Як виявилось, ми ще не розповідали про Р-360 «Нептун» – ту саму ракету, що 13 квітня 2022 р. потопила російський ракетний крейсер «Москва». Виправляємося!

Крилата ракета Р-360 «Нептун» – це українська розробка на базі радянської ракети Х-35 «Звезда», зі значно покращеними показниками дальності та сучасною електронікою. За деякими показниками Р-360 «Нептун» навіть краще, ніж американські AGM/RGM/UGM-84 Harpoon, надати які Україні вимагають як вітчизняні посадовці, так і західні експерти. Навіщо ж нам «Гарпуни», якщо в нас є «Нептуни»?

Річ у тому, що «Нептуни», розробка яких почалася лише у 2014 р., ледь встигли пройти державні випробування та отримати добро на використання в військах. Перший дивізіон берегових протикорабельних комплексів «Нептун» мали передати до Військово‑Морських сил ЗСУ лише у квітні 2022 р.. У зв’язку з початком повномасштабного вторгнення передачу трохи прискорили. Але виробництво систем другого дивізіону лише почалося, і очікувати його у військах не слід раніше кінця 2022 – початку 2023 р., і то у кращому випадку.

Конструкторське бюро «Луч» почало розробку крилатої ракети Р-360 «Нептун» у 2014 р., після анексії Криму. Виявилось, що у збройних сил України нема засобів, щоб запобігти блокаді портів чи висадці десанту Росії у акваторіях Чорного та Азовського морів. У 2016 р. з’явилися перші льотні зразки ракети, а в 2018 р. пройшла низка випробувань, в яких ракета довела свою здатність вражати цілі на різній відстані. А 5 квітня 2019 року на полігоні в Одеській області пройшли випробування вже реального комплексу наземного базування РК-360МЦ «Нептун» у зв’язці з ракетами Р-360.

Невдовзі ракета отримала оновлену голівку самонаведення, висотоміра, стартового двигуна, крил та рулів, гіроскопів та системи навігації. Протягом 2019-2020 рр. випробування продовжувалися, а 27-30 травня 2020 р. відбулись державні випробування на полігоні «Алібей». 23 серпня 2020 року ракетний комплекс «Нептун» був прийнятий на озброєння. Цікаво, що розробка усього комплексу РК-360МЦ «Нептун» включно з крилатою ракетою та всіма машинами обійшлась Україні лише у $40 млн. За західними мірками це мізерна сума.

Крилата ракета Р-360 «Нептун» призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн, та як усі ракети такого класу, може використовуватися з наземних, надводних та авіаційних платформ. Як надводні платформи для «Нептунів» спочатку планувалися ракетні катери класу «Лань» від миколаївського державного підприємства «Дослідно-проєктний центр кораблебудування», але у 2018 р. його носій замінили на перспективний ракетний катер типу «Веспа» від «Кузні на Рибальському», який за усіма параметрами перевершує «Лань». На жаль, після підписання наприкінці 2021 р. угоди про розбудову ВМСУ та кредитування з боку Великої Британії про «Веспи» нічого не чутно, хоч згідно з попереднім планом у 2021 р. перший катер серії, озброєний 8 ракетами Р-360 «Нептун», мав стати до складу флоту.

З авіаційною платформою теж не гаразд. Повітряним носієм крилатих ракет «Нептун» був обраний надзвуковий фронтовий бомбардувальник з крилом змінної стрілоподібності Су-24М. Але далі угоди на розробку авіаційної версії ракети Р-360 у грудні 2020 р. справа не пішла.

Тож, залишається лише наземна платформа – береговий мобільний ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун». Перший дивізіон було вироблено на шасі КрАЗ-7634НЕ, другий вже має шасі Tatra – ймовірно та сама Tatra T815-7, що використовується для реактивних систем залпового вогню «Буревій».

До складу дивізіону РК-360 МЦ «Нептун» входять:

6 пускових установок УСПУ-360 (4 пускових контейнери Р-360 «Нептун» на кожній)
6 транспортно-заряджаючих машин ТЗМ-360
6 транспортних машин ТМ-360
рухомий командний пункт дивізіону РКП-360

Тобто, до залпу готові 24 крилаті ракети Р-360, які можна запускати по різних цілях з інтервалом пусків у залпі від 3 до 5 секунд. Ще 48 ракет знаходяться у транспортно-заряджаючих та транспортних машинах. Час розгортання комплексу на новій позиції – 10 хвилин. Час перевантаження / зарядки – 20 хвилин.

