Уявіть, що у вас в кишені магічним чином опинилися $80 або 3 320 гривень, якщо брати поточний курс. Питання, на що їх витратити, скоріше філософське та дуже індивідуальне, адже існує багато речей, вартість яких вкладається у під подібну суму. Але є висока ймовірність, що невдовзі ви зможете купити на них лише одну-єдину відеогру, яка ще й може виявитися "на 6 з 10" чи "5 з 10". Як так сталося, який вплив нова цінова політика матиме на індустрію розваг і що робити тим, хто не готовий платити такі гроші? Спробуємо розібратися у цьому тексті.
З чого почалися розмови про ігри за $80?
В черговий раз тема потенційного подорожчання відеоігор сплила у контексті майбутнього релізу найочікуванішої гри сучасності – Grand Theft Auto VI. Деякі гравці можуть скільки завгодно казати, що їм все одно на неї, однак реліз нової GTA точно стане масштабною та важливою подією для всієї індустрії розваг. Grand Theft Auto V вийшла у 2013 році, але й досі гарно продається (станом на зараз продано неймовірні 215 млн копій!) та залишається недосяжною в деяких моментах у порівнянні навіть з сучасними іграми. Звісно ж, від Grand Theft Auto VI очікують справжньої революції.
Очевидно, що "революція" потребує величезного бюджету. Точні витрати Rockstar на Grand Theft Auto VI наразі невідомі, до того ж розробка триватиме ще щонайменше рік, а далі гру треба активно підтримувати оновленнями та новим контентом. Однак вже ходять чутки, що бюджет гри складає $2 млрд, що автоматично робить її найдорожчою грою у світі. І ці гроші треба якось відбити.
За спиною Grand Theft Auto VI потужна сила бренду та майже повна довіра гравців. Немає майже жодних сумнівів, що нова частина відомої серії подарує гравцям десятки, сотні, тисячі годин задоволення, а заразом здивує технічними досягненнями, історією та іншими елементами. Grand Theft Auto VI – це точно одна з ігор, яка може дозволити собі коштувати більше, ніж поточний стандарт у $70.
В січні 2025 року аналітик Метью Болл опублікував велику презентацію про стан ігрової індустрії у 2025 році. Там багато аналітичної інформації про точки потенційного зростання ринку відеоігор, і GTA VI приділено важливе місце. Адже саме ця гра може створити новий стандарт цінової політики в ігровій індустрії, на що сподіваються багато розробників з різних студій. Болл припустив, що GTA VI може коштувати для гравців і всі $100. На продажі це не вплине, а індустрія зможе отримувати більше грошей з одного гравця.
Ціна Grand Theft Auto VI все ще невідома, Rockstar та її батьківська компанія Take-Two зайняли вичікувальну позицію. Але зміни почалися і без GTA VI. На презентації нової консолі Nintendo оголосила, що Mario Kart World для Nintendo Switch 2 коштує $80 за цифрову версію, а за фізичний картридж доведеться віддати всі $90. При цьому президент Nintendo of America Даг Боузер наголосив, що така ціна для компанії не стане новим стандартом.
"Те, що ви бачите цього разу, – це змінна ціна. Ми розглянемо кожну гру, дійсно подивимося на час та вартість розробки, на широту та глибину ігрового процесу, якщо хочете, на довговічність у часі й повторюваність ігрового досвіду. Всі ці фактори та навіть більше ми будемо розглядати, щоб визначити правильну ціну на ігри" – так Боузер висловився про ціну на нову Mario Kart World.
Nintendo стала першою серед великих компаній, хто вирішив підняти ціни на свої ігри. Втім, ігри Nintendo майже завжди отримують надзвичайно високі оцінки, а аудиторія компанії вкрай лояльна. Тому хоч висока ціна на Mario Kart World і стала предметом активних обговорень, це не завадило гарним попереднім продажам. До того ж гру можна купити у комплекті з Nintendo Switch 2, такий бандл має велику популярність.
