З лютого 2022 року війна гостро поставила перед українською армією питання зв’язку. Цивільні рації, зокрема популярні серед військових Motorola, не створювалися як військові рішення. Натомість професійні військові радіостанції на кшталт L3Harris залишалися надто дорогими й рідкісними, адже здебільшого надходили до України лише як допомога від партнерів.
У такому становищі український стартап HIMERA вирішив створити власне рішення і взявся за розробку тактичної рації, яка поєднувала б військову функціональність, масовість і доступність. Використавши цивільні комплектуючі та власні технології, команда змогла з нуля створити пристрій, який швидко зацікавив не лише українських військових, а й іноземні компанії та навіть Дослідницьку лабораторію ВПС США.
Ідея створити стартап виникла через гостру потребу армії у надійному зв’язку. Через дефіцит рацій волонтери й військові скуповували все доступне на ринку — від дешевих Baofeng до надійніших Motorola та Hytera.
Усі ці рації об'єднувало два вагомих недоліки — це цивільні рації які не розраховані на використання у бойових діях, тобто їх легше заглушити та перехопити сигнал.
Другим недоліком цих рацій стала ліцензія для шифрування зв’язку AES-256, яку потрібно було додатково купляти. AES-256 вважається найнадійнішим стандартом шифрування, який неможливо зламати.
Потребу у раціях військового стандарту помітив Олексій Олійник, який у 2022 році приєднався до тероборони та запропонував створити HIMERA.
До проєкту він запросив Мішу Рудомінського, який до того працював над космічним стартапом Promin Aerospace, прагнучи створити дешеву ракету, яка зробить запуски супутників доступними для маленьких наукових корпорацій та установ.
Головною перешкодою на старті став брак досвіду у виробництві військових технологій.
Команда, що взялася за розробку, складалася із 5-6 людей та все життя займалась цивільними проєктами у сфері зв’язку й електроніки. Тому перед розробкою рації, вони збирали відгуки та побажання військових, щоб зрозуміти, що їм насправді потрібно на полі бою.
"Ми спустилися на базовий рівень, розпитували всіх знайомих у війську й почали створювати не просто пристрій, а систему, адаптовану до реалій фронту", — згадує Рудомінський.
Перші місяці команда працювала у вільний час, на ентузіазмі. Використовували комплектуючі, які можна було придбати на ринку, та власне програмне забезпечення. Це здешевлювало процес і робило його гнучким.
"Люди вкладали ту енергію й ті ресурси, які могли собі дозволити", — каже Рудомінський. Брак досвіду також давався взнаки: помилки, непорозуміння з військовими, слабкий зворотний зв’язок.
Свій перший продукт компанія представила лише у квітні 2023 року — рацію HIMERA G1.
G1 стала нішевою рацією, вартістю у 4000 грн, яка була розрахована на використання малими підрозділами, тобто групами розвідників, операторів БПЛА та інших структур розміром до взводу.
Мала потужність сигналу, за словами військових не дозволяла використовувати її на дальність понад 200 м, а при більшій дальності зв’язок ставав поганим. Проте мала потужність сигналу дозволяла використовувати її довше, батареї вистачало на використання до 4 діб.
G1 отримала атрибут військових рацій – здатність працювати у режимі ППРЧ, тобто могла швидко змінювати частоти, що у поєднанні зі слабким сигналом дозволяло їй ухилятися від ворожих засобів радіорозвідки та РЕБу.
Також G1 отримав шифрування стандарту AES-256, тому якби росіяни перехопили б якісь дані, вони б все одно не змогли б отримати з них ніякої користі. Саму ж рацію можна було налаштовувати з телефону.
Перші продажі для військових і волонтерів дали змогу розвивати проєкт далі. "Ми поступово перейшли на повну зайнятість і почали рости. Коли стало видно, що компанія успішна, підтягнулися інвестиційні фонди", — говорить співзасновник компанії Михайло Рудомінський.
Уже влітку 2023 року HIMERA зробила важливий крок уперед — їхня G1 отримала MESH. Це функція, яка дозволяє використовувати кожну рацію як ретранслятор, створюючи між ними мережу, ніби як павутину.
Так, наприклад, двоє військових, що знаходяться один від одного на відстані 400 метрів, можуть поставити проміжну рацію між собою. Ця рація прийме сигнал від одного і передасть іншому, що значно покращить якість зв’язку.
