Потужність і естетика — ключові вимоги користувачів, які цінують не лише продуктивність, а й зовнішній вигляд свого ПК. Останнім часом виробники відверто тішать розробками, що дозволяють побудувати максимально функціональну й продуктивну систему, приховавши складну комутацію всередині системного блоку. Інженери ASUS тут особливо наполегливі відчайдухи, що пропонують та вдосконалюють власну концепцію BTF (Back-To-the-Future). Сьогодні в нас на огляді відеокарти ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC зі спеціальним знімним конектором GC-HPWR, що дозволяє позбутись чи не основного візуального подразника у корпусі з прозорою стінкою – додаткового кабелю живлення графічного адаптера. Розгляньмо всі нюанси.
ASUS Back-To-the-Future (BTF)
В межах загальної ініціативи "наведи лад у своєму ПК" компанія ASUS є досить активним учасником. Понад те, розробники тайваньского виробника пропонують найбільш дієві практичні рішення, які дозволяють позбутися кабельного хаосу у системному блоці. Компанія пропонує власну концепцію Back-To-the-Future (BTF), з якою ми вже знайомились досить докладно.
Перша специфікація BTF 1.0 передбачала використання материнських плат з конекторами на зворотній стороні PCB та корпусів з отворами у платформі для необхідної комутації. Другим етапом BTF 2.0 стала реалізація альтернативного маршруту для під’єднання додаткового живлення до відеокарти. Поява спеціального роз’єму GC-HPWR на материнських платах та відеокартах дозволила позбутись громіздкого силового кабелю (PCI-E або 12V-2x6).
Специфікація BTF 2.5 зі знімним конектором GC-HPWR для відеокарти додає новий ступінь свободи (або повертає старий), не обмежуючи використання графічного адаптера рамками платформами BTF. Нові моделі дозволяють під’єднувати живлення як за допомогою GC-HPWR, так і з використанням типового 12V-2x6, якщо йдеться про платформу non-BTF.
На старті виробник запропонував дві моделі відеокарт, що відповідають BTF 2.5 – флагманську версію ASUS ROG Astral GeForce RTX 5090 32GB GDDR7 BTF OC Edition, а також доступнішу, але досить продуктивну модель ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB GDDR7 BTF White OC Edition. Саме остання "білявка" потрапила до нас на огляд.
ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC (TUF-RTX5070TI-O16G-BTF-WHITE)
Оригінальна версія лінійки TUF отримала заводський розгін графічного процесора. Замість рекомендованої частотної формули 2295/2452 МГц для GPU використовується комбінація 2295/2588 МГц. Щодо пам’яті, то 16 ГБ GDDR7 працюють на ефективних 28 000 МГц.
На перший погляд, дизайн відеокарти є вже впізнаваним та характерним для останніх моделей лінійки The Ultimate Force (TUF). За виключенням того, цього разу йдеться про версію White Edition з білим оформленням зовнішніх захисних елементів. Брутальні форми з масивною захисною кришкою, складаним компонуванням та металевими вставками на кутах.
Загальні габарити відеокарти – 329 x 140 x 62,5 мм. У технічних специфікаціях вказана цікава особливість – дизайн на 3,125 слоти. Тож фактично маємо справу з 4-слотовим адаптером, що потребуватиме відповідного простору для розміщення у корпусі.
Для ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC використовується трьохвентиляторна система охолодження. Конструкція передбачає досить габаритний радіаторний блок зі збільшеною площею розсіювання та тепловими трубками для пришвидшення передавання тепла на віддалені ділянки.
Основа теплоз’ємника має додаткову обробку MaxContact для збільшення площі контакту з GPU. До того ж у цьому випадку використовується термопластичний інтерфейс із фазовим переходом, що дозволяє заповнити навіть мікроскопічні ніші між кристалом та поверхнею радіаторного блоку.
Кулер оснащений трьома вентиляторами з технологією Axial-Tech, що передбачає наявність об’єднувального кільця на зовнішньому радіусі. Кожен включає 11 лопатей зі специфічною формою. Центральний вентилятор обертається за годинниковою стрілкою, тоді як бічні – у протилежну сторону.