Наступною про зростання цін оголосила Microsoft. Компанія підняла ціни на консолі Xbox Series X/S, а також оголосила, що всі великі ігри від внутрішніх студій подорожчають на $10 починаючи з новорічних свят 2025 року, тобто у грудні цього року. Отже, ціна на ААА-ігри відділу Microsoft Gaming також сягне $80. Але не забуваємо, що всі ігри Microsoft з першого дня релізу доступні у підписці Game Pass.
Від Sony поки немає ніякої офіційної інформації про ексклюзивні ігри для PlayStation за $80. Це останній з "великих гравців" на ринку ігрових консолей, який не прокоментував потенційну нову цінову політику. Але аналітики та експерти вважають, що саме рішення Sony може стати вирішальним.
Чому ігри взагалі мають дорожчати?
Відповідь на питання в підзаголовку спирається на пару головних факторів – інфляцію та високу вартість розробки сучасних ігор. Розробка середньостатистичної ААА-гри сьогодні може коштувати декілька сотень мільйонів доларів. І мова не про якісь видатні проєкти, а про звичайні. Дорогі інструменти розробки, просунуті технології, загальне зростання вартості проживання в різних країнах, особливо в Америці, – все це впливає на бюджети ігор.
Останніми роками ціна на ігри зафіксувалася на рівні $70, це стало нормою під час появи поточного покоління консолей. Додатково цьому сприяла Ubisoft та її нещаслива Skull and Bones. СЕО Ubisoft Ів Гіймо назвав останню "АААА-грою". Так, саме чотири літери, бо це нібито надзвичайно дорога та неймовірна гра. Оцінка 59/100 на Metacritic при подібних заявах виглядає доволі іронічно. "Межа" дала грі 5,5/10.
Однак Skull and Bones дозволила іншим розробникам масово змінити ціну на власні ігри. Не всі на це наважилися, однак ігор за $70 побільшало. І оцінки у багатьох кращі, ніж у Skull and Bones.
До того ж ігрова індустрія все ще відчуває наслідки рецесії 2022-2024 років. Без роботи залишилися тисячі спеціалістів, десятки відомих студій припинили існування. Новини про закриття проєктів все ще трапляються, нехай і не так часто.
Наприклад, наприкінці травня EA закрила студію Cliffhanger Games та скасувала розробку гри про Чорну Пантеру за ліцензією Marvel. Тому зростання ціни на ігри – це логічний хід, щоб покращити стан ігрової індустрії у цілому та зробити життя окремих розробників та цілих студій трохи легшим.
Колишній президент Sony Interactive Entertainment Worldwide Шюхей Йошіда вважає, що ігри за $70 та $80 – це все одно "пограбування розробників", якщо брати рівень задоволення та різноманіття у порівняння з іншими галузями розваг. Він зауважив, що у 1990-х багато нових ігор коштували $60, але з врахуванням інфляції, за його словами, це $80, а офіційні калькулятори інфляції уряду США взагалі кажуть, що всі $147. Йошіда зауважив, що ігрові компанії "занадто пізно" задумалися про нову цінову політику.
"Сьогодні все у відеоіграх є більш досконалим і технологічно складним, ніж будь-коли раніше, а отже, вимагає більше ресурсів. Звичайно, кожен видавець або виробник самостійно встановлює ціну на свої ігри, але в підсумку суть питання полягає у виробничих витратах. Ось чому представники галузі так зацікавлені у диверсифікації своїх доходів, щоб продовжувати випускати ігри класу AAA, які публіка купує в першу чергу," – подібні думки висловив Йошіда стосовно фокуса розробників на преміальні проєкти з високою ціною.
Також колишній президент Sony Interactive Entertainment Worldwide поділився цікавою думкою про величезну кількість ремастерів та рімейків відеоігор. Він сказав, що розробники беруться за них не заради спроб викликати почуття ностальгії у гравців. Просто ремастери та рімейки простіші та дешевші у розробці. Студії використовують їх, щоб заробити гроші на нові преміальні проєкти. Тобто зростання цін на ігри може привести до появи більшої кількості оригінальних проєктів, бо розробникам простіше буде формувати бюджет.
