ШІ та ігри: огляд ігрового ноутбука GIGABYTE AORUS 16X (2024)

Найпродуктивніші ноутбуки для розваг та креативної роботи можна знайти серед ігрових моделей. Саме вони отримують найпотужніші процесори, мають дискретні відеоадаптери, а також доволі гнучкі у можливостях розширення оперативної пам’яті та накопичувачів. А з урахуванням того, що ШІ нині є трендовою темою, виробники не втрачають можливості адаптуватися й до таких речей. Що цікавого запропонує ігровий ноутбук GIGABYTE AORUS 16X (2024) ми розглянемо у сьогоднішньому огляді.

Характеристики GIGABYTE AORUS 16X (2024)

Комплектація

Принципових відмінностей у комплекті не відбулося. Як це часто буває, ноутбук супроводжує лише необхідний йому блок живлення. Так комплектують не лише ігрові моделі, але й переважну більшість ультрабуків та простіших версій.

Якщо власник воліє витримати фірмовий стиль аксесуарів, то виробник запропонує миші (і поверхні під них), клавіатури, навушники та навіть ігрові крісла. Однак серед доповнень немає рюкзаків, що для доволі великих ноутбуків було б дуже доречним. Втім, сторонні варіанти теж підійдуть. Для прикладу, AORUS 16X без проблем помістився у мій рюкзак, який передбачає окреме відділення для 15-дюймових ноутбуків.

Дизайн та зручність використання

Новий AORUS 16X має власні особливості та, як на мене, значно цікавіше оздоблення за торішню версію. Ще з минулого року частим оновленням для ігрових ноутбуків стало збільшення формату до 16 дюймів зі спробою збереження відносно компактних розмірів. І так, зі звичайними робочими моделями вони все одно не зрівняються у портативності, проте все ж намагаються бути мобільними рішеннями.

Таким чином ноутбук має пластиковий корпус з габаритами у 35,6×25,4×2,0-2,7 см та загальною вагою у приблизно 2,3 кг, що менше за попередника. Він не відчувається занадто великим, проте й до компактних опцій йому теж далеченько. До якості збирання суттєвих зауважень немає: корпус відчувається впевненим та без застосування тиску не деформується при використанні. Скрипів та інших неприємних звуків від нього також не було.

Виробник зазначає, що дизайнери цієї моделі надихалися зовнішністю спортивних машин. І тут є власний акцент, у якому фани авто точно побачать певну паралель. В окремих авто є підсвічування, яке вмонтовано у дверцятах та проєктує на асфальт логотип, коли вони відкриті. Аналогічно AORUS 16X проєктує позаду своє лого, коли активоване підсвічування. Практичної користі від нього, звісно, немає. Ба більше, користувач його ніколи не бачить. Однак акцент цікавий та оригінальний.

А разом з підсвічуванням клавіатури, також є дві окремі лінії позаду, відображення яких також видно на кришці дисплея у відкритому стані. Практичного застосування тут також немає, але це традиційний акцент для подібних моделей, який дизайнери не оминули.

Окрім цього на корпусі можна побачити ламіновані лого лінійки з кольоровим відблиском під різними кутами падіння світла (які доволі складно передати камерою, але вони мають приємний вигляд), стилізовані декоративні лінії та відповідні прорізи охолодження. Все це разом не сильно фокусує на собі увагу й не здається відвертим перебором.

Великого вибору кольорів корпусу немає. Стандартний отримав назву Midnight Gray, який більше здається темно-синім, а не сірим. Але має гарний вигляд, а матове покриття доволі практичне. А от для окремих ринків доступна ще одна версія — Aurora Gray, яка складається з декількох шарів та має відповідний ефект зміни відтінків під різними кутами огляду. До нас, на жаль, потрапила звичайна опція, проте враження це не зіпсувало.

Зображення: GIGABYTE

Нижня частина топкейса також витримує загальний стиль отворів охолодження. Заразом на ній є помітні ніжки з гумовим покриттям, яке впевнено фіксує лептоп на місці під час роботи та ігор.

