Огляд системи MSI Project Zero: нульова толерантність до безладу у ПК

Компанія MSI пропонує свій варіант концепції ПК з мінімальною кількістю кабелів у робочій зоні системи, яка отримала назву Project Zero. Ідея вже активно реалізується на практиці та набуває поширення. Прийшов час ближче ознайомитись, яким саме чином розробники пропонують зробити звичні десктопи охайнішими та зручнішими у користуванні.

Формування запиту

Користувачі з досвідом напевно ще пам’ятають часи, коли системні блоки стаціонарних ПК у класичному варіанті являли собою кремезні білі короби, або у кращому випадку були оформлені у колірному рішенні “слонової кістки”. Загалом непримітним та відверто зовнішньо нудним боксам зазвичай знаходилось місце поряд з робочим столом, звідки вони нагадували про себе потріскуванням жорстких дисків під час активного звернення до накопичувача. Актуальне для тих часів різноманіття та у прямому значенні слова різнобарв’я внутрішніх компонентів системи приховувалось за безликим утилітарним оформленням корпусів ПК.

Справжнім проявом техно-бунтарства та острівцями естетичної свободи на тогочасних числених IT-виставках ставали моддерські стенди, де ентузіасти ділились своїм уявленням про прекрасне у контексті зовнішнього оформлення системних блоків. Роботи віртуозів “дремеля”, зварювальників найвищого розряду, склярів, столярів та завзятих електронщиків під час зачаровували та викликали непідробний інтерес.

Експозиції з подібними проєктами завжди ставали шоу-стоперами, що збирали чималу кількість охочих спостерігати за неймовірними перетвореннями. Тож запит на оригінальні візуальні форми ПК, що виходять за межі стандартного, формувався ще задовго до того, як нагода стати власником подібної системи з’явилась у пересічних користувачів.

Початково виробники компонентів намагались вгамувати потяг до візуальних перетворень, пропонуючи свої продукти у чорному кольорі. Якийсь час це працювало, але поява корпусів з прозорою бічною панеллю, що давала можливість спостерігати за внутрішнім оздобленням ПК, вимагала вже більш радикальних рішень. Система упорядкування інтерфейсних та силових кабелів з’явилась ще до “прозорого” тренду, а з його початком набула ще більшої ваги.

Але з появою корпусів з панорамним оглядом компонентів, системні блоки “відкриваються” на повну, а відтак змінюються й естетичні вимоги до загальної збірки. Компанія MSI пропонує своє рішення у рамках нової концепції Project Zero.

Концепція MSI Project Zero

Щоб спростити процес збирання ПК та позбутись додаткових провідників у робочій зоні системи, розробники MSI пропонують використовувати материнські плати з конекторами, розміщеними на зворотній стороні PCB.

Дизайн Back-Connect стосується основних силових роз’ємів, інтерфейсних SATA, внутрішніх USB, вентиляторів, RGB/aRGB та конекторів для підключення органів керування. Тут залучені всі елементи, що потребують під’єднання додаткових провідників. Комутація останніх передбачається виключно за панеллю шасі.

Компанія на старті пропонує три материнські плати лінійки Project Zero для платформ AMD Socket AM5 та Intel LGA1700. Це дві моделі форм-фактора mATX на популярних чипсетах AMD B650 та Intel B660, а також повноформатна модифікація на Intel Z790.

Для реалізації початкового задуму концепції Project Zero, окрім відповідної материнської плати з конекторами на зворотній стороні, також потрібен корпус, що дозволить налагодити необхідну комутацію. З урахуванням того, що формат ATX зберігається незмінним, вимоги до сумісності стосуються наявності у піддоні шасі додаткових отворів для під’єднання необхідних кабелів до материнської плати. Також знадобиться дещо більше простору від панелі шасі до бічної стінки. Додаткова відстань потрібка для того, щоб мати змогу використовувати кабелі зі стандартними “вертикальними” конекторами.

Презентуючи концепт Project Zero, окрім материнських плат, MSI відразу запропонувала кілька корпусів власної розробки, що дозволяють реалізувати ідею “під ключ”. Компанія одночасно представила три моделі – MSI MAG PANO M100 PZ, MAG PANO 100 PZ та MSI MEG MAESTRO 700L PZ.

