Assassin’s Creed Mirage – оптичні ілюзії

Assassin’s Creed Mirage – це дійсно повернення до першоджерел серії чи простий філер, спроба заповнити проміжок між Assassin’s Creed Valhalla (2020) та Assassin’s Creed: Codename Red, яка в найкращому випадку вийде не раніше осені 2024 р.? Давайте розбиратися.

Сприйняття глибини

Assassin’s Creed Mirage починалася як доповнення до Assassin’s Creed Valhalla, що взагалі-то цілком логічно. Mirage розповідає передісторію другорядного персонажа попередньої гри, який, якщо ви, звісно, уважно слідкували за сюжетом останніх трьох частин серії, а саме Origins, Odyssey та Valhalla, насправді є ключовим для розуміння усього лору трилогії.

Але у якийсь момент в Ubisoft, схоже, усвідомили, що 4 великих DLC для гри 2020 року гравці не зрозуміють, продажі DLC завжди менші ніж продажі окремих ігор і, крім того, до наступної великої частини серії, Assassin’s Creed: Codename Red, події якої будуть відбуватися у феодальній Японії, ще купа часу, і його треба чимось заповнювати. Та і сама Assassin’s Creed Mirage потроху розросталася та врешті-решт вийшла за межі звичайного DLC. Мені здається, що саме так ми і отримали Mirage.

Історію про повернення до джерел, святкування 15-річчя серії і усе таке інше вигадали вже пізніше, суто з маркетингових міркувань. Хоча деякий вайб (вибачте за неологізм, але він підходить тут найкраще) перших ігор серії, та навіть Prince of Persia: The Sands of Time, яка власне і породила Assassin’s Creed (яка потім і вбила серію Prince of Persia), тут і справді є.

Сприйняття розміру

Assassin’s Creed Mirage – компактна гра, особливо у порівнянні з трьома попередніми частинами серії. Тут лише одне місто, його околиці та одна додаткова локація, тож за розміром та структурою Mirage ближче до Assassin’s Creed: Revelations, Assassin’s Creed Unity та Assassin’s Creed Syndicate.

За бажанням сюжетну частину Mirage можна пройти за 15-20 годин, а за 25 годин дослідити увесь світ гри та знайти усі секрети. У порівнянні з сотнями годин, які можна витратити на Origins, Odyssey та Valhalla (в мене 150-250 годин на кожну з ігор), це дійсно дуже невелика гра. Тут лише 5 великих сюжетних вбивств і одна лінійна історія. Це теж цілком логічно, тому що ми добре знаємо, хто такий Басім ібн Ісхак, ким він стане і що він зробить наприкінці Assassin’s Creed Valhalla.

З огляду на важкі і майже нескінченні за обсягом релізи цієї осені (чого лише вартують Starfield та Baldur’s Gate 3), така тривалість – це скоріше благо, ніж вада. З іншого боку, з моменту релізу Origins фанати Assassin’s Creed розділилися на тих, кому подобаються величезні відкриті світи та тих, хто любить менш об’ємні ігри.

Можливо, через невеликий розмір та компактність світ Assassin’s Creed Mirage сприймається більш живим та цілісним, ніж гігантські мапи Origins, Odyssey та Valhalla, заповнені одноманітними заставами, фортецями та вежами. Ні-ні, вежі нікуди не поділися, тут вони теж є – здебільшого це мінарети, як і у перших іграх серії.

Сприйняття кольору

Насправді головний герой Assassin’s Creed Mirage – це навіть не Басім ібн Ісхак. Як на мене, він дуже слабкий та не дуже цікавий персонаж. Попри усю його важливість для циклу, Басім, можливо, найслабший герой в усій серії Assassin’s Creed.

Головний герой Assassin’s Creed Mirage – це Багдад. Неймовірне місто, збудоване спеціально як столиця величезної імперії, що охоплювала половину світу. Місце влади, торгівлі, науки та мистецтв. Уособлення у камені Золотої доби ісламу. Цікавий історичний період, цікава локація, яку розробники з Ubisoft зробили дійсно живою та дуже мальовничою та кольоровою (здається, хтось знову трохи загрався з фільтрами, як і у The Crew Motorfest). З іншого боку, в Ubi дійсно вміють реконструювати різні історичні епохи та реальні історичні пам’ятки, за останні 15 років вони на цьому і справді собаку з’їли.

По Багдаду часів Аббасидського халіфату (у грі відображені події так званої Анархії у Самаррі, 861–870 рр.) просто цікаво блукати, зупиняючись для того, щоб поспостерігати за повсякденним життям мешканців, оглянути пам’ятки архітектури, зробити знімок на пам’ять та почитати історичну довідку.

Історичні колізії

До речі, про останнє. Цього разу ми, здається, не отримаємо окремий Discovery Tour: Abbasid Caliphate – історичні довідки, інтегровані в основну гру, як у старих частинах серії, і вони, як і зазвичай, дуже цікаві та спонукають вивчати додаткові історичні джерела. І так, тут знову є реальні історичні особистості, про яких, я готовий заприсягатися, ви майже нічого не чули.