Якщо ж поглянути загалом, то зовнішність AORUS 16X все ж доволі стримана, але й має власні цікаві акценти. Все це переважно типово для такої категорії ноутбуків, а невеличка проєкція логотипа додає трошки оригінальності моделі. Головне, що дизайн практичний та все ж приємний у повсякденному використанні. Звісно, металеві елементи чи магнієвий сплав додали б хороших вражень. Але й на такий корпус скаржитися не виникає бажання.

Порти

До розміщення портів цього разу виробник підійшов стандартно, розподілив усі інтерфейси для підключення зовнішніх пристроїв на бокових гранях топкейса. Тож зліва є порт живлення, Ethernet, HDMI 2.1, USB-A 3.2 Gen2 та Thunderbolt 4. Правій стороні залишили ще один USB-A 3.2 Gen2, USB-C 3.2 Gen2 (з підтримкою DP 1.4), слот для карток пам’яті MicroSD та комбінований 3,5 мм Jack.

Суб’єктивно, зліва не вистачає ще одного USB-A, адже дротові ігрові аксесуари можуть вимагати більшої кількості портів, а живлення, мережевий роз’єм та HDMI могли б взагалі розмістися позаду і не заважати по боках. Так, для прикладу, було у торішньої моделі. Однак це не поодинокий випадок і пристосуватися до подібного компонування інтерфейсів теж можна.

Дисплей

Як вже зазначено раніше, сьогодні йдеться про ноутбук з 16-дюймовим екраном. Це вже одне з типових рішень для ігрових моделей, а комплектація легко дозволяє залишити роздільну здатність у 2560×1600 пікселів з відповідним співвідношенням сторін 16:10. І це єдина опція для всього модельного ряду, тобто дорожчі та дешевші версії AORUS 16X не запропонують чогось більше чи менше. Також виробник спробував доробити естетику, зменшивши бокові рамки та відносно лояльно обійшовся з верхньою та нижньою.

До того ж дисплей швидкий. Його частота оновлення зображення становить 165 Гц, а швидкість реакції — 3 мс. Опційно можна зменшити перший показник до 60 Гц, що також лептоп може робити самостійно (залежно від обраного режиму продуктивності). Однак навряд знайдеться багато користувачів, які захочуть це робити.

І картинка також не розчарувала. IPS-матриця (BOE NE160QDM-NY1) не запропонує набір з різних профілів, однак у своєму стандартному режимі вкладається у колірний простір sRGB, демонструє майже еталонний рівень температури зображення та непогану гаму. Цього буде достатньо не лише для ігор та інших розваг, а також для роботи із зображеннями (що, власне, також передбачається для такого ноутбука).

А на додачу до цього матриця забезпечує доволі непоганий рівень підсвічування. Корегувати яскравість можна у діапазоні від 0,4 до 552 кд/м² (значно більше, ніж зазначено виробником), що дозволить комфортно працювати як у темряві, так і при яскравому освітленні. В усіх варіантах комплектацій дисплей має матове покриття, що зменшує кількість можливих відблисків та є негласним стандартом для своєї категорії.

Маніпулятори та мультимедіа

В GIGABYTE вирішили цього разу не обтяжувати топкейс повною клавіатурою, тому NUM-блоку тут немає (хоча раніше був). Й попри чимало вільного місця, клавіші розташовані доволі компактно. Наприклад, навігаційний блок не винесено окремо. Проте незручностей це не створює (хоча мінімальної адаптації все ж потребує), й точно не заважає «сліпому» набору тексту. Разом із цим клавіатура має RGB-підсвічування, не гучні механізми (з ходом у 1,7 мм), виділені «ігрові» клавіші з напівпрозорими ковпачками та додаткові налаштування макросів через фірмову утиліту.