Голова Take-Two Interactive Штраус Зельник також відзначає вплив інфляції на ігрову індустрію. Через неї реальна ціна на відеоігри з роками тільки падає, компанії отримують все менше та менше прибутків. При цьому він обережно обходить питання ігор за $80 та зазначає, що в Take-Two Interactive намагаються враховувати почуття та платіжну спроможність гравців.
"Знову ж таки, наша робота полягає в тому, щоб максимізувати надану цінність, а потім запропонувати її за значно зниженою ціною, щоб оптимізувати досвід споживання як під час гри, так і під час оплати рахунку. Це наша робота. Я дійсно вважаю, що надана цінність є величезною і продовжує зростати, і це наша робота" – розповів Зельник в інтерв’ю GamesIndustry.biz.
Трохи цифр для порівняння. Під час епохи SNES та Sega Genesis картриджі коштували $50-70. Це приблизно $100-150+ з урахуванням інфляції. Перехід від картриджів до дисків дозволив знизити ціну на ігри до $50, але і така ціна з урахуванням інфляції перетворюється на $90-100. Тобто виходить, що відеоігри зараз коштують найдешевше в історії. Якщо є бажання можна перевірити цифри самостійно – ось офіційний калькулятор інфляції Бюро трудової статистики США.
На ціну відеоігор також впливає політика. Багато студій базуються в США, тому тарифи та податкові нововведення Дональда Трампа можуть суттєво підняти вартість розробки та, як наслідок, ціни на фінальні продукти. Тарифна війна між США та Китаєм теж точно стани додатковим фактором ціноутворення відеоігор.
Хіба розробники не навчилися боротися з інфляцією іншими методами?
В ігровій індустрії давно знають, що реальні прибутки компанії при покупці однієї копії гри падають через інфляцію, а просте підняття цін гравці сприймають негативно. Тому розробники та видавці шукають додаткові методи заробітку.
DLC, мікротранзакції, преміальні видання, підписки на різноманітні сервіси, сезонні та бойові перепустки, платні апгрейди за версії для нових консолей – ось лише мала частка методів додаткових заробітків на відеоіграх. І гравці прийняли подібні правила гри. У 2006 році розробники The Elder Scrolls IV: Oblivion отримали шквал критики через додавання броні для коня за $2,50. Сьогодні ж косметичний предмет за $2,50 зовсім не дивує, навпаки – сприймається як щось дешеве. Особливо якщо порівняти зі скіном для League of Legends за $499. Так, косметичний предмет за ціною консолі, не дивуйтеся.
У сучасних реаліях безпосередня покупка гри може стати лише першою витратою на неї. Далі розробники спробують змусити вас витратити додаткові гроші всередині гри. Особливо сильно за подібну практику критикували Ubisoft та рольову трилогію Assassin’s Creed. Origins, Odyssey та Valhalla часом зводяться до грінду, бо вороги можуть стати занадто сильними через недостатню прокачку персонажа. Однак "тайм-сейвери" за реальні гроші допоможуть зрівняти шанси.
Монетизувати намагаються буквально все. Раніше мікротранзакції зустрічалися переважно в мобільних та безплатних іграх, сьогодні ж їх можна побачити у великих релізах на кшталт Call of Duty: Black Ops 6. Мікротранзакції стали настільки розповсюдженим явищем, що саме вони генерують зараз велику частку прибутків ігрових компаній.
Наприклад, у першому кварталі 2025 року мікротранзакції згенерували 77% прибутку Take-Two Interactive. А у 2024 році гравці на ПК витратили на мікротранзакції більше, ніж на самі ігри – 58% згідно зі звітом Newzoo. Питання мікротранзакцій – це окрема велика тема. Зараз нам важливо, що це лише один з десятків методів заробітку ігрових компаній, щоб перекрити інфляцію.
