Починаємо рік з максимально практичного автомобіля – це оновлений вен Opel Combo. На перший погляд, просто маємо німецьку версію Citroen Berlingo (його ми ще згадаємо не раз). Але на другий погляд – відмінностей дуже багато: оригінальний дизайн, збільшений кузов L2, просторий 7-місний салон. Отже, точно є про що розповісти!

Дизайн: фургон з фірмовим стилем Opel Vizor

Здається, у форматі вена-фургона з дизайном особливо не розгуляєшся: короткий капот та масивний бампер з решіткою радіатора, похиле лобове скло та високий дах, майже вертикальні бокові поверхні та кришка багажника. Як тут можна виділитись, якщо форми та пропорції кузова вже задані вимогами класу? Залишається приділяти увагу лише кільком деталям.

Оновленому вену Opel Combo це вдалось, причому ключову особливість його дизайну можна описати лише двома словами – Opel Vizor. Йдеться про фірмове оформлення передньої частини кузова, коли фари мають доволі пласку форму та поєднані між собою чорною глянцевою вставкою з логотипом-блискавкою. Так, на чорному тестовому автомобілі ось такий елемент не дуже помітний, проте водночас чорний колір неочікувано виявився вдалим для Opel Combo – автомобіль виглядає солідним. Чи не єдиним елементом іншого кольору є сірі колісні диски з дещо опуклими спицями, які особисто б я замінив на класичні сріблясті або також чорні.

Оновлений вен-фургон Opel Combo виглядає на диво солідним та впевненим у собі: спрацьовує як нове оформлення Opel Vizor, так і чорний колір кузова. Щоправда, сірі колісні диски дещо виділяються (я б їх замінив), але ж вони приховують дискові гальма навіть на задніх колесах – ніякої зайвої економії, що інколи зустрічається у цьому класі! Тестовий автомобіль Opel Combo було представлено у виконанні L2 зі збільшеними розмірами: довжина – 4,76 метра; ширина – 1,85 метра; висота – 1,8 метра; колісна база – 2,977 метра. Стандартний варіант Opel Combo L1 має довжину 4,41 метра та колісну базу 2,785 метра. Цікава історія автомобіля Opel Combo: ще в 1980-х роках він починав як фургон на базі Opel Kadett, далі настала черга основи у вигляді Opel Corsa, потім прийшов період клонування FIAT Doblo, й ось в 2020-х роках він поріднився з моделями Citroen Berlingo та Peugeot Rifter.

Зважаючи на сучасну історію моделі, салон Opel Combo очікувано нагадує французьких братів-близнюків: форма передньої панелі, розміщення блоку клімат-контролю та дефлекторів вентиляції, подвійний «бардачок» та велика поличка над головою водія і пасажира, знайома форма сидінь. Плюс цифрова 10-дюймова панель приладів та новий 10-дюймовий дисплей – це особливість саме оновлення моделі. Ще можна відзначити м’які крісла та доволі вертикальну посадку: сидиш, як на стільці, але ж при цьому – у кріслі. Можна згадати про чудову оглядовість через переднє скло та великі вікна; проте одразу зауважити на масивні стійки, які дещо закриваються огляд під невеликим кутом вправо-вліво. Позаду місця вдосталь для колін та особливо над головою; але бокові сидіння встановлені доволі вертикально й лише центральне сидіння можна відкинути на більший кут для зручнішої посадки. Крім того – пласка підлога та відкидні столики, величезні зсувні двері для максимально зручної посадки.

Проте все це вже було вивчено на прикладі Citroen Berlingo, а що особливого може запропонувати саме Opel Combo? Наприклад, широку центральну консоль поміж двох передніх сидінь: вона створює враження більш легкового салону з відокремленими зонами для водія та переднього пасажира. Щоправда, скошені бокові поверхні дещо забирають місце для колін; проте компенсацією виступає додатковий простір під зсувною шторкою – невеличка горизонтальна поличка та дуже глибока похилена ніша. Крім того, ця масивна центральна консоль завершується дефлекторами вентиляції для задніх пасажирів, ще й з можливістю регулювання інтенсивності подачі повітря. Звісно, не повноцінний клімат-контроль, але важливий крок у напрямку до звання справжнього пасажирського мінівена.