Окремо виробник наголошує на виділеній клавіші Copilot. Це не є ідеєю саме GIGABYTE, адже таке рішення почала впроваджувати сама компанія Microsoft. Однак тепер навіть ігрові лептопи підхоплюють таку ініціативу. А з урахуванням того, що новий AORUS робить додатковий акцент на роботу з ШІ, було б навіть дивно подібне пропускати. Тож тим користувачам, які вже встигли пристосуватися до долучення саме Copilot у буденній роботі, це додасть комфорту.

Традиційно, під клавіатурою розташовується великий трекпад. Його розміри складають 135×90 мм, а позиція — рівно по центру топкейса. Як це часто буває, навіть попри великі габарити, таке розміщення особисто для мене достатньо зручне, щоб не вимикати трекпад під час ігор. Але у зворотному випадку для цього є окремий хоткей. І працювати з ним, коли у миші немає потреби, також чудово і зі стандартними налаштуваннями.

Звук забезпечують два динаміки, які направлено вниз. Вони гучні та підтримують додаткові опції звучання через Dolby Access. Якості відтворення достатньо для супроводу фільмів чи відео з YouTube. Музика також відносно непогано відтворюється, але у такому випадку хотілося б побільше басу. Однак грати все ж буде куди комфортніше у навушниках, а прослуховування музики як завжди буде значно кращим із зовнішніми системами.

Камера з роздільною здатністю у 2 МП здатна захоплювати Full HD-зображення доволі пристойної якості. Це буде приємним бонусом для тих користувачів, які часто спілкуються у Мережі з близькими та колегами. Але ще ліпшим моментом є підтримка Windows Hello з інфрачервоним скануванням обличчя. Лептоп швидко впізнає власника, що дозволяє оминати введення паролів та поліпшує користувацький досвід. Чомусь далеко не всі навіть дорогі моделі конкурентів мають таку функціональність, а AORUS й раніше не нехтував таким приємним доповненням.

Своєю чергою мікрофони облаштувалися поряд із камерою. Їм вдається захопити голос користувача, але для цього чуттєвість потрібно підіймати до майже максимального рівня. І у такому випадку разом із голосом вони передають у розмову дотики до трекпада, клавіш й шум від системи охолодження. Тому з ними потрібно окремо користуватися додатковими програмами для шумозаглушення, або  ліпше сторонніми мікрофонами. Останнє для геймерів точно звична практика, тож навряд це буде проблемою.

Продуктивність та ПЗ

Новий AORUS 16X також може запропонувати декілька опцій комплектацій. Вибір полягатиме серед рішень з процесорами Intel 13-го та 14-го поколінь, й в усіх випадках пропонується дискретна графіка 40-ї серії NVIDIA RTX. Відповідно й ціна актуальних для України моделей може коливатися у рамках від 63 до 92 тисяч гривень.

До нашої редакції потрапила версія з 16-ядерним Intel Core i7-14650HX (8 потужних ядер до 5,2 ГГц, 8 енергоощадних до 3,7 ГГц, 24 потоки, 30 МБ кеш, 55 Вт), NVIDIA GeForce RTX4070 (8 ГБ GDDR6, до 2175 МГц, 140 Вт), 16 ГБ оперативної пам’яті DDR5-5600 (дві планки по 8 ГБ) та терабайтним NVMe-накопичувачем. Простір для самостійного апгрейду передбачає можливість встановлення до 64 ГБ ОЗП, а для накопичувачів загалом є два слоти.

Зв’язок з Мережею можуть забезпечити новий приймач з підтримкою Wi-Fi 7 (який нам мінімально допоміг познайомитися з новим бездротовим стандартом у цій статті), та гігабітний Ethernet-порт. А для бездротових аксесуарів є підтримка Bluetooth 5.4.

Керується система вже знайомою нам утилітою GIGABYTE CONTROL CENTER, у якій залишаються усі налаштування продуктивністі. Ще рік тому написи у стилі Ai Boost не так фокусували на собі увагу, але тепер виробник активніше просуває ідею штучного інтелекту. Тож тепер тут є Ai Nexus разом з Ai Power Gear. Все це звичні налаштування режимів роботи, завдяки яким система підбирає необхідні параметри залежно від поточних завдань. Вона може робити це автоматично, або ж користувач може задати власний «темп» на свій розсуд.

