Сергій Григорович, легендарний засновник GSC Game World, творець серії ігор “Козаки” та S.T.A.L.K.E.R., останні 10 років небагато говорив про ігри та взагалі з’являвся на публіці. Завдяки старим зв’язкам нам вдалося заманити Сергія на інтерв’ю та майже годину поспілкуватися на дуже різні теми, від закриття GSC Game World та проєкту S.T.A.L.K.E.R. 2 у грудні 2011 року, до відродження компанії, поглядів Сергія на освіту, допомоги ЗСУ та культуру донатів в Україні. До бесіди приєдналась дружина Сергія, Леся Григорович (Рудь), засновниця та голова Фундації допомоги захисникам України Lesia UA.

Як зазвичай пропонуємо текстову та відео версію інтерв’ю.

Олег Данилов: Доброго дня, шановні глядачі, читачі та слухачі нашого подкасту, а зараз вже навіть телебачення “На Межі”. У нас сьогодні дуже несподіваний, дуже цікавий гість і я сподіваюся, що він розповість нам багато про те, що взагалі-то мало хто знає. Це славнозвісний Сергій Григорович. Мені здається, що ця людина не потребує особливого представлення. Добрий день, Сергію.

Сергій Григорович: Добрий день. Дякую.

Олег Данилов: Так, ти людина легендарна, особливо для наших читачів, багато з яких нас вже читають та слухають 20 з гаком років.

Сергію, я знаю, що ви хочете розповісти нам трохи про те, що ви робите зараз для української армії, для суспільства. Але в першу чергу для наших читачів та слухачів ти, Сергій Григорович, – це GSC Game World, це компанія, яка зробила “Козаків” і S.T.A.L.K.E.R. Всі дуже багато чули, добре знають, що ти робив з 1995 по 2011 рік. А далі ти відійшов у тінь, і мало хто знає, що відбувалося у цей період, тому я хочу тебе розпитати ось саме про цей період. Але, звісно ж, ми трохи поговоримо і про S.T.A.L.K.E.R., і про «Козаків», і про те, що відбувалося раніше.

 

Про фільм “ЕПІЗОДИ: Тінь Чорнобиля” та про GSC Game World

Олег Данилов: По-перше, хочу тебе спитати, ти взагалі дивився новий фільм про розробку першого S.T.A.L.K.E.R. – “ЕПІЗОДИ: Тінь Чорнобиля”, який вийшов нещодавно у кінотеатрах?

Сергій Григорович: Ще ні, тільки чув про нього.

Олег Данилов: Багато хто запитує, чому у цьому фільмі не було Сергія Григоровича, головної фігури цієї події.

Сергій Григорович: Ну, я так вважаю, що не знайшли.

Олег Данилов: Насправді так, це, мабуть, я краще розповім, тому що я трохи допомагав робити цей фільм і мене запросили знайти Сергія Григоровича.

Я намагався зв’язатися з Сергієм, але, як з’ясувалося, телефон, на який я телефонував, Сергій вже загубив до того часу і він змінив номер. Я писав Євгену, молодшому брату Сергія, Антону Большакову, його колишньому партнеру, але тоді Сергія знайти не змогли. Фільм знімався, насправді давно, це був листопад 2022 року у Києві.

Сергій не потрапив у цей фільм, але мені здається вийшло дуже непогано, тому що фільм вийшов такий поважний, поміркований, дуже такий ностальгійний і з повагою до Сергія, до GSC, до гри, до того процесу, який відбувався у той час. Сподіваюсь, ти його все ж таки побачиш і висловиш власну думку про ті часи.

Ти взагалі спілкуєшся з кимось з тих часів, з хлопцями з твоєї команди?

Сергій Григорович: Дуже рідко. З Большаковим (Антон Большаков, заступник Сергія у 1997-2008 роках, засновник компанії AB Games – прим. ред.), з Прохоровим (Андрій Прохоров, керівник проєкту S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, засновник студії 4A Games – прим. ред.), з Яворським інколи (Олег Яворський, PR-менеджер GSC Game World у 2000-2011 рр., зараз PR-директор у VG Entertainment – прим. ред.), з ManOwaR’ом (Сергій Іванцов, програміст S.T.A.L.K.E.R. – прим. ред.), з системним адміністратором.

Ну як спілкуюсь, так у справах. Яворського умовляв йти до нас…

Олег Данилов: В GSC знову?!

Сергій Григорович: Ні, не в GSC. Йти до нас PR-щиком. Він каже, “ну куди я, я і так на двох роботах працюю.”

Тому ні, так, щоб постійно, то ні, але час від часу передзвонюємося.

Олег Данилов: З Антоном ви були дуже близькі. При погляді збоку здавалось, що GSC – це дві людини, це Сергій Григорович та Антон Большаков. Ви якось доповнювали один одного і ви були разом як така спільна команда.

Большаков пішов з GSC у 2008, здається, відразу після S.T.A.L.K.E.R.?

Сергій Григорович: Ні, після першого аддону.

Олег Данилов: Він пішов, деякий час не займався нічим, а зараз в нього власна компанія і мені здається така досить велика компанія – AB Games.

Сергій Григорович: Так.

Олег Данилов: До речі, він взяв твій спосіб найменування компанії, так само – перші букви ім’я та прізвища.

Сергій Григорович: Правильно, так і треба робити. Треба називати компанію, те чим ти займаєшся, своїм ім’ям і працювати на своє ім’я.

Олег Данилов: Як я чув, AB Games дуже успішна компанія. Тобі не прикро, що вони, здається, обігнали за доходом GSC?

Сергій Григорович: Думаю, так, обігнали.

Олег Данилов: Непогано.

Сергій Григорович: Він теж дуже довго її, власну гру, робив, а зараз допилює. Вийшла гарна гра з великою жіночою аудиторією.

Олег Данилов: Hidden City, це ж казуалка, пошук предметів, здається, і вони постійно випускають якісь оновлення.

Сергій Григорович: Так, це жінки, і їм так зайшов цей геймплей, що у нього основна аудиторія жіноча. Я не зміг за своє життя зробити жодної жіночої гри. У нас жінок там десь 2%.

Олег Данилов: Зараз пишуть, що жінок гравців, здається, 40-50%. Що, в S.T.A.L.K.E.R. не грають?

Сергій Григорович: В S.T.A.L.K.E.R. – ні, в “Козаки” – ні.

Олег Данилов: А в Hidden City так?

Сергій Григорович: Так. В Hidden City, мабуть, грають тільки 10% чоловіків, 90% жінок. Треба в Антона перепитати, але мені здається, що там десь такі цифри.