Який, до речі, може бути навіть 7-місним! Це особливість не лише Opel Combo, але будь-якого спорідненого автомобіля на аналогічній платформі та з подовженим кузовом; проте вперше зустрічаємо 7-місну версію саме на прикладі тестового Opel Combo. Отже: позаду встановлено два додаткові сидінні, причому вони мають можливість поздовжнього руху вперед/назад. А завдяки великій висоті кузова, маємо той випадок, коли вистачає місця над головою. Залишається лишень побажати ручки для тримання пасажирів (адже позаду «у хвості» помітно розгойдує під час руху) та трошки нижчого положення підлоги (або вищого положення сидінь) для зручного розміщення ніг. Хоча зауважу, що місця для ніг вистачає: це повноцінний 7-місний салон! Щоправда, в цьому випадку обмаль місця для багажу. Про що це я? Погляньте самі.

Салон запам’ятовується не стільки дизайном або матеріалами (форми передньої панелі з жорсткого пластику вже знайомі), скільки практичністю: зручна посадка/висадка завдяки оптимальній висоті положення сидінь та великим дверцятам, купа ніш та поличок буквально всюди, додаткова вентиляція для сидінь другого ряду та додаткові сидіння третього ряду. Які, до речі, можна знімати та використовувати окремо. Об’єм багажника заявлено на рівні 1538 літрів (напевно ж, це без сидінь третього ряду) або навіть максимум 2693 літрів (це за умови складання сидінь другого ряду); проте сидіння третього ряду значно зменшують корисний простір багажника. А ще автомобіль з подовженим кузовом L2 має рулонну шторку, яка не така зручна, як жорстка 2-рівнева поличка-шторка у версії з стандартним кузовом L1.

Техніка: нові втілення знайомої платформи

Автомобіль Opel Combo побудовано на платформі ЕМР2, більшість його версій оснащено турбодизелем 1.5 BlueHDi (може бути у двох варіантах потужності – 100 або 130 к.с.), пропонується 6-ступенева МКПП або 8-ступенева АКПП, автомобіль має передній привод, плюс незалежна передня підвіска та напівзалежна задня. Серед особливостей автомобіля можна згадати пропозицію двох варіантів кузова – стандартний L1 або подовжений L2; причому в останньому варіанті можливий 7-місний салон. До речі, збільшення розмірів та кількості місць в салоні не проходить просто так, а суттєво позначається на масі автомобіля. Якщо вен Opel Combo 1.5 BlueHDi МКПП-6 зі стандартним кузовом L1 та 5-місним салоном важить мінімум 1430 кг, то автомобіль зі збільшеним кузовом L2 важить вже 1521 кг, а максимальна версія з 8-ступеневою АКПП та 7-місним салоном (як тестовий автомобіль) затягує вже на 1575 кг.

Також варто відзначити, що в Україні доступна електрична версія пасажирського вену Opel Combo; причому після оновлення технічний складник електромобіля дещо покращився. Так, електродвигун потужністю 100 кВт або 136 к.с. залишився незмінним, проте відтепер вен Opel Combo Electric пропонує акумулятор ємністю 54 кВт·год проти 50 кВт·год раніше. Завдяки цьому, вдалось дещо збільшити запас ходу – тепер він сягає до 330 км.

Загалом технічна основа Opel Combo ідентична автомобілям Citroen Berlingo, Peugeot Rifter, Peugeot Partner: платформа та двигуни, тип приводу та підвіски. Питання лише у відмінностях та доступності деяких версій. Так, саме на цьому тестовому автомобілі Opel Combo зустрічаємо збільшений кузов L2 та 7-місний салон (хоча аналогічні варіанти існують також для Citroen Berlingo та Peugeot Rifter). А ще вен Opel Combo в Україні пропонується також і в електричній версії (наприклад, в українській лінійці пасажирського вену Citroen Berlingo електричної версії немає). Хоча саме ось цей тестовий автомобіль Opel Combo було представлено з турбодизелем 1.5 BlueHDi, що розвиває 130 к.с. (3750 об/хв) потужності та 300 Нм (1750 об/хв) крутного моменту. Якщо додати 8-ступеневу АКПП, збільшений кузов L2 та 7-місний салон, то все це нам обіцяє прискорення 0-100 км/год за 13,4 секунди та 186 км/год максимальної швидкості; споживання палива заявлено на рівні 4,8 л на 100 км у міському циклі та 4,2 л на 100 км у заміському циклі. Так ось…

