Симулятору барселонського таксиста Taxi Life: A City Driving Simulator не пощастило з релізом. На гру, яку здається випустили раніше строку, вилилось багато бруду і здебільшого справедливо, тож рейтинг у Taxi Life зараз не дуже. Але насправді з грою все не так погано, як може здатися на перший погляд.

Гра Taxi Life: A City Driving Simulator
Жанр симулятор
Платформи Windows, PlayStation 5, Xbox Series X
Мови англійська
Розробник Simteract
Видавець Nacon
Посилання
Simteract.com, Steam

Формула ATS/ETS2

Усі хочуть бути як SCS Software. Створити популярну гру і десятиріччями (ETS2 виповнилось вже майже 12 років) стригти купони. Тому формулу SCS Software, яка довела свою життєздатність в Euro Truck Simulator 2 та American Truck Simulator намагаються притулити до інших ігор, у першу чергу, звісно ж, симуляторів вантажівок, але є і винятки.

Наприклад, польська студія Simteract, про гру якої йдеться, спочатку намагалася застосувати формулу ETS2 до симулятора залізниці Train Life: A Railway Simulator, відтворивши спрощену схему усієї європейської залізниці та запропонувавши гравцям возити вантажі та пасажирів з одного місця в інше, майже як в ATS/ETS2. В Taxi Life: A City Driving Simulator ті самі механіки використовує у симуляторі таксиста на рівні одного міста, і… вони знову працюють.

Цикл такий самий: пошук пасажира – доправлення його до точки призначення – отримання грошей – пошук нового замовлення – купівля нової машини – наймання додаткових водіїв. Але звісно ж, є нюанси.

Пасажири та ПДР

На відміну від вантажу в ATS/ETS2, який не скаржиться на вашу манеру водіння, головне, щоб не було пошкоджень, пасажири в Taxi Life: A City Driving Simulator вередують. Вони хочуть, щоб їх довезли швидко, бо їхнє терпіння потроху спливає, а це впливає на рейтинг та розмір чайових, але при цьому ви маєте виконувати усі Правила дорожнього руху. Не ігнорувати сигнали світлофора та знаки обмеження швидкості, вчасно включати вказівники поворотів і пропускати пішоходів на нерегульованих переходах.

І не дай вам боже заїхати на тротуар, повернути на вулицю з іншим напрямком руху, потрапити в аварію чи навіть легко зачепити пішохода, пасажир може просто вийти та відмовитися платити. І ось тут у Taxi Life і починаються проблеми.

ШІ автомобілів у потоці та NPC-пішоходів у грі просто жахливий. Кажуть, що відразу після релізу все було ще гірше, тому Taxi Life й отримала купу негативних відгуків. Зараз ситуація трохи виправилась. Але все одно, контрольовані ШІ-машини туплять на поворотах, можуть несподівано загальмувати або змінити ряд та на декілька секунд застигають на перехрестях. Хоча, заради справедливості, вони завжди вмикають вказівники поворотів. З іншого боку, реальні водії на реальних вулицях України теж роблять різну дичину, тож можливо у Taxi Life реалізований найвищий рівень реалізму, який має підготувати віртуальних водіїв до ситуації на вулицях їхнього власного міста.

Ще більша біда з пішоходами. Здається, єдина мета їх існування – кинутися під колеса вашої автівки. Особливо на вузьких вуличках, вночі, з запаркованої біля переходу машини. Деякі NPC навмисно цілою юрбою стовбичать біля переходів і лише переходять вулицю туди-сюди. А часом пішоходи йдуть на червоне світло, або передумують і повертають назад з середини вулиці. Так, так, реальні пішоходи у Києві теж так роблять, але ж це все ж таки Європа. Не дивно, що західні гравці були трохи у шоці. Тим більше, що будь-яке, навіть легке торкання пішоходу, навіть якщо він сам вдариться об ваше авто – це провалена поїздка та ще й гроші на штраф.

Ще нюанси

Крім того, що вам треба ретельно виконувати ПДР, бо тут вам не Crazy Taxi, треба час від часу заправляти та ремонтувати машину й підтримувати у ній чистоту (бо рейтинг та чайові!). А ще спілкуватися з пасажирами, які питають про місто, вашу роботу, хочуть просто потеревенити. Бесіда – це вибір з декількох варіантів поведінки й складається з обміну лише трьома-чотирма фразами, але це треба робити не відволікаючись від дороги. Звісно, якщо ви хочете отримати більше чайових – має сенс обирати ввічливий, або нейтральний тон. Вдале спілкування підвищує терпіння пасажира, якщо йому хамити, то навпаки.