Олег Данилов: Дивись, я чого згадав коли Антон пішов. Антон пішов 2008-го, і, здається, 2009-го пішов з GSC Євген (Євген Григорович, брат Сергія, геймдизайнер та керівник проєктів GSC Game World у 2001–2007 роках, зараз генеральний директор GSC Game World – прим. ред.). Я навіть чув таке, що між тобою та братом був деякий конфлікт, що ти не давав йому якоїсь творчої свободи. Чи він пішов після того, як гра (“Герої знищених імперій” – прим. ред.) погано стартувала?

Сергій Григорович: Ні, ні, ні. “Герої знищених імперій” першу частину ми зробили. Але, знаєте, людина часто втомлюється від тієї чи іншої роботи, навіть якщо вона така цікава, як розробка комп’ютерних ігор. Люди втомлюються. Ну, якось отак ось вийшло.

Олег Данилов: А він пішов в Unicorn Games працювати, тож теж на цю розробку ігор?

Сергій Григорович: Так, так, так. Але такого, щоб я не давав йому свободи, не було. Поступово, від першого аддона до перших “Козаків” (Cossacks: Back to War – прим. ред.) до “Героїв знищених імперій” усі ці проєкти, він все більше і більше становився керівником проєкту, а я все менше й менше влазив у розробку. Тобто останній проєкт він зовсім сам тягнув. Поступово навчався.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович під час Інтерв’ю Mezha.Media

 

Про закриття GSC Game World у 2011 році

Олег Данилов: Я до чого це згадав, тому що мені здалося, що пішли люди, які тобі були достатньо близькі, які тобі допомагали. І ось сталася та подія 9 грудня 2011 року, яку досі згадують гравці, і не розуміють, що тоді сталося. Не розуміють ні гравці, не розуміють ні твої колеги, ні твої співробітники, ніхто не розуміє, що сталося тоді 9 грудня 2011 року. Чому ти вирішив припинити розробку…

Сергій Григорович: Втомлюєшся. Від усього втомлюєшся, і від цього, [від розробки ігор], теж.

По-перше, я всіх звільнив, але при цьому видав зарплатню на 2 місяці вперед, тому що був Новий рік. А по-друге, я вже тоді знайшов Dragon Capital (одна з найбільших інвестиційних компаній України – прим. ред.), і грубо кажучи 80% команди прийшло до них безплатно. Тобто люди себе знайшли.

Олег Данилов: Survarium ти маєш на увазі?

Сергій Григорович: Так, Survarium (Безплатний багатокористувацький онлайн-шутер від першої особи від студії Vostok Games, зараз VG Entertainment, створеної вихідцями з GSC Game World. Проєкт закрито у 2022 році. – прим. ред.).

Олег Данилов: Я трохи про інше. Насправді я пам’ятаю, що ти мені казав під час інтерв’ю 2014 року, я можу це процитувати. Що зі S.T.A.L.K.E.R. ти дійшов до вершини, ти показав, що ти вмієш розробляти ігри світового рівня, що в Україні можуть такі ігри розробляти, і що тобі не було чого доводити більше за це. Що ти міг би витратити ще 7 років, щоб зробити таку саму гру, вигоріти ще більше, і ти не мав такого бажання.

Сергій Григорович: Так, так це і було.

Тому що ми ж 7 років робили цю гру, з 1999 до 2006 року. Це ж било і по моїм фінансам, і взагалі морально. Багато людей втомлювалися.

Хоча команда була доволі згуртована. А потім, за рік до виходу, в нас була революція (Помаранчева революція 2004-2005 рр. – прим. ред.), і 4A Games пішли та створили власну компанію. Ми вже доробляли гру самі, без цих людей. Вони хотіли свій шлях, хотіли самостійно розробляти, і вони втомилися вже від S.T.A.L.K.E.R.

Олег Данилов: І зробили знову ж таки S.T.A.L.K.E.R., але в підземеллі.

Сергій Григорович: Так, лінійний S.T.A.L.K.E.R. Ні, ну зробили й зробили добре. Все чудово.

Олег Данилов: До речі, я нещодавно спробував порахувати тиражі найвідоміших українських ігор, з тих даних що є у відкритому доступі. І мені хотілося б щоб ти прокоментував ці цифри, якщо ти звісно ж пам’ятаєш це, бо там змінювалися видавці…

Сергій Григорович: Я це вже погано пам’ятаю. Ну S.T.A.L.K.E.R. вийшов більшим тиражем, ніж «Козаки», ніж «Александр», ніж «Герої Знищених імперій», ніж усі ці проєкти. Тираж зараз не пам’ятаю.

Олег Данилов: Я порахував, це знову ж таки прикидка, там вилка деяка, деякі мої домисли до того, як це могло бути.

S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl від 4,3 до 4,5 мільйонів копій.

Сергій Григорович: Схоже на те.

Олег Данилов: Call of Pripyat – 2,7-2,8 млн, Clear Sky – 2,2-2,5 млн, “Козаки” – 1,1 млн. Це без аддонів, це тільки голі “Козаки”, перша частина, European Wars.

Сергій Григорович: Ні, “Козаки” набагато більше.

Олег Данилов: Набагато більше, ти вважаєш? Без The Art of War, без Back to War?

Сергій Григорович: Ні, “Козаки” і перші аддони…

Олег Данилов: 2,5 млн – це три гри. Ти оголошував ці цифри.

Сергій Григорович: Так. Але зараз вже не 2,5 млн, зараз це вже 4 млн.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович на автодромі “Чайка”, 2004 рік. Фото з архівів автора

 

Про захоплення мотоспортом

Олег Данилов: Перейдемо тоді до того, що було потім. Ти пішов у відпуску, на пенсію. Як ти мені казав тоді, “я пішов на пенсію”. Чим ти займався з того часу?

Сергій Григорович: Я сильно захопився мотоспортом, шосейно-кільцевими мотоперегонами. І за 10 років добився двох перших місць чемпіонату Германії на витривалість – German Endurance Cup.

Олег Данилов: Скільки годин Endurance?

Сергій Григорович: По-різному. Максимум, що я їхав, це Cup of Barcelona 24 hours. І за 24 години в мене було 9 виїздів по годині. Більше, ніж в інших пілотів у команді. І перше місце отримав у ветеранів у Чемпіонаті Іспанії, для тих кому за 40 років.

Олег Данилов: Є окремі такі чемпіонати?

Сергій Григорович: Так. Теж національний чемпіонат.

Ну, і по іншим країнам, там багато перших місць. Займався я цим практично дві третини року, увесь час був закордоном. В мене навіть було 2 паспорти, коли ще не було біометричних. Це я трохи хімічив, катався по двох паспортах.

