Під час 55-ї конференції Lunar and Planetary Science Conference, яка відбулася в США, вчені Інституту SETI та Інституту Марсу сповістили про сенсаційне відкриття. Вони знайшли на Марсі залишки гігантського вулкана діаметром 450 км.

Вивчаючи Noctis Labyrinthus, відомий також як Лабіринт Ночі, найбільший лабіринт (комплекс заплутаних каньйонів) Марсу, а також монументальні каньйони Долини Марінера вони виявили, що насправді це зруйновані ерозією до невпізнанності залишки гігантського прадавнього вулкана. Структура отримала попереднє найменування Noctis volcano (Вулкан Ночі).

Величезні розміри вулкана, висота 9 022 метрів, діаметр у 450 км, та складна історія модифікацій ландшафту свідчать про те, що він був активним протягом дуже тривалого часу. У його південно-східній частині лежить тонке нашарування відносно недавніх вулканічних відкладень, під яким, ймовірно, присутній великий прошарок льоду. Це дуже цікаве місце для вивчення під час наступних наукових місій на Марс за допомогою роботів і у майбутньому людей. Крім того, великі поклади льоду – це гарне місце для створення бази на Марсі.

«Ми досліджували геологію цього району, де ми знайшли минулого року залишки льодовика, коли зрозуміли, що знаходимося всередині величезного та глибоко еродованого вулкана», – каже доктор Паскаль Лі, планетолог з Інституту SETI та Інституту Марсу, провідний автор цього дослідження.

Вулкан Noctis не має звичайного конуса, характерного для типових вулканів, оскільки за довгі роки з останнього виверження тріщини й ерозії змінили його вигляд. Однак при уважному огляді можна впізнати ключові риси, що вказують на вулкан. Усередині «внутрішньої зони», що окреслює залишки вулкана, дуга високих плато позначає центральну вершину з кульмінацією у 9 022 м. Збережені частини схилів вулкана простягаються у різних напрямках до краю «зовнішньої зони», на відстані у 225 км від вершини. Залишки кальдери – зруйнованого вулканічного кратера, в якому колись було лавове озеро, можна побачити у центрі структури. Лавові потоки, пірокластичні відкладення (утворені вулканічними твердими матеріалами, такими як попіл, шлак, пемза та тефра) і гідротермальні мінеральні відкладення трапляються в кількох областях в межах периметра вулканічної структури.

Але багато що про гігантський вулкан залишається загадкою. Хоча зрозуміло, що він був активним протягом тривалого часу і почав формуватися ще на початку історії Марса, невідомо, як саме. Так само, хоча він зазнавав багато вивержень, навіть у наші часи, невідомо, чи є він вулканічно активним зараз і чи може вивергнутися знову. І, якщо він був активним протягом дуже тривалого часу, чи могло таке поєднання тривалого тепла та води з льоду дозволити підтримувати життя у цьому місці?

«Це дійсно унікальне поєднання факторів, які роблять вулкан Noctis надзвичайно захоплюючим для дослідників. Це стародавній і довгоіснуючий вулкан, настільки глибоко зруйнований, що ви можете пройти по ньому пішки, проїхатися на автомобілі або пролетіти через нього, щоб досліджувати. Добувати зразки та датувати різні частини його надр, щоб вивчити еволюцію Марса у часі. Він мав таку довгу історію взаємодії тепла з водою та льодом, що є найкращим місцем для астробіологів та пошуків ознак позаземного життя. Нарешті, оскільки тут є великі поклади льоду, які, ймовірно, все ще збереглися біля поверхні у відносно теплому екваторіальному регіоні на Марсі, це місце виглядає дуже привабливим для роботизованих досліджень чи висадки людей», — каже Паскаль Лі.

Вчені вже обрали можливе місце посадки майбутньої дослідницької місії в районі вулкана Noctis. Слово за NASA.