Останнім часом ми досить часто пишемо про зразки зброї західного виробництва, які партнери можуть надати, або вже надали Україні – ПТРК FGM-148 Javelin, MBT LAW / NLAW, дрони-камікадзе Switchblades, ПЗРК Starstreak, ЗРК NASAMS, протикорабельні ракети Harpoon та таке інше. Але не слід забувати, що в України є і власна зброя, якою можна пишатися. Один з таких прикладів – ПТРК «Стугна-П» від київського конструкторського бюро «Луч», основний постачальник заспокійливих відео зі знищенням техніки російських окупантів.

ПТРК «Стугна-П» дуже вдало використовується ЗСУ для знищення важливих цілей на великій відстані – танків, реактивних систем залпового вогню, заправників та таке інше. Нещодавно мережу вразило відео, на якому розрахунок «Стугна-П» знищує важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепек». Того ж дня з’явився й неймовірний ролик з влучанням ракети «Стугна-П» у найновіший ударний гелікоптер росіян Ка-52. Хоч теоретично вважається, що завислі гелікоптери – цілком «легітимна» ціль для «Стугни-П», таких прикладів небагато, і колись усі ми дружно висміювали серії ігор Battlefield, в яких гелікоптер можна збити з ПТРК. А тут навіть розробники гри вразилися майстерністю українських вояків.

На відміну від ПТРК FGM-148 Javelin або MBT LAW / NLAW, «Стугна-П» має набагато більшу ефективну дальність – до 5000 м, проти 2500 м у Javelin та 800 м у NLAW. Крім того, постріл із «Стугни-П» на порядок дешевше пострілу з Javelin. Одна ракета коштує приблизно ті самі $18-20 тис. що і постріл з NLAW. Ще одна важлива річ – «Стугна-П» керується за допомогою «ДУ», того самого відео з екрана якого так полюбляють українці, а це означає, що оператор ПТРК може знаходитися за пагорбом, у окопі чи бліндажі, та не наражає своє життя на небезпеку.

Розробка «Стугни-П» почалась у 2005 році, на базі попередньої розробки КБ «Луч» протитанкової керованої ракети калібру 100 мм «Стугна». Перша «Стугна» призначалася для стрільби з гармати танка Т-55 або протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра». Нова «Стугна-П» вже має калібр 130 мм, та використовує власний пусковий контейнер на тринозі. У 2011 р. новий ПТРК був прийнятий на озброєння.

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем, а також може керуватися дистанційно по телевізійному каналу із закритої позиції. Найчастіше українські військові обирають саме другий метод.

Ракети «Стугна-П» мають тандемну кумулятивну, осколково-фугасну або термобаричну бойову частину. Бронепробивність тандемної кумулятивної боєголовки – 800 мм.

У 2015 р. був розроблений мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі багі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети. Екіпаж комплексу всього дві особи.

У «Стугни-П» є експортний варіант «Скіф», які використовують збройні сили Азербайджану, Алжиру, Саудівської Аравії та Туреччини. Відео з арабським інтерфейсом, яке ви могли бачити у мережі, це саме з ПТРК «Скіф», які готувалися на експорт, але були вчасно, за тиждень до війни, передані до ЗСУ.

Ми впевнені, що відео вдалого використання «Стугни-П» в умовах реального військового протистояння, найкраща реклама продукції КБ «Луч» і після перемоги їх чекають численні замовлення від закордонних військових.

Зараз же побажаємо розрахункам «Стугни-П» влучних пострілів, вдалого полювання та повернутися додому. Слава ЗСУ!

Характеристики
Вага – 32 кг (пускова установка), 15 кг (прилад наведення), 10 кг (пульт дистанційного керування), 6 кг (модуль теплоізоляційний)
Довжина контейнера – 1360 мм
Діаметр контейнера – 140 мм
Калібр – 130 мм
Ефективна дальність вогню – 100-5000 м[2] (в денний час), 100-3000 м (нічний час)
Швидкість ракети – 220 м/с
Бронепробивність – 800 м (тандемна кумулятивна БЧ)