Ці 2/3 роки це постійні збори, переїзди з треку на трек кожні 3 дні, день перерви, знову 3 дні. Переїзди по всій Європі. У мене був свій автобус, свої механіки. Бус повністю обладнаний як будинок. Тобто там можна було жити, попрати одяг, мотоцикли…

Олег Данилов: Тобто ти з головою поринув у ці змагання.

Сергій Григорович: Ну, так.

Олег Данилов: Але це ж вимагає великих грошей. Як розумію, у такому мотоспорті гонорари не такі великі, це все за свої.

Сергій Григорович: Так, там все за свої гроші. Рекорд в мене був десь $700 тисяч на рік. На все – на перельоти, на техніку, на ремонти, на після падіння ремонти. На повністю згорівши мотоцикли.

Ну і сам мотоцикл, він теж як розхідний матеріал. Бажано рік покататися і змінювати. А мотоциклів в мене постійно три було.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович на автодромі “Чайка”, 2004 рік. Фото з архіву автора

Олег Данилов: Ти багато падав, були травми великі?

Сергій Григорович: Ну, мабуть, разів 50-70 за весь час падав. Переломи були, в основному, на “Чайці” коли катався (Автомобільний спортивний комплекс “Чайка” – автодром біля Києва, неподалік села Чайки Бучанського району Київської області – прим. ред.). А останні 10 років я пообіцяв, що на “Чайку” я взагалі не вийду, ні ногою. І чемпіонат України взагалі більше не їздив, жодного разу за 10 років.

Тільки Європа, бо там смуги безпеки, там продумано все, медичне обслуговування. Єдине, що палець стер об асфальт на Slovakia Ring (автодром у Словаччині неподалік Братислави – прим. ред.). Далі тільки забиття були, переломів вже не було.

В мене ж була перерва. Я займався [мотоспортом] з 22 до 25 років. Тоді теж були численні падіння. І я відчув, що я не доживу до онуків, тому треба зав’язувати. Зав’язав. А потім, коли вже знову почав тренуватись, після років перерви, ці останні 10 років, то там вже всі падіння були З травмами, але без переломів. Не так, що ти випадаєш на 2-3 місяці.

Олег Данилов: Я так розумію, що вільного часу в тебе майже не було під час перегонів.

Сергій Григорович: А коли я приїжджав до Києва, то у мене тут був настільний теніс. Годинами. Я так поступово виробив витривалість. До цього я був просто стаєр, а тут я вже напівмарафон бігав. Фізичне навантаження було тут у Києві, а там в Іспанії мотонавантаження.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович. 2004 р. Фото з архіву автора

 

Про відродження GSC Game World

Олег Данилов: Що змусило тебе повернутися до розробки ігор? Я так розумію, що до тебе Євген прийшов і сказав…

Сергій Григорович: Прийшов Жека, каже, “Дай бренд «Козаки», я зроблю «Козаки 3»”. Я кажу – “Та бери”.

Олег Данилов: Гру повністю фінансував ти?

Сергій Григорович: Так.

Олег Данилов: Як я розумію, вона продалася тиражем десь 560 тис. Вона окупилася? Ти повернув свої гроші?

Сергій Григорович: Так, так. Ми на ній заробили. А я йому до цього говорив, давай ти S.T.A.L.K.E.R. будеш робити.

Олег Данилов: Тобто це ти йому пропонував робити S.T.A.L.K.E.R.?

Сергій Григорович: Так, так. А він каже, “Ні, не хочу S.T.A.L.K.E.R., взагалі не моє”. А тут приходить і каже, “Я дозрів, хочу робити S.T.A.L.K.E.R. 2.

Олег Данилов: S.T.A.L.K.E.R. це трохи інший масштаб, інша команда…

Сергій Григорович: Але ж і ринок зростав кожного року на 30-40%, плюс складний процент. Можна порахувати, на скільки він виріс за 10 років. Тобто той самий S.T.A.L.K.E.R. – це вже тираж на 450-500% більше. І плюс зросли ціни на самі ігри.

І плюс зменшилося те, скільки бере з тебе видавець. Раніше ти міг втрачати до 75%, а в ситуації з Electronic Arts, наприклад, можна було втратити 85%. Тобто тобі діставалося лише 15%. То зараз – ні. Steam забирає 30% і для усіх однакові умови.

Олег Данилов: Там навіть прогресивний процент. Менший, якщо більше тиражів.

Сергій Григорович: Ось ці деталі я не знаю. Але я чув, що вони ставляться до усіх однаково чесно.

Олег Данилов: Ти вклав у S.T.A.L.K.E.R. 2 бренд та гроші.

Сергій Григорович: Так.

Олег Данилов: На першому етапі це були гроші не Microsoft?

Сергій Григорович: Ні. На першому це були мої особисті гроші. А далі в мене з’явився ще партнер – Макс Кріппа, це власник [бізнес-центру] «Парус» (а також кіберспортивної команди NAVI та частки сервісу Maincast – прим. ред.). Далі він фінансував.

Олег Данилов: Яка зараз твоя, Сергія Григоровича роль у GSC та і S.T.A.L.K.E.R.? Ти хто?

Сергій Григорович: Я операційною діяльністю взагалі не займаюся. Вони ж рознесені на три офіси – Київ, Прага та Кіпр. Ні, я на пенсії.

Олег Данилов: Наприкінці минулого року навіть було якесь сповіщення, що тебе прибрали з-поміж власників GSC і твій партнер став власником GSC.

Сергій Григорович: Так

Олег Данилов: Тобто ти зараз не маєш відношення до GSC взагалі?

Сергій Григорович: Тільки дохід після виходу проєкту.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович та Олег Данилов. Інтерв’ю Mezha.Media

 

Про торговельні марки S.T.A.L.K.E.R., серіал, книжки та одяг

Олег Данилов: А щодо торгових марок S.T.A.L.K.E.R., це все ще твоє?

Сергій Григорович: Ні, GSC Global.

Олег Данилов: Добре. Я пам’ятаю, що ще у 2008 році ти хотів зробити серіал про S.T.A.L.K.E.R.

Сергій Григорович: Одну серію зняв навіть. Пілот був. Але ж була дуже гарна картинка, і начебто актори непогані. Але…

Я поїздив по Москві, покатався по різних, грубо кажучи, видавцях, бо я хотів знімати серіал. Не одну серію, а серіал. Але вони на усе це подивилися, але не проявили зацікавленості. Ну і я вирішив, що ну і нехай.