Ракета Р-360 стартує за допомогою спеціального прискорювача (твердопаливний двигун від зенітної ракети С-125), який допомагає ракеті набрати стартову швидкість для включення маршового двигуна (турбореактивний МС-400 виробництва «Мотор Січ») і вийти на задану висоту польоту. Крилата ракета летить на висоті в декілька десятків метрів за закладеним у її пам’ять маршрутом. Для навігації використовується інерціальна система з корекцією за допомогою супутникової системи. Цей «автопілот» виводить ракету в район знаходження цілі.

За декілька десятків кілометрів до цілі ракета робить «гірку» до пари сотень метрів, вмикає активну головку самонаведення від «Радіонікс», «оглядається» та захоплює ціль. Головка наведення Р-360 здатна знайти та захопити ціль на відстані в 50 км і має підвищену стійкість до радіолокаційних завад. Крім того, вражають кути огляду головки «Радіонікс» – ±60°, це навіть краще ніж у головки самонаведення AN/DSQ-28 ракети Harpoon, максимальний кут відхилення якої становить лише ±45°. Захопивши ціль, Р-360 «Нептун» знижується та продовжує політ у лічених метрах від води, як то кажуть, «на гребенях хвиль».

Атака на флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер «Москва» 13 квітня 2022 р. – перше підтверджене застосування ракет Р-360 «Нептун» та комплексу РК-360 МЦ «Нептун». Тут важливим є факт, що «Москва» – не лише «вбивця авіаносців» (який насправді жодного разу не сходився у бою з авіаносцями), а корабель з найкращою ППО у всьому флоті Росії. На борту «Москви» було аж 64 пускові установки ЗРК С-300Ф «Форт» (це морська версія тієї самої C-300), 4 ПУ ЗРК 4К33 «Оса-МА» та 6×6 30-мм зенітно-артилерійських комплексів АК-630. І уся ця зброя, призначена для захисту цілого бойового угрупування кораблів чи навіть району моря, прошляпила дві українські ракети?

Кажуть, що найкрутішу РЛС «Москви» чи то вивів з ладу, чи то заплутав БПЛА Bayraktar TB2. Ну що ж, виходить, цей повітряний комплекс ще більш багатофункціональний, ніж усі вважали.

Цікаво і те, як «Нептуни» дістали «Москву». Ще 10 квітня крейсер був на стоянці у бухті Севастополя, добити до якої «Нептуни» могли хіба що з позиції біля Очакова, де РК-360 МЦ «Нептун» самі могли стати здобиччю для ворожої авіації. Скоріш за все, крейсер знаходився поза межами гавані та здійснював, як це іронічно не звучить, прикриття десантно-транспортних кораблів РФ своєю «міцною» ППО.

Що ж, РК-360 МЦ «Нептун» та крилата ракета Р-360 «Нептун», здається, вдало пройшла остаточне випробування. Ракетний крейсер «Москва» – найбільший корабель РФ в акваторії Чорного моря. Якщо «Нептуни» здолали його, то здолають і будь-який інший корабель ворога у наших берегів.

Нам залишається лише подякувати воякам Військово‑Морських сил ЗСУ, які вказали російському кораблю правильний напрямок руху, і побажати їм нових вдалих пострілів. Дякуємо ЗСУ! І, ясна річ, Слава Україні!

P.S. Міністерство оборони РФ офіційно підтвердило, ракетний крейсер «Москва» затонув. «Під час буксирування крейсера «Москва» в порт призначення через пошкодження корпусу, отримані під час пожежі від детонації боєзапасу, корабель втратив стійкість. В умовах штормового хвилювання моря корабель затонув», – йдеться у повідомленні. Це перший випадок втрати флагманського корабля флоту РФ з часів Російсько-японської війни 1904-1905 рр. і взагалі найбільший бойовий корабель знищенний з часів Другої Світової війни.

Тактико-технічні характеристики РК-360 МЦ «Нептун»
Дальність стрільби – від 7 до 280 км
Віддаленість стартової позиції від берегової смуги – не більше 25 км
Максимальна кількість ракет Р-360 в одному залпі – 24
Інтервал пуску в залпі – 3-5 секунд
Час розгортання комплексу на новій позиції – 10 хвилин
Запас руху комплексу суходолом – до 1000 км
Кут огляду – ± 60°.
Діаметр ракети – 380 мм
Вага ракети – 870 кг
Вага бойової частини – 150 кг
Швидкість ракети – 900 км/год