Сирени планети Кайрос. Огляд лутер-шутера Borderlands 4

Чесно кажучи, мені байдуже наскільки Ренді Пітчфорд токсичний керівник, чи які чергові хрестові походи проти незадоволених гравців він проводить у Twitter. Мені просто подобаються ігри серії Borderlands, тож я з задоволенням граю, пропускаючи повз вуха увесь галас навколо чергового релізу. І маю сказати, попри деякі некритичні дрібниці (так, для мене це некритичні дрібниці) Borderlands 4 мене повністю задовольняє. І, скоріше за все, як і попередні частини я пройду її декілька разів.

Disclaimer

Я фанат серії Borderlands. Я грав в усі частини з усіма DLC, і в усі спін-офи, як вдалі, на кшталт Tiny Tina's Wonderlands та Tales from the Borderlands, так і невдалі, як ось нова New Tales from the Borderlands. Я пройшов усі ігри двічі або тричі, різними персонажами, подивився усі доповнення і вважаю, що з погляду сюжету Borderlands насправді дуже гарно написана та в деяких моментах драматична гра. Тож так, я чекав Borderlands 4 і так, я упереджений.

Трохи про сюжет, або що ще за Кайрос?

Я знаю, що багато хто вважає, що сюжет в серії Borderlands – відстій, або його тут взагалі немає. Я знаю, що багато кому незручно або нудно слухати переговори персонажів чи логи під час бою. Саме тому, що для мене сюжет важливий, я зазвичай граю в ігри, що мають опціональну кооперативну складову – наодинці, щоб спокійно почитати записки, послухати записи, пошукати цікаві наративні елементи оточення. Під час кооперативної гри, коли інші щосили біжать у бік маркера місії, паля з усіх стволів по усьому, що рухається, на це, звісно, часу немає.

Тож маю вас запевнити, сюжет в серії Borderlands є, він наскрізний, поєднує усі частини та спін-офи й насправді дуже непоганий. Тут є і приклади типового англійського гумору, з максимальною, до втрати реалістичності, гіперболізацією реальних подій, характеристик чи людей; є грубі туалетні, знову ж таки, типово англійські, жарти. Але є тут і перефрази та омажі класичним літературним та драматичним творам, тому ж Гомеру чи Шекспіру.

І є дійсно потужні, трагічні й дуже важливі історії, такі, як неприйняття Крихіткою Тіною смерті Роланда у Borderlands 2: Tiny Tina's Assault on Dragon Keep. Або розповідь про романтичні та трагічні стосунки Психо Крейга та Майї, про які, а точніше про відчуття Крейга після смерті Майї, йдеться в Borderlands 3: Psycho Krieg and the Fantastic Fustercluck. І такого тут насправді чимало, це лише найбільш примітні приклади. Ну і так, моменти, коли хтось з головних та навіть другорядних персонажів віддає своє життя за інших, це теж дуже зворушливо…

Нещодавно в статті про родину Аддамсів авторка озвучила думку, що Аддамси – одне з психічно найздоровіших сімейств. Бо вони хоча й дуже дивні, але щиро вірять одне в одного і завжди намагаються триматися разом. Так саме і Багряні Рейдери, а в новій частині Багряний Опір – це здорова родина, у якій усі, на власний манір, підтримують один одного та намагаються триматися разом.

Але повернемося до Borderlands 4. Події гри відбуваються на новій планеті Кайрос, про яку ми досі нічого не чули. І не дарма, бо вже 1000 років вона закрита для відвідувань. Точніше прилетіти на неї можна, а ось улетіти… Кайрос – планета соціальний експеримент, на якій диктатор на ім'я Хранитель часу, або Хронометрист, якщо вам так більш подобається, намагається побудувати Утопію, у якій він може напряму керувати кожним громадянином. Тотальне спостереження, тотальний контроль. Хранитель часу – безсмертний завдяки технологіям зі Сховища, але його Утопія дала тріщину після того, як на орбіті Кайроса несподівано з'явився розбити на друзки місяць… І так, це місяць Пандори – Елпіс, який Ліліт телепортувала ціною власного життя у фіналі Borderlands 3.

Герої Borderlands 4 потрапляють на Кайрос у результаті аварії корабля через шість років після телепортації Елпіса. Вони опиняються у в'язниці Хранителя часу, але завдяки втручанню Багряного Опору їм вдається втекти. Звісно ж, мисливці за сховищами не будуть терпіти якогось дрібного тирана, тож головна задача Багряного Опору – об'єднати усіх незадоволених владою Хранителя та скинути його з трону.