Сергій Григорович. Інтерв'ю Mezha.Media
Кадр з пілотного епізоду серіалу S.T.A.L.K.E.R., 2010 р. Фото з архівного сайту GSC Game World

Олег Данилов: Зараз вийшли серіали від великих компаній за «Відьмаком», за Last of Us, за Fallout. Тобто, здається, зацікавленість є. Ми можемо очікувати серіал за S.T.A.L.K.E.R.? Від Netflix?

Сергій Григорович: Очікувати можемо, але Netflix поки що не звернувся до нас за цим.

Проблема в сценарії, здебільшого. Тому що постановку можна зробити гарну нашими руками. Переклад можна зробити професійний будь-якою мовою. Важко написати дуже цікавий сценарій. Бо гра – це все ж таки гра, а фільм – це трохи інше. Сценарій до фільму пишеться за іншими законами.

Ми спробували, в нас з ним не вийшло. Відклали на деякий час, коли дійсно прийде хтось великий, потужний, і скаже “Все, ми вкладаємо гроші, наймаємо найкращих режисерів Голлівуду. І вони пишуть сценарій”.

Олег Данилов: Я, здається, у 2019 році спілкувався з Postmodern Digital київським, це група FILM.UA. І Єгор Борщевський (CEO Postmodern – прим. ред.) мені тоді казав, що вони б залюбки взялися за S.T.A.L.K.E.R. Я його запитав, чи спілкувався він з Григоровичем. Він сказав, що не може про це відповідати. Були такі розмови?

Сергій Григорович: Та ні, що ж, спілкувалися. Ми ж не під NDA [тож можемо про це сказати].

Олег Данилов: Тобто, якщо що, фільм FILM.UA може спробувати зробити серіал, якщо буде гарний сценарій.

Будемо сподіватися, що, коли S.T.A.L.K.E.R. 2 вийде, цікавість до всесвіту зросте і може, ми дійсно побачимо…

Сергій Григорович: Так, може так і буде. Будемо сподіватися.

Олег Данилов: Мені здається, була ще величезна серія книжок. Неймовірно величезна, щось під 200 книжок по S.T.A.L.K.E.R. Все це залишилось у Москві?

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Дуже мала частка книжок серії S.T.A.L.K.E.R.

Сергій Григорович: Так. У компаній ACT та “Ексмо”. Ми, здається, і там, і там видавали (у 2012 році ці російські видавництва злилися у “Ексмо-АСТ” – прим. ред.).

Олег Данилов: Відродити цю серію немає бажання?

Сергій Григорович: Ні. Вони “віджали” бренд для книжок.

Олег Данилов: Вони взагалі виходять? Я не знаю, я не слідкую за цим.

Сергій Григорович: Зараз? Так. Виходять, але [великих] тиражів вже там немає. (станом на зараз в серії вийшло вже понад 365 книжок, останні видання – травень 2024 р. – прим. ред.)

Олег Данилов: Тобто, з написом S.T.A.L.K.E.R. на обкладинці виходять?! Нічого собі!

Мені здається, хтось казав, що цю серію можна навіть у “Книгу рекордів Гіннеса” подавати за кількістю книжок.

Сергій Григорович: Це я говорив, за кількістю книг в серії, так. Яворський тоді писав їм заявку. Вони теж щось не відреагували. Ну ми такі, ну, ладно.

Олег Данилов: А було багато чого ще. Була ще дуже цікава лінійка одягу, здається.

Сергій Григорович: Так, вона окупилась в мене, але далі ми її виробляти не стали. Я просто подивився, що як бізнес, пошив одягу – це складний бізнес.

Олег Данилов: Моделі там були неймовірні просто. З купою якихось кишень, клапанів.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович у ролі моделі у фірменному одязі за S.T.A.L.K.E.R. 2010 р.

Сергій Григорович: Так. І ось це все сильно здорожчувало. А враховуючи, що у нас тиражі були невеликі, від 100 до 1000 штук, то собівартість виходила висока. Тобто, якби в нас було по 10 тисяч, і ми б ще злились б з якимось брендом, там G-Star, наприклад, як підлінійка. Так, як в Adidas, наприклад, з Porsche Design. То тоді, думаю, було б цікаво. Але ми не змогли домовитися.

А вважаючи, що я закривав усю компанію, то я і всі відділи закрив в один день.

Олег Данилов: Зараз немає бажання відродити? NAVI ж там робить свій одяг, ще багато хто, здається.

Сергій Григорович: Є бажання.

Олег Данилов: Там були дуже-дуже цікаві моделі, але вартість в них була така чималенька для того часу.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович у ролі моделі у фірменному одязі за S.T.A.L.K.E.R. 2010 р.

Сергій Григорович: Там собівартість була чимала. Одні джинси нам виходили 65 доларів у собівартості. Ми продавали їх по $100.

Потрібно не так працювати з одягом. Повинно бути, щоб 20% коштує, 80% зверху. Тому що все одно… є розміри, які не беруть, по різних магазинах розкидається все, то загубилося, то віддали, то повернули. То ще щось. То вони починають продавати їх вже зі знижками. І з тих 80% залишається десь 10% коли великі розпродажі йдуть. Такий бізнес…

Але було цікаво. Мені було цікаво займатися одягом. Дуже цікаво.

Олег Данилов: Геть не схоже на інше, що ти робив.

Сергій Григорович: Це ж були різні групи. Ті, хто були в S.T.A.L.K.E.R., жодна людина не брала участі у розробці одягу. А ті дівчата, які одяг робили, вони, відповідно все робили олівцем ескізи за грою, а потім вже з’ясовували як ми це можемо пошити.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
У 2010-х рр. номера автомобілів Сергія Григоровича знав увесь Київ. Фото з архіву автора

Олег Данилов: Ось що хотів спитати. Тоді наприкінці 2010-х ти був, ну, мабуть, рок-зіркою від геймдеву. Таким собі нашим українським Ромеро. Ти їздив на червоному Ferrari…

Сергій Григорович: Є воно.

Олег Данилов: Ти виступав зі сцени перед натовпом. Тобі аплодували тисячі людей. На Майдані ти проводив власний концерт з гітарою. Виходив, співав пісні на Майдані. Ти не шкодуєш про ті часи? Ти був дійсно такою публічною фігурою. Рок-зіркою.

Сергій Григорович: Ні, не шкодую. Я мав час відпочити. Я ж розумів, що не зможу закрити компанію, прийти лягти, з ранку відкрити очі й не знати, куди йти. Я замінив це мотоспортом. Спортом.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій та Леся Григоровичі й Олег Данилов під час інтерв’ю Mezha.Media

 

Про фонд допомоги захисникам України та статки

Олег Данилов: Від S.T.A.L.K.E.R. ми перейдемо до іншої теми, яку Сергій вже згадав і яка його зараз хвилює. І до нас приєдналася дружина Сергія, Леся Григорович, яка керує фондом…

Леся Григорович: Фундація допомоги захисникам України Lesia UA.