Також пасажири час від часу просять увімкнути кондиціонер або радіо, змінити пісню, включити двірники, бо на склі якась мерзота, відкрити вікно тощо. Виконання прохань нагороджується додатковим досвідом і підвищує рейтинг поїздки. А ще у кожній з груп пасажирів тут є свої уподобання. Комусь обов’язково машину на 6 місць (так, мінівени тут є), комусь лише електромобіль тощо.

Звісно ж, як і в ATS/ETS2 машини можна покращувати, змінюючи комплектуючи та прикрашати. Але опцій тут на два порядки менше, а ліврей, по суті, лише три. А ще машини в Taxi Life: A City Driving Simulator неліцензовані, тож оце умовний KIA, оце умовний Peugeot, а оце умовна Tesla. Схожі звісно, але не так, щоб потрапити під судовий позов.

Barcelona! We will meet again someday

Але головна розвага в Taxi Life: A City Driving Simulator – це звісно ж сама Барселона. Дуже розумний та вдалий вибір міста з цікавими, різноманітними вулицями та кварталами, з купою пам’яток, з власною атмосферою.

І ось що розробникам точно вдалося, так це передати атмосферу Барселони. З припаркованими у три ряди моторолерами та столики кав’ярні, які намагаються виповзти на проїжджу частину. Вузькими, на одну машину, вулицями Готичного кварталу та шикарними променадами навкруги парку Цитаделі. З Ла-Рамбла, авеню Діагональ та Паралельним проспектом. З площею Каталонії та проспектом Колумба. І звісно ж з пам’ятками, арками, музеями, колонами, церквами та будинками видатних архітекторів.

Шкода, що в Taxi Life: A City Driving Simulator відбудований лише центр міста, та й то не весь. Готичний квартал, Барселонета, шматочок Олімпійського села, Сан-Антоні, Ель Раваль. Мапа не покриває навіть Саґрада Фамілія, символ міста. Тому найдовші поїздки тут – це 4-5 км.

Скажу чесно, я дуже люблю Барселону, був там два рази та мрію повернутися ще. Але, на жаль, спочатку через COVID-19, потім через [CENSORED] русню навряд чи це буде у найближчому майбутньому. Тож особисто мені було дуже приємно неспішно покататися вулицями цього неймовірно красивого міста, відшукати гарно знайомі пам’ятки та колекційні графіті, трохи відпочити. Така собі віртуальна подорож під час війни.

Що буде далі?

Як ми вже зауважили на початку, Taxi Life: A City Driving Simulator отримала вкрай негативні відгуки, хоча лише на Steam гра [ймовірно] розійшлася накладом понад 50 тис. копій. Taxi Life є за що сварити. Про ШІ та NPC ми вже казали, але є питання і до графіки. Відображення в дзеркалах заднього виду; сповільнена анімація автомобілів вдалечині; загальна оптимізація; анімація, зовнішній вигляд та різноманіття NPC – тут все погано.

Розробники вибачилися перед гравцями за стан гри на релізі і начебто хочуть підтримувати Taxi Life: A City Driving Simulator і далі, у тому числі розширюючи мапу. Це круто, бо цікаво було б поїздити на таксі по Сантс-Монжуїк, Грасія, Ашямпла, Ля-Фон-Ден-Фарг. Може навіть зганяти до Тібідабо або возити туристів з аеропорту Ель-Прат. Але… після такого розгрому на старті це малоймовірно.

Тим більше, що у студії Simteract вже є у портфоліо гра Train Life: A Railway Simulator яка теж подавала неабиякі надії й була закинута розробниками. Останні рейтинги переважно негативні, гравці називають її не інакше як abandoned – «закинутий софт». Таке може статися і з Taxi Life.

Попре це ми все ж таки порадимо цю гру тим, хто скучив за Барселоною та подорожам взагалі. Це шанс хоч ненадовго відволіктися від не дуже приємних новин останнього часу.

Barcelona! We will meet again someday.