І з продуктивністю проблем немає. Щоправда, значного прискорення нова модель не демонструє. Проте легкі покращення у тестах все одно є. Зі зрозумілих причин, переважно вони стосуються саме ЦП, а не відео, яке за останній час не оновлювалося. Тож AORUS 16X точно не втратив, але й зміг мінімально додати до і без цього непоганих цифр.

Але йдеться саме про режим максимального навантаження. З енергоощадженням цього разу система показала агресивніше «затягування паска». Тож працюючи без під’єднаного живлення та у режимі максимальної економії енергії, нова модель значніше за попередні зменшує свої можливості. Щоправда, як і у більшості випадків, загальні спроможності таких систем значно перевищують «друкарські» моделі. Тож попри зменшення результативності, ноутбук по відчуттях не перетвориться з Lamborghini Huracan на Toyota Prius в економному режимі.

Повернувши живлення та сили ноутбуку, можна було перейти до ігор. Очікувано, з ними також не було суттєвих негараздів. Серед обраних варіантів, в усіх випадках AORUS 16X зміг підтримати непогані середні значення кадрів на секунду та в принципі забезпечував доволі комфортний ігровий процес (особливо це важливо для змагальних шутерів, де власна результативність напряму залежить від спроможностей комп’ютера). Все це з високими налаштуваннями графіки та повній роздільній здатності дисплея. Погоджуюсь, це не фантастичні цифри, й аналогічні десктопи змогли б краще, але для портативної системи це цілком пристойні результати.

Ще один важливий для геймерів момент — стабільність. Й система охолодження з незмінною назвою WINDFORCE Infinity (два вентилятори, 5 теплових трубок та направлення повітряних потоків 3D VortX) чудово з цим справляється. Якщо орієнтуватися на тест стабільності AIDA, то за годину лептоп тримав середній показник температури у 74°C. Максимальне значення у 89°C було лише на старті, поки вентилятори поволі виходили на високі оберти. При цьому ж навіть під час ігрових сесій у декілька годин поспіль, під руками не буде значного нагріву. Так, на топкейсі можна знайти теплі місця, але жодного дискомфорту від них не буде. Однак й тримати поряд із вентиляційними отворами шоколад теж не варто. А ще охолодження, типово для ігрових моделей, гучне при високому навантаженні.

Що стосується фірмового «софта», то тут користувачу знадобиться лише GIGABYTE CONTROL CENTER. Окрім згаданих функцій з приставками AI та загалом не нового набору налаштувань (керування підсвічуванням, продуктивністю, охолодженням тощо), тут є ще одне оновлення — Stable Diffusion. Не те щоб й інші комп’ютери не могли собі таке дозволити, проте з позиціюванням AORUS 16X, було очікувано побачити щось подібне й тут (хіба що окремим застосунком, а не в утиліті з налаштуваннями системи).

Автономність

Також у GIGABYTE не змінювали батарею. Як й у перших 16-дюймових версій, ємність батареї AORUS 16X становить 99 Вт•год. У звичайному офісному тесті лептоп виснажує запаси за чотири з половиною години, а перегляд двогодинного фільму з комфортними налаштуваннями яскравості дисплея та гучності динаміків обійдеться у 45% заряду. Могло бути трошки краще. Проте коли йдеться про ігровий тест, то тут лептоп зміг протриматися майже дві години. Тобто перед нами не марафонець, проте впевнений спринтер.

Комплектний блок живлення має потужність у 240 Вт (попередники мали 280 Вт). Він не дуже великий, але у рюкзаку додасть ще 700 грамів до загальної ваги. А враховуючи те, що на робочий день навіть простої офісної рутини батареї навряд вистачить, БЖ частіше за все буде невіддільною частиною. І повністю зарядити акумулятор він зможе за трошки більше як півтори години.