Олег Данилов: Сергій, я так розумію, є головним меценатом цієї фундації.

Сергій Григорович: Так

Леся Григорович: Звичайно.

Олег Данилов: Я навіть чув таку фразу, що Григорович витратив майже усі свої статки вже на допомогу ЗСУ.

Сергій Григорович: Так і є.

Леся Григорович: Ми швидкими темпами… Не зупиняємося на місці й думаємо, де ще взяти тих коштів, щоб ще більше наблизити нашу перемогу.

 

Про акцію на Майдані у 2014 р.

Олег Данилов: Перейдемо до цього плавно і згадаємо подію, яка мене вразила ще на початку війни у 2014 році. Відразу після Майдану, ще навіть під час Майдану, Сергій Григорович провів таку дуже цікаву акцію… він ходив по Майдану з російським триколором.

Сергій Григорович: Ні, не триколор. Це була георгієвська стрічка.

Олег Данилов: Так, точно, це була георгієвська стрічка. Щоб показати росіянам, що тут немає бандерівців. Що навіть людина, яка з георгієвською стрічкою піде на Майдан, з нею нічого не буде, навіть якщо вона буде розмовляти російською. Що ніяких бандерівців тут немає.

Сергій Григорович: Це було проти пропаганди проросійської. Я ж тоді ще допомагав там UrkLife, StopFake. Вони теж висміювали те, що в нас тут є нацизм. Та в нас і націоналізму-то не було.

Олег Данилов: Насправді, так.

Сергій Григорович: Звичайний патріотизм був в усіх. Це зараз вже починає трішечки, ну, для війни потрібен націоналізм. Для молоді, для того, щоб вони розумілися, де, як, що.

Але ж все одно, я спілкувався з військовими, з націоналістами, і спілкувався російською мовою, то ніхто жодного разу не зробив зауваження. Тобто, це не питання.

Олег Данилов: Ти намагався щось довести росіянам…

Сергій Григорович: Це був Дмитрій Пучков, Гоблін. Той, хто зробив гумористичні переклади фільмів, “Володар кілець” ще декілька…

Олег Данилов: Я знаю, хто такий Гоблін, і знаю, ким він став зараз.

Сергій Григорович: Я тоді увесь час сидів в інтернеті з приводу ідеологічного настрою їх проти нас. Він каже: “Тебе там вб’ють”. Я кажу: “Дивись!”. І пішов. Я прийшовся [Майданом], інтерв’ю дав телеканалам, до чеченського намету дійшов. І нічого. Фотки поробив. Небесній сотні квіти поклав. Напроти музею Леніна (Український дім – прим. ред.). Якось так. І все це виклав в інтернет.

Олег Данилов: Я хотів інше спитати. Тобто ти тоді вважав, що росіянам можна щось пояснювати. Зараз ти вважаєш, що їм ще є сенс щось пояснювати?

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Привітання росіянам від родини Григоровичів. Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

Сергій Григорович: Тоді ще можна було якось пояснювати. Хоча, от по пропаганді вони працювали ще до 2014 року.

У мене немає телевізора вдома з Помаранчевої революції. У мене тоді було ОРТ, РТР, НТВ+, всі російські канали. Українських зовсім не дивився. Наше телебачення було тоді низької якості, було просто нецікаво. А тут все таке різнокольорове, щось балакають. І я кожного дня приходив додому після роботи та дивився ось ці канали російські. А потім почалася Помаранчева…

Тоді я усіх, усю контору зібрав, кажу: “Я плачу вам зарплатню. Хто за наших за помаранчевих? Welcome!” Ну, майже всі піднялися і пішли на Майдан. І там пробули до кінця того Майдану.

Але ж я приходив додому вечорами, і дивився ті ж ОРТ.

Олег Данилов: Як вони все це висвічують…

Сергій Григорович: І так мене задовбало слухати, дивитися ОРТ, що “дайте обойму та у маслі ТТ”. Я повністю відключив телевізор. І дітям заборонив. Тільки комп’ютерні гри. Або українські телеканали.

Олег Данилов: До речі, російські комп’ютерні ігри теж потроху цю пропаганду просувають. Оце “Победобєсіє”, культ перемоги. В них нещодавно вийшла гра “Партизани”. Зараз вони роблять гру, на жаль, про “доблесну ДНР” і про боротьбу з укропами…

 

Про початок повномасштабної війни та допомогу військовим

Олег Данилов: Пішли далі. Війна почалась, повномасштабна війна. І я так розумію, ти з самого початку почав вкладатися в допомогу ЗСУ.

Я такий згадаю момент. Мені дуже смішно це здалося. Я на початку повномасштабної війни телефонував Андрію Прохорову. І Проф мені каже: “Знаєш, я хочу допомагати. Я ось навіть думаю, що може треба поспілкуватися з Григоровичем та з Большаковим, що ми можемо втрьох скинутися і купити батальйон танковий ЗСУ”. Я кажу: “Проф, ти знаєш, скільки коштує танковий батальйон?”…

Сергій Григорович: Вони дуже багато речей віддають як списані. Ми їх привозимо сюди підремонтуємо. І то є в нас техніка. Дуже багато. Машини, бронемашини. Все те, що в них там старе стоїть… і на цьому спасибі, будемо використовувати.

Олег Данилов: Тобто ви закуповуєте військову техніку на військових складах?

Сергій Григорович: Так, так. Вона демілітаризується, там елементарно знімаються кулемети, техніка їде просто як машина. Потім ми ж купували й пікапи.

Олег Данилов: Там якась сотня штук була разом з NAVI. Перша партія, потім інша партія.

Сергій Григорович: Те, що з NAVI, це Т4, Volkswagen Transporter. Ми взяли у цьому участь разом з NAVI, мабуть, десь штук 500-600. Плюс вони, вони ще більше.

Пікапи закупали й досі закупаємо. Машини, вони там, на лінії фронту, як насіння. Взагалі техніки немає, хоч на велосипедах катайся. Тому ми їм закупили 96 мотоциклів кросових.

Олег Данилов: Твій мотоспорт тебе знайшов знову!

Сергій Григорович: Ну так. У мене є навіть відео, де повністю в захисті, в броніку, в касці, військовий іде. Каже: “Ну це ж не можна весь час пішки ходити”. Тому і мотоцикли.