Подібна формація дозволяє зменшити вірогідність виникнення зон турбулентності. З особливостей варто відзначити використання подвійних кулькових вальниць, що зазвичай пропонують максимальну надійність. Заявлений показник тривалості роботи – до 80 000 годин.
Як ми попередньо зазначали, особливість ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC – можливість під’єднати додаткове живлення як за допомогою вже звичного 16-контактного 12VHPWR, так і крізь спеціальний роз’єм GC-HPWR. При цьому для останнього передбачений спеціальний знімний перехідник, що дозволяє використовувати відеокарту як з материнськими BTF-платами, що мають вказаний силовий конектор, так і з типовими моделями.
Саме наявність адаптера забезпечує подібну універсальність, чого не могли запропонувати стартові відеокарти з BTF 2.0. Для систем з відеокартами серії GeForce RTX 5070 Ti розробники NVIDIA пропонують використовувати блоки живлення потужністю від 750 Вт. При цьому інженери ASUS вирішили дещо підвищити вказане значення, рекомендуючи блоки від 850 Вт.
При реалізації концепту BTF та використанні силового конектора GC-HPWR, роз’єм 12VHPWR (12V-2x6) прикривається додатковою пластиковою заглушкою. У такому разі не виникає зайвих питань у необхідності під’єднання силового кабелю, та й з погляду естетики таке рішення є доречним.
З технічних особливостей відзначимо наявність поряд з роз’ємом 12V-2x6 досить яскравого червоного світлодіода – індикатора під’єднання додаткового живлення. При цьому він буде сигналізувати лише у тому випадку, якщо силові лінії не підведені жодним з двох доступних варіантів – за допомогою GC-HPWR або 12V-2x6.
На верхньому крайку також розташований тумблер вибору режиму роботи охолодження. Окрім штатного варіанта "P Mode" (Performance), передбачений також "Q Mode" (Quiet) з менш агресивним алгоритмом роботи вентиляторів, а відповідно – тихішою роботою кулера.
Розробникам ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC було важко втриматись, щоб не оснастити відеокарту додатковим підсвічуванням. Попри загалом сувору тематику оформлення пристроїв TUF, вирішено трішки потішити любителів ілюмінації. Досить великий логотип на бічній панелі відеокарти може світитись відповідно до можливостей aRGB.
Алгоритм підсвічування налаштовується у фірмовому застосунку ASUS Armoury Crate. Там же можна синхронізувати ефекти решти компонентів системи.
Зі зворотної сторони відеокарта оснащена металевою пластиною – додатковий захист не зайвий, до того ж біла плита добре підтримує загальну кольорову форму пристрою. Загальні габарити ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC та довжина друкованої плати дозволяють реалізувати повноцінне наскрізне продування радіаторної касети. Отвори у захисній пластині напроти одного з вентиляторів мають підвищити загальну ефективність охолодження кулера.
Для балансування сили притискання кулера до кристала графічного процесора зі зворотної сторони PCB використовується додатковий кронштейн.
Пластина інтерфейсної панелі виконана з нержавіючої сталі (Stainless Steel 304). При цьому склад роз’ємів приємно потішив наявністю додаткового порту HDMI. Замість стандартного набору з трьома DisplayPort та одним HDMI, набір доповнює ще один повнорозмірний HDMI 2.1b, що додає гнучкості можливій конфігурації. Попри те, що максимальна кількість одночасно під’єднаних дисплеїв не змінюється (чотири), наявність пари HDMI не буде зайвою.
Конфігурація тестової системи
Формально для тестування технічних можливостей ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC можна використовувати будь-яку систему. Втім, щоб додати цікавості й оцінити особливості відеокарти, ми обрали систему з повноцінною реалізацією BTF-концепції. ПК наступної конфігурації був запропонований ExpertPC.
