Огляд ноутбука ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED (W7600H3A)

ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED — одна з топових моделей в лінійці ноутбуків для творців контенту. В минулому у нас уже був на огляді попередній варіант, ASUS ProArt StudioBook 16 OLED (H5600Q) – подивімося, що змінилося в оновленій лінійці цього року у тайванського виробника.

Характеристики ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED

Дизайн та компонування

Зовнішній вигляд в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED практично не змінився. Корпус виконаний у навмисно “простому” стилі, без додаткових дизайнерських елементів або зон з яскравим підсвічуванням: це “машинка для роботи”, а не розваг.

Корпус виготовлено з анодованого алюмінію, спеціальне матове покриття досить непогано протистоїть відбиткам пальців. З 16-дюймовим екраном цей ноутбук не дуже “компактний” або “легкий” — за розмірами він приблизно 36×26 см та близько 2 см завтовшки (останній параметр трохи відрізняється у різних конфігурацій), вага — 2,4 кг. Такі характеристики роблять його скоріше стаціонарною “заміною десктопу” (desktop replacement), ніж мобільним ноутбуком для регулярних поїздок.

Цікаво, що на корпусі немає логотипа бренду — лише серії, ProArt. Воно розташоване на кришці по центру і виконане за допомогою глянсових літер на матовій поверхні. ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED доступний лише в одному колірному варіанті — чорному (Star Black).

Рамки навколо екрана досить широкі — 7,5 мм з боків та ~10 мм зверху, загалом екран займає 85% площі кришки. Об’єктив вебкамери можна закрити фізичною “шторкою” з яскравою помаранчевою крапкою — завдяки цьому користувач одразу звертає увагу на те, відкрита вона чи закрита.

Корпус відчувається дуже міцним і навіть “монолітним”, він не скрипить і не вигинається — навіть якщо з силою надавити на центр клавіатурного блоку. Відкрити кришку однією рукою можна, але це не дуже легко — “база” достатньо важка, аби не відриватися від поверхні столу, але пружини настільки тугі, що при цьому ви можете зсунути ноутбук з місця. Максимальний кут відкриття становить приблизно 150°.

Інтерфейсні роз’єми розташовані з обох боків: справа можна знайти гігабітний Ethernet, SD-картридер, комбінований аудіо роз’єм 3,5 мм та один USB 3.2 Gen 2, зліва: ще один USB 3.2 Gen 2, роз’єм живлення, порт HDMI 2.1, а також USB-C та Thunderbolt 4 з підтримкою Power Delivery, до кожного з яких можна під’єднувати додаткові монітори. Вентиляційні отвори розташовані “всюди”: знизу, по боках та позаду.

Клавіатура, тачпад

ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED оснащений клавіатурою острівного типу, хід клавіш досить типовий як для ноутбуків — 1,4 мм. Клавіатура повноцінна, з додатковим цифровим блоком — у нього немає стандартного правого ряду клавіш (плюс-мінус та Enter), за винятком цього його розміри такі самі, що у традиційних десктопних клавіатур (~53х90 мм). Основний блок клавіш також майже такий самий за розмірами — трохи менше ніж 27 см у ширину, тому для друку наосліп наново звикати до іншого розташування клавіш та їх розміру не треба.

Розкладка — майже стандартна ANSI, з довгим лівим Shift та однорядним Enter. Блок керування стрілками “заходить” в основний блок лише однією клавішею, тож зменшувати розміри клавіш в основному блоці, як це роблять зазвичай, майже не довелося. Ковпачки у клавіш стрілок відрізняються від інших — вони не гладкі, а з рельєфною поверхнею, яка добре відчувається на дотик.

Кнопка увімкнення розташована у правому верхньому куті, досить далеко від клавіатурного блоку й до того ж утоплена в корпус, тож випадково на неї натиснути навряд чи вийде. Як і в цілому ряді інших моделей ноутбуків цього виробника, в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED в клавішу увімкнення вбудований сканер відбитків пальців.

У клавіш є підсвічування білого кольору, з трьома ступенями інтенсивності та можливістю повного вимкнення. Підсвічування середньої інтенсивності, на максимальному значенні позначки на клавішах добре видно в освітленому приміщенні, але, типово для майже усіх ноутбучних клавіатур, “витікання” світу з-під ковпачків при погляді збоку помітно сильніше, ніж власне літери. Проте під час роботи за ноутбуком цей ефект майже відсутній.

