Тест-драйв Suzuki Swift: гарна обгортка, але що всередині?

Після першої інформація про новий Suzuki Swift в Україні, тепер прийшла черга детального огляду та тесту. Чим зможе здивувати Suzuki Swift в особистому знайомстві та на дорозі? І як саме зможе здивувати – приємно чи не дуже? Зараз все розповім!

Дизайн: знайомий образ, нові деталі

Цей вдалий образ для Suzuki Swift був знайдений майже 20 років тому: заокруглений капот та фари, чітка лінія підвіконня, затемнена передня стійка даху, невеличкий виступ кришки багажника. Загальний образ майже вже багато років не змінюється. А ось деталі – ще і як!

Наприклад, решітка радіатора виконана в майже овальній формі й дещо нагадує Ford, а пряма лінія підвіконня візуально підтримується двома виступаючими горизонтальними смужками над передніми та задніми колесами. Прозорі фари та ліхтарі явно демонструють своє внутрішнє наповнення: по центру фари – округлий LED-модуль світла, всередині ліхтаря – червоний С-подібний елемент. Нарешті, відзначу чорний дах та стійки аналогічного кольору: тепер затемнена не лише передня стійка, але й задня. Таким чином створюється враження, що чорний дах одягнуто на основний червоний корпус автомобіля: наче це не дах, а кепка.

Автомобіль Suzuki Swift залишився самим собою – це приємний на вигляд 5-дверний хетчбек B-класу з невеличкими габаритами: довжина – 3,86 метра; ширина – 1,735 метра; висота – 1,495 метра; колісна база – 2,45 метра. Кліренс заявлено на рівні 115 мм; проте завдяки коротким звисам та колісній базі, я не мав до нього зауважень на чистих асфальтових дорогах. На кришці багажника – об’єктив камери на напис HYBRID, що натякає нам на особливості конструкції двигуна. Але про це згодом, а зараз пропоную зазирнути в салон.

Бажано саме зазирнути, але нічого не чіпати. Тому, що, на перший погляд, салон Suzuki Swift сприймається приємно: двоколірне оформлення з тепло-світло-кремовими елементами, трошки сіро-сріблястих декоративних вставок, виділений дисплей мультимедійної системи, окремий блок клімат-контролю з класними клавішами. Це все гарно сприймається, на перший погляд. Але не на другий дотик – адже тоді руки торкаються суцільного жорсткого та гулкого пластику, який панує буквально всюди. Коли починаєш придивлятися до деталей, то помічаєш масивний важіль ручного гальма і простенькі кнопки вмикання підігріву, помічаєш звичайну сіру тканину оздоблення сидінь – це нагадує бюджетний автомобіль 10-річної давнини, а не «стильного малюка» епохи 2020-х років. А ще ось цей дах “кепка” проявляється в салоні: верхня грань лобового скла наче дещо посунута вперед і візуально нависає над головою.

Хоча в іншому – посадка та ергономіка на диво непогані. Запасу місця попереду вистачає для дорослих людей середнього розміру. В зоні переднього пасажира панель салону наче спеціально відсунута і це теж створює враження більшого простору. Та й позаду можуть гарантовано сісти двоє людей: є певний простір для ніг та над головою. Щоправда, не вистачає висоти підйому підголівника – так, навіть з моїм зростом 1,75 метра, підголівник впирається своєю нижньою частиною в зону шиї; чому б не підняти його вище? А ще для задніх пасажирів не передбачено майже нічого цікавого з додаткових зручностей: відсутній підлокітник та кишені на спинках сидінь, немає світло-кремових вставок, як в передній частині салону. Та що там казати, якщо навіть ручки для задніх пасажирів виділені окремим пунктом в переліку оснащення і з’являються лише в максимальній комплектації GLX.

Салон автомобіля Suzuki Swift гарний на вигляд, але доволі простий у використаних матеріалах. Передні крісла мають вдалий профіль: не пошкодували довжини подушки, є відчутна бокова підтримка. Позаду встановлено звичайний плаский диван, проте запасу простору вистачає для підлітків або невеличких дорослих людей. Багажник пропонує корисний об’єм 265 літрів, підсвічування та гачок для пакетів, а також колесо-докатку – вже непогано.

Техніка: атмосферний двигун та м’який гібрид, знайома електроніка

Цей невеличкий хетчбек побудований саме так, як і варто було очікувати від автомобіля В-класу: несучий кузов та переднє розташування двигуна, незалежна підвіска МакФерсон попереду, напівзалежна підвіска на основі торсіонної балки позаду, механічна 5-ступенева коробка перемикання передач або автоматична трансмісія у вигляді безступеневого CVT-варіатора, а також передній привод. Взагалі-то, десь у світі також існує Suzuki Swift з повним приводом. Проте, нажаль, в Україні версій з повним приводом немає.

