Ніщо не зупинить апгрейду, час якого настав

Постійні читачі нашого сайту знають, що мій домашній/робочий комп’ютер вже давно не відповідав стандартам теперішнього часу. Зазвичай я роблю повний апгрейд системи раз на 3-4 роки, але цього разу декілька факторів завадили мені оновитися і перервали звичний цикл заміни ПК, якого я дотримувався протягом 30 років. Але нарешті я це зробив і хочу поділитися з громадою думками та рішеннями, які я, разом з моїми технічними консультантами та помічниками, приймав під час обговорювання конфігурації та налаштування нового ПК. Можливо, це буде комусь цікаво.

Але, по-перше, я хочу щиро подякувати Олегу Касічу, Сергію Світличному та Тарасу Міщенку, які тим чи іншим чином брали участь у цьому апгрейді. Дякую, хлопці!

Стара система

Спочатку слід розповісти про стару систему, тим більше, що вона вірою та правдою (за двома не дуже приємними виключеннями) слугувала мені майже 7 років.

Я точно знаю дату останнього апгрейду, тому що вже деякий час купую майже все комп’ютерне залізо в одному і тому ж самому магазині (ні, вибачте, рекламувати його не буду, тому що це просто мої уподобання, хоча це дійсно дуже надійний магазин з помірними, але не найнижчими цінами). Тож, основне залізо для свого вже попереднього ПК (процесор, материнська плата, пам’ять, HDD, SSD, кулер) я замовив 24 жовтня 2016 р. За два дні залізо приїхало (корпус та відеокарта вже чекали) та десь за тиждень ми з Сергієм Світличним зібрали ПК, тож можна вважати, що його «життя» почалося 30 жовтня 2016 р. Ось що це була за система.

Конфігурація старого ПК (Mk. I, 2016)

У 2019 р. згоріли, причому окремо один від одного – блок живлення SeaSonic та материнська плата Gigabyte GA-B150M-D3H. Схоже причина була саме у блоку живлення, бо спочатку вийшла з ладу материнка. Крім того, тоді ж, у 2019 р. для швидкого завантаження ігор було додано другий місткий SSD, а пізніше, у 2021 р., замінено монітор та майже усю периферію. Оновлена конфігурація виглядала так.

Конфігурація старого ПК (Mk. II, 2021)

Саме у такому вигляді мій ПК зустрів 2023 рік, тобто сьомий рік свого життя.

Периферія

І трохи про периферію. Як на мене, заміна окремих компонентів та периферійних пристроїв часом дає більший емоційний ефект від апгрейду, ніж навіть повне оновлення ПК. Тому що перехід з завантаження важких ігор з HDD на SSD – це дві великі різниці, як то кажуть в Одесі. Так саме 27 дюймовий монітор та роздільна здатність 2560×1440 – це зовсім не те саме, що 22 дюйми та 1650×1080. Перше враження від ігор на новому моніторі просто неймовірні, наче граєш у сиквел з новим рушієм. Те ж саме можна сказати про використання джойстика замість геймпада в Microsoft Flight Simulator – це зовсім інший досвід. Тож периферія – це важливо, і ось з чим я прийшов у 2023 р. Майже усі підключені пристрої, крім принтера, інші ніж на початку життя цього ПК у 2016 р.

Периферія (2023)

Окремо хочу сказати про багатофункціоналку Canon PIXMA MP280. Це найстаріший периферійний пристрій, підключений до мого ПК, який було придбано ще у 2012 р. і який пережив вже 4 апгрейди. Це краще вкладання $50 у моєму житті, не рахуючи збори на ударні дрони, хоча фірмові чорнила Canon, звісно, недешеві.

Щодо вертикальної миші Logitech MX Vertical, то я придбав її у 2020 р., коли зрозумів, що мені вже важкувато витримувати біль у зап’ястку. Вертикальна миша не вилікувала мій тунельний синдром, але стабілізувала ситуацію і виявилось, що з нею досить комфортно грати навіть у мережеві шутери.