- Відеокарта: ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB GDDR7 BTF White OC Edition (TUF-RTX5070TI-O16G-BTF-WHITE)
- Материнська плата: ASUS TUF GAMING B850-BTF WIFI W (AMD B850, ATX, AM5)
- Процесор: AMD Ryzen 7 9800X3D (8/16; 4,7/5,2 ГГц; 96 МБ L3)
- Охолодження: ASUS ROG RYUO III 240 ARGB WHITE EDITION
- Пам’ять: Kingston Fury Beast White DDR5-5600 32 ГБ (KF556C36BWEK2-32)
- Накопичувач: Kingston FURY Renegade G5 1 TB (SFYR2S/1T0)
- БЖ: ASUS Prime 850W Gold
- Корпус: ASUS A31 PLUS (White)
Платформа має декілька особливостей, що потребують уточнень. Отже, материнська плата ASUS TUF GAMING B850-BTF WIFI W – одна з небагатьох, що оснащена додатковим силовим конектором GC-HPWR. На поточний момент відповідний роз’єм отримали лише п’ять моделей. Початково він з’явився на ROG Maximus Z790 HERO BTF та TUF Gaming Z790-BTF WiFi. Пізніше до них долучились "героїчні" версії для платформ Intel та AMD – ROG Maximus Z890 HERO BTF і ROG CROSSHAIR X870E HERO BTF. Першу п’ятірку допомогла сформувати саме ASUS TUF GAMING B850-BTF WIFI W.
Попри те, що плата на AMD B850 вочевидь є найдоступнішою у своїй групі, для свого класу вона досить непогано заряджена – 8-шарова PCB, досить потужна VRM, шина PCI-E 5.0 для PCI-E x16 та одного M.2, Type-C із пропускною здатністю до 20 Гб/c на зворотній панелі, контролер Wi-Fi 7 та звуковий кодек Realtek ALC1220P, який не соромно бачити (чути?) у цій категорії. Там ще купа зручних дрібничок на кшталт збільшеного охолоджувача для M.2 PCI-E 5.0 із безгвинтовим кріпленням M.2 Q-Release та M.2 Q-Latch безпосередньо для SSD, PCIe Slot Q-Release Slim для спрощення деінсталяції відеокарти, корисний BIOS FlashBack та інші опції, які не будемо перелічувати, щоб не перетворювати це на огляд материнської плати.
Відповідність стандарту BTF передбачає слідування концепту Hidden-connector Design із розміщенням силових та інтерфейсних конекторів на зворотній стороні друкованої плати. У випадку з BTF 2.0 виключенням стає спеціалізований силовий роз’єм GC-HPWR, що використовується для прихованого живлення відеокарти. Конектор здатен забезпечити до 600 Вт, що еквівалентно типовому 12V-2x6.
Саме такий силовий роз’єм розташований на зворотній стороні друкованої плати. Тож підведення зовнішньої силової лінії не потребує якихось оригінальних рішень. Хіба що при використанні блока живлення, що не має 12V-2x6, знадобиться перехідник з кількох PCI-E 12В на новий 16-контактний конектор.
Повертаючись до конфігурації системи, зазначаємо, що ПК оснащувався 8-ядерним процесором Ryzen 7 9800X3D. Модель не потребує додаткового представлення. На поточний момент це просто найшвидший ігровий CPU, а відповідно – найкраще рішення для потужної ігрової системи.
Для охолодження процесора використовувалась двосекційна рідинна система ASUS ROG RYUO III 240 ARGB WHITE EDITION з парою 120-міліметрових вентиляторів (ROG AF 12S ARGB) та помпою Asetek 8-го покоління з 3-фазним двигуном. Енергетичний апетит Ryzen 9000X3D суттєво збільшився у порівнянні з таким для попередників, той же Ryzen 7 9800X3D споживає на піку до ~145 Вт. Тож використання СРО тут цілком виправдане й буде виконувати роль не лише декоративної прикраси. Звісно саме "біла редакція" максимально доречна у поточному комплекті.
Платформа була споряджена двоканальним комплектом оперативної пам’яті Kingston Fury Beast White DDR5-5600 32 ГБ (2x16 ГБ). Для прогресивної ігрової платформи такої місткості зазвичай достатньо, хоча в системних вимогах до проєктів зрідка вже можна зустріти згадку про рекомендовані 64 ГБ. А от що стосується режиму роботи, то найкращим вибором став би набір DDR5-6000/6400.