Вони вже приїхали, вони вже в Україні. Зараз будемо приймати екзамени в тих, хто вміє користуватися кросовим мотоциклом і видавати. Ну і забезпечувати їх підтримку. Все одно вони будуть рідко мити їх, то це будуть “з’їдатися” зірочки, ланцюги. Плюс там десь упустив невдало, кришка картера тріснула. Тобто усі ці запчастини… Буде швидко виїжджати наша “технічка” і або привозити новий мотоцикл, забирати той, або [ремонтувати на місці]…

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Один з тих самих кросових мотоциклів для військових. Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

Олег Данилов: У вас навіть власні технічні частини є!

Сергій Григорович: Так, так, так, звісно. І частини, які готують людей. У нас є своя школа по дронах. Тому всі мотоцикли будуть йти з кофрами. По-перше, з такмедом, я домовився, вони будуть проводити по тактичній медицині заняття, а з іншого боку в кофрах будуть поміщатися дві “сімки” (7-дюймові дрони – прим. ред.), ну і боєзапас.

 

Про школу пілотів та виготовлення дронів

Олег Данилов: Непогано. А про школу дронів, це у…

Сергій Григорович: У Луцьку ми відкрили.

Олег Данилов: Це FPV-дрони?

Леся Григорович: Так, так, FPV-дрони.

Олег Данилов: І багато пілотів ви вже встигли підготувати?

Леся Григорович: В Луцьку декілька місяців, як почала, можна сказати, офіційно працювати наша школа. Це треба було налагодити, логістику, знайти викладачів, приміщення для навчання і запустити цей процес. [Знайти тих] хто б хотів у нас навчатися.

Бажаючих дуже багато. Це спочатку були не військові, всі цивільні. А останнім часом в нас дуже багато військових навчається. Ми оплачуємо їм проживання, харчування. Вони по запитах у нас приїжджають від частин.

Олег Данилов: Частини відправляють?

Леся Григорович: Так, частини відправляють. Після даємо їм документ, який засвідчує що вони пройшли навчання. З поліції зараз багато, з різних правоохоронних органів навчаються.

Олег Данилов: А можна таке запитання? Кажуть, що для того, щоб почати навчатися на дронах, треба починати з гри, з Liftoff?

Сергій Григорович: Так і є. Стоять ноутбуки, запущена навчальна програма спочатку. Потім такі маленькі закуплені дрони [показує дрон розміром десь 3 дюйми]. Під стільцем вчитися літати, вилітати, по колу. Це маленькі [дрони] у кімнаті.

Олег Данилов: Зрозуміло, це щоб не вбити здоровий, коштовний дрон.

Сергій Григорович: Тоді ми вже видаємо сімки, також ми робили вісімки, десятки, а зараз тестуємо тринадцятку.

Олег Данилов: Ти маєш на увазі розмір роторів?

Сергій Григорович: Розмір, фізичний розмір – діагональ.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Чергова партія дронів для військових. Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

Леся Григорович: У нашій школі навчання безкоштовне і всі витрати ми беремо на себе. Порівнюючи з іншими школами, які ми фінансували.

[Вже] не в одному місці є, можна сказати, наша школа. Це інші волонтери, які знаходили навчальні центри, але все фінансування наше – дрони, столи, вся техніка. Але вони беруть гроші за навчання, тому що вони купують ті дрони. Або один для навчання безкоштовний, якщо вже другий, третій ти побив, то ти маєш вже оплатити [наступний], або прийти, наприклад, зі своїм дроном.

А ми це все надаємо безкоштовно, щоб більше бажаючих було. Тому що людині прийти купити того дрона, а де взяти кошти, якщо мінімальна зарплата, як твій дрон. А ти хочеш мати якісь навички?

Олег Данилов: Зрозуміло.

Сергій Григорович: Тобто до кінця місяця, ми поставимо вже більше ніж чотири тисячі дронів. З них Mavic – 200-250 і трохи понад 200 Mavic 3T. Це ті, які дуже дорогі.

Леся Григорович: Ми активно почали займатися цим, відкрили фонд влітку минулого року. До того, у 2022 Сергій перераховував кошти на Притулу, Хливнюка. Дуже велика сума на фонд “Повернись живим” так само. Це $800 тис., так?

Сергій Григорович: Так, так. Ну і на ЗСУ теж.

Леся Григорович: Коли ми вже в Україні вирішили, чим займатися і вирішили, що треба допомагати на Україну, відкрили свій фонд і ми активними темпами все, що в Сергія було, вирішили…

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Швидкісний катер для прикордонників Фото з сайту Фундації Lesia UA

Олег Данилов: Витратити. Як-то кажуть “жінка витрачає гроші чоловіка”.

Леся Григорович: Знаєте, навіть інколи сама дивувалася, що пройшло там 2-3 тижні й вже певної суми немає. Вже потім якось починаєш трошки розділяти, кому давати, кому не давати. Але ж потрібно всім! І запитів багато, по 200-300 запитів, і розумієш, на всіх не розірвешся.

І навіть є такі, що там з претензіями. Але ми дуже вдячні всім. Вони так само в нас вірять. Ми знайдемо [нові] можливості, бо розуміємо, що гроші закінчуються. Хочемо, щоб і в нас повірили. Так само хочемо збирати вже донати. Бо як люди нас не підтримають, то і ми не зможемо дати оцей ресурс.

А за дрони, Сергій казав, ми почали свої виготовляти дрони.

Олег Данилов: Власну лабораторію маєте?

Леся Григорович: Тепер хочемо зробити сертифікацію. Зустрічалися із міністерством. Важко це все дуже. Всюди корупція. Всі хочуть заробити коштів, а ми на війні не хочемо заробляти.

За цей місяць ми хочемо великий проєкт зробити. Це дві тисячі дронів. Тисяча? Півтори! Зняти відео, щоб люди долучалися, щоб побачили, що ми робимо. І кожна ваша гривня зробить великий внесок в нашу перемогу.

Сергій Григорович: Так, стратегія така. Ввести культуру доната у життя суспільства. Щоб не залишилося нікого, хто “моя хата скраю”. Маленька зарплата у тебе, якась смішна, 4 тис. гривень, а вибачай, з неї 1%, 40 грн, долар, підпишись, що щомісячно в тебе буде з карточки зніматися. Тобто не один раз, а постійно, автоматично на загальний фонд. А вже наш фонд буде вибирати, як розподіляти ці гроші, що важливіше купувати.

Тому що були часи, коли потрібно було EcoFlow сильно, і ми там вагони EcoFlow роздали. А зараз вже не потрібно так, рідко хтось просить. Був час, коли дрони були прям потрібні, просто капець. А зараз дронів іноді буває 6 стоїть в ряд [на зліт]. Вони все одно потрібні, але 6 людей через нестачу частот стоять у черзі, щоб запустити свій FPV.