Вочевидь, перший кандидат на заміну серед периферії – це геймпади Xbox 360. Але до того, як я зрозумів як ремонтувати ресивери, що регулярно виходять у цій моделі з ладу, в мене накопичилося вже декілька таких пристроїв. Тож буду зношувати, а при нагоді заміню на Microsoft Xbox Series X|S Wireless Controller.

І щоб два рази не вставати. В мене два роутери, об’єднані у Mesh WiFi мережу – ASUS RT-AX58U (90IG06Q0-MU9B00-V1) та ASUS RT-AX55. Швидкість Internet-з’єднання – 1000 Мбіт/с.

Чому саме зараз

Насправді я вперше замислився про апгрейд ще у 2019 р., тобто через 3 роки після попереднього, саме у тому циклі оновлень до якого звик. Я не замінюю компоненти частково, а оновлюю ПК повністю, залишаючи хіба що корпус, монітор, HDD та периферію, які я замінюю через раз, тобто раз на 6-8 років. Зазвичай мій ПК на момент збирання трохи перевершує «Оптимальний ігровий ПК місяця», який пропонує Олег Касіч і коштує приблизно $1200–1600 без периферії.

Але саме у 2019 р. завдяки фанатам криптовалют ціни на відеокарти злетіли до небес і навіть помірний апгрейд «заважував» на $2000-2200. До того ж виник справжній дефіцит відеокарт. Переплачувати спекулянтам через купку гиків я не збирався і вирішив відкласти оновлення, обмежившись заміною компонентів, що вийшли з ладу, і додавши другий SSD.

Час йшов, ціни на відеокарти все не падали, до того ж додалися проблеми з коронавірусом та логістикою, запуском нового сайту тощо, а у 2022 р. почалась повномасштабна війна і мені стало трохи не до апгрейду.

Але у 2023 р. стало зрозуміло, що старий комп’ютер зовсім не тягне. Як ігровий журналіст я маю доступ майже до усіх останніх релізів і, починаючи з 2022 р., я вже не міг запустити деякі з нових ігор. Вони або перетворювалися на слайдшоу, або взагалі падали відразу після заставки. Стало зрозуміло, що час апргейду настав. Тим більше, що восени/взимку 2023 р. має вийти відразу декілька ігор, які мене дуже цікавлять: Starfield, The Crew Motorfest, Assassin’s Creed Mirage, Forza Motorsport, Avatar: Frontiers of Pandora та, звісно ж, S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (так, його вже перенесли на 2024 р., але коли я готувався до апгрейду, ми все ще сподівалися на кінець 2023 р.). Ну і врешті-решт, чекаючи у моря погоди, так і не побачиш Cyberpunk 2077 з RT, дочекавшись натомість якогось «Шахеда» чи бісів «Кинджал». Тож час апгрейду таки настав.

Тим більше, що згідно з прогнозом Microsoft та Sony, нове покоління консолей очікується не раніше 2027-2028 рр., тож зробивши апгрейд зараз, можна використовувати це залізо принаймні до 2027 р., а скоріш за все, і до 2029 р. Як на мене – непогана перспектива.

Варіанти конфігурацій

Тож ідея була така: міняємо все, крім периферії та корпусу, крім того, я збирався витратити на апгрейд трохи більше ніж зазвичай, $1600-2000, щоб гарантовано отримати конфігурацію, що доживе до 2027+ року.

Корпус я вирішив залишити з двох міркувань. По-перше, мені подобається Fractal Design Define Mini, він виготовлений з якісного металу, має вбудовану звукоізоляцію і взагалі має непоганий вигляд. По-друге, він ідеально входить в невелику нішу під моїм кутовим робочим столом, залишаючи місця і для потоків повітря, і для легкого доступу до USB. Переробляти чи міняти меблі, які мені подобаються, я не збирався.

Але у Define Mini є одна велика вада – він і справді Mini, невеликий та трохи затісний, не будь-яка сучасна відеокарта в нього встане. До того ж ми вважали, що одна з корзин під HDD у цьому корпусі нез’ємна, а працювати дремелем у редакції ніхто не вміє, та і дремеля в нас нема. Тож деякі обмеження у виборі відеокарти та кулера на процесор в нас були.