За кермом: коли збільшення колісної бази – це не лише про розміри

Ось тут в розмові про Opel Combo можемо знову згадати Citroen Berlingo, адже їздові характери автомобілів дуже схожі: орієнтація на комфорт та м’якість підвіски, доволі довге (три оберти від упору до упору) та легке кермо, дуже помітні крени в поворотах – все через високий кузов. Двигун та «автомат» забезпечують плавність в прискореннях та непомітні перемикання передач, вдосталь тяги та динаміки для звичайного міського темпу руху, вистачає запасу потужності для доволі швидкісних поїздок по трасі – всі дозволені в Україні ліміти дають дуже легко. Але права в тому, що швидше 100-110 км/год їхати не хочеться: по-перше, суттєво зростає споживання пального через вертикальну задню частину; по-друге, парусність кузова й чуттєвість до вітру. Ще й третій пункт присутній – явно проступає аеродинамічний шум-свист.

Хоча навіть в цьому випадку він не може заглушити гудіння двигуна, який нагадує про себе знову і знову – в кожному прискорення, під час спокійного водіння або під час динамічного розгону. Й це при тому, що двигун зазвичай працює в діапазоні 1,7-2-2,3 тисяч обертів; побачити 2,7-3 тисячі на цифровій шкалі тахометра можна лише під час динамічних прискорень; а сягнути 4-х тисяч й взагалі вдається лише коли «педаль в підлогу» під час замірів динаміки. Повірте мені, такі випадки у вас будуть зрідка, адже автомобіль налаштовує на доволі спокійний темп руху. Хотів написати «тихий», проте не можу – ну ніяк воно тихо не виходить. А ось плавно та спокійно, але з впевненою динамікою – це легко, навіть попри здавалося б, доволі скромні 1,5 літра робочого об’єму. Адже тут вирішують інші цифри: 300 Нм!

А ще вирішують цифри, які позначають майже 3-метрову колісну базу (2977 мм якщо бути точним). Схоже, що суттєве збільшення колісної бази позитивно вплинуло на поведінку автомобіля. По-перше, зникли неприємні відскоки задньої частини кузова на нерівностях, коли підвіска розвантажена. По-друге, додалось стабільності під час швидкісного руху по прямій. Чи жалітись на збільшення габаритів та бази під час маневрування? Та я б не сказав – адже все одно керуєш автомобілем з довжиною сучасного седана C/D-класу; просто колісна база в нього дещо більше. Проте це легко компенсується гарним виворотом передніх коліс – ось навіщо потрібно було таке довге кермо.

Пара 1,5-літрового турбодизеля та 8-ступеневого «автомату» добре знайома по численних автомобілях Peugeot, Citroen, Opel: вони неквапливі, але завжди плавні та з гарною тягою двигуна. Хоча, як сказати «неквапливі»… Наприклад, під час замірів 0-100 км/год автомобіль легко перевершує паспортні показники: можна отримати 12,5-12,8 секунди залежно від вдалого старту та обраного режиму руху – стандартний або економ. До речі, про економічність: по місту стабільно виходить близько 7-7,5 літрів на 100 км шляху, мінімум вдавалось отримати 6,3 літра, максимум ледь перевищував 8 літрів; на трасі під час руху зі швидкістю близько 100 км/год споживання палива становило 5-5,3 літра на 100 км шляху. Всі показники динаміки та споживання палива наведені для автомобіля з 1-2 людьми в салоні.

Вартість: скільки коштує Opel Combo та хто в конкурентах

Автомобіль Opel Combo представлений в Україні з парою турбодизелів, механічною або автоматичною коробкою перемикання передач, з двома варіантами довжини кузова та у двох комплектаціях. Окремо варто відзначити електричну версію Opel Combo Electric та вантажний фургон Opel Combo Cargo. Здається, дуже широкий вибір версії, правда? А ось не поспішайте.