Розробники намагаються заробити таким чином, щоб не докладати зусиль і не використовувати забагато ресурсів, хоча це насправді справедливо для будь-якого бізнесу. Наприклад, за додаткові гроші ви можете отримати цифровий саундтрек чи артбук до гри. Тобто зображення та файли, які й так вже були створені під час розробки гри. Останнім часом популярність набирає ранній доступ до ігор у преміальних виданнях. Можливість почати грати на декілька днів раніше є у рімейку Silent Hill 2, DOOM: The Dark Ages, Starfield, Hogwarts Legacy, Diablo IV та багатьох інших іграх. Пограти раніше за інших за додаткові гроші вийде і в Death Stranding 2: On the Beach.
Ігрова індустрія стала залежною від додаткових витрат на відеоігри. Зараз важко знайти гру без DLC чи інших методів монетизації. Тож якоюсь мірою відеоігри вже давно не коштують $70 чи навіть $80.
Постає логічне питання. Якщо ігрові компанії все ж перейдуть на стандартну ціну у $80, то чи відмовляться вони від агресивної монетизації? Чи стане мікротранзакцій та DLC менше? Бо інакше виходить, що гравці будуть платити більше за те саме. І це лише один з багатьох нюансів, який утвориться через потенційне зростання цін на відеоігри.
Чи чесно підвищувати ціна на ігри з погляду гравців?
До цього моменту ми намагалися дивитися на потенційне підвищення цін на відеоігри з погляду бізнесу, розробників, видавців та індустрії у цілому. Але тепер погляньмо на все як звичайні гравці, бо ми такими і є. І тоді на кожен аргумент знайдеться контраргумент.
Перехід від дорогих картриджів до дешевих оптичних дисків, а потім – до цифрової дистрибуції, знизив витрати на виробництво та розповсюдження кожної окремої копії. Крім того, часто не враховується поява та розквіт численних додаткових джерел монетизації (DLC, мікротранзакції), які не були поширені в епоху дорогих картриджів. Тому просте порівняння базових цін з поправкою на інфляцію є неповним.
Воно не відображає ані зниження виробничих і дистрибуційних витрат на одиницю продукції для видавця та розробника, ані загальну суму, яку гравець витрачає на гру протягом її життєвого циклу через додатковий контент. Це порушує питання про етичність використання аргументу про інфляційну еквівалентність цін без урахування змін у структурі витрат та доходів в ігровій індустрії.
Існує видима суперечність між фінансовими труднощами, що нібито призводять до звільнень та закриття студій, і одночасним підвищенням цін на продукцію. Це може свідчити про спроби великих корпорацій перекласти витрати, включаючи ті, що пов'язані з торгівельними війнами, реструктуризацією та невдалими проєктами, на споживачів та працівників з метою збереження або збільшення власної прибутковості. Тобто гравці по суті платять з власної кишені за помилки студій та видавництв. Хтось може сказати, що саме платоспроможність гравців підтримує всі ці помилки.
Також не забуваємо, що інфляція впливає не лише на компанії, а й на звичайних людей. І в умовного гравця не так багато методів її подолати. Зростання цін на відеоігри для багатьох гравців може стати критичним та потенційно закрити чи значно ускладнити доступ до улюбленого хобі.
Реакція гравців на окремі новини про зростання цін вже свідчить не просто про невдоволення, а про потенційну зміну парадигми споживання ігор. Якщо раніше купівля ААА-гри на релізі була стандартною практикою для багатьох ентузіастів, то ціна в $80 може перетворити це на "преміальний" досвід, доступний не для всіх або лише для особливих, найочікуваніших релізів. Геймінг ніколи не був дешевим задоволенням, а зростання цін зробіть прірву між гравцями з різним рівнем доходів ще більшою.
Деякі гравці заявляють, що стануть "дуже вибірковими" і купуватимуть менше ігор за повну ціну, плануючи чекати на знижки або шукати альтернативи. Ці "альтернативи" можуть бути не завжди легальними, що вже приховувати. Також це означає, що вікно продажів за повною ціною може скоротитися, а так званий "довгий хвіст" продажів зі знижками та через сервіси підписки стане ще важливішим для видавців.