Я, як завжди, звернувся з запитанням про апгрейд до Олега Касіча. Як я завжди казав, наш Вибір редакції – це дійсно Вибір редакції, тому що ми самі таке купуємо та користуємося, і самі слідуємо власним порадам. Тож, я звернувся за порадою до Олега.

Взявши певний час на роздуми, Олег запропонував мені дві конфігурації, дешевшу з використанням деяких старих компонентів і дорожчу, з усім новим.

Перший варіант від Олега Касіча

Другий варіант від Олега Касіча

Пам’ятаючи про свою мету «дожити» з новим ПК до наступного покоління консолей, я обрав другий, дорожчий варіант. Але враховуючи, що у моїй старій системі сукупно було 3,5 TB дискового простору, я додав до конфігурації Олега ще один SSD на 2 TB. Зверніть увагу на безальтернативну відеокарту в обох конфігураціях, такий вибір обумовлено розміром корпусу Fractal Design Define Mini.

Нова система

Враховуючи обмеження корпусу, вибір конкретних комплектуючих був не дуже складним. Обираючи конкретні бренди, у межах рекомендацій Олега Касіча, я керувався власними уподобаннями та історією користування. Ось що вийшло.

Конфігурація нового ПК (Mk. I, 2023)

Вийшло трохи дорожче ніж пропонував Олег, але тут два SSD, до того ж пам’ятаючи про проблеми з блоком живлення у попереднього ПК, які коштували мені трохи грошей та нервів, я вирішив цього разу купити БЖ потужніше і того бренду, якому довіряю, а він дорожче інших БЖ.

Як можна побачити, пам’ять трохи повільніша попередньо обраної. Але я отримав її у подарунок від редакції, що зекономило мені близько 5 000 грн, а різниця в продуктивності тут насправді не дуже велика.

Крім суми у 71 273 грн на залізо я планував витратити ще 5 399 грн на придбання Windows 11 Home, але виявилося, що моя боксова Windows 7 Ultimate, яку представництво Microsoft дарувало представникам ЗМІ ще у жовтні 2009 року, спокійно апгрейдиться до Windows 11 Pro. Система активації сприймає ліцензійний ключ Windows 7 як ключ Windows 11. Якби я вчасно апдейдив Windows на одному і тому ж самому залізі, це взагалі була б нерозривна версія Windows, у якій змінювався б лише інтерфейс та номер версії. З іншого боку, навіть попередній ПК вже не хотів оновлювати ОС через застаріле залізо, у першу чергу через відсутність підтримки Trusted Platform Module (TPM) 2.0.

Нюанси збірки

На допомогу зі збиранням нового комп’ютера, яке припало саме на мій день народження, я запросив у гості Сергія Світличного. Насправді саме він збирав усі мої останні ПК, а враховуючи який досвід він отримав під час постійних тестувань нового заліза, він, здається, може збирати та розбирати комп’ютери з зав’язаними очима.

Під час розборки старої системи з’ясувалося, що обидві корзини під HDD у Fractal Design Define Mini досить легко знімаються, що робить, здавалось би, досить тісний корпус доволі просторим, спрощує збірку і, крім того, дозволяє встановлювати відеокарти будь-якого розміру. Якби ми знали це заздалегідь, то я б, можливо, звернув увагу й на інші відеокарти з трьома повільнішими й тихішими кулерами.

Особисто мене вразила установка NVMe SSD. Вони просто ховаються під радіатори на материнській платі та займають менше місця ніж оперативна пам’ять – їх взагалі не видно.

Невеличка проблема під час збирання була з установкою дійсно великого кулера BE QUIET! Dark Rock Pro 4 (BK022). Щоб поставити його та закрити корпус, довелося відірвати шматок звукоізоляції, що закривав місце під додатковий вентилятор. Але ми заздалегідь про це знали.

Але дійсно несподівана проблема виникла під час спроби перенести інформацію з SSD старої системи. Виявилось, що блок живлення 860W Fractal Design Ion+ 2 Platinum (FD-P-IA2P-860-EU) працює лише з рідними кабелями й не сприймає кабелі від свого попередника Fractal Design Integra M 550W (FD-PSU-IN3B-550W-EU). Це було і справді дивно, бо система просто відмовлялася завантажуватися. Розібратися з тим, що відбувається, коштувало нам пів години й пару келихів вина (нагадую, це був мій день народження). Але врешті-решт все запрацювало.