Гаму моделі відкриває Opel Combo у виконанні Edition, що пропонує: систему стабілізації, круїз-контроль, фронтальні подушки безпеки водія та пасажира, підсилювач керма, кондиціонер, праві та ліві бокові зсувні двері, мультимедійну систему з 10-дюймовим дисплеєм, підтримку бездротового підключення Android Auto та Apple CarPlay, цифрову панель приладів, галогенові фари та систему автоматичного вмикання фар, сталеві 16-дюймові колісні диски. Ціна Opel Combo 1.5 BlueHDi 100 МКПП-6 Edition L1 – від 974 тис. грн або $23,2 тис.; ціна Opel Combo 1.5 BlueHDi 100 МКПП-6 Edition L2 – від 1,025 млн грн або $24,4 тис.

Автомобіль Opel Combo у версії Edition+ додає наступне: двигун потужністю 130 к.с. та 8-ступеневу АКПП, бокові надувні подушки безпеки переднього ряду, сидіння водія з регулювання по висоті та підлокітником, сидіння переднього пасажира з відкидною спинкою та підлокітником, цифрову кольорову 10-дюймову панель приладів, камеру заднього огляду, задні датчики паркування, світлодіодні матричні фари, асистент дальнього світла, передній бампер (верхня частина) та задній бампер кольору кузова, корпуси зовнішніх дзеркал чорного кольору. Ціна Opel Combo 1.5 BlueHDi 130 АКПП-8 Edition+ L2 – від 1,3 млн грн або майже $31 тис.

Кілька слів про інші версії автомобіля. Електричний вен Opel Combo Electric пропонується лише у максимальній комплектації Edition+ та з максимальним кузовом L2 – ціна стартує від 1,47 млн грн або $35 тис. Вантажний фургон Opel Combo Cargo пропонується лише зі 100-сильним двигуном та 6-ступеневою МКПП, але можна обрати довжину кузова (L1 або L2) з різними вантажними можливостями та дещо відмінною комплектацією – ціна стартує від 910 тис. грн або $21,7 тис. Нарешті, вантажний електричний фургон Opel Combo Electric поєднує електромотор та збільшений кузов L2 – ціна стартує від 1,33 млн грн або $31,7 тис.

Комплектація Edition+ додає кілька важливих особливостей – наприклад, матричні фари, які гнучко регулюють світловий промінь в темряві, повноформатну кольорову панель приладів (при цьому 10-дюймовий дисплей мультимедійної системи є одразу), покращені сидіння водія та переднього пасажира. Але, по-перше: як бачите, знову маємо жорстку прив’язку між комплектацією та розміром кузова, наявністю потужнішого двигуна та автоматичної коробки перемикання передач. Тобто, коли треба один-два пункти з переліку – доводиться платити й за решту. По-друге: навіть у випадку максимальної комплектації, деякі пункти оснащення ще треба замовляти як опції. Прикладом може бути тестовий автомобіль, де додані сидіння третього ряду (50 тис. грн), пакет «Зимовий» (17 тис. грн), пакет «Стиль» (34 тис. грн), пакет «Технологічний» (29 тис. грн), висока подовжена центральна консоль (так, це теж опція… ще 5 тис. грн). Ось і маємо додатково понад 130 тис. грн на опції; вартість тестового автомобіля становить близько 1,43 млн грн або майже $34 тис.

Конкуренти відомі. По-перше, це група споріднених фургонів: Citroen Berlingo, Peugeot Rifter та Peugeot Partner, FIAT Doblo, Toyota ProAce City. Особисто моїм фаворитом в цьому переліку був і залишається Peugeot Rifter, проте неочікувано близько до нього опинився Opel Combo. Але якщо казати загалом, то все це майже однакові автомобілі з погляду техніки, розмірів кузова, вантажних можливостей тощо. Різниця лише в деталях дизайну та салону, комплектаціях та версіях для певних ринків, пропозиції різноманітних кредитних або лізингових програм – наприклад, останнє може бути критично важливим для покупців юридичних осіб.

Іншою групою фургонів-конкурентів виступають Renault Express та Volkswagen Caddy. Причому ситуація в цих двох випадках прямо протилежна. Автомобіль Renault Express пропонує найпростішу техніку (один двигун та одна довжина кузова, лише МКПП, обмежений вибір комплектацій та оснащення), проте також пропонує і найдоступнішу ціну. Автомобіль Volkswagen Caddy пропонує найбільш «просунуту» техніку та широкий вибір версій; проте також вимагає за це чи не найвищу ціну в класі. Здається, ось і все. А тому – підсумки!