Дальність такого зв’язку залежить напряму від його позиціювання. Так у серпні 2025-го Першій окремій бригаді ТрО завдяки MESH вдалося забезпечити зв’язок на відстані до 45 кілометрів.
Ця подія стала скоріше винятком із правил, оскільки росіяни постійно ведуть радіоборотьбу проти українських засобів зв’язку. Однак вона в цілому продемонструвала можливості технології MESH.
Паралельно HIMERA інтегрувала свою рацію G1 з платформою ComBat Vision, що надало можливість використовувати рації як окрему мережу для передачі тактичних даних на планшети та телефони. Іншими словами, військові можуть створити велику локальну мережу для обміну даними через спеціалізований софт навіть без підключення до інтернету.
У квітні 2023 року, на технологічній конференції IT Arena, HIMERA посіла перше місце серед стартапів, у напрямку оборонних технологій та отримала грант у $10 тисяч від кластера для розвитку військових технологій Brave1.
На початку 2024-го стартап залучив нових інвесторів, серед яких був фонд Freedom Fund VC, львівського клубу United Angels Network та низки приватних інвесторів. Загалом за інформацією від HIMERA, вони змогли залучити $1,9 млн інвестицій.
"Відтоді ми тримаємось на плаву завдяки продажам та інвестиціям, які здебільшого йдуть у R&D", — пояснює Рудомінський.
Ці кошти дозволили презентувати нові моделі — HIMERA G1 PRO та G1 PRO L. Нові версії зберегли базову функціональність G1, а також отримали підвищену потужність сигналу (близько 3 км на відкритій місцевості), кращу якість звуку, підключення до інтернету, передачу текстів та GPS-координат, а також ступінь захисту IP68, що дозволяло використовувати рацію у складних умовах високої вологості або пилу.
З покращеною якістю та характеристиками зросла і вартість. Згідно зі звітністю фонду "Повернись живим", станом на 2025-й рік HIMERA G1 PRO коштує 15 тисяч гривень.
Щоб подолати обмеження низької дальності зв’язку, HIMERA створила мобільні ретранслятори B1 і R1 та інтернет-подовжувач E1.
При цьому якщо B1 виконує роль простого ретранслятора сигналу, то R1 додатково підтримує IP-з’єднання (інтернет з’єднання), що дозволяє передавати виклики через інтернет і підключатися до інших ретрансляторів.
Ці пристрої працюють як мережеві мости, розширюючи покриття зв’язку та інтернету в районах уздовж лінії фронту, де інфраструктура пошкоджена.
Завдяки цьому зв’язок можна організовувати не лише на рівні взводу, а й батальйону чи навіть бригади. Мобільність, автономність і невисока вартість (згідно зі звітністю БФ Повернись живим ретранслятор B1 коштує 4920 грн) дозволяють використовувати їх навіть як одноразові засоби за потреби.
"Ми прагнемо дати війську повний набір можливостей, аби воно виконувало свої задачі успішно. Є ситуації, де чудово працює Motorola, але є й ті, де вона не справляється — тоді вступаємо ми", — каже Валерій Кулик керівник відділу впровадження продукту.
Одним із прикладів застосування систем HIMERA є досвід 13-ї бригади НГУ "Хартія". Бойові дії та наявні засоби не дозволяли тримати зв'язок з підрозділами, що знаходилися на позиціях у складній місцевості. Тоді для забезпечення стабільного зв’язку застосували ретранслятори B1 та R1, скинуті з дронів, у поєднанні з MESH-мережею.
У 2025 році G1 PRO також інтегрували з українською системою ситуаційної обізнаності "Кропива". Для цього рація використовує вбудований модем Teneta TNT від української компанії Teneta Labs, що займається розробкою радіосистем.
Це дозволяє формувати тактичну мережу й підключати Android-планшети з відповідними застосунками до рацій для обміну тактичними позначками та розвідданими про позиції сил, там де немає можливості використовувати інтернет.
У серпні компанія представила оновлення HIMERA 2.0. Воно, за словами розробників, збільшило дальність зв’язку, покращило якість передачі голосу, знизило рівень шумів і розширило функціональність пов’язану з ретрансляторами та інформативністю екрана.
Ще одним великим оновленням стала поява нового застосунку HIMERA, який дозволяє управляти радіостанціями та ретрансляторами зі смартфона.
За кілька років роботи HIMERA змогла випустити понад 7 000 рацій. Їхні продукти швидко викликали інтерес не лише в Україні, а й за кордоном.