Звісно ж, на цьому шляху ви зустрінете багато добре знайомих за попередніми частинами персонажів. Як вони потрапили на Кайрос? Цьому є досить логічне пояснення. Хто саме? Побачите.

Я не можу сказати, що сюжет Borderlands 4 вразив мене більше, ніж сюжети деяких доповнень до Borderlands 2 та Borderlands 3 (чомусь Gearbox дійсно краще викладається саме в DLC), але це цікава історія з декількома несподіваними поворотами, добре прив'язана до загальної історії серії.

Щодо нових персонажів, які вводяться у гру… може вони і не такі харизматичні, як деякі зі старих героїв, але лідер кібернетично аугументованих горців Зухвалий Колдер та лідерка аристократів Левейн – досить цікаві NPC. З ворогів варто зазначити Калліс, вона й насправді безумна, а уся низка її місій на Елпісі відсилає до Borderlands: The Pre-Sequel.

Але досить про сюжет, що тут з пушками?

Квінтильйон квінтильйонів, або що тут з пушками?

Як я вже казав, багато хто скіпає сюжет Borderlands 4 заради головного блюда – лутер-шутера з його горами лута та квінтильйоном стволів з випадковими характеристиками. Що ж, зброї, виробників, суфіксів та префіксів стало ще більше, аж очі розбігаються.

Крім добре знайомої за попередніми частинами зброї Jakobs, Maliwan, Tediore, Torgue та Vladof у Borderlands 4 з'явилися і вироби нових компаній. Зброя Daedalus може використовувати набої різних типів. Зброя Ripper потребує деякий час, щоб вийти на повністю автоматичний режим. А зброя Order може заряджатися, щоб випустити до п'яти куль разом. Мені, наприклад, ще з перших частин не подобається зброя Torgue, не сподобалась і зброя Oreder, а ще дуже не вистачає нескінченних магазинів зброї COV з Borderlands 3, хоча Ripper і намагається в чомусь її замінити.

Важку зброю, типу гранатометів та ракетних установок, виключили з переліку основної, тепер такі зразки можна помістити в слот замість гранат. Деякі з таких пушок дуже дієві, і можуть очистити від ворогів цілу арену. Крім того, з'явилась модифікація зброї компонентами інших виробників, а також окремий слот для модів, який впливає на частини конкретних компаній.

Щодо стрільби, то вона як була класною, так і залишилась. Попри часом і справді божевільний дизайн стволів, анімації підготовки до бою та перезарядки як завжди дуже приємні. Зброя кожного виробника відчувається по різному і краще підходить для конкретних цілей – щось проти броні, щось проти щитів, щось проти натовпу, щось для бою на відстані. Стрільба як і раніше приносить задоволення, як і пошук чи випробування нової зброї.

Крім того, в Borderlands 4 покращилась мобільність персонажа. Двійний стрибок, енергетичний хлист, щоб чіплятися за петлі, можливість лазити по деяким стінам та планувати суттєво змінюють динаміку боя, особливо на відкритій місцевості й під час сутичок з босами. Постійна зміна позиції та рух – це дуже круто.

Відкритий світ, або вітаємо в Assassin's Creed

Фішка Borderlands 4 – відкритий світ. Тепер ви можете подорожувати по усій мапі Кайроса, екрани завантаження з'являються лише в фортецях босів, Сховищах (їх тут декілька і їх ще треба знайти в такий собі грі "холодно-гаряче") та під час подорожі на Елпіс.

Відкритий світ це завжди класно, але… склалося враження, що Borderlands 4 стала трохи схожа на останні частини Assassin's Creed. Десятки значків на мапі – другорядні місії, додаткові активності, колекційні предмети тощо. Не знаєш куди кидатися, чи бігти по сюжету (десь 30-40 годин), чи то планомірно зачищати мапу. В деяких додаткових місіях та активностях можна отримати бонусні частини до засобів пересування, більш потужні двигуни, косметичні предмети тощо.

А ще в Borderlands 4 з'явились динамічні події, такі як світові боси, чи атаки корабля Ордена. У випадку появи світового боса частина світу опиняється під енергетичною бульбашкою, у яку треба увійти та знищити противника, до речі досить товстого. Є ще шахти та сховища – підземелля з групами монстрів та босом наприкінці, такі собі міні Сховища. Ще одна активність – залишки старих машин, де треба залізти на величезну "вежу" (привіт, Assassin's Creed!) і забрати корисний елемент. А ще сейфи, ракетні шахти ордена, коди, жетони, графіті, полювання за головами… справді навіть забагато усього.