Але при цьому на багатьох напрямках не вистачає тих, хто вміє це робити. Стратегія дуже проста. Перевести війну з [концепції] “обличчя в обличчя”, в “дрон проти дрона”.

Олег Данилов: А зараз у росіян більше дронів виходить?

Сергій Григорович: Так виглядає, наче більше. Але ж ніхто не знає, що там як.

Олег Данилов: Я десь чув, що в них більша кількість, а в нас краще якість.

Сергій Григорович: У нас краще якість 100% і у нас більше якісних пілотів. Асів в нас набагато більше. Оце те, що я чую періодично з фронту.

Леся Григорович: Якщо виробництво наших дронів звичайно воно краще, бо Китай забороняє постачання для України. І ми зараз з тими продавцями спілкуємося з посередниками, то вони кажуть, Китай проти, не дає закуповувати саме найновітніші технології на Україну.

Сергій Григорович: А ще один фонд був, у них оця мікросхема акумулятора, то вона була прорізана. Тобто він пролітав десь кілометр, перегрівався і падав.

Олег Данилов: Це китайці роблять так?

Сергій Григорович: Це або китайці, або диверсія тих, хто поставляв дрони.

Олег Данилов: Нічого собі.

Сергій Григорович: Якщо ми самі їх робимо, то ми уважно слухаємо, що не так, що поміняти з того, що зроблено. Уважно слухаємо військових, які на практиці кожен день з цим працюють.

А якщо, наприклад, часто проходять дрони через Держзамовлення, то там такі дрони, які ну не летять вони. Тобто такі що повчитися, так, а якщо у бойових умовах їх використовувати, то неможна.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Багато дронів не буває . Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

Олег Данилов: Не вистачає швидкості, дальності?

Сергій Григорович: Швидкості, дальності, батареї не вистачає. Камера поганої дуже якості. У нас все шикарної якості. Найкраще з того, що є на ринку. Але не ми одні такі, це радує. Я знаю інших виробників, які більш потужні, ніж ми.

Олег Данилов: Мені здається, Антон Большаков на початку повномасштабної війни теж збирався щось таке робити.

Сергій Григорович: А він, мені здається, робив “корів” (важкі сільськогосподарські дрони перероблені для скидів – прим. ред.). Але Антон же мовчить, як Зоя Космодем’янська. Я пішов у FPV, а він почав “корів” робити. Ну, “корова” теж річ потрібна.

Далі ми працюємо над софтом. Тобто працюємо над перемиканням між частотами, принципом перемикання і надсилання пакетами. Працюємо над поведінкою дрона, якщо РЕБ заглушив.

Леся Григорович: Я так розумію, що навіть після завершення повномасштабного вторгнення Сергій не зупиниться, він цим горить. І він хоче щось винайти.

Сергій Григорович: Так. Ну, після війни… тобто нам ще “одягати” багато армій світу.

Олег Данилов: Знаю, що у вас ще є напрямок, про який я хотів поговорити – це гуманітарна допомога. У тому числі ви допомагаєте освітнім закладам, дітям, дитячим будинкам.

Леся Григорович: Так.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Леся Григоровичі під час інтерв’ю Mezha.Media

 

Про ставлення до освіти

Олег Данилов: Я просто хотів почати з чого… Ми з Сергієм цю тему багато разів обговорювали ще 20 років тому – це його ставлення до навчання. Тому що Сергій завжди казав, що в школі він витрачав свій час. Особливо у старших класах він витрачав свій час. І в інституті теж. І навіть свого молодшого брата він, здається, забрав з останніх класів, так і не дав йому формально довчитися. Хоч він склав екзамен, але останні класи він вже працював разом з Сергієм у GSC. Чи змінилось твоє ставлення до освіти? Коли ви почали допомагати дітям, наприклад. Як ти вважаєш, якою має бути освіта зараз?

Сергій Григорович: Світ змінюється, і вся освіта переходить додому. Тобто найголовніше що треба, щоб дитина вже вміла робити, це самонавчання. Тобто, хочеш вчити Pascal? Пішов в інтернет, знайшов опис і вчиш. З прикладами.

Давиду, скільки 11?

Леся Григорович: 11.

Сергій Григорович: Ось він часто запитання якісь ставить, я кажу: “Ні, йди знайди документацію, сам знайди, сам розбирайся”. І малий справляється.

Олег Данилов: Це таке навчання методом кидання у воду.

Сергій Григорович: Так, так.

Леся Григорович: Я кажу, підкажи. Тому що він так само вивчає мову програмування. Підкажи. Ні, йди сам, пошукай, загугли. Підкажи.

Сергій Григорович: Я щось підказую, а щось ні.

Леся Григорович: Я ще доповню на рахунок освіти. Перше наше було знайомство. Сергій запитав: “Чи вважаєш ти, що правильно діти ходять в школу і там навчаються”. Я кажу: “Звичайно, привчаються до соціуму, спілкування, поваги один до одного, розвиваються, шукають себе.” А він, ні, що це марна трата часу і можна сидіти вдома до 11 класу і займатися з репетитором, і це приносить більше користі та більше знаній. Кажу: “Тоді дитина як деградує, тому що вона не розуміє, що відбувається на дворі, що таке впасти, побитися.” Ти сам зростаєш і ти не знаєш потім як далі, як виживати.

Ми часто з ним за це сперечаємося. Хай би які до нас друзі, знайомі не приїжджали, і він про це спорить, спорить. І як його запитує, “Яка в тебе освіта?” Він каже, “У мене немає. Я там не закінчив, там не зміг. Ну, походив, повчився. Дарма протирав штани.”

Олег Данилов: Якщо брати людей, у яких незакінчена вища освіта, це Білл Гейтс, Стів Джобс, Сергій Григорович. Ти, здається, курс провчився.

Сергій Григорович: Ні, навіть перший семестр не здав. Це в КПІ, на Радіотехніці. А потім перший курс, перший семестр не здав у Міжнародному науково-технічному університеті. Пішов на менеджмент і маркетинг. Але вже гроші просто накинулись. Куди вчитися?

Олег Данилов: Немає часу, треба гроші заробляти.

Леся Григорович: Гарно сказав, “накинулись”. Але все одно, він взяв те, що йому треба. Він почув те, що йому треба. Йому вистачило такий маленький період часу, щоб зрозуміти, чим йому займатися.

Сергій Григорович: Викладач по менеджменту у другому університеті казав: “Ви зрозумієте, кожен з вас стане директором в компанії. Це не означає, що у вас має бути 50 різних вищих освіт. Ви просто маєте вміти управляти компанією і 50 різними спеціалістами, кожен з яких бог у своїй сфері.” Ось і все. Я це так запам’ятав. Думаю, окей, шукаємо людей, набираємо.

