У 2021 р. деякі з редакторів «Межі» додавали до персональних «залізних» підсумків року книжки, які їх особливо вразили. Цього року ми вирішили зробити окремий матеріал про наші літературні знахідки.

Нагадаємо про правила, яких насправді немає. Хто хоче — може назвати лише одну найкращу книжку року, інший — згадати декілька серій та хоч і повну бібліотеку, яку він прочитав протягом 2023 р. Поїхали!

Олег Данилов, редактор Mezha.Media

Вже майже 8 років я користуюсь книжковим аналогом IMDb, який допомагає систематизувати власне читання, слідкувати за тим, що читають друзі та знайти нові цікаві твори. Йдеться, звісно ж, про Goodreads, я ось, якщо що, додавайте. Тож я точно знаю, що саме я читав і коли.

Список читання в мене достатньо еклектичний: тут є й українська класика, з якою я знайомлюся вперше, і комікси, і наукова фантастика, і публіцистика. З усіх книжок цього року, я, як хлопчик, вихований на космічній фантастиці 1960-80-хх років, хочу виділити «Нові Темні Віки. Колонія» Макса Кідрука. Приємно, що таке ще пишуть, ще приємніше, що таке пишуть в Україні. Крім того, завдяки The Invincible я вирішив перечитати «Непереможний» пана Станіслава Лема. Перший раз я читав цей роман ще у дитинстві, і, звісно ж, російською. Зараз, на щастя, є вже український переклад. До речі, завдяки грі я почав читати ще і «Високий Замок» — спогади польського фантаста про його дитинство у Львові.

З публіцистики хочу згадати «Натисни Reset: Вигорання та відновлення в індустрії відеоігор», Джейсона Шраєра. Завдяки цій книжці я переграв в деякі старі ігри, у тому числі й в BioShock Infinite.

На жаль, я не вивчав українську літературу в школі, хоча багато читав українською, тож вже декілька років знайомлюсь з українською класикою. Я просто взяв Список 100 найкращих українських літературних творів за версією Українського ПЕН-клубу, відсортував його за роком видання та йду з перших книжок українською до сучасності. Йду трохи повільно, але головне що йду. І хоча Леся Українка у цьому переліку представлена «Лісовою піснею», я хотів би звернути увагу на інший твір письменниці, який вразив мене своєю сучасністю. Це п’єса «Кассандра», яку я читав у другому томі Повного академічного зібрання творів Лесі Українки в 14 томах. І хоча «Кассандра» розповідає начебто про міфічні події Троянської війни, це насправді напрочуд сучасна історія про сучасну Україну.

Повне нецензуроване академічне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах, видане Українським інститутом книги з нагоди 150-річного ювілею письменниці, абсолютно безплатне, його можна завантажити з сайту Українського інституту книги в форматі pdf.

P.S. Вже після написання основної частини статті я, завдяки новині на «Межі», натрапив на серію фантастичних книжок «Щоденники вбивцебота» Марти Уеллс і… за тиждень прочитав перші п’ять (чотири перші повісті та повноцінний роман). На жаль, українською видані поки що лише перші дві частини, тож довелось перейти на російську, а потім, через вади російського перекладу, на англійську. Тепер я чекаю майбутнього серіалу від Apple TV+ з зацікавленістю.

Тарас Міщенко, головний редактор Mezha.Media

Останніми роками намагаюсь більше читати книги англійською, виходить це повільніше, ніж українською, тож радий, що цього року встиг закінчити Ready Player Two Ернеста Кляйна, продовження дуже популярного поп-фікшн роману «Першому гравцю приготуватися», який навіть встиг екранізувати Стівен Спілберг. Продовження вийшло таким же легким та переповненим посиланнями до популярних фільмів, ігор та музики, переплетеними з історією про, звісно ж, штучний інтелект. Загалом, як для продовження, вийшло доволі цікаво.

Також відзначу автобіографію актора Метью Перрі, який трагічно пішов з життя цього року. Книга Friends, Lowers, and the Big Terrible Thing написана дуже відверто та точно буде цікавою шанувальникам серіалу «Друзі».