На поточний момент перелік сумісних корпусів вже включає понад два десятки моделей від партнерів – Corsair, InWin, Thermaltake, CoolerMaster, Phanteks, Jonsbo та інші.

Материнська плата MSI B650M PROJECT ZERO

Поточний асортимент материнських плат серії Project Zero поки невеликий, втім будь-яка з наявних моделей дозволяє реалізувати початкову ідею розробників. Вибір конкретного пристрою залежить від обраної платформи та загального формату ПК.

Розглянемо одну з відповідних плат на прикладі MSI B650M PROJECT ZERO. Вочевидь, щоб потенційним користувачам простіше було зорієнтуватись, позначення “Project Zero” фігурує безпосередньо у назві моделі. Тож тут вже напевно немає місця для помилки.

MSI B650M PROJECT ZERO заснована на чипсеті AMD B650, а відтак призначена для роботи з будь-якими процесорами для платформи Socket AM5. Плата відповідає формфактору mATX та має класичні для цього стандарту габарити – 244×244 мм.

Блок стабілізації живлення процесора має 13-фазну схему (10+2+1), при цьому силові елементи підсистеми VRM оснащені масивними радіаторними блоками для ефективного охолодження. Особливо це стосується збірок, що розташовані вздовж інтерфейсної панелі. Свого часу MSI перші впровадили єдину конструкцію радіатора силових елементів, що одночасно виконує роль захисного кожуха. Тим самим радикально збільшилась площа розсіювання охолоджувача, дозволяючи знизити нагрів збірок VRM. У подальшому початкова ідея закріпилась, та широко використовується у тому числі й іншими виробниками плат.

У випадку з MSI B650M PROJECT ZERO плата загалом сприймається як пристрій закований в обладунки. Відсутність конекторів на лицьовій стороні PCB дозволила розробникам збільшити габарити охолоджувачів, максимально покриваючи ефективну площу.

Втім це не вплинуло на функціональність, MSI B650M PROJECT ZERO має два 8-контактних роз’єми для підключення додаткового живлення CPU. Це дозволяє розраховувати на необхідну потужність при використанні навіть топових 16-ядерних чипів.

Чотири наявних слоти для оперативної пам’яті дозволяють за необхідності збільшити загальну місткість ОЗП до 256 ГБ. Заявлена можливість використання комплектів до DDR5-7600+. Можливо подібні режими будуть корисні на практиці у випадку з процесорами Ryzen 9000. Розробники відверто попереджують, що підтримка швидкісних наборів має залежність від кількості модулів та їх ранговості. Максимальні показники доступні для випадків з парою однорангових планок.

MSI B650M PROJECT ZERO пропонує фактично мінімально достатній набір слотів для підключення додаткових карт розширення – один PCI-E x16 та один PCI-E x1. Основний повнорозмірний конектор дозволяє використовувати 16 ліній PCI-E 4.0, хоча фактична конфігурація тут вже буде залежати від встановленого процесора.

Компактний PCI-E х1 обслуговується чипсетом та відповідає стандарту PCI-E 3.0. Відстань між цим роз’ємом та PCI-E x16 достатня для безперешкодного використання, навіть якщо у системі встановлена відеокарта з трьохслотовим кулером.

Для підключення накопичувачів формату M.2 передбачено два відповідних роз’єми. Обидва порта підтримують PCI-E 4.0 x4. Зону SSD прикриває штатний масивний радіатор, тож навіть максимально швидкісні моделі накопичувачів відповідного стандарту отримають ефективне охолодження. Враховуючи габарити алюмінієвого профілю, навіть маркетингова назва MSI Shield Frozr не викликає звичного відчуття перебільшення.

Для SATA-накопичувачів передбачено чотири інтерфейсних роз’єми, які у цьому випадку розташовані на зворотній стороні друкованої плати.

З функціональних опцій плати MSI B650M PROJECT ZERO відзначимо наявність модуля бездротового зв’язку AMD, що має підтримку мереж Wi-Fi 6E, а також Bluetooth 5.3. За дротове підключення відповідає контролер Realtek RTL8125BG (2,5 Гб/c). Звукова підсистема основана на 8-канальному кодеку Realtek ALC887.