Наприклад, Аль-Джахіз, який ще у IX сторіччі висловив деякі з основних принципів природного добору. За 1 000 років до Чарльза Дарвіна! Або математики, астрономи та інженери брати Бану Муса, один з яких написав «Книгу геніальних пристроїв», у якій описані такі пристрої, як грейфер, протигаз, майже сучасні гідравлічні клапани, механічна пам’ять, пристрої зі зворотнім зв’язком тощо. І це за 600 років до Леонардо да Вінчі!

На жаль, саме з історичними довідками пов’язане моє найбільше розчарування в Assassin’s Creed Mirage. Скажімо відверто, через цю «дрібницю» я хотів кинути гру на самому початку і більше ніколи не грати в жодну з ігор Ubisoft. На щастя, розробники начебто побачили цю «помилку» і обіцяли виправити її в наступному патчі.

Йдеться про згадування «Центральної Росії» у довідці про подорож Ахмада ібн Фадлана з Багдаду через Середню Азію у Поволжя до царя волзьких булгар у 921-922 рр. У цьому творі мандрівник описав життя, релігію та побут хорезмійців, башкир, булгар, огузів, хозарів та… русів. Жодних росіян чи Росії в описі ібн Фадлана нема. А ось у Ubisoft є. Не рахуючи того, що це груба історична помилка, це ще і дуже прикра етична помилка, яка підтримує російські наративи і легітимізує вкрадену московитами історію України-Русі.

Особливо прикро це через те, що Ubisoft має дві студії в Україні, в Києві та Одесі, і обидві вони працювали над Assassin’s Creed Mirage.

На момент написання цієї рецензії патч ще не вийшов. Тож ми чекаємо, Ubisoft. Непогано було б ще і вибачитися.

Рухомі ілюзії

Assassin’s Creed Mirage використовує рушій Ubisoft Anvil. Це вже п’ята ітерація рушія Scimitar/Anvil, перша версія якого була створена ще у 2007 році саме для першої Assassin’s Creed. З того часу Anvil покращувався, отримував нові функції, але…

Ще у Assassin’s Creed Valhalla було дуже добре видно, що Anvil застарів. Графіка вже не відповідає сучасним вимогам і це не сховати за різноманітними кольоровими фільтрами та драматичними заходами сонця. Часом гра і справді видає дуже приємну картинку, але це, здається, здебільшого заслуга художників по оточенню та дизайнерів рівнів, а не рушія.

Крім того, Anvil тягне за собою вантаж попередніх поколінь Assassin’s Creed. Деякі анімації, здається, не змінювалися вже десятки років. Одяг поводиться як жорсткі, густо накрохмалені простирадла, хоча фактура тканини та візерунки тут дійсно дуже класні. Головний герой, як і десять років тому, намагається бігати по столах, коробках, кошиках та вазах. Слава богу, що він більше не спить зі щитом на спині, як у Valhalla.

Але найжахливіше – це оптимізація. На ПК рушій натурально йде у рознос, видаючи від 1 до 200 кадрів на секунду протягом 30 секунд. І ні, це не жарт, мова саме про 1 кадр на секунду. Гра затинається кожні 5-15 секунд, завмираючи на долю секунди. Моя дуже розумна відеокарта у цей момент навіть вважає, що навантаження взагалі нема і вимикає кулери. І так кожні 5-15 секунд. І це на системі, на якій Starfield, Cyberpunk 2077 та Forza Motorsport працюють без жодних проблем з приємними 60-90 кадрів на секунду в якості Ultra High.

Ситуацію трохи виправляє надання процесу ACMirage.exe найвищого пріоритету у Менеджері завдань, але це треба робити після кожного запуску гри і все одно усі затинання це не прибере, хіба що зробить їх більш рідкісними (десь раз на 20-30 секунд) та менш глибокими (5-7 fps замість 1-2 fps). Таке собі рішення.

Чесно кажучи, у поточному стані Assassin’s Creed Mirage просто не грабельна на ПК, треба чекати патча, але ще питання, чи допоможе він. Лише моя любов до серії дозволила мені витерпіти це знущання та витратити на Mirage більше 25 годин. Особливо цинічно оптимізація Mirage виглядає на фоні логотипів Intel, який є офіційним технічним партнером гри.

Чорт забирай, у Ubisoft є дуже круті рушії Dunia Engine (форк CryEngine для серії Far Cry) та Snowdrop (The Division 1/2, Avatar: Frontiers of Pandora, Star Wars Outlaws). Може, вже час переносити серію Assassin’s Creed на них і бог з ними, зі старими анімаціями?!

Обман зору

Одна з основних фішок Assassin’s Creed Mirage, на яку звертали увагу під час рекламної кампанії – це упор на stealth та більш складні вбивства.