Олег Данилов: Тому ти намагався взяти кращих.

Сергій Григорович: Так.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович у Харкові, 2023 р. Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

Олег Данилов: Наступна тема, яка насправді теж стосується освіти… Свого часу ти мені казав, що нам треба робити власні ігри й навчати дітей, в тому числі нашій історії, завдяки іграм про нашу історію. Що нам не треба дивитися на якихось там самураїв чи ковбоїв, що у нас є свої козаки, у нас є свій S.T.A.L.K.E.R., у нас є власні бренди, на яких треба засновувати наші продукти.

Сергій Григорович: Так.

Олег Данилов: Зараз у нас є власна війна, у нас є власні герої, нам потрібні ігри про це. Чи ще зарано?

Сергій Григорович: Зарано, я думаю. Це надто болюча тема в суспільстві. Тобто, робити про це гру ще зарано.

Леся Григорович: Але ідеї вже неодноразово нам закидають. Спілкування в нас було з людьми й кажуть, давайте гру про ці події, про цю війну.

Олег Данилов: Тобто до тебе приходять за фінансуванням вже інші розробники?

Сергій Григорович: Приходили, так.

Леся Григорович: Декілька днів назад у нас була зустріч і хочуть, щоб випустити якусь гру, щоб дітей мотивувала.

Олег Данилов: Там про осаду Маріуполя вже розробляють, рольову гру, де треба за хлопчика грати. Але я не зміг. Я спробував, програв 23 лютого, там можна програти цей день, а потім наступає 24 лютого. І коли наступило 24 лютого, я відклав гру і сказав, що “Ні я далі просто не можу грати, вибачте!”.

 

Про культуру донатів та допомогу дітям

Олег Данилов: Що ще ви хочете розказати цікавого про роботу фонду? Що вас хвилює, що вас запалює? Що зараз треба робити?

Сергій Григорович: Зараз треба переконати всіх людей брати участь у донатах.

Олег Данилов: Люди вже втомилися, розчарувалися. Дуже багато фондів, зборів.

Сергій Григорович: Тому я і кажу, по долару, але кожного місяця і стабільно. Не обов’язково на нас, на будь-який інший фонд, якому ви вірите. І уважно спостерігати, як вони їх витрачають, як вони звітують й таке інше. Тобто все одно податкові служби будуть перевіряти цифри фондів. Але треба, щоб фонди, наш фонд у тому числі “продавав” людям віру в перемогу.

Олег Данилов: Це важливо. Так, я згоден з тобою.

Сергій Григорович: Бо якщо взяти, припустимо, донати, які по медицині, наприклад, присилають нам з Німеччини безкоштовно, різні речі, навіть для складних операцій. З великим дисконтом, продається нам техніка з Європи. Вони так донатять, але вони не хочуть донатити на дрони.

Олег Данилов: Часто великі західні компанії просто не можуть цього робити.

Леся Григорович: Зауваження роблять. Вони проти, вони не хочуть бачити кров, вбивства. Вони хочуть, щоб ми допомагали тваринам, дітям, соціуму.

Сергій Григорович: Погодься, один долар – це не проблема.

Олег Данилов: Ні, це не проблема.

Сергій Григорович: Для того, у кого 1000 доларів зарплата, ну 10 доларів дай.

Олег Данилов: Я, наприклад, 20-30 відсотків кожного місяця витрачаю на донати. Я так собі вирішив, я так роблю. Додатковий податок на війну. Якщо ти можеш, то ти маєш давати. Якщо ти не можеш, ну хоча б долар. Щоб ти мав якесь відношення до цієї перемоги.

Сергій Григорович: Так, і це треба прищеплювати. Оце про це ми зараз розмовляємо. Щоб кожен, хоча б долар, десять, скільки там у нього, ось один процент від його доходу… Бідніше людина не стане, якщо віддасть один відсоток. Але враховуючи, що у нас 35 мільйонів активних, дорослих, то цілком може бути [непогано].

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Леся Григоровичі та Олег Данилов під час інтерв’ю Mezha.Media

Леся Григорович: Ми ще маємо такий напрямок як діти. У нас багато дітей повернутих зі сходу, які з мамою не мають ні житла, або взагалі повні сироти. Шукаємо де їм жити, чим займатися. Відправляємо їх в реабілітаційні центри, допомагаємо всім необхідним, проплачуємо проживання. Так само в нас є центр «Замлиння», там займається ними отець Ян. І мами з дітками там певний період перебувають.

А більшість дітей сироти, вони по школах, інтернатах. Та людина, яка керує, це Тетяна Мілковська, вона по максимуму [намагається зробити], щоб дітей десь в сім’ї прилаштувати, щоб дітям знайти житло, щоб дати їм освіту. Вони займаються, в нас є реабілітаційний центр, вони там творчістю займаються. Вони йдуть в училища, технікуми, малярами, художниками стають. Їхні вироби продаються за кордон і діти починають вірити в себе.

Я вважаю, що різні шляхи треба шукати, щоб знайти цю допомогу. Але наш народ, більшість дивиться, хто ти, що ти. Оцінює зовнішню сторону, а не те, хто ти й що ти робиш.

Олег Данилов: Розумію. Розумію ваше роздратування з цього приводу.

Сергій Григорович, засновник GSC Game World: про закриття S.T.A.L.K.E.R. 2 у 2011 році, захоплення мотоспортом, допомогу ЗСУ та культуру донатів
Сергій Григорович у Харкові, 2023 р. Фото з Facebook-сторінки Фундації Lesia UA

 

Завершення

Олег Данилов: Я хочу підсумувати таким висновком. Що якщо ви можете донатити, якщо ви хочете донати, донатьте тому, кому ви довіряєте. Якщо ви довіряєте людині, наприклад ось Сергій Григорович, ви знаєте, що він зробив. Ви знаєте ігри, які він зробив. Якщо ви йому довіряєте, донатьте йому. Якщо ви довіряєте комусь іншому, будь-кому, Притулі, Демократичній сокирі, кому хочете. Якщо ви довіряєте цим людям, ви знаєте, що вони звітують, ви знаєте, що вони допомагають військовим справді, робіть це. Це буде правильний вчинок.

Леся Григорович: Так, не словом, а ділом.

Сергій Григорович: І мінус “моя хата з краю”. Хата не з краю, всі хати у нас в одній країні.

Олег Данилов: Так, у нас усі хати, вони майже на лінії фронту. Прилетіти може до кожного.

Дякуємо, Сергію, дякуємо Лесю за те, що завітали. Наснаги вам у тому, що ви робите. І…

Леся Григорович: Разом до перемоги. Дякую.

Сергій Григорович: Дякую теж.