Тачпад досить великий — 130х66 мм, і зручний у використанні, з приємним на дотик покриттям. Від інших моделей цей тачпад відрізняється тим, що у нього є цілих три апаратні кнопки миші — не тільки ліва та права, а ще й середня.

Як і у попереднього “студіобука”, в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED є додатковий орган керування — апаратне коліщатко ASUS Dial ліворуч від тачпада (у доступніших моделей, наприклад, Vivobook Pro 16X OLED його функціональність виконує “віртуальне” коліщатко — DialPad, що розташоване на тачпаді).

Натискання на коліщатко відкриває спеціальне меню, в якому можна обирати необхідну функцію — за замовчуванням в ньому є лише регулювання гучності динаміків та яскравості екрана, але у фірмовій утиліті ProArt Creator Hub можна додатково налаштувати його поведінку й додати нові функції — наприклад, перемикання між відкритими вкладками або віртуальними робочими столами.

Також ASUS Dial підтримує редактори Adobe: Photoshop, Premiere Pro, Photoshop Lightroom Classic та After Effects, де воно може використовуватися для полегшення роботи з інструментами.

Екран

В ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED використовується 16-дюймова OLED-панель виробництва Samsung (ATNA60YV02-0). Роздільна здатність 3840х2400 точок, співвідношення сторін 16:10, щільність точок 284 PPI, частота оновлення стандартна — 60 Гц.

Роздільна здатність 4K на такій діагоналі призводить до дуже якісного і “щільного” зображення, розгледіти окремі пікселі майже неможливо, навіть якщо дуже прискіпливо роздивлятись екран зблизька. Співвідношення сторін 16:10 є оптимальним для більшості завдань — додаткові пікселі “по вертикалі” дозволяють умістити на екрані трохи більше корисної інформації у порівнянні зі стандартним мультимедійним співвідношенням 16:9.

Утиліта MyASUS дозволяє обирати різні відеорежими Splendid — “Звичайне”, “Жваве”, Manual та Eye Care. Колірне охоплення у них однакове і дуже широке – повне покриття DCI-P3, 97% Adobe RGB, емуляції колірного простору sRGB в режимі SDR немає.

У “звичайному” режимі гама майже ідеально відповідає стандартному значенню 2,2, колірна температура постійна на всьому діапазоні яскравості та становить 6800-6900K, що також досить близько до стандартної (6500K). Яскравість в SDR-режимі регулюється в діапазоні від 4 до 385 кд/м². Також цей дисплей підтримує режим HDR (у ноутбука є сертифікація DisplayHDR True Black 500): у ньому пікова яскравість може сягати 630 кд/м². Це значно більше офіційних характеристик (до 550 кд/м²) і дуже схоже на інші ноутбуки ASUS, що були у нас на оглядах (наприклад, Vivobook Pro 16X OLED та Vivobook Pro 15 OLED, в яких також використовувалися OLED-панелі виробництва Samsung).

Як і в попередніх моделях, якщо в налаштуваннях Windows увімкнути HDR, колірне охоплення для звичайного контенту звужується до розмірів простору sRGB. Завдяки відсутності додаткового підсвічування OLED-панель демонструє надзвичайні результати в тестах на рівномірність яскравості та постійності колірної температури по всій площі екрана: максимальні коливання цих параметрів не перевищують пари відсотків (у випадку звичайних LCD-екранів типові відхилення становлять зазвичай понад 10%, якщо не 20%).

Дисплей має валідацію Pantone, і точність кольоровідтворення у режимі “Звичайне” виявляється дуже високою та повністю відповідає заявленій виробником: середнє значення ΔE менше одиниці, максимальне дорівнює двом (нагадаємо, вважається, що звичайний користувач не в змозі помітити відхилення у відображенні кольорів, якщо цей параметр нижчий за 2 або навіть 3).