Це так, stealth у Mirage дійсно більше, ніж у попередніх частинах серії, де він був відверто опціональним. Так, для того, щоб дістатися до цілі, Басім має вивчати оточення, шукати таємні проходи, підкуповуати NPC, переодягатися і звісно ж, скрадатися у кущах. Маркетологи Ubisoft багато разів підкреслювали, що Басім – ще молодий асасин, що він багато що не вміє і не встоїть у прямій конфронтації з чотирма супротивниками. Це, м’яко кажучи, неправда.

Так, проходити сюжетні місії у stealth дійсно цікавіше, тим більше, що іноді в другорядних завданнях вас просять, наприклад, нікого не вбивати або не попадатися на очі варті, але це необов’язково. Після прокачування інструментів, тих самих димових бомб та пасток, Басім може вирізати супротивників цілими підрозділами, включаючи важко-броньованих «лицарів», вогнеметників (так) та дуже небезпечних мисливців. Ось вам і весь stealth.

До речі, обманули нас і з розслідуваннями, які замінили у Mirage майже усі завдання. Вони і поруч не стояли з розслідуваннями в Assassin’s Creed Syndicate, де ви дійсно мали шукати докази, допитувати свідків, робити власні висновки і звинувачувати злочинців. При цьому можна було навіть помилитися. В Mirage все набагато простіше, це просто дослідження місцевості з увімкненим «орлиним зором».

Картинки-перевертні

Я навмисно нічого не кажу про сюжет Assassin’s Creed Mirage, тому що як на мене, це дуже проста, прямолінійна та не дуже цікава історія. Тим більше, що її закінчення ми добре знаємо. В усій грі буквально декілька цікавих персонажів (і це не головні герої) і нуль цікавих діалогів. Після того, що ми бачили у Cyberpunk 2077 та Phantom Liberty, все це виглядає взагалі сумно.

І хоча в Mirage насправді є «несподіваний поворот сюжету», який пояснює деякі неузгодженості на початку та у середині гри, якщо ви не «скіпали» трейлери в Assassin’s Creed Valhalla, то добре знаєте, про що йдеться.

Слухові галюцінації

Треба сказати про звук та музику у грі. Саундтрек, над яким працювали Брендан Ангелідес, Джеспер Кід та Акрам Хаддад, вдало поєднує традиційну східну мелодику з електронними та симфонічними інструментами. Ця музика пасує грі та Багдаду.

Окрема подяка за сингл та кліп Mirage від OneRepublic. Вийшло непогано.

Щодо озвучення, то вперше в історії серії в грі, присвяченій Близькому Сходу, звучить арабська мова. Ба більше, перехожі на вулицях розмовляють відразу декількома мовами та діалектами, це створює правдоподібний звуковий фон.

А ось з акторів озвучання хочеться відзначити не йорданця Еяда Нассара, який озвучив Басіма, а ірано-американку Шогре Аґдашлу, яка подарувала свій глибокий шорсткий голос майстеру Рошан. Якщо ви раптом забули, хто така Шогре Аґдашлу і як звучить її дійсно унікальний голос, то саме вона грала Генерального секретаря ООН Крісьєн Авасарала у серіалі The Expanse (ну і звісно, у грі The Expanse: A Telltale Series). Це вже не перший досвід актриси у відеоіграх. Раніше вона озвучила кваріанську адміралтесу Шала’Раан вас Тонбай у Mass Effect 2/3 та екзо Лакшмі-2 в Destiny та Destiny 2.

Фата-моргана

Фата-моргана – це складне оптичне явище створене, декількома формами міражів. Assassin’s Creed Mirage – як та сама фата-моргана.

Вона не є повноцінним поверненням до джерел серії Assassin’s Creed, але завдяки східному колориту та невеликій відстані у часі вдало відтворює атмосферу класичних ігор серії, а саме Assassin’s Creed та Assassin’s Creed: Revelations. Близькі за стилем та архітектурою локації, пісок, схожа кольорова гама. Тут є навіть відсилання до Prince of Persia: The Sands of Time, події якої відбувалися неподалік на декілька століть раніше.

З іншого боку, більшість механік Mirage спільна з тими, що використовувалися в останніх іграх серії Origins, Odyssey та Valhalla. Stealth тут хоч і є, але він насправді такий самий рудиментарний і необов’язковий.

З іншого боку, Багдад в Mirage дійсно дуже класний, і побігати по його вулицях та дахах дуже приємно. Але… Робити це краще на PlayStation 4/5 чи Xbox One / Xbox Series X|S. ПК-версію гри поки що краще не чіпати. До речі, у 2024 році Assassin’s Creed Mirage має вийти на iOS для iPhone 15 Pro. Можете почекати цю версію.

В цілому ми можемо порадити Assassin’s Creed Mirage хіба що найвідданішим шанувальникам серії. Усім іншим краще почекати на Assassin’s Creed: Codename Red. Сподіваємось, її не перенесуть на 2025 рік.