Якщо гравці масово відмовлятимуться від купівлі ігор за $80, це може стимулювати видавців та розробників активніше додавати власні проєкти до сервісів типу Xbox Game Pass або PlayStation Plus. Бо кожна подібна угода приносить миттєву солідну суму авторам гри. Таким чином, підвищення ціни на окремі покупки може посилити тренд на сервісні моделі споживання.
Залишається відкритим питання, чи готові видавці до потенційного зниження обсягів продажів на релізі за вищою ціною, розраховуючи на більший дохід з кожної проданої копії та довгострокову монетизацію через сервіси та DLC, чи це ризикована ставка, яка може не виправдатися для всіх типів ігор. Але життя звичайного гравця точно легшим не стане.
Прірву між поглядами гравців та розробників продемонструвала ситуація з Ренді Пітчфордом (президент та CEO The Gearbox Entertainment Company) та Borderlands 4. На PAX East 2025 Пітчфорд натякнув, що Borderlands 4 може коштувати $80. А окремо наголосив, що "справжні фанати" зможуть купити гру за високою ціною. Це твердження викликало обурення гравців, які почали залишати негативні відгуки на різні частини Borderlands. Пітчфорду довелося просити вибачення.
Втім, конкретну цю ситуацію можна пов'язати із загальною нелюбов'ю ігрової спільноти до Ренді Пітчфорда. Скандал із флешкою з начебто дитячим порно йому, мабуть, ніколи не збудуть, хоча зрештою позив з цього приводу закрили, а Пітчфорда виправдали Але й у цілому вийде знайти дуже мало позитивних відгуків про зростання цін на ігри від гравців.
Я особисто влаштував невелике опитування в Twitter/X стосовно підвищення цін, щоб заразом зрозуміти думки саме українською аудиторії гравців. І там ви можете побачити, що майже ніхто не готовий платити $80 за ігри. З яскравим виключенням у виді Grand Theft Auto VI, звісно ж.
Що робити, якщо ціни все ж підвищать?
Перспектива побачити цінники у $80 на усі ААА-ігри стає все реальнішою. Представники індустрії наводять власні аргументи: інфляція, яка знецінює колишні $60 та $70, шалені бюджети на розробку, що сягають сотень мільйонів, а то й мільярда доларів, та бажання надавати гравцям "революційний" досвід. Але що робити звичайним гравцям, у в кишенях яких немає зайвих грошей на кожну новинку? Чи означає це, що доведеться відмовлятися від улюбленого хобі або істотно обмежувати себе?
Не поспішайте з висновками. Навіть в умовах нової цінової реальності існують стратегії та альтернативи, які допоможуть продовжувати насолоджуватися іграми, не пробиваючи дірку в бюджеті.
Перше, що варто усвідомити: далеко не кожна гра буде коштувати $80. Видавці, хоч і говорять про зростання витрат, чудово розуміють, що платоспроможність аудиторії не безмежна. Дуже ймовірно, що така ціна стане прерогативою лише найбільших, розкручених франшиз, орієнтованих на core-аудиторію – хардкорних гравців, готових платити преміум ціну за найочікуваніші проєкти улюблених студій.
Це ті, хто купує гру в день релізу, можливо, у найдорожчому Deluxe-виданні з раннім доступом. Саме на них, схоже, і роблять ставку компанії, піднімаючи цінники. Зрештою, аналітики вважають, що "ринок це витримає", посилаючись на готовність частини гравців платити всі $100+ за кілька днів раннього доступу. Подібні акценти призведуть до зниження загальних продажів відеоігор, однак прибутки студій тільки зростуть.
Але ця core-аудиторія не репрезентує весь ринок. І тут відкриваються можливості для інших сегментів.
Зараз можна почути, що сучасні гравці хочуть менші ігри за менші гроші, тобто не AAA, АА-ігри. Це, до слова, питання не тільки грошей, а ще й вільного часу, бо не у всіх є сотні годин на умовні Elden Ring чи Persona 5. Здається, цей сегмент може значно посилити власні позиції.