Традиційно для технології OLED, яскравість регулюється за допомогою широтно-імпульсної модуляції, тому на низьких рівнях (нижчих за 120 кд/м²) з’являється ледь помітне мерехтіння дисплея. Позбутися цього ефекту можна за допомогою опції “Затінення без мерехтіння OLED” в утиліті MyASUS – по суті, це той самий DC Dimming, який можна зустріти в деяких смартфонах з OLED-екранами. Відповідний повзунок ефективно знижує яскравість аж до 4 кд/м² без відчутного мерехтіння — щоправда, ця функція не працює з HDR-режимом і не така зручна, як традиційне регулювання яскравості за допомогою гарячих клавіш. Проте якщо ваші очі втомлюються від мерехтіння OLED, ця опція буде незамінною під час роботи в темному приміщенні.

Головні переваги OLED над звичайними LCD-дисплеями – це, звісно, абсолютно чорний колір завдяки відсутності додаткового підсвічування у панелі та дуже великі кути огляду.

При погляді збоку на екран ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED навіть під дуже великим кутом зображення залишається таким само насиченим і лише трохи тьмянішим, ніж у звичному положенні за ноутбуком. Колірна температура майже не змінюється під різними кутами, лише при погляді майже “у профіль” екран набуває відчутного блакитно-зеленого відтінку, що є типовим для OLED-панелей.

Другий режим — “Жваве”, пропонує трохи насиченіше та яскравіше зображення, але різниця несуттєва, до того ж точність кольоровідтворення у ньому значно гірша, тому ми б рекомендували використовувати режим “Звичайне” на постійній основі. Режим Manual — це по суті той самий “Звичайне”, але з можливістю вручну регулювати колірну температуру; відповідний повзунок змінює цей параметр у межах 5700-8000K, тож якщо при стандартному значенні (близько 6800K) зображення здається “прохолоднуватим”, це можна легко виправити.

Апаратна платформа

У модельному ряді ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED W7600 використовуються процесори Intel 11-го покоління: Intel Core i7-11800H або Intel Xeon W-11955M; в моделі, що потрапила до нас на огляд, встановлений перший варіант. Також у цій лінійці є модельний ряд з процесорами 12-го покоління: Intel Core i7-12700H або i9-12900H.

Intel Core i7-11800H — 8-ядерний 16-потоковий процесор сімейства Tiger Lake H45, який був анонсований у 2021 році. Це високопродуктивний CPU, що виробляється за 10-нм техпроцесом Intel SuperFin, стандартний TDP становить 45 Вт, стандартна частота — 2,3 ГГц. Максимальна частота одного ядра може сягати 4,6 ГГц, при завантаженні усіх ядер — 4,2 ГГц. У процесора є вбудована графіка UHD Graphics з 32 обчислювальними блоками, яка може працювати на частотах до 1,45 ГГц.

Крім того, в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED встановлюється дискретне відео — в залежності від конфігурації, це може бути NVIDIA RTX A3000 Laptop GPU 6 ГБ з частотою до 1560 МГц при TDP 90 Вт (до 105 Вт з динамічним “бустом) або A5000 з частотою до 1455 МГц при TDP 90 Вт (до 110 Вт з “бустом”). У моделі на огляді був перший варіант.

Базова ємність оперативної пам’яті може становити 16 або 32 ГБ DDR4-3200 SDRAM (SO-DIMM *2), є можливість її збільшення до 64 ГБ (саме стільки було встановлено в нашому екземплярі). Характеристики внутрішнього сховища можуть відрізнятися в залежності від конфігурації — в ноутбуці є два слоти M.2 2280 PCIe, і його ємність може становити від 1 до 2 ТБ, шина може бути PCIe 3.0 або 4.0, можливі варіанти з двома накопичувачами у RAID 0 (саме така конфігурація, з двома Western Digital SN730 NVMe SSD 1 ТБ, була у тестовій системі).

Продуктивність ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED

Ноутбук позиціюється як робочий інструмент для виконання завдань, що потребують високої “потужності” системи: обробка 4K+ відео, 3D-рендерінг, робота в CAD тощо. Процесор Intel Core i7-11800H добре підходить для таких цілей: він демонструє дуже високу продуктивність в синтетичних бенчмарках — як комплексних на кшталт PCMark10, так і виключно CPU (відповідний тест у 3DMark та Cinebench R23). У SSD ємністю 2 ТБ, що працює у Raid 0, очікувано дуже високі результати в CrystalDiskMark: швидкість читання близько 6700 МБ/с, запису — трохи більше ніж 6000 МБ/с.