ПК також оснащувався накопичувачем Kingston FURY Renegade G5 місткістю 1 ТБ. Швидкісна модель з підтримкою PCI-E 5.0 x4. Оскільки материнська плата забезпечує відповідний інтерфейс, від SSD можна очікувати максимальних трансферів на рівні 14 000 МБ/c. Показники вражаючі, хоча для суто ігрової платформи не був би зайвим накопичувач більшої місткості. Сучасними проєктами "теребайтник" заповнюється надзвичайно швидко, особливо за наявності підписок на ігрові сервіси, що провокують спробувати чергову новинку. Втім за необхідності ніщо не заважає додати ще один доступніший SSD, наприклад, на 2 ТБ.
Для живлення системи використовувався блок ASUS Prime 850W Gold на 850 Вт. Саме таку стартову потужність БЖ рекомендують розробники для ПК з відеокартою ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC. Тож тут все у відповідності. Понад те, блок лінійки Prime чудово вписався у загальний колористичний концепт. Попри те, ще у кейсі передбачене зонування з перекриттям для "машинного відділення", білий кожух досить доречний у цьому випадку.
Що ж стосується корпусу, то це вже відома нам модель ASUS A31 PLUS, що цього разу також представлена у білому оформленні. Нагадаємо, що корпус є обов’язковою складовою будь-якої системи за концептом BTF. Ключові відмінності цих кейсів від звичайних моделей не такі кардинальні, втім вони повинні мати наскрізні отвори у загальному піддоні платформи для можливості під’єднати кабелі зі зворотної сторони плати. Подібні вимоги досить універсальні й використовуються всіма гравцями ринку, тож не дивно, що кількість сумісних корпусів для реалізації Hidden-connector Design (Back Connect) стрімко зростає.
Враховуючи, що всі роз’єми плати розташовані на зворотній стороні, відповідна комутація силових та інтерфейсних кабелів проводиться саме за піддоном-платформою. За правою бічною стінкою корпусу достатньо вільного місця для розміщення провідників. До того ж якщо докласти зусиль, фінальне впорядкування може виглядати дуже охайно.
Ще більше тішить око наведений лад у внутрішньому просторі корпусу. З технічних провідників тут лише шланги для теплоносія рідинної системи охолодження та ледь помітний коротенький кабель для під’єднання помпи СРО.
Відсутність громіздкого кабелю живлення відеокарти помічаєш відразу. Це свого роду квінтесенція бездротового дизайну. Наявність GC-HPWR дозволяє позбутися масивного візуального подразника, який завжди добре видно крізь прозору стінку корпусу. Ідея з додатковою заглушкою для 12V-2x6 також виглядає логічною. Функціональна кришка виглядає як елемент дизайну, приховуючи силову контактну групу.
Звернемо увагу на додаткову підпірку, яка постачається у комплекті з відеокартою. Елемент опціональний, але радше бажаний, коли йдеться про досить масивний адаптер вагою понад 1,6 кг. Через нахил панелі між відсіками корпусу, стійка розташована під певним кутом, хоча свою функцію вона виконує.
Завдяки прозорим бічній та передній панелі корпусу, відкривається панорамний огляд на внутрішній простір системи. Хороший бонус для любителів милуватись естетикою своєї платформи. Та й загальна ідея концепту BTF полягає у тому, щоб навести лад у системному блоці, приборкавши кабельний хаос. Наскільки кінцевий результат виправдовує сподівання, кожний вирішить особисто. Тим часом оцінимо особливості роботи безпосередньо відеокарти.
В роботі
У спокої відеокарта працює безшумно, зупиняючи вентилятори. У базовому режимі (P Mode) під ігровим навантаженням графічний процесор прогрівався до 63,7С, чипи пам’яті – до 62С.
Максимальна швидкість обертів вентиляторів була досить помірною та складала 1650 об/хв. Пікові значення робочої частоти GPU фіксувались на рівні 2895 МГц.