Плата має досить функціональну інтерфейсну панель, що поміж іншого включає швидкісний порт USB Type-C (USB 3.2 Gen 2×2) з передачею даних до 20 Гб/c. Також варто відзначити наявність кнопок Flash BIOS та Clear CMOS для автономної перепрошивки та очищення CMOS-пам’яті, відповідно.

Загалом MSI B650M PROJECT ZERO пропонує типове оснащення для моделей середнього класу на чипсеті AMD B650. Додатковий модуль Wi-Fi, швидкісний USB Type-C та акцентована увага на охолодженні елементів. Принципова відмінність MSI B650M PROJECT ZERO від класичних пристроїв цієї категорії – розміщення силових та інтерфейсних конекторів на зворотній стороні друкованої плати.

Корпус MSI MAG PANO M100R PZ WHITE

Тестова система була зібрана у кейсі MSI MAG PANO M100 PZ, тож ми трохи детальніше розглянемо “бездротову” реалізацію ПК саме на цьому прикладі.

Як не складно здогадатись, індекс PZ у назві моделі є скороченням від Project Zero, що зайвий раз нагадує про сумісність з новою концепцією. Розпочати коротенький огляд, мабуть, потрібно відразу із зазначення вартості MSI MAG PANO M100 PZ.

Ця модель вже пропонується в Україні за ціною 4600 грн (~$112). Тож попри певну додаткову функціональність, мова йде про досить доступну модель, особливо з урахуванням того, що кейс постачається з чотирма попередньо встановленими 120-міліметровими вентиляторами з ARGB-підсвічуванням. Але до цього ми ще повернемось.

Отже, MSI MAG PANO M100 PZ відповідає форм-фактору mATX, дозволяючи використовувати плати цього формату, або компактніші Mini-ITX. Тут ще раз варто наголосити на тому, що Project Zero не передбачає якихось змін формату, тож корпус сумісний з будь-якими платами класичного компонування. Хоча звичайно весь потенціал “PZ”-кейса розкривається саме з моделями, що відповідають дизайну Back-Connect.

Скорочення PANO у назві корпуса також має певне сенсове навантаження. Для MSI MAG PANO M100 PZ реалізована можливість панорамного огляду внутрішнього змісту системи через прозорі передню та бічну панелі із загартованого скла. Мінімальні рамки на стику створюють ефект безшовної панорами. Подібний прийом – новий тренд у дизайні “відкритих” корпусів.

Така конструкція дійсно дозволяє радикально покращити огляд системного інтер’єру, у порівнянні з тим, що пропонують моделі лише з прозорою бічною панеллю. Звичайно подібна відкритість має сенс у випадку належного оздоблення системи. Втім і намагання користувача прикрасити свій ПК естетично привабливими компонентами не будуть даремними.

MSI MAG PANO M100 PZ має загальні габарити 440×235×405 мм. Корпус отримав цікавий асиметричний профіль передньої та верхньої панелей. Внутрішній простір відкритий з окремим зонуванням для встановлення блоку живлення. Оскільки передня стінка “видова”, на правій бічній стінці ближче до фронтальної частини передбачено посадкові місця для трьох 120-міліметрових вентиляторів.

На верхній панелі також можна закріпити таку ж кількість вентиляторів діаметром 120 мм, або пару 140-міліметрових. Передбачена можливість кріплення радіаторних блоків рідинної системи охолодження довжиною 120–360 мм. На задній стінці одне посадкове місце для вентилятора на 120 або 140 мм.

Приємно, що MSI MAG PANO M100 PZ вже базово комплектується чотирма фірмовими 120-міліметровими вентиляторами з додатковим ARGB-підсвічуванням. Крім того, корпус також початково оснащений додатковим хабом для підключення та синхронізації підсвічування штатних вентиляторів. Зазвичай для моделей подібного класу це вже додаткові опції.

Основний відділ комутації знаходиться за правою бічною панеллю. Відразу звертаємо увагу на наявність технологічних отворів по периметру піддона шасі, що дозволяють під’єднати необхідні інтерфейсні та силові кабелі до материнської плати. Це ключова вимога до корпусів при використанні материнських плат з дизайном Back-Connect.