Тому з цікавих технічних особливостей можна зупинитись лише на двигуні з кодовим позначенням Z12E: робочий об’єм 1,2 літра розподілений поміж трьох циліндрів, також можна відзначити дуже високий ступінь стиску (13,9:1) та систему регулювання фаз газорозподілу. Нарешті, варто згадати й про той самий напис HYBRID на кришці багажника. Але одразу потрібно уточнити, що йдеться про так званий «м’який гібрид» на основі стартер генератора ISG (Integrated Starter Generator) з живленням від невеличкого акумулятора; вся ця система працює зі звичайною автомобільною напругою 12 вольтів. Головною задачею модуля ISG є збирання енергії під час сповільнень автомобіля та короткочасна допомога двигуну в момент рушання з місця або прискорень на невисоких швидкостях.

Під капотом автомобіля Suzuki Swift встановлено бензиновий атмосферний 1,2-літровий 3-циліндровий двигун Z12E з м’яко-гібридною системою SHVS (Smart Hybrid Vehicle by Suzuki), яку колись вже розбирали на прикладі Suzuki Vitara Hybrid. Щоправда, там була потужніша 48-вольтова гібрида система, а тут маємо лише 12-вольтову. Проте логіка роботи та задачі SHVS залишились незмінними. Слідкувати за роботою гібрида можна на 9-дюймовому дисплеї мультимедійної системи, яку колись розбирали вже на прикладі Suzuki S-Cross. Щоправда, там автомобіль міг запропонувати круговий огляд 360, а у випадку Suzuki Swift маємо лише камеру заднього огляду. Проте решта пунктів меню, якісна картинка дисплея, швидкодія мультимедійної системи – все це залишилось незмінним. Класична панель приладів з кольоровим 4,2-дюймовим дисплеєм поміж тахометром та спідометром й взагалі знайома по багатьох моделях Suzuki, але від цього вона не стала гіршою: миттєве зчитування показників, багато корисної інформації на дисплеї. Включаючи індикацію дистанції до автомобіля попереду від адаптивного круїз-контролю, підтримку смуги руху, слідкування за знаками – так-так, все це присутнє в переліку оснащення Suzuki Swift.

Проте комплектації розглянемо окремо, а зараз пропоную повернутись до технічних складників. Отже: тестовий автомобіль Suzuki Swift було оснащено 1,2-літровим двигуном (потужність 83 к.с. на 5700 об/хв та крутний момент 112 Нм на 4500 об/хв) у парі з CVT-варіатором. Все це нам обіцяє прискорення 0-100 км/год за 11,9 секунди та максимальну швидкість 170 км/год, а також споживання палива на рівні 4,7-4,9 л на 100 км у змішаному циклі. Так ось…

За кермом: має кращий вигляд, ніж їде

Чому такий підзаголовок? Зараз поясню. Все починається з невеличкого двигуна та CVT-варіатора. Зрозуміло, що така комбінація означає плавний початок руху на нарощування швидкості, автомобіль відверто нікуди не поспішає і не квапиться. Навіть прискорення в середньому темпі вимагає інтенсивного натискання педалі акселератора та підвищення обертів. Й ось вже на тахометрі маємо 2,5-3-4 тисячі обертів – і разом з цими обертами маємо чимало звуку від двигуна в салоні автомобіля. Що ж тоді казати про моменти максимального прискорення, коли оберти сягають 5,5-5,7 тисячі – в салоні гучно й гулко! Відверто кажучи, явно проситься краща звукоізоляція. А ще проситься коробка з чіткішим взаємозв’язком між двигуном та колесами. Тому, що CVT-варіатор змушує згадати, за що саме не любили трансмісії такого типу: розтягнуті реакції, відчуття гумових пасків, ось це ось все…

Тому розслабляйтесь, нікуди не поспішайте – у випадку Suzuki Swift краще їхати плавно-повільно. Так буде і тихіше, і економніше; і м’якіше? Складне питання, оскільки робота підвіски Suzuki Swift теж вимагає детального розгляду. На перший погляд, підвіска доволі м’яка, автомобіль намагається округляти та приховувати ями на дорозі. Водночас таке налаштування підвіски допускає помітні крени в поворотах. Але ж найгірше трапляється, коли доводиться проїжджати поперечні стики та лежачих поліцейських – тоді задня частина кузова може подарувати гучний та відчутний поштовх: ой, як неприємно. Насправді це проблема не лише Suzuki Swift, але й більшості маленьких (особливо зважайте на коротку колісну базу) та доволі легких автомобілів, через що задня підвіска недостатньо навантажена і часто помітно та болісно реагує на нерівності.

До речі, щодо легкості таких автомобілів – наприклад, хетчбек Suzuki Swift навіть у своїй максимальній комплектації та з урахуванням CVT-варіатора важить лише близько 1 тонни, що небагато за нинішніх часів. А якщо додати невеличкі розміри кузова, напрочуд легке кермо (щоправда, воно робить чималі три оберти від упору до упору), а також 4,8-метровий радіус розвороту, то в підсумку отримаємо дуже простий та зручний в керуванні автомобіль. Ось і виходить, що з погляду їздового характеру новий Suzuki Swift явно не запалює водійські відчуття, але забезпечує легкість самого процесу пересуванням з місця на місце. Все виглядає так: включається двигун та перемикається важіль трансмісії (тут важливо не проґавити позицію D та не перейти в M, але це справа звички), далі необхідно трошки покрутити кермом і послухати пару пісень зі Spotify – аж ось раптом і приїхали. Мінімум емоцій щодо водіння, але також і мінімум витрат ментальної енергії на процес переміщення в просторі. Автомобіль Suzuki Swift їде просто і легко саме тому, що він простий і легкий.