Навіть самі видавці не завжди йдуть ва-банк. Як приклад, Take-Two, якій належить Rockstar Games, випускає Mafia: The Old Country за ціною $50. Це свідчить про гнучке ціноутворення і розуміння, що не кожен проєкт "потягне" максимальний цінник.
Ігри "середнього" сегмента часто створюються меншими командами, з меншими бюджетами, але з не меншим ентузіазмом та оригінальними ідеями. Вони може і не вражають фотореалістичною графікою останнього покоління (можуть насправді й вражати, дякуємо доступним рушіям та бібліотекам асетів – прим. ред.), але компенсують це геймплеєм, сюжетом та атмосферою. Яскравий приклад – Clair Obscur: Expedition 33, головний ігровий хіт весни 2025 року та один з головних кандидатів на звання гри року. Clair Obscur точно здатна подарувати незабутні враження, і її розробники з Sandfall Interactive сподіваються, що її приклад змусить гравців замислитися про власні ігрові звички та давати більше шансів АА-іграм.
"Мені здається, що коли ціна на AAA-ігри зростає, це створює більше можливостей для ігор скромніших масштабів і встановлення на них ціни в межах $40-50. Я не думаю, що будь-хто, хто грав у Expedition 33, вважатиме, що не отримав гідний досвід за свої гроші", – так про АА-сегмент відгукнувся портфоліо-директор видавництва Kepler Interactive Метью Хандрахан, який займався просуванням Clair Obscur: Expedition 33.
Зростання цін на ААА-флагмани може підштовхнути гравців уважніше придивитися саме до таких проєктів. Видавці, які зможуть запропонувати якісні ігри за $40-50, ризикують зірвати куш, залучивши ту частину аудиторії, для якої $80 – це вже занадто.
Інді-ігри також давно перестали бути нішевим продуктом для вузького кола поціновувачів. Сьогодні це потужний сегмент ринку, що генерує значні прибутки й пропонує неймовірне розмаїття жанрів та ідей. Часто саме інді-розробники не бояться експериментувати, ризикувати та створювати справді унікальні проєкти, які запам'ятовуються надовго.
Головний козир інді – ціна. Більшість таких ігор коштують значно дешевше за ААА-тайтли, часто в діапазоні $10-30. В умовах подорожчання "великих" ігор, саме інді-сегмент може стати справжнім порятунком для гравців, які шукають якісні та недорогі розваги. Деякі аналітики говорять про "золоту еру" для інді-розробників, які можуть запропонувати свіжі та емоційні проєкти за доступною ціною.
Звісно, і тут є нюанси. По-перше, не варто очікувати, що всі інді-ігри залишаться супердешевими. Зростання популярності сегмента та інфляційні процеси можуть призвести до поступового, хоч і не такого значного, як в ААА, підвищення цін на деякі особливо успішні інді-хіти. По-друге, на інді-сцені величезна конкуренція, і знайти справді якісний проєкт серед тисяч релізів буває непросто. Та все ж, потенціал для гравців тут величезний.
Додатково, будьмо відвертими, чим вища офіційна ціна на ігри, тим привабливішими стають альтернативні, не завжди легальні, способи їх отримання. Розмови про те, що гравці почнуть частіше звертатися до "піратського" контенту, вже лунають на форумах та соцмережах. Це сумний, але прогнозований наслідок.
Окрім відвертого піратства, існує так званий "сірий ринок": купівля ключів активації на сторонніх майданчиках за нижчою ціною, придбання акаунтів зі спільним доступом тощо. Для деяких гравців, особливо в регіонах з нижчою купівельною спроможністю, це може стати єдиним способом долучитися до дорогих новинок. Глобальні видавці, встановлюючи ціни в доларах, часто не враховують регіональні особливості, що робить ігри непомірно дорогими для багатьох країн. Це, своєю чергою, може сповільнити зростання легальних продажів у таких регіонах і стимулювати розвиток саме "сірих" схем.