Як зазначають розробники, розміщення роз’ємів на зворотній стороні PCB не тільки дозволяє позбутись кабелів у робочій “видовій” зоні, але й спрощує сам процес збірки. Питання дискусійне, але принаймні частково це дійсно так. Наприклад, 8-контактні силові роз’єми, що знаходяться у куту плати, дійсно значно простіше під’єднати зі зворотної сторони. Зазвичай це стає неабияким випробуванням, особливо коли попередньо вже встановлений габаритний процесорний кулер.

Доступ до інших системних конекторів також легше отримати й простіше під’єднати відповідні кабелі. Хоча загалом, збірка ПК – процес, що зазвичай не потребує повторних ітерацій. Навряд саме спрощення під’єднання кабелів буде визначальним при використанні материнських плат з Back-Connect. Скоріше це вже додатковий бонус.

Наявність відсіку для менеджменту провідників не звільняє від необхідності їх впорядкувати, втім тут ступінь наведення ладу тут вже залежить від особистих вимог власника системи. Розробники MSI передбачили певні опції для спрощення процесу – технологічні отвори для стяжок.

Звернемо увагу на те, що бічні панелі кріпляться технологічними застібками без додаткового дублювання гвинтами, тому при впорядкуванні кабелів слід досить охайно вкладати провідники. Наявна відстань у 33 мм від піддона до панелі дозволяє це зробити.

Після збірки ПК, погляд на загальний інтер’єр викликає естетичне задоволення. Візуальна внутрішня охайність системи – саме той результат, якого очікуєш від Project Zero. Так, дійсно, позбутись всіх провідників на 100% не вдається. Силовий кабель для підключення додаткового живлення до відеокарти все ще добре видно. Але у цьому випадку провідник, частково захований у відсік з блоком живлення, вписується у загальний візуальний ряд.

Радикальним рішенням тут є використання материнської плати та графічного адаптера зі спеціальними внутрішніми конекторами живлення. Подібні рішення вже є, але тоді мова вже не йде про універсальність. Якщо ж говорити саме про сумісність, то реалізована конструкція є оптимальною. Хіба що за бажання можна використати перехідник з додатковим підсвічуванням.

Поза увагою не залишаються й добре видимі шланги системи рідинного охолодження. Але для роботи загального контуру це вже обов’язкові елементи. До того ж шланги з білим обплетенням рефлектують від зовнішнього освітлення, створюючи додатковий заповнюючий елемент оздоблення системи.

За бажання також неважко розгледіти кабелі для підключення помпи та підсвічування водоблока СРО. На фоні чорної друкованої плати білі провідники звичайно контрастують, але загалом фрагмент невеликий та частково приховується поряд з елементами системи охолодження материнської плати.

MSI MAG PANO M100 PZ дозволяє використовувати відеокарти довжиною до 390 мм. При цьому підтримується лише класичний горизонтальний спосіб розміщення графічного адаптера.

Органи керування системою винесені на нижню частину лівої бічної панелі. Таке розташування передбачає, що системний блок буде встановлений виключно на робочому столі. Намагання заховати подібний ПК десь у ніші поряд зі столом було б напевно блюзнірством.

Серед передбачених елементів групи – кнопка вмикання з індикатором, комбінований аудіороз’єм 3,5 мм для навушників/гарнітури, порт USB Type-A, а також USB Type-C, що дозволяє реалізувати на панелі USB 3.2 Gen 2×2 з передачею даних до 20 Гб/c. У випадку з платою MSI B650M PROJECT ZERO зовнішній порт підтримує USB 3.2 Gen 2 (10 Гб/c). Також на панелі наявна додаткова клавіша з підписом “LED”, що дозволяє перемикати режими ARGB-підсвічування штатних вентиляторів.

Для корпуса з панорамним оглядом додаткова ілюмінація – майже обов’язковий елемент, що створює або підтримує відповідний настрій.

