"Шахедів" стає все більше, і це хвилює українців. Якщо ще рік тому їх запускали сотні на місяць, то тепер – тисячі. Також немало шкоди завдають російські розвідувальні безпілотники, які часто серед білого дня залітають в тил та наводять балістичні ракети.
"Вони дуже масштабували виробництво "Шахедів" і ще масштабують. Якщо ми не почнемо діяти прямо зараз, нашій інфраструктурі, виробництву, та оборонним спорудам кінець", – написав у своєму блозі фахівець у галузі військових радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов.
Опора на союзників стає все менш надійною. У червні США перекинули на Близький схід 20 тисяч ракет ППО, які призначались для України – саме на них військові сподівались у боротьбі із російськими безпілотниками.
Щоб вижити, Україна змушена дуже швидко знайти та масштабувати засоби власного виробництва. І такий засіб є – це дрон-перехоплювач.
Ще минулого року FPV-дрони почали знищувати повільні російські розвідувальні безпілотники "Орлан", Zala, Supercam та інші. Військові та інженери для цього трохи модифікували звичайні FPV-дрони, наситили підрозділи малими радарами, щоб бачити ціль, та відпрацювали тактику знищення.
Тепер дрони-перехоплювачі вже починають уражати значно швидші "Шахеди", а на ринку з’являються спеціалізовані безпілотники літакового типу, заточені саме під збиття повітряних цілей. В Київській ОДА розповіли, що під час однієї з недавніх нічних атак підрозділ Сил безпілотних систем "Чисте небо" знищив дронами одразу 33 ворожих БПЛА.
Нещодавно про дрони-перехоплювачі публічно згадав президент Зеленський, запросивши під це фінансування союзників. Це чітко маркує технологію як стратегічну для України.
Поширенню дронів-перехоплювачів армія багато в чому завдячує благодійним фондам. Зараз цей напрямок активно розвивають Фонди Сергія Притули, Сергія Стерненка та "Повернись живим".
Проєкт "Дронопад" від "Повернись живим" починався минулого року як збір для збиття розвідувальних БПЛА. Завдяки донатам від бізнесу та громадян фонду вдалося побудувати інфраструктуру для знищення понад 2000 російських БПЛА на суму близько $150 млн. Зараз він поступово переходить до знищення "Шахедів".
Про розвиток українських технологій дронів-перехоплювачів, спеціалізованих радарів, методи протидії росіян та безмежний простір для масштабування розповідає "Оборонці" консультант "Повернись живим" Тарас Тимочко.
"Кожен наступний дрон збивати дешевше за попередній"
Часто доводиться чути, що дронове ППО – це коли дрон за $500 збиває розвідувальний безпілотник за $50 000. Як на мене, це дуже спрощена картина, адже військовим ще потрібно багато дорогої інфраструктури: транспорт, зв’язок, генератори, обладнання, навчання операторів тощо. Ви рахували, скільки насправді коштує збити одну повітряну ціль FPV-дроном?
У нас завжди про це дискусія серед колег. Якщо дуже грубо взяти вартість всього майна, яке ми передали підрозділам і розділити на кількість збитих дронів, то станом на зараз виходить 245 тисяч гривень за один ворожий розвідувальний дрон.
Але це надзвичайно грубий підрахунок. Тому що для першого збитого дрона вам треба вкласти багато грошей у розбудову інфраструктури, а для сотого – в рази менше.
Ціна за один збитий ворожий дрон з часом падає, адже зростає досвід операторів. На перше збиття військовий може витратити десять дронів, але коли він починає розуміти технічні нюанси свого обладнання та набуває навичок, кількість спроб на одну ціль значно зменшується, а відповідно вартість операції.
Але ж росіяни теж адаптуються до нашої дронової ППО та вигадують різні способи протидії. Станом на зараз, ефективність ураження зростає чи вже починає падати?
Віддача від наших інвестицій зростає. Якщо повернутись до наших грубих підрахунків, то восени ми витрачали в середньому 300 тис. грн на один дрон, а навесні – вже 245 тис.
І це треба враховувати, що ми свідомо все більше залучаємо до проєкту малодосвідчені підрозділи. Це означає, що в моменті ми вкладаємо більше грошей на збиття їх перших дронів. Але завдяки вже досвідченим підрозділам середні витрати на кожен російський безпілотник поступово зменшуються.
Тобто кожен наступний дрон виходить дешевшим за попередній?
Саме так.
Чого вам найбільше не вистачає, щоб збивати ще більше російських дронів: грошей чи людей?
