно товщий за сучасний смартфон у чохлі, й при цьому як синтетичні тести, так і звичайне користування показали дуже непогані результати. Ба більше, інтегрована графіка здатна видати понад 30 FPS в іграх на кшталт GTA V чи Forza Motorsport з відносно високими налаштуваннями. Так, це не дуже багато, але у нативній роздільній здатності дисплея. Звісно, навряд це буде важливо переважній більшості покупців такого лептопа, але це все ж показник, що з більшістю буденних завдань навряд будуть проблеми.

Щодо окремого NPU та завдань для штучного інтелекту, на яких робиться окремий акцент моделі — є свої моменти. Наприклад, ПЗ має отримати підтримку (це якщо обробка в принципі не відбувається у “хмарі”). Тому користувачам, які мають подібні завдання, спершу варто переконатися, що потрібні програми мають чи хоча б планують отримати оновлення для певного чипа, й вже потім полягатися на обіцяні 50 TOPS від XDNA. Наприклад, банальний тест Geekbench AI може запропонувати протестувати ЦП або графічний прискорювач, але NPU не “бачить”.

Але до цікавішого. Процесору вдалося приємно здивувати не дуже великою втратою продуктивності при роботі від батареї. Тобто, навіть перевівши систему в режим енергоощадження та зменшивши інтенсивність охолодження з режиму Full-speed mode до Whisper, можна побачити не таку велику різницю, як ми зазвичай звикли бачити у випадках з Intel. Не те щоб останні при цьому втрачали можливість щось робити, але “червона команда” все ж менеджить такі моменти трошки ефективніше (до питання автономності ми незабаром теж повернемося, і, спойлер, там також є приємні моменти).

Знову ж, підтримка ПЗ трошки підвела, й AIDA, яку ми зазвичай використовуємо для перевірки стабільності роботи, потрібні дані не зображає. Втім, це не завадило звернутися до таких тестів 3DMark. Звісно, розробник тесту суворо вимагає тримати понад 97% стабільності кадрів, що, певно, важливіше для трошки інших сценаріїв, ніж передбачає ASUS Zenbook S 16. Й навіть попри це, результат у 84,5% у Steel Nomad Light та 87,5% у Solar Bay для такого ноутбука є цілком непоганими.

Охолодження при цьому забезпечується парою невеличких та порівняно тихих вентиляторів, яким допомагає випарна камера. Хід повітря організовано (доволі стильною) перфорацією зверху та знизу, а також окремими прорізами поряд із шарніром. І якщо вірити показникам 3DMark — процесор не перевищує температуру 80°C під навантаженням. Але з іншого боку, у такі моменти на топкейсі ця температура добре відчувається, тому тривалий час у такому режимі працювати з ноутбуком на колінах буде некомфортно. В інший час та з буденною простою роботою корпус переважно не нагрівається до такого стану, щоб це було проблемою.

З топовою комплектацією користувач також отримає Windows 11 Pro з невеличким набором супутніх програм. Стандартний MyASUS тут відповідає за налаштування системи, діагностику, оновлення тощо. Утиліта ScreenXpert, яка раніше була доступна лише ноутбукам виробника з двома дисплеями, тепер з’являється й у класичних моделях й допоможе з організацією вікон при роботі із зовнішніми моніторами. А також тут є застосунок StoryCube, який за допомогою ШІ займеться організацією фотографій користувача.

Автономність

Більшу частину простору всередині топкейса ASUS Zenbook S 16 займає акумулятор ємністю 78 Вт•год. Цього вистачило на понад 14 годин в офісному тесті автономності. Можливо, не рекордний показник, особливо на фоні моделей з ARM-чипами, але все одно доволі непогано. В реальному використанні й залежно від яскравості, звісно ж, будуть менші результати. Але, для прикладу, двогодинний фільм, при комфортних налаштуваннях яскравості та гучності, обійшовся лише в 11% заряду. Тож на автономність не поскаржитися.

Дуже компактний блок живлення має потужність у 65 Вт. З ним на повне заряджання потрібно приблизно дві години. Але його мініатюрний розмір дозволить за необхідності прихопити БЖ із собою будь-куди без зайвих незручностей. Щоправда, він може помітно сильніше нагріватися під час роботи, ніж більші варіанти. Але загалом на використання це жодним чином не впливає.