Осінь відповідей. Огляд другої частини гри Lost Records: Bloom & Rage (Tape 2) від авторів Life is Strange

Наприкінці першої касети Lost Records: Bloom & Rage стався перелом, який обіцяв змінити все, як це змінилось для героїнь історії. Це породило неабиякий ажіотаж серед гравців і підвищені очікування від другої частини. За час очікування спільнота створила багато теорій, про що буде продовження. До того ж, коли стало відомо, що друга касета буде коротшою за першу, з’явилося відчуття, що фінал історії буде похмурим і динамічним. Бо деякі спогади не дозволяють повернутись назад – тільки йти до кінця.

Друга касета помітно змінює ритм та настрій: замість підліткової безтурботності приходить доросла напруженість, а ностальгія поступається місцем необхідності приймати невідкладні рішення. Це не зовсім те, чого очікували від продовження. Нагнітання напруги наприкінці першої касети Lost Records: Bloom & Rage залишило очікування переходу історії в більш динамічну форму, швидку зміну подій й прояву наслідків за зроблені раніше вибори. Проте відбулось дещо інше: настрій став похмурішим, але поспіху не відчувається. Зате з'явилося розуміння того, що всі дії героїнь мають наслідки та прийшов час дорослішати. Хоча для прийняття цього факту пройде якийсь час.

Перехід до другої касети може і не стався, як того очікувалось. Але натомість з'явилось те, чого таке не вистачало в першій половині гри – відчуття того, що ваш вибір впливає на перебіг подій безпосередньо тут і зараз, а не колись в майбутньому. Раніше важливі вибори теж підсвічувались, і складалось відчуття очікування, коли кожне рішення "вистрілить". Зараз це відбувається послідовно і зрозуміло. Деякі такі розвилки не міняють сюжету, а лише додають деталей, інші ж впливають на розвиток подій.

Неочікувано, як для другої половини однієї гри та жанру інтерактивних історій взагалі, в Lost Records: Bloom & Rage (Tape 2) додались деякі нові механіки. Наприклад, у грі з’явився рівень на скрадання. Це досить проста реалізація механіки, але вона урізноманітнює ігровий процес. Також на другу касету додали відрізки з механіками втечі, та ще і з різними ракурсами камери. Це, в поєднанні з темною атмосферою, схоже на загравання з жанром горору. Проте, звичайно, це скоріше невелика великодка.

Окремо можна виділити спосіб подання двох часових ліній у Lost Records: Bloom & Rage (Tape 2). Попри більший хронометраж і можливість розгулятись на першій касеті, деякі флешбеки там просто вмикались від взаємодії з предметом з мінімальним поясненням. Тут же ці моменти тісно переплітаються з основною часовою лінією, коли персонажі заводять розмову про конкретний спогад, бо ця інформація треба в теперішньому.

Раніше складалося враження, що обидві касети розроблялися разом, але зараз здається, що другу частину частково переробляли після появи відгуків гравців на першу. Хоча можливо такі відмінності були заплановані з самого початку.

Через те, що на другій касеті Lost Records: Bloom & Rage (Tape 2) зберігся неспішний темп, з’явилось відчуття, що експозиція ніяк не закінчиться, а всі порушені питання не отримають відповіді до кінця гри. Це підкріплювалось і тим фактом, що хронометрах продовження десь на третину менший. Проте Don't Nod Montréal змогли вміло розставити акценти й довести питання, які могли турбувати гравців, до логічних відповідей.

Деякі моменти лишили для вільної інтерпретації. Наприклад, незрозуміла природа і походження [CENSORED]. Також деякі рішення персонажів здаються нераціональними, а в якийсь момент поведінка скидається на хаотичний бунт без чіткої мети. Хоча героїні – підлітки, які переживають колективну травму, тому це можна пояснити.

Lost Records: Bloom & Rage протягом двох частин розкрила багато важливих соціальних питань, розповіла про дорослішання, про проблеми аб'юзивних стосунків, про підлітковий бунт і прагнення свободи. Сюжет закінчується розповіддю про прийняття минулого, але розробники залишили простір і для продовження історії. Якщо не про Свон, то про нових героїв у цьому самому всесвіті.