Тестування

Олег Касіч відомий своєю пристрастю до тестування, цифр та графіків, тож Олег наполіг, щоб я провів тестування старої та нової систем в деяких синтетичних тестах та іграх.

До синтетичних тестів увійшли 3DMark Time Spy, Cinebench R23, CPU-Z, Geekbench 6, CrystalDiskMark. Для тих, хто любить графіки, сподіваюсь, Олег допоможе мені їх побудувати, а для тих, хто, як і я, краще розуміється на кількісних порівняннях, скажу так: 3DMark Time Spy видає в 4,25 раза більше балів; Cinebench R23 – в 7,2 раза більше; CPU-Z – в 6,9 раза; Geekbench 6 – в 4,45 раза для CPU і в 4,4 раза — для GPU. Швидкість копіювання CrystalDiskMark зросла в 12,5 раза.

Щодо відеоігор, то я, звісно, порівняв швидкість у деяких проєктах, в яких є вбудовані бенчмарки (любі розробники, додавайте бенчі у власні ігри, будь ласка!). Assassin’s Creed Valhalla та Forza Horizon 5 – тому, що я багато грав в обидві гри протягом останніх років, а в Forza Horizon 5 продовжую грати й зараз. Cyberpunk 2077 – тому, що варто було перевірити, на що здатна нова система напередодні релізу Cyberpunk 2077: Phantom Liberty. Sid Meier’s Civilization VI Gathering Storm – тому, що я люблю великі покрокові стратегії й мені цікаво, що нова система продемонструє у таких іграх. З ігор 2023 р. я обрав Returnal через фантастично детальний бенчмарк і високі системні вимоги, та F1 23… тому, що я люблю Formula 1.

На результати можна подивитися на графіках, знову ж таки сподіваюсь, що Олег мені тут допоможе. Але річ у тому, що це трохи нечесне порівняння. На старій системі я грав зазвичай з налаштуванням High, підвищуючи хіба що якість текстур та освітлення до Ultra, і то не завжди. На новій системі я можу грати з налаштуваннями Ultra High / Extreme, просто заганяючи усі параметри якомога далі праворуч. Тож ви можете подивитися на порівняння і побачити 3-4 кратний приріст продуктивності у більшості ігор на High налаштуваннях, але навіть на Ultra в іграх з підтримкою RT та DLSS маємо 2-3 кратний приріст fps. А ігри на Ultra – це вже зовсім інші враження.

Андервольтинг та оптимізація повітряних потоків

Під час тестування Олег Касіч звернув увагу, що показники тесту Cinebench R23 не відповідають тим, що має показувати подібна система. Теоретично, процесор Intel Core i5-13600KF 3.5GHz s1700 мав би отримати 24 000 балів у Cinebench R23, а в мене виходило лише 22 500. Тож Олег припустив, що відбувається троттлінг, тобто система охолодження не справляється.

І дійсно, моніторинг температур та продуктивності за допомогою AIDA64 показав, що наприкінці 10-хвилинного тесту Cinebench R23 троттлінг становить до 8-10% від продуктивності процесора. Тож BE QUIET! Dark Rock Pro 4 не вистачало на цей супергарячий CPU. Слід мати на увазі, що «не вистачало» відноситься суто до моїх умов. Тісного корпусу Fractal Design Define Mini, невеликої ніші під столом з поганим доступом повітря, у якій стояв комп’ютер. Також слід звернути увагу на те, що все це відбувалося під час аномальної спеки у серпні 2023 р., з якою погано справлявся навіть кондиціонер (на максимумі та цільовій температурі 18°C він знижував температуру у кімнаті лише до 25°C).

Тож треба було щось робити, і ми вирішили зайнятися андервольтингом. Олег консультував мене в месенджері, я копирсався у BIOS. Виявилось, що насправді це набагато простіше, ніж здавалося на перший погляд, дарма я хвилювався.