Ми також перевірили роботу відеокарти у Q Mode, перемкнувши селектор у відповідне положення. У цьому випадку після 15-хвилинної інтенсивної сесії Cyberpunk 2077 температура графічного процесора підіймалась до 69,4С, чипів пам’яті – 68С. При цьому швидкість обертів досягала лише 1170 об/хв. Різниця була досить відчутна. Попри те, що навіть у базовому режимі рівень шуму кулера нижче середнього, у "Quiet Mode" відеокарта працює ще тихіше. Частотна формула залишається незмінною, як і підсумкова продуктивність. У моменті GPU-Z навіть зафіксував підвищення до 2910 МГц (+15 МГц) саме у тихому режимі.
Продуктивність
Оцінку можливостей відеокарти починаємо зі складових тестів 3DMark. Для порівняння використовуємо показники, що ми раніше отримували під час оглядів молодших моделей, а також усереднені результати безпосередньої конкурентки у класі – Radeon RX 9070 XT 16 ГБ.
"Синтетика" демонструє загальну близькість позицій, надаючи перевагу одній або іншій моделі залежно від конкретного етапу. Старша модель GeForce RTX 5080 16 ГБ у всіх випадках очолює діаграми, маючи у середньому 15% перевагу над GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ.
В робочих завданнях GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ виглядає відчутно цікавіше за молодшу модель GeForce RTX 5070 12 ГБ. На етапах Blender та V-Ray відеокарта пропонувала на ~25% більше продуктивності, тоді як у GeekBench (OpenCL) перевага вже була близько 35%.
Наявність 16 ГБ пам’яті та GPU зі значною кількістю обчислювачів дозволяє активно залучати GeForce RTX 5070 Ti до практичних ШІ-обчислень для локальних завдань. У тестах Procyon AI Image Generation, під час експериментів з генерацією картинок за допомогою Stable Diffusion 1,5 (INT8/FP16) та Stable Diffusion XL (FP16) відеокарта не так багато поступилась дорожчій GeForce RTX 5080 16 ГБ.
На завданнях з генерації тексту на різних мовних моделях відеокарта також демонструє дуже приємну кількість токенів за секунду, час появи першого та середній темп.
Ігри 1080p/1440p/4K
Що стосується ігор, то тут загальні можливості GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ вже добре досліджені, а використання іншого "маршруту" живлення не впливає на показники продуктивності. Втім, ми додатково перевірили ігрові здібності ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC, додавши на діаграми показники раніше протестованих моделей.
Почнемо з режиму Full HD з максимальними налаштуваннями якості графіки без використання інтелектуального масштабування.
Тут варто відзначити, що молодші моделі зазвичай тестувались на платформах з процесором Ryzen 7 9700X, тоді як цього разу серцем ПК є топовий 8-ядерник Ryzen 7 9800X3D. Останній здатен суттєво впливати на ігрові показники саме у режимі Full HD. Тож у цьому випадку безпосереднє порівняння fps не зовсім коректне. Радше це демонстрація додаткового потенціалу та можливості в принципі в подібних умовах отримати вищі показники, ніж забезпечує, наприклад, зв’язка Ryzen 7 9700X + RTX 5070 12 ГБ.
Загалом малоймовірно, що відеокарта рівня GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ в принципі буде купуватись для ігор у роздільності 1920×1080. Звісно й такі випадки не будемо зовсім відкидати, але все ж це вже радше виключення. Як бачимо, навіть RTX 5070 12 ГБ у такому режимі чудово справляється навіть без залучення масштабування. Звісно, якщо обтяжити картину ресурсомістким трасуванням променів, то можна суттєво уповільнити відеокарту навіть такого рівня. Проте це вже інша тема.
Цікавіша ситуація у режимі 1440p, де влив можливостей центрального процесора вже суттєво знижується, а фінальну кількість fps переважно визначає потенціал відеокарти. У подібних умовах GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ виявляється на 20–30% продуктивніша за молодшу модель GeForce RTX 5070 12 ГБ.
Можливостей старшої моделі виявилось достатньо для отримання комфортних показників з максимальними налаштуваннями якості без залучення DLSS. Навіть у таких "важких" проєктах як Avowed, Alan Wake 2 та The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered модель GeForce RTX 5070 Ti пропонувала понад 60 fps, чого вже не може запропонувати базова RTX 5070.
