В іншому житті, на іншому сайті мені час від часу закидали в коментарях, начебто у моїх статтях занадто багато політики. Журналіст начебто має бути нейтральним і, так би мовити, «понад схваткою»! З чого б це?! Доки під статтею стоїть моє прізвище – це моя власна думка, яка може збігатися, або може і не збігатися з думкою редакції. Хоч цього разу я плекаю надію, що моє ставлення до питання розділяють і інші редактори «Межі».

Восени минулого року я мав дуже кумедне спілкування з головним редактором одного українського сайту на тему «IT – поза політикою». Він начебто сподівався створити сайт, на якому менше політики, а більше IT. Я висловлював думку, що так не буває. Кожного разу, коли вам кажуть «IT… Мистецтво… Спорт… Будь-що інше поза політикою» – вас намагаються ошукати. Відвернути увагу, щоби тим чи іншим чином проштовхнути чиїсь наративи. А автор такої сентенції або корисний ідіот, або ворог. Останнє імовірніше. Тому що те, що починається з «IT – вне политики», завжди закінчується цінами та зарплатнею у рублях. Тому що політика має значення. Так само як і мова має значення. Якби це було не так, її не намагалися б усіма силами знищити впродовж 350 років.

В мене є погана новина для тих, хто намагається сховатися «у доміку». Політика – це взагалі майже все, що є навколо вас. Спорт – це політика, спитайте в Адольфа Гітлера, Беніто Муссоліні, Володимира Путіна або Сі Цзіньпіна. Мистецтво – це політика, тому що деякі картини чи вірші могли підіймати людей на барикади, а деякі книги та фільми отупляють та закликають припинити опір. І так, технології – це теж політика.

З тих самих пір, як людина створила першу зброю масового знищення, прив’язавши каменюку до дрючка (насправді це був технологічний прорив крутіший, ніж політ у космос чи створення електронної обчислювальної машини) – технології є частиною політики. Римські дороги, арбалети, осадні гармати, нарізні гвинтівки, високоточні системи наведення крилатих ракет чи ПТРК Javelin – це все політика. І IT? Так, і IT.

Ми вже деякий час живемо у постіндустріальну еру, тому інформаційні технології зараз – це нафта, залізо, алюміній та уран сучасної політики та війни. Це зброя, яка вміє вбивати так само як кулі, бомби та снаряди. Це зброя, яка вже вбиває, згадаємо хоча б кампанію дезінформації про COVID-19, та кількість людей, що вона, дезінформація, а не хвороба, вже вбила.

Згадайте, що «Кіберсотня Майдану» була створена майже водночас з бойовими сотнями. Згадайте, що інформаційні вкиди стали «казусом беллі» для початку анексії Криму. Загадайте, що Північна Корея фінансує свою ядерну програму за рахунок кібервійськ. Та насправді згадайте будь-що.

Санкції США проти Huawei та ZTE – це політика. Намагання президента США Джо Байдена перенести виробництво напівпровідників до США – це політика. Тиск європейських регуляторів на Facebook – це політика. Продаж прав видання гри на території України країні-агресору – це теж політика. Навіть китайські автівки в Forza Horizon 5 – це знову ж таки політика. І насправді не абияка дієва.

Якщо почнуться бойові дії, а я, як і усі свідомі люди, сподіваюсь, що вони не почнуться, але, якщо почнуться бойові дії, вони почнуться навіть не з артпідготовки та бомбардування, а з кампанії дезінформації (яка насправді вже йде більше ніж 30 років) та кібератаки на ключові об’єкти української інфраструктури.

Так що, коли вам кажуть, що «IT – вне политики» – стріляйте у відповідь, бо то ворог!

Але, нам своє робити. Тож, Keep Calm and чистіть кулемет!