Конфігурація тестової системи

• Процесор: AMD Ryzen 5 7600X (6/12; 4,7/5,3 ГГц)
• Материнська плата: MSI B650M PROJECT ZERO
• Пам’ять: Kingston FURY DDR5-6000 32 ГБ (KF560C40BWAK2-32 2х16 ГБ)
• Відеокарта: MSI GeForce RTX 4070 SUPER 12G GAMING X SLIM WHITE
• Накопичувач: Kingston KC3000 1 ТБ (SKC3000S/1024G)
• БЖ: MSI MAG A850GL PCIE5 WHITE
• Корпус: MSI MAG PANO M100R PZ WHITE

Для загальної оцінки концепту PROJECT ZERO ми використовували систему наступної конфігурації. Платформа була зібрана на процесорі Ryzen 5 7600X. Одна з найдоступніших 6-ядерних моделей для платформи Socket AM5. Втім можливостей такого CPU зазвичай цілком достатньо для ігрових систем середнього класу. Відносно доступно й досить потужно. Для охолодження процесора використовувалась рідинна система MSI MAG Coreliquid E360 White.

Основою ПК звичайно була материнська плата MSI B650M PROJECT ZERO, з компонуванням та базовими можливостями ми вже ознайомились.

Система також оснащувалась 32 ГБ оперативної пам’яті DDR5-6000. Для цих цілей був залучений двоканальний комплект Kingston FURY DDR5-6000 Beast RGB (KF560C40BWAK2-32) 2×16 ГБ. Радіатори білого кольору досить доречні у подібній системі, до того ж додаткове підсвічування також дозволяє зробити потрібні візуальні акценти. Ну й загалом для процесорів під AM5 саме комплекти DDR5-6000 є оптимальними.

Технічну “композицію” чудово доповнює відеокарта MSI GeForce RTX 4070 SUPER 12G GAMING X SLIM WHITE. Покращена “семидесятка” загалом є досить вдалим варіантом у своїй ціновій категорії. Тут же маємо версію з компактнішою конструкцією 3-вентиляторної системи охолодження та суттєвим заводським розгоном GPU. Звичайно White-версія адаптера дозволяє підтримати загальну колористику системи.

Для зберігання даних використовувався накопичувач Kingston KC3000 на 1 ТБ. SSD такої місткості вже є мінімально необхідним навіть для ігрових систем початкового класу.

За живлення платформи відповідав MSI MAG A850GL PCIE5 WHITE. Новенький модульний блок потужністю 850 Вт з підтримкою ATX 3.0 та наявним штатним конектором 12V2x6 для відеокарт з роз’ємом 12VHPWR. БЖ досить компактний та оснащений вентилятором на гідродинамічному підшипнику. Відповідність сертифікату 80 Plus Gold дозволяє розраховувати на хороші показники ККД.

Біла “редакція” блоку цілком відповідає концепції, втім у поточному випадку фарбування корпусу самого БЖ не так принципове, через окремий відсік для цього компонента, а ось забарвлення комплектних провідників має значення.

Як  вже зазначалось, система зібрана у корпусі MSI MAG PANO M100R PZ WHITE. Неординарний кейс формату mATX із “панорамним” оглядом на внутрішні компоненти ПК крізь прозорі передню та бічну панелі. Індекс “PZ” у назві моделі позначає відповідність концепції Project Zero. Тож платформа для кріплення материнської плати має необхідні отвори для підключення силових та інтерфейсних кабелів до роз’ємів, розташованих на зворотній стороні PCB.

Продуктивність

Безперечно відповідність концепції Project Zero жодним чином не впливає на загальну продуктивність системи. Без сумнівів око дуже тішить відсутність скупчення кабелів у робочій зоні системи, але робочі частоти компонентів через це все ж не підвищуються.

Можливості використаних компонентів загалом вже добре відомі. Втім підсумкова конфігурація ПК дуже схожа з тією, що ми зазвичай рекомендуємо для оптимальних ігрових ПК з традиційної рубрики “ПК місяця”. Тому ми все ж не залишили по за увагою практичний потенціал зібраної платформи, провівши невеличке експрес-тестування.

Базові шестиядерні чипи Ryzen 5 7500F/7600/7600X залишаються дуже привабливими варіантами для конфігурацій середнього рівня. CPU серії пропонують хороше співвідношення ціна/продуктивність та й загалом з погляду обчислювальних можливостей цих моделей зазвичай вистачає у більшості випадків. У контексті саме ігрової системи подібні чипи зазвичай виглядають краще за 8-ядерні чипи Ryzen 7 5xxx, тому для нової системи безперечно рішення під AM5 у пріоритеті.