Утиліта ProArt Creator Hub дозволяє обирати різні режими охолодження, які безпосередньо впливають на продуктивність системи. На відміну від моделей для “звичайних користувачів”, в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED немає безшумного варіанту — тільки “Стандартний режим”, “Режим продуктивності” та “Повна швидкість”. “Стандартний” пропонує оптимальне співвідношення швидкодії та рівня шуму вентиляторів, “Режим продуктивності” динамічно посилює охолодження для складних задач, а назва останнього режиму, “Повна швидкість” додаткових пояснень не потребує.

Ми порівняли продуктивність системи в них за допомогою утиліти Cinebench R23 під час навантаження на всі ядра. У режимі «Стандартний» виділений тепловий пакет процесора становив 45 Вт, його температура підіймалася до 75 градусів, працював він при цьому в середньому на частоті 3,1 ГГц, рівень шуму був достатньо низьким (~42 дБ на відстані у 1 м від ноутбука).

У “Режимі продуктивності” тепловий пакет підвищувався до 71 Вт, температура CPU зростала до 88 градусів, частота — до 3,5 ГГц. Шум системи охолодження під навантаженням також помітно зростав — приблизно до 49 дБ (у режимі бездіяльності знижувався до рівня “Стандартного”, тобто ноутбук ставав майже безшумним).

І нарешті, останній режим — “Повна швидкість”. У ньому система охолодження весь час працює на повну незалежно від навантаження — рівень шуму підіймається до ~58 дБ. Температура процесора залишалася такою ж, що й у “Режимі продуктивності” — 88 градусів, тепловий пакет підіймався до 77 Вт, частота CPU — до 3,7 ГГц.

Якщо подивитися на результати в Cinebench R23, можна зазначити, що продуктивність під час однопотокових задач залишається незмінною, тоді як у багатопотоковому режимі приріст є, і досить значний.

Аналогічна ситуація з результатами в одно- та багатоядерних тестах була й у бенчмарку 3DMark CPU Test (зліва направо — “Стандартний”, “Режим продуктивності”, “Повна швидкість”):

Під час стрес-тесту стабільності системи в AIDA64 в режимі “Стандартний” утиліта спочатку фіксувала досить суттєвий тротлінг, коли процесор працював на підвищеній як для цього режиму частоті 3,8 ГГц, проте невдовзі система знижувала частоти процесора до ~2,8 ГГц і тротлінг зникав. У режимі продуктивності утиліта фіксувала постійний, але зовсім невеликий тротлінг — на рівні 5%.

ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED не позиціюється як ігрова модель, і навіть відеокарта в нього — не “звичайний” GeForce. NVIDIA RTX A3000 Laptop GPU — професійне відео для мобільних робочих станцій, що базується на чіпі GA104 (архітектура Ampere). Але для ігор його використовувати, звісно, також можна: продуктивність RTX A3000 в іграх можна порівняти з GeForce RTX 3060 Laptop GPU з аналогічним TDP. При цьому у RTX A3000 більше ядер CUDA (4,096 проти 3,840 у RTX 3060).

Ємність відеопам’яті становить 6 ГБ — це не дуже багато як для сучасних проєктів, якщо запускати їх на повній роздільній здатності екрана (3840х2400 точок), але для більшості тестових тайтлів її все ж вистачало для високих налаштувань графіки. Єдиним винятком стала Far Cry 6, якій треба було буквально на 200 МБ більше, ніж є в наявності у системі.

Продуктивність в іграх, 3840×2400 точок, висока якість графіки:

Якщо ж знизити роздільну здатність до Full HD, то на високих налаштуваннях ігрової продуктивності ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED виявляється більше ніж достатньо — у всіх іграх середній FPS помітно перевищував позначку в 60 кадрів/сек.

Продуктивність в іграх, Full HD, висока якість графіки:

Автономність

Ноутбук оснащений акумулятором ємністю 90 Вт⋅год — це досить багато, проте потужна система охоче споживає електроенергію, тому автономність в ASUS ProArt Studiobook Pro 16 OLED виходить посередня. Так, за яскравості на рівні 120 кд/м² у батарейному тесті бенчмарку PCMark10 ноутбук “витримав” 8 годин у стані бездіяльності, трохи менше ніж 6 годин — в імітації офісного використання та одну годину 13 хвилини — в ігровому режимі.