Найскладнішим у цьому проєкті наразі є навчання людей. У нас є дуже обмежена кількість навчальних центрів, де готують пілотів для дронів-перехоплювачів, і нам доводиться шукати альтернативи. Наприклад, я часто прошу підрозділи з великим досвідом взяти до себе на стажування малодосвідчені підрозділи.
Як показує практика, це навчання є швидшим, ніж зазвичай. Але є інша сторона. Підрозділ, який мав би витрачати свої час і зусилля на перехоплення, витрачає час на навчання суміжників.
"За українськими радіолокаційними станціями черга 13 місяців"
Одним з ключових елементів дронової ППО є маленькі радіолокаційні станції (РЛС), які здатні бачити положення цілі та її висоту. Ця техніка імпортна і достатньо складна. Чи вистачає її, щоб продовжувати збільшувати кількість груп перехоплювачів?
Противник активно полює за нашими радіолокаційними станціями. Іноді йому це вдається, а іноді ні, бо ми вже почали цьому протидіяти. Але зараз проблем із наявністю цих РЛС немає.
А чи є вже подібні РЛС української розробки? Наскільки вони відповідають потребам операторів дронів-перехоплювачів?
Дуже великий запит зараз є на українські радіолокаційні станції. Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає.
Українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, бо вона зроблена під відповідні цілі. А імпортні мають багато режимів роботи та налаштувань під різні цілі, через що виникають складнощі.
Росіяни придумують різні способи, щоб ухилятись від наших FPV-дронів. Наприклад, ставлять ззаду безпілотника камеру та роблять маневр, щойно в об’єктиві з’являється дрон-перехоплювач. Чи здатна така тактика перемогти "Дронопад"?
Російські камери заднього вигляду все одно мають обмежений сектор зору. Відповідно можна вивчити, як вони застосовують ці камери, та заходити зі сліпої зони. Наприклад, якщо на "Орлані" ця камера ставиться знизу, то значить треба заходити зверху. На Zala камера зверху, то значить треба заходити знизу.
Частіше росіяни ставлять на свої безпілотники радіосенсори, які дозволяють їхнім операторам побачити наближення наших FPV. Тоді вони починають маневрувати, ухилятись та намагаються кудись втекти, а вже камера дозволяє дізнатись наскільки він далеко.
На перший погляд, такою тактикою можна нам протидіяти, але ми теж маємо чим на це відповісти. Це постійний процес розвитку. До того ж такі маневри насправді роблять їхні дуже навчені оператори. Менш досвідчені при таких маневрах одразу заходять в піке, випускається парашут і безпілотник втрачається.
З росіянами зрозуміло. А як ми технічно покращуємо збиття з нашого боку?
Ми збільшуємо час в польоті, особливо з появою перехоплювачів літакового типу. Тепер це може бути до години часу, що дозволяє проводити чергування. Але у випадку переслідування максимальний час буде меншим, бо двигуни працюватимуть на повну потужність.
Системи зв’язку українського виробництва стають все кращими. Україна в цьому сегменті дуже успішно працює, і я думаю у наших компаній велике майбутнє після війни.
Також, все частішими є випадки застосування автоматизованих систем, що допомагають вийти на візуальний контакт з ціллю. Це скорочує час пошуку та час в повітрі до ураження цілі.
Чи реально зробити систему збиття повністю автоматизованою? Щоб автоматично працювало виявлення цілей і по сигналу одного оператора біля комп’ютера дрон сам вилітав, сам доводився до цілі та сам її уражав?
Це цілком реально, але це вимагає багато часу та роботи. Такі системи існують вже, але вони в розібраному стані. Тобто є окремо система автоматичного старту, окремо – доведення до цілі, окремо – ураження. Кожна з них на різному етапі розробки, але вже є певні успішні результати застосування.
Але проблема в тому, що ці різні "відрізки" належать різним компаніям. Якби все це об’єднали в один механізм, і якби всі ці інженери працювали спільними силами, то мені здається ми б уже давно мали дрон з автоматичним стартом та автоматичним ураженням цілі.
Ви коли готуєте їжу, то у вас може бути машина для нарізки овочів, але вам все одно треба буде вручну варити спагетті. Але овочі можуть бути не найскладнішим процесом на кухні. Так само з дронами. Якщо ти вже тисячу разів літав на дроні вручну доводив його до цілі, то для тебе це взагалі не є якоюсь складною задачею, яку потрібно автоматизувати.
А якщо дронів десять, а операторів усього двоє біля об'єкта?