До речі, напевно ще кращим варіантом тут виявиться вже анонсований  Ryzen 5 9600X з новою архітектурою Zen5. AMD обіцяє приріст продуктивності на такт ~16%, тож враховуючи на 100 МГц вищу робочу частоту, ніж у 7600X, оновлена модель дійсно може стали черговим хітом. Особливо, якщо компанія при формуванні рекомендованих цінників врахує поточну роздрібну вартість Ryzen 7000.

Попередньо у продажу нові чипи мають з’явитись наприкінці липня. Втім плата MSI B650M PROJECT ZERO вже готова до роботи з Ryzen 9000 – відповідна версія BIOS доступна на сайті виробника.

Для оптимальних ігрових ПК останнім часом ми здебільшого рекомендуємо відеокарти класичної лінійки GeForce RTX 4070 12 ГБ. Втім, чи може зіпсувати подібну конфігурацію оновлена SUPER-модифікація? За наявності фінансової можливості використання підсиленої версії лише покращить показники системи. Ми досить детально знайомились з GeForce RTX 4070 SUPER 12 ГБ, тож тут також ніяких одкровень. Хіба що варто відзначити відчутне заводське прискорення графічного процесора у випадку з MSI GeForce RTX 4070 SUPER 12G GAMING X SLIM WHITE. Тож “струнка” тюнінгована версія з форсованим GPU додала певну кількість бонусних fps.

За наявності GeForce RTX 4070 SUPER можна розраховувати на комфортну кількість кадрів/c у режимі 1440p навіть у “важких” проєктах з максимальною якістю графіки. Активація трасування може дещо вгамувати оптимістичні показники, втім, підтримка DLSS зазвичай дозволяє знайти хороший баланс між якістю картинки та кількістю fps.

Заради цікавості ми також заміряли рівень енергоспоживання всієї системи під навантаженням. У середньому під час рендерингу тестової сцени Cinebench R23 у багатопоточному режимі, коли здебільшого “напружується” центральний процесор, ПК споживав 195–200 Вт. А от під час активної гри у Cyberpunk 2077, де суттєве навантаження припадає також на відеокарту, загальний енергетичний апетит системи збільшувався до 370 Вт.

Підсумки

MSI Project Zero – концепт системи, що вже перейшов від експериментального етапу до практичного впровадження. Комбінація материнської плати з конекторами зі зворотної сторони, а також сумісного корпусу для відповідної комутації, дійсно дозволяє певним чином спростити збірку ПК та отримати систему з новим ступенем охайності. Відсутність числених провідників в робочій зоні приємно тішить око та напевно сподобається не тільки вимогливим техно-естетам, а й звичайним поціновувачам простих елегантних рішень. Візуальний лад всередині системного блоку створює відповідну атмосферу на робочому місці, особливо якщо внутрішнє оздоблення платформи можна розгледіти крізь прозорі панорамні панелі.

Успіх ідеї MSI буде залежати від загального сприйняття подібної концепції та реального користувацького попиту. Стратегічно вірним здається рішення компанії під час активного впровадження Project Zero демонструвати її переваги на прикладі відносно доступних продуктів. Це автоматично збільшує коло потенційних покупців. Ідея навести лад у системному блоці та зробити його елементом кімнатного інтер’єру – досить приваблива перспектива, особливо, якщо це не потребує суттєвих додаткових витрат.

Поточний асортимент материнських плат у дизайні Back-Connect хоча й поки відносно невеликий, але закриває основні потреби. Кількість подібних моделей напевно збільшиться як тільки стане зрозуміло, що концепція загалом сприймається ринком. MSI також пропонує кілька корпусів власного виготовлення, та напевно намагається залучити до підтримки ширше коло виробників. Останнє активно збільшується, враховуючи, що для сумісності з Project Zero не потребуються надзусилля. Стандарти ATX залишаються незмінними, а система менеджменту кабелів за бічною стінкою зазвичай передбачена початково. Оснащення піддонів шасі потрібними отворами – посильне завдання, що дозволить виробникам кейсів залишатись у сучасному тренді, особливо враховуючи, що на полі дизайну материнських плат з Back-Connect у MSI вже є конкуренти.