Ще не встиг, але планую найближчим часом прочитати біографію Ілона Маска, Elon Musk, написану Волтером Айзексоном. Вона вийшла цього року, але вже встигла наробити скандалів, та цікава тим, що частково пояснює зміни в поведінці одного з найбагатших підприємців у світі. Історія Маска все більше нагадує історію Говарда Г’юза, колись також найбагатшої людини у світі, яка через обсесивно-компульсивний розлад з віком почала поводитися все більш ексцентрично.

Євгенія Губіна, авторка Mezha.Media

Я люблю фантастику, тому цього року читаю Роберта Гайнлайна.

Наприклад, мене вразила книга «Чужинець на чужій землі». Це – одна з найвідоміших робіт письменника, яка була нагороджена премією Г’юґо. В ній він порушує складні питання, зокрема релігії та моралі.

Ще одна крута історія описана в «Подвійній зірці». Цей науково-фантастичний роман розповідає про актора-невдаху, який має зіграти відомого громадського діяча. До слова, книга теж отримала премію Г’юґо.

Також мені дуже сподобався роман «Червона планета» про підлітків, які живуть на Марсі. Тут описуються не лише пригоди двох друзів, а й зображена взаємодія землян та марсіан. А ще показані людські цінності.

«Діти Мафусаїла» – це про родини довгожителів, які приховують своє походження. Звісно, таємниця стає відомою, і в суспільстві починається істерія. Книга розказує про людські пороки та змальовує те, як можна маніпулювати думкою інших.

Попередній твір зв’язаний з іншими книгами автора. Приміром, із романом «Достатньо часу для кохання». Він має нелінійний сюжет та складається з окремих оповідань. Але загалом розповідає про життя одного з довгожителів на ім’я Лазарус Лонг.

Ще один пов’язаний роман – «Число звіра», його я саме читаю. Книга зображує чотирьох людей, які мандрують до паралельних реальностей. Ще не знаю, чим це усе закінчиться, але читається легко та цікаво.

Сергій Гилюк, автор Mezha.Media

Мені здається, що з кожним роком я читаю все менше, але насправді проблема не в обсягах, а в соціальній мережі Twitter – й потрібно менше думскролити, а більше читати саме літератури.

Книжковим відкриттям цього року для мене стала не книга в класичному розумінні, а манга Berserk Кентаро Міури, який, на жаль, помер в 2021 у віці 54 роки, й манга так і залишиться незакінченою, хоча її продовжують писати працівники його студії під наглядом давнього друга Коджі Морі.

Berserk дуже часто називають найкращою мангою й коли починаєш читати, то розумієш, за що. Це жорстке, криваве темне фентезі, яке висвітлює найтемніші аспекти людської душі, але даючи читачеві трохи надії (один раз на 12 глав). Ну і про вплив Berserk на індустрію розваг можна написати декілька статей. Тільки в Dark Souls більше десятка посилань на Berserk – від обкладинки Prepare to Die Edition до босів та броні.

Якщо ви ніколи не читали мангу й хотіли б спробувати, або в пошуках дорослих готичних історій, то Berserk – саме те, що вам потрібно.

Ще одною світовідкриваючою книгою для мене стала Getting to Zero: How to Work Through Conflict in Your High-Stakes Relationships Джейсона Гедіса – книга про конфлікти та як їх вирішувати. Ніколи не вважав себе пошановувачем популярної літератури про успіх, психологію чи відносини, бо кожна людина унікальна й немає універсальних рішень, але читаючи Getting to Zero, я часто ловив себе на думці «та це ж про мене». Getting to Zero пояснює, чому конфлікти – це здорово і як навчитися керувати собою під час навіть найбільш емоційних суперечок.

А які книжки, прочитані цього року, можете порадити ви?

Попередні частини підсумків 2023 року на «Межі», можна знайти тут:
Автомобільні підсумки 2023 року: переможці, досягнення, технології, невдачі
Зроблено в Україні. Підсумки 2023 року з українськими розробниками ігор
На межі нового року: у що ми грали у 2023 році
На межі нового року: що ми дивилися у 2023 році