Спершу це навіть лякає, потім звикаєш і обираєш те, що тобі більш до вподоби. Чи до смаку вам такий, насправді майже стандартний на сьогодні, дизайн відкритого світу – вирішуйте самі. Мені більш подобається, ніж не подобається.

Оптимізація, точніше її відсутність, або чому мені це не заважає

Станом на зараз оцінка Borderlands 4 в Steam – 63/100, і це ще вона суттєво підросла з моменту релізу. Основна претензія – дуже погана оптимізація. Гравці звинувачують у цьому водночас Gearbox Software та авторів рушія гри – Epic Games. Borderlands 4 не перша гра, старт якої зіпсував Unreal Engine, а тут ще і Ренді Пітчфорд у властивій йому манері почав доводити гравцям в Twitter, що вони нічого не розуміють. "Borderlands 4 is a premium game made for premium gamers" – це звісно не найкращий спосіб спілкуватися з аудиторією.

Але факт є фактом, Borderlands 4 дійсно жахливо оптимізована. Тут гарна, хоча і стилізована графіка, але щоб насолодитися нею треба мати принаймні GeForce RTX 4070, та й те, грати винятково з увімкнутим DLSS та Frame Generation. На старому залізі та й на консолях гра почуває себе погано. Деякими класами, наприклад, Гарлоу, яка генерує навкруги себе ефекти гравітаційного поля, майже неможливо грати. Консолі треба перезавантажувати час від часу, розмір кешу шейдерів на ПК збільшувати. Жах!

На моїй системі, яку нарешті повернули до тями гра видає 75+ fps в роздільній здатності 2560×1440 все налаштування Ultra. Але лише з DLSS Quality та Frame Generation On. Артефактів немає, гра йде гладко, без жодних статерів. Декілька фрізів я спіймав у перший день після релізу, але перший же патч їх прибрав. Жодного падіння за 40+ годин гри я ще не бачив. Навіть дивно. Саме тому я і кажу, що ця вада особисто для мене – лише некритична дрібниця.

Але я бачу скарги й розумію, що на старому залізі Borderlands 4 помре. Якщо я вимикаю DLSS та Frame Generation, то відразу отримую жахливі, неграбельні 15-20 fps. Так, тут можна "погратися" з налаштуваннями, але панове Свіні та Пітчфорд, можливо варто хоч трохи оптимізувати власний код? Бо схоже невдовзі гравці будуть бігти від ігор з логотипом Unreal Engine як від вогню.

А ось що мені насправді трохи заважає, так це дуже дивні глюки інтерфейсу, у якому час від часу залипає прокрутка, не перемикаються двигуни у засобах пересування та не програються ехо-записи. Логіку цих глюків я так і не зрозумів.

У підсумку, або грати чи не грати?

Серія Borderlands – одна з найпопулярніших в історії відеоігор. Продажі, без урахування Borderlands 4, сягнули 94 млн копій, а це більше, чим, скажімо, у серій Gran Turismo, Battlefield, Halo, Civilization чи The Witcher. Borderlands 4 – це кращий для серії старт в Steam. У перші вихідні після релізу кількість гравців в онлайн сягнула 304 тис., проти 93 тис. у Borderlands 3, чи 124 тис. у Borderlands 2.

Якщо ви, як і я, хворі на Borderlands-манію і у вас досить потужна система, то питання купувати чи не купувати напевне не постає. І навіть відсутність нормальних регіональних цін (шановна 2K – це насправді дуже нерозумний крок) та чималий цінник вас не зупинять.

В Україні, до речі, одна з найвищих цін у світі, хоча в Колумбії, Перу, Мексиці та Польщі – ще більше, логіки тут здається взагалі немає. Єдине що заспокоює, що в росії гра взагалі не продається.

Якщо ж ви не такий хворий, як я, але цікавитеся серією, то варто почекати патчів і розпродажу. Схоже на Новий рік вже мають бути перші знижки.

Якщо ж вам не сподобалися попередні частини Borderlands, то можете спокійно проходити повз, бо Borderlands 4 – це та сама Borderlands 3, тільки більше та краще і поки що без оптимізації.

Я ж піду виконувати додаткові активності, зачищати мапу та вивчати end-game, який тут чималий. А після виходу доповнень пройду гру іншим персонажем, а потім, можливо, ще одним, бо стрільба тут і правда класна.

P.S. Реліз першого доповнення – Mad Ellie and the Vault of the Damned заплановано на I квартал 2026 року. Судячи з назви одним з героїв DLC буде Еллі – донька Божевільної Моксі.