В BIOS усіх сучасних материнських плат середнього/верхнього рівня є окремий розділ для керування напругою на компонентах материнської плати — звісно, є він і в ASUS TUF Gaming B760M-Plus. Після декількох ітерацій по зміні вольтажу VRM Core з перевіркою кожної ітерації в AIDA64 та реальних іграх, ми зупинилися на значенні – 0,115 V. Таке зниження дозволило повністю прибрати будь-який троттлінг та знизити температуру процесора на 10-15°C до помірних 80-90°C замість 90-100°C в Cinebench R23 і до 55-75°C у реальних іграх.

Але отримати більші значення в Cinebench R23 нам так і не вдалося, показники залишилися на рівні 22 500 балів, хоча ніякого троттлінга вже не спостерігалося. Можливо, це особливість цього конкретного процесора (а вони насправді геть не однакові, кожен конкретний «камінь», особливо у hi-end моделях, має свої обмеження та особливості), або вплив трохи повільнішої, ніж мало бути, пам’яті. З іншого боку, Cinebench R23 – це повністю синтетичний тест з максимальним навантаженням, якщо ви не займаєтеся рендерингом, то ніколи не отримаєте такого навантаження в реальних іграх.

Цікаво, що врешті-решт, навіть після зниження температури та перемоги над троттлінгом я вимушений був провести перестановку в кімнаті й витягнути таки комп’ютер з його ніші під столом. Річ у тому, що навіть після андервольтингу повітря, що виходило з корпусу ПК під час інтенсивної гри, залишалось достатньо гарячим, особливо коли за вікном +35°C. І це гаряче повітря потрапляло мені прямо у праве коліно, викликаючи досить неприємні відчуття. Тож я вимушений був посунути стіл з кута (а він, нагадаю, кутовий), створивши 50 см нішу, у якій «оселився» мій ПК. Тепер його з усіх боків оточує чисте повітря, а моє коліно відокремлює від гарячого «вихлопу» стінка стола. Як бонус – зниження шуму та резонансу під час навантаження. Win-Win.

Особисті враження

Я прожив з новим комп’ютером вже майже два місяця й дуже задоволений апгрейдом. По-перше, новий ПК миттєво завантажується – 12-15 секунд з моменту натискання кнопки (холодний старт). Швидкість завантаження ігор зросла в 3-5 разів, особливо це помітно на тому самому Microsoft Flight Simulator 2020, під час завантаження якого раніше можна було заварити чай та зробити собі канапки.

Звісно ж, на новій системі я запускаю всі ігри в Ultra High і зміг пограти в те, що вимушений був пропустити через неспроможність мого ПК впоратися з графікою. Я нарешті пройшов Call of Duty: Modern Warfare (класна гра, яка продемонструвала західній аудиторії справжню сутність росіян). Спробував Need for Speed Unbound (жахливо, просто жахливо, неймовірно, як низько впав Criterion Games), Returnal (насправді дуже непогано, хоча я і не люблю битви з босами), Doom Eternal (гарно, і на новій системі дає понад 150 fps в Ultra High), Cyberpunk 2077 з RT (круто, але для повноцінної гри почекаємо Phantom Liberty та українську локалізацію), Forspoken та Immortals of Aveum (обидві дуже слабкі) та Halo Infinite (ну дуже пафосно).

Щодо нових ігор, я трохи пограв в Baldur’s Gate 3 (пробачте, щось мені стало нудно грати в складні рольові ігри, які вимагають концентрації й дуже багато часу) – все літає, ніяких гальм. Зараз я продовжую досліджувати космос у Starfield і нічого не можу сказати про погану оптимізацію, в мене на максимальних налаштуваннях гра видає 60-90 fps в залежності від сцени.

Підтримка RT та додаткова потужність дозволяють покращити навіть старі ігри. Наприклад, я з задоволенням пограв у Portal with RTX, який виглядає як повноцінний і дуже гарний ремастер оригінального Portal. А в American Truck Simulator, в яку я граю вже 7 років, збільшив роздільну здатність рендерингу до 200% і гра наче отримала новий рушій, який їй насправді давно вже потрібен.