Якщо говорити мовою цифр, то двигун та CVT-варіатор відпрацьовують обіцяне прискорення без питань та зауважень, навіть дещо випереджаючи паспортні показники. Але якщо говорити мовою емоцій – то є чимало зауважень: загалом слабка динаміка (а більш потужного двигуна в гамі немає), розтягнуті реакції через CVT-варіатор, питання до звукоізоляції та налаштувань шасі. Але не до економічності: по місту в середньому виходить 5,5-6 літрів на 100 км шляху, мінімуми взагалі можуть бути близько 5 літрів, максимуми ледь перевершують 7 літрів; на трасі під час руху зі швидкістю 100 км/год споживання палива становить близько 4,7 л на 100 км шляху. Але на цій швидкості тахометр вже показує 2+ тисяч обертів, що немало; та й аеродинамічних шумів вистачає – особливо позаду, де вухами дуже чітко відслідковуються шуми навколо задньої стійки даху. Тому особливо швидше їхати не хочеться. Ще й зважаючи на слабкий запас потужності під час прискорень з 80-90 км/год до 120 км/год – обгони на трасі треба планувати з чималим запасом.

Вартість: скільки коштує Suzuki Swift та хто конкурент

Автомобіль Suzuki Swift пропонується в Україні лиши з одним двигуном (1,2 л SHVS), двома трансмісіями (механічна коробка перемикання передач або автоматична трансмісія у вигляді CVT-варіатора), а також у двох комплектаціях (GL+ або GLX) – сумарно маємо три варіанти.

Лінійку моделі відкриває Suzuki Swift GL+ з вже доволі гарним оснащенням: системи ABS та ESP, фронтальні та бокові подушки безпеки, бокові надувні шторки безпеки, попередження про вихід зі смуги руху та допомога в утриманні смуги руху, система автоматичного гальмування, моніторинг «сліпих зон» дзеркал та попередження про перехресний рух позаду, адаптивний круїз-контроль з функцією повної зупинки (для CVT), асистент дальнього світла (автоматичне перемикання ближнє/дальнє світло), фари FULL LED, датчик світла для автоматичного вмикання фар, задні датчики паркування, камера заднього виду, легкосплавні 16-дюймові колісні диски, панель приладів з кольоровим 4,2-дюймовим дисплеєм, мультимедійна система з сенсорним 9-дюймовим дисплеєм, підігрів передніх сидінь, функція безключового запуску двигуна (кнопкою), кондиціонер з цифровим дисплеєм тощо. Ціна Suzuki Swift 1.2 GL+ 5MT – від 749 тис. грн або $18 тис.; ціна Suzuki Swift 1.2 GL+ CVT – від 825 тис. грн або $19,9 тис.

На крок вище розташовано Suzuki Swift GLХ, де додано наступне: чорно-сріблясті легкосплавні колісні диски, електропривод складання зовнішніх дзеркал, клімат-контроль, пелюстки CVT-варіатора під кермом, клімат-контроль тощо. Ціна Suzuki Swift 1.2 GLХ CVT – від 876 тис. грн або $21 тис.

Для прикладу – ось хетчбек Suzuki Swift у комплектації GL+ та з автоматичною трансмісією у вигляді CVT-варіатора. Візуальні відмінності лише у колісних дисках, в салоні відмінностей взагалі майже непомітно, всі системи безпеки присутні, як і великий 9-дюймовий дисплей та камера заднього огляду – і все це в японському автомобілі за $20 тис.

Конкурентів за схожі гроші вже розбирали в окремому матеріалі, тому відзначу альтернативи лише коротко. Найбільш небезпечним суперником можна вважати Citroen C3: більші габарити та потужність, нижче стартовий цінник; хоча якщо взяти автомобілі в плюс-мінус однакових комплектаціях – то й цінник буде плюс-мінус однаковий. Також варто згадати Toyota Yaris Cross: це варіант для тих покупців, хто може заплатити більше й бажає отримати більше – наприклад, дуже економічний гібрид під капотом. Нарешті, третім складним суперником можна назвати Hyundai i10: нижчий стартовий цінник, широкий вибір версій, є більш потужний двигун.

А ще можна згадати парочку FIAT Panda та FIAT 500 (нехай навіть вони й менші), а також парочку SEAT Ibiza та Skoda Fabia (нехай навіть і в простих базових комплектаціях). Як бачите, вибір серед невеличких автомобілів за плюс-мінус $20 тис. цілком можливий. Тому постає питання – чому цей вибір має зупинитись саме на Suzuki Swift? Отже, підсумки…