Є розробки зв’язку, які дозволяють одночасно керувати кількома дронами. Станом на зараз на передовій немає прям великого запиту на таку автоматизовану технологію.
Чи частими є випадки френдлі-фаєру з боку підрозділів-перехоплювачів? Як ви їм протидієте?
Такі випадки бувають, але з розвитком технології та тактики перехоплювачів ця кількість зменшується. Рецепт єдиний – якісна взаємодія з суміжниками та координація роботи в смузі.
"Для збиття "Шахедів" потрібне додаткове навчання та більше грошей"
Чи вдалося вже налагодити масове збиття дронами-перехоплювачами "Шахедів" та їхніх імітаторів, які кошмарять українські міста?
"Шахеди" збивають, і це давно не секрет. Є кілька різних видів засобів, які показують в цьому системний результат. Тобто одному і тому ж підрозділу з одним і тим же дроном та тактикою вдається збивати по кілька "Шахедів".
Проблема в тому, щоб все це масштабувати. Для освоєння "протишахедних" засобів потрібно додаткове навчання та гроші. Наш фонд уже сприяє перехопленню "Шахедів".
А чим відрізняється дрон для збиття "Шахедів" від дрона, який збиває розвідувальні безпілотники?
Більша швидкість, більша бойова частина та ще кілька особливостей, які хай краще залишаться у таємниці.
Багато питають, чи можуть дрони збивати крилаті ракети? Якщо на них поставити, наприклад, невеликий реактивний двигун?
Та ні, в цьому немає сенсу. Наприклад, коли ти підлітаєш до "Шахеда", то це відбувається на величезній швидкості й тобі потрібно знати в який момент натиснути кнопку детонації. І тобі треба не помилитись, бо кожна секунда – це метр до цілі.
Тому на дуже високих швидкостях, на яких літають крилаті ракети, оптимальною буде автоматизація всього процесу за певним тригером – тепловим або візуальним. А це вже повноцінна ракета ППО.
Чи стикаєтесь ви з бюрократичними перепонами, щоб масштабувати збиття?
В межах роботи Фонду перепон немає. Проте цей проєкт вже на тому етапі, де варто думати про спільну роботу та координацію із державними відомствами для переходу на інший якісно та кількісно вищий рівень. Простір можливостей тут є.
"Дронопад" допомагає у розвитку технології чи ви просто масштабуєте кількість і навчання?
Свого R&D-центру ми не маємо і свого виробництва теж. І не ставили ніколи таке завдання. Ми можемо допомогти іншим у розвитку, але це не наші розробки.
Є різні компанії, які пропонують нам свої напрацювання, особливо в системах зв’язку, у нових двигунах, формах крил та фюзеляжу, якщо говоримо ми про FPV літакового типу. Іноді ми купуємо щось для проби, щоб підтримати виробника на перших етапах розвитку, допомагаємо допрацювати продукт забезпечуючи якісний зворотний зв'язок від підрозділу, а потім виробник уже сам розвиває продукт на ринкових правилах.
Інколи нам пропонують якісь нові рішення. Наприклад, модуль зв’язку, щоб обмежити вплив ворожого чи дружнього РЕБу. Ми це погоджуємо з підрозділами, і якщо їм це цікаво – тестуємо нову технологію.
Якщо раптом у вас на "Дронопаді" з’являться додаткові 10 млн дол. Що ви зможете зробити?
Ми б вклали гроші у навчання. У нас є кілька осередків навчання, але вони невеликі, тож ми могли б їх масштабувати. Ми б також вклались у навчання "антишахедних" операторів. Ми б допомогли диверсифікувати виробництво дронів, які здатні перехоплювати "Шахеди", підштовхнули б до якісного розвитку цих засобів. Конкуренція на ринку би пришвидшила розвиток технології.
Потреба у ресурсах величезна. Нам ще дуже далеко до моменту, коли ми вичерпаємо свої інституційні спроможності чи повністю виконаємо всі завдання, які зараз стоять.
Зараз "Дронопад" займається прикриттям лінії бойового зіткнення. Наша залученість до боротьби з "Шахедами" є, але тут величезне поле для роботи. А ще більшим полем для роботи є прикриття цілих міст, створення другого ешелону "малого ППО", яке б прикривало Дніпро, Запоріжжя та інші міста.
Допомогти в розбудові дронової ППО може кожен громадянин України просто зараз, задонативши на "Дронопад" або будь-яку іншу подібну ініціативу від волонтерських фондів. Збір від "Повернись живим" за цим посиланням.