Поки що лише дві гри змогли поставити мій новий ПК на коліна. Це Microsoft Flight Simulator, який на Ultra High налаштуваннях видає над великими фотограмметричними містами на кшталт Нью-Йорку або Лондону ганебні 15-20 fps. Слава богу, налаштування MSFS дійсно гнучкі, й без особливої втрати якості можна отримати 50-60 fps навіть у таких сценах. Друга гра, яка при спробі встановити Ultra High налаштування перетворилася на слайд-шоу – це Ratchet & Clank: Rift Apart. Але це hi-end порт з PlayStation 5, «заточений» під деякі технологічні особливості консолі, тож це не дивно. Кажуть, що нормальний fps у цій грі можна отримати лише на відеокартах з 16 ГБ пам’яті, а на моїй Asus DUAL-RTX4070-O12G лише 12 ГБ. З іншого боку, Ratchet & Clank: Rift Apart теж непогано налаштовується і з незначними жертвами у якості, які насправді помітить лише спеціаліст, порівнюючи скриншоти, від гри можна отримати досить приємні 50-60 fps.

В цілому я дуже задоволений апгрейдом і, здається, готовий до нових релізів осені 2023 р. та всіх наступних років. Подивимося, чи справдиться мій прогноз щодо живучості цієї конфігурації. Чи протягне вона до 2027-28 рр.?

Коментар від Олега Касіча

За побажаннями Олега, для нової конфігурації потрібно було обрати компоненти, які досить тривалий час не потребуватимуть заміни та будуть мати достатню продуктивність для комфортної гри у топових проєктах. На поточний момент для подібних умов хороший потенціал має Core i5-13600KF (6/12+8; 3,5/5,1 ГГц + 2,6/3,9 ГГц). Це найдоступніший чип з лінійки Core 13-го покоління, який отримав покращену мікроархітектуру продуктивних ядер (Raptor Cove) зі збільшеною місткістю кеш-пам’яті. Додаткові енергоефективні ядра також отримали збільшений буфер L2, що в необхідний момент додасть загальної потужності CPU. Ігри є найбільш ресурсомісткими задачами на ПК Олега, тому ще потужніші процесори Core i7/i9 з більшою кількістю обчислювальних блоків ми не розглядали.

Замість системи рідинного охолодження, яка в цілому досить доречна у випадку з Core i5-13600KF, ми зробили ставку на габаритний повітряний кулер з великою площею розсіювання та парою вентиляторів. На практиці модель be quiet! Dark Rock Pro 4 в принципі впоралась з 12-ядерним 20-потоковим процесором без енергетичних обмежень, хоча для зниження робочої температури при максимальному навантаженні довелось провести базовий андервольтинг.

При виборі материнської плати ми керувались принципом раціональної достатності. Потрібна була модель формату mATX під пам’ять DDR5, з достатньо потужним VRM, парою швидких портів M.2, нормальним загальним оснащенням без надлишків. Ці потреби у цілому задовольнила ASUS TUF Gaming B760M-Plus.

Що стосується відеокарти, то тут в першу чергу слід було врахувати, що для системи використовується монітор з роздільністю 2560×1440. Для таких умов GeForce RTX 4070 12 ГБ зараз виглядає виправданим мінімумом. Звичайно в лінійці NVIDIA ще кращим варіантом була б GeForce RTX 4070 Ti 12 ГБ, але це потребувало б відчутного збільшення бюджету (~$300), до того ж не вирішувало основної претензії до рішень каліфорнійців цього рівня – модель також має «лише» 12 ГБ пам’яті. Такої місткості в цілому поки достатньо для 1440p, до того ж Олег вже встиг оцінити підтримку DLSS, що додає fps та відчутно знижує потребу у розмірі локального буфера. Та й за необхідності не стане великою проблемою змінити налаштування графіки, що дозволить отримати комфортну продуктивність. Цікавою альтернативою тут стала б Radeon RX 7800 XT 16 ГБ, але на момент вибору конфігурації не було відомо навіть про точні строки анонсу даної моделі.

Необхідність у 32 ГБ оперативної пам’яті питань не викликала. Початково ми орієнтувались на комплект DDR5-6000, втім, як виявилось, вже наявний у редакції двоканальний набір DDR5-5200 2х16 ГБ став у пригоді та ще попрацює з користю.