Важливо пам'ятати, що не всі компанії стрімголов кинуться підвищувати ціни. Деякі великі гравці, як-от Electronic Arts, поки що заявляють, що не планують підіймати цінники до $80, фокусуючись на "неймовірній якості та цінності" своїх продуктів за $70. Це може бути як стратегічним ходом для залучення більш чутливої до ціни аудиторії, так і реальною оцінкою ризиків. Адже якщо гравці масово відмовлятимуться купувати ігри за новою ціною, це може призвести до значного падіння продажів, яке не компенсується вищою вартістю окремої копії.
І тут ми підходимо до головного – сили гаманця. Саме гравці своїми купівельними рішеннями "голосують" за ту чи іншу цінову політику. Якщо значна частина аудиторії дійсно стане "дуже вибірковою", почне чекати на знижки або активно користуватися альтернативними методами отримання ігор, видавці будуть змушені на це реагувати.
Якщо ж $80 стануть новою нормою для флагманів, у нас залишається чимало способів продовжувати грати, не витрачаючи зайвого.
Підписки. Сервіси на кшталт Xbox Game Pass та PlayStation Plus вже зараз пропонують величезні бібліотеки ігор за щомісячну плату, значно меншу за вартість однієї новинки. Microsoft взагалі додає всі свої ексклюзиви в Game Pass у день релізу. Цілком імовірно, що високі ціни на окремі ігри лише посилять популярність таких моделей.
Знижки. Старе добре правило "почекай на розпродаж" стане актуальнішим, ніж будь-коли. Більшість ігор рано чи пізно отримують суттєві знижки, особливо під час сезонних розпродажів у Steam, PlayStation Store, Microsoft Store, eShop та інших цифрових крамницях.
Роздачі безплатних ігор в Epic Games Store. Epic започаткував щотижневу безплатну роздачу ігор на власній платформі ще у грудні 2018 року. За 6,5 років гравці мали змогу зібрати на цьому сервісі непогано колекцію старих, але якісних ігор. Серед яких є такі хіти як Deathloop, Tiny Tina's Wonderlands, GTA V, Dead Island 2, Jurassic World Evolution 2, Kingdom Come: Deliverance, SIFU та багато інших. Ви можете не любити EGS, але з погляду на майбутнє подорожчання AAA-ігор варто спостерігати за роздачами на цьому сервісі.
Backlog. У кожного геймера точно є список ігор, куплених на розпродажах, але так і не пройдених. Можливо, настане час згадати саме про нього. Часто там ховаються справжні перлини, які подарують не менше задоволення, ніж розкручена новинка.
Free-to-Play. Не варто забувати про величезний ринок безплатних ігор, особливо популярних на ПК та мобільних платформах. Багато з них пропонують якісний геймплей та сотні годин розваг без необхідності платити за саму гру (хоча з мікротранзакціями там варто бути обережним).
Обмін та ринок вживаних дисків. Якщо ви віддаєте перевагу фізичним копіям, завжди є можливість обмінюватися дисками з друзями або купувати вживані ігри, що значно дешевше.
Регіональні ціни та VPN (з обережністю). Деякі цифрові крамниці мають регіональні ціни, які можуть бути нижчими. Хоча використання VPN для зміни регіону часто порушує правила користування сервісів, деякі гравці вдаються і до таких методів.
Підвищення цін на відеоігри – це, безумовно, неприємна для гравців тенденція. Однак вона не означає кінця геймінгу. Адаптуючи свої купівельні звички, уважніше ставлячись до вибору ігор, досліджуючи альтернативні сегменти ринку та використовуючи доступні способи заощадити, всі зможуть й надалі насолоджуватися улюбленим хобі.
Головне – пам'ятати, що саме ми, гравці, формуємо попит, і індустрія, так чи інакше, змушена буде дослухатися до наших голосів та гаманців. Можливо, саме ця "цінова криза" стане поштовхом до більш здорового та збалансованого ринку в майбутньому.
P.S. Хоча українцям навіть звикати не доведеться до геймінгу "все за $100", деякі базові видання в нас вже коштують дорожче.