Наявність 16 ГБ пам’яті також додає впевненості та дозволяє зняти питання з можливою її нестачею з певними налаштуваннями, яке час від часу може турбувати власників GeForce RTX 5070 12 ГБ. Особливо, коли йдеться вже про 1440p, а тим більше за бажання використовувати трасування та генерацію кадрів, які зазвичай додатково збільшують вимоги до місткості локального буфера.
Порівнюючи показники RTX 5070 Ti із результатами молодших моделей, звернемо увагу на те, що ця модель дозволяє приблизно подвоїти кількість кадрів/c, які здатна генерувати GeForce RTX 5060 8 ГБ.
GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ можна вважати стартовим варіантом для ігор у 4K. Тут вже йдеться не лише про місткість пам’яті, а й загальну продуктивність відеокарти. Зі збільшенням роздільності, дуже суттєво зростає кількість пікселів, які потрібно "рухати" у високому темпі.
Вочевидь навіть власникам GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ після переходу на 4K доведеться відповідальніше ставитись до попередніх налаштувань. До чого призводить спроба викрутити все на максимум, можна спостерігати на діаграмах. У ресурсомістких іграх маємо середні 30–40 fps, і це ще навіть без залучення ефектів трасування променів.
Якщо "промінчики" дуже бажані навіть у 4К, можна попередньо оцінити до можливих показників, залежно від налаштувань. Нагадаємо, що найбільш якісне трасування шляху (Path Tracing) без оптимізацій не вивозить навіть GeForce RTX 5090 32 ГБ, тож і у випадку з GeForce RTX 5070 Ti 16 ГБ доведеться чаклувати з налаштуваннями, залучаючи DLSS. На щастя DLSS 4 з моделями траснформерів відчутно покращили картинку, тож є всі шанси найти розумний баланс між якістю та продуктивністю.
Розгін
У експрес-режимі ми також дослідили частотний потенціал відеокарти. Початково зазначимо, що ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC дозволяє підвищити енергетичний ліміт до 116%.
Використовуючи таку можливість, нам вдалось збільшити базову частоту GPU з 2295 МГц до 2740 МГц. При цьому середнє значення прискорення зросло з 2588 МГц до 3033 МГц. Чипи пам’яті працювали на ефективних 32 000 МГц (2000 МГц) замість 28 000 МГц (1750 МГц). Подальше збільшення обмежене на рівні драйвера.
Після додаткового розгону у базовому режимі (P Mode) графічний процесор під навантаженням максимально прискорювався до 3360 МГц. Під час ігор фактичні типові значення були дещо нижчими. Що стосується температурних показників, то GPU прогрівався до 65,4С, мікросхеми GDDR7 – до 64С. Оберти вентиляторів при цьому додатково збільшувались на ~100 об/хв порівняно зі штатним режимом – до 1750 об/хв.
Прискорення GPU/пам’яті забезпечує приріст продуктивності на рівні 8–10%. Цього ще не достатньо, щоб наздогнати GeForce RTX 5080 (~ +15%), але спроба гарна. До того ж система охолодження добре справляється з підвищеним навантаженням, тож якщо додаткові відсотки принципові – ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC дозволяє експериментувати.
Енергоспоживання
Під час досліджень можливостей відеокарти ми також оцінювали її рівень енергоспоживання. Для GeForce RTX 5070 Ti визначений показник TBP (Total Board Power) на рівні 300 Вт. Це основний орієнтир.
(діаграма енергоспоживання відеокарти)
У грі Cyberpunk 2077 при використанні режиму 2560×1440 із максимальними налаштуваннями графіки ASUS TUF Gaming GeForce RTX 5070 Ti 16GB BTF OC потребувала до 284 Вт. Після активації Q Mode, коли температура GPU/пам’яті дещо підвищувалась, моніторинг GPU-Z фіксував пікове значення 294,5 Вт. Додатковий розгін зі збільшенням Power Limit також призводить до підвищення енергоспоживання – до 317 Вт.
Відзначимо, що у всіх випадках слот PCI-E x16 передавав близько ~11 Вт енергії, решту потужності забезпечував порт GC-HPWR.
Щодо загального рівня енергоспоживання системи, то під час ігор цей показник коливався у межах 345–405 Вт, залежно від конкретного проєкту.