Для системи цього класу були запропоновані на вибір перевірені добротні накопичувачі M.2 PCI-E 4.0 x4 місткістю 2 ТБ. З урахуванням кількості ігор, які Олегу зазвичай доводиться «опрацьовувати», не дивно, що він побажав відразу оснастити свою систему парою таких SSD. 4-терабайтники все ще потребують доплати за максимальну місткість, тож якщо плата дозволяє встановити два SSD по 2 ТБ (наш випадок), то це більш раціональний варіант.

Загалом отримана конфігурація виглядає досить збалансованою та здатною забезпечити комфортну продуктивність у 1440p. Для надважких майбутніх проєктів завжди можна задіяти інтелектуальне масштабування, що останнім часом активно впроваджується і дійсно є дієвим засобом для збільшення fps. Тож сподіваюсь, що новий ПК дозволить Олегу повноцінно занурюватись в історії та ігрові всесвіти, радуючи нас черговими цікавими оглядами. А найближчі кілька років ми не почуємо від нього щось на кшталт: «Я не зможу в це пограти, бо мій ПК не потягне».

Стара/нова система

Щодо моєї старої системи. Десь до 2005 року я віддавав свої старі ПК молодшому брату дружини, який використовував їх для апгрейду власних систем. Але він вже давно виріс, не дуже цікавиться іграми та може самостійно купувати собі комплектуючі. Тож останнім часом я просто продавав зайві компоненти на OLX. До речі, навіть несправні комплектуючі там досить непогано купують, питання в ціні. І це в будь-якому випадку краще, ніж зберігати старі компоненти вдома чи викидати.

Але нещодавно в мене з’явилися нові родичі й виявилось, що одній з них потрібен комп’ютер для вивчення графічних програм. Руками вона малює дуже гарно, а ось ПК поки що не опанувала. Тож мій старий ПК отримав новий монітор, новий корпус та нове життя. Цей ПК теж збирав Сергій Світличний, який, крім іншого, оновив термопасту на відеокарті, якій виповнилося вже 7 років. До речі, Сергій радить робити це час від часу на всіх старих компонентах.

Цей апгрейд проводився під обмежений бюджет, тому були обрані достатньо дешеві корпус та монітор. Насправді вони непогані, але метал корпусу Deepcool CC560 Limited дійсно трохи затонкий, а монітор Philips 275E2FAE/00 має занизьку, як для ігор, частоту оновлення у 75 Гц. З іншого боку, грати на ньому начебто не збираються.

Конфігурація старого/нового ПК (Mk. III, 2023)

У цього ПК досить еклектична периферія, зібрана з різних джерел, але я завжди вважав, що периферія – це особиста справа кожного. Кожен підбирає те, що підходить саме йому, тож нова хазяйка з часом знайде девайси, з якими їй буде зручно. Щодо планшета для малювання, то він у неї вже є. Поки що початкового рівня, але ж треба з чогось починати.

Замість висновків

Мене все ще дуже засмучує той факт, що під час війни я витратив досить вагому суму грошей не на дрони чи турнікети, а на персональний комп’ютер. Єдине, що трохи заспокоює, це те, що з початку повномасштабного вторгнення я витратив на допомогу військовим значно більшу суму і не збираюся припиняти це робити в майбутньому. Крім того, потужний ПК – це мій робочий інструмент, без якого я не можу виконувати свої прямі обов’язки. Якщо цього ПК вистачить, щоб нормально грати/працювати ще 4-5 років – це виправдане вкладання грошей.

Ну і на останок. Так, начебто балувати себе під час війни, коли щодня гинуть військові та цивільні, це не добре, але якщо весь час концентруватися лише на труднощах та негараздах, то дуже швидко можна отримати депресію або інший психічний розлад. Тож ігри як розрада потрібні хоча б для підтримування власного психічного здоров’я. Всі радять не ставити своє життя на паузу через війну — мені здається, є сенс прислухатися до цих порад. Але звісно, не припиняти донатити на перемогу.

Дякую за увагу. Все буде Україна!