У березні 2024 року стало відомо, що Дослідницька лабораторія Повітряних Сил США замовила українські радіостанції для випробувань, наразі HIMERA чекає на результати, про які можна буде оголосити публічно.
У квітні того ж року, стало відомо про партнерство HIMERA з американською Reticulate Micro. Компанії уклали дистриб’юторську угоду, і Reticulate стала постачальником виробів HIMERA у США та до інших країн. Ця фірма займається створенням інфраструктури для передачі даних та оптимізацією їх розміру.
У 2025 році HIMERA уклала угоду з канадською Quantropi, компанією що займається розробкою інноваційних технологій захисту даних.
Партнерство компаній передбачає інтеграцію квантово захищеного шифрування у продукти HIMERA (G1 PRO, R1, B1, E1). Quantropi також виступає дистриб’ютором продуктів Himera в США та Канаді з правом просувати їх на окремих ринках НАТО та союзників.
У травні відбулися й успішні польові випробування з естонською теробороною, під час яких тестували різні формати зв’язку та передачі даних. Паралельно команда отримує інші пропозиції щодо експорту, але поки не розкриває деталей.
Навіть росіяни зацікавилися українською розробкою. У квітні 2025 року, росіяни по своїм каналам почали ініціативу з пошуку трофейних рацій HIMERA, щоб її дослідити. Вони визнають, що українцям вдалося створити непогану систему зв’язку, яка здатна розширити можливості зв’язку СОУ.
Та попри таку увагу до української розробки з закордону і бажання HIMERA, розширювати власні можливості, їхні вироби залишаються нішовими.
В основному їх закуповують військові частини та волонтери, особливу увагу на них звертають у спецпідрозділах, для яких шифрування та непомітність сигналу є важливими у ході виконання операцій.
З боку ж Міністерства оборони, компанія поки не отримувала жодних замовлень. Ухвалення таких рішень залежить від Головного управління зв’язку та кібербезпеки Генштабу, яке формує потреби для Міноборони.
"Ми як виробник маємо що запропонувати й демонструємо реальні приклади застосування. Але чомусь досі вважається, що головною рацією у війську має бути Motorola", — каже Рудомінський.
У компанії пояснюють, що складність в отриманні держзамовлення полягає в тому, що на засоби зв’язку не поширюється спрощений механізм закупівель, на відміну від дронів та систем РЕБ, які включенні до профільної постанови КМУ №1275, або ж проєкту DOT-Chain Defence, створеному для легшого отримання дронів та РЕБ військовими за принципом маркетплейсу.
До цього додається й розрив у баченнях всередині самої армії: потреби рядових відрізняються від запитів командування, а свою позицію мають ще й командири родів військ і Генштаб.
Такий багаторівневий пазл лише гальмує процес ухвалення нових рішень. У HIMERA визнають: спочатку їм бракувало досвіду та спеціалістів, які могли б професійно вести цю бюрократичну частину.
Зараз компанія вже має фахівців, які можуть працювати із бюрократичними процесами, також HIMERA змогла пройти всі сертифікації Держспецзв’язку, першою в Україні підтвердила використання шифрування AES-256 і завершила процес кодифікації в Україні.
За словами Рудомінського, HIMERA здатна виробляти до 100 тисяч рацій на рік, хоча зараз щомісячний випуск близько тисячі пристроїв.
Паралельно HIMERA співпрацює з військовими, вдосконалюючи свої розробки відповідно до їхніх потреб. Найчастіше йдеться про розширення функціональності систем зв’язку та їх інтеграцію в існуючу інфраструктуру.
У травні HIMERA спільно з українським виробником військових аеростатів Aerobavovna випробувала новий формат використання своїх розробок. За допомогою аеростатів на висоту 500 та 800 метрів було піднято ретранслятор B1. Таке рішення розширило можливості його застосування.
Водночас компанія працює над розвитком власних спроможностей, залучаючи інвестиції у сферу R&D та бізнес-розвитку.
У липні стало відомо про партнерство HIMERA з компанією Tencore, виробником наземного роботизованого комплексу TerMIT. Для цієї техніки HIMERA розробляє системи зв’язку та заявляє про готовність співпрацювати й з іншими виробниками, які працюють для потреб українського війська.
Рудомінський наголошує, що команда бачить своє майбутнє саме в Україні: "Нам тут подобається, ми вдома, вся команда поруч. Але з часом хочемо працювати на всіх континентах".