Кількість випущених ворожих дронів "Шахед" та їхніх імітаторів по українських містах зростає з року в рік. Якщо у серпні 2024-го росіяни запустили 800 безпілотників і це викликало занепокоєння, то зараз вони можуть випускати таку кількість за лічені дні.
У березні 2025-го росіяни вийшли на рекорд та застосували 4196 штук. Виліт тепер уже тисяч безпілотників щомісяця вже стало новою нормою для української протиповітряної оборони.
Сама по собі зростаюча кількість дронів не означає катастрофу, адже Україна теж адаптує та вигадує нові засоби ППО. Але ж росіяни постійно модернізують свої "Шахеди". Тепер вони вище літають, сильніше б’ють, мають дрони-імітатори, краще орієнтуються у просторі та більш захищені від впливу радіоелектронної боротьби.
Іранський "Шахед" перетворили на уніфіковану російську платформу, з якою експериментують, вдосконалюють, виготовляють різні версії з різними компонентами та оперативно ставлять на конвеєр.
Що більш неприємно – Росія робить виробництво дійсно масовим. Як розповіли "Оборонці" в Головному управлінні розвідки (ГУР), зараз щоденне виробництво "Шахедів" та їх імітаторів оцінюють в 170 штук. В планах – виробляти ще більше, що стане черговим викликом для українських інженерів та військових.
"Шахедів" стає більше
Ворог отримав перші сотні безпілотників "Шахед" з Ірану ще у 2022 році. Ніякого виробництва в Росії тоді не було. Частота використання була низькою, оскільки повністю залежала від іранських постачань.
Але все змінилося влітку 2023 року, коли Росія почала самостійно виробляти "Shahed-136". Завод облаштували у спеціальній економічній зоні "Алабуга", в місті Єлабуга у в 1200 км від лінії фронту. Він випускає дрони під назвою "Герань-2" – це локалізований варіант іранського безпілотника. Відтоді кількість атак почала системно зростати.
Якщо з вересня 2023 по липень 2024 року Росія запускала від 250 до 500 дронів на місяць, то у листопаді 2024-го цей показник вперше перевищив 2000, а у березні 2025-го було зафіксовано рекорд – понад 4000 штук.
Таке бурхливе зростання кількості зокрема пов’язано із застосуванням дронів-приманок типу "Гербера-2" та "Пародія". Їх мета – відволікати вогонь української ППО та розчищати шлях для справжніх "Шахедів", які несуть багато вибухівки та влучають у ціль.
З технічного боку, "Гербера-2" та "Пародія" – це прості безпілотники, виготовлені з дешевих матеріалів, таких як фанера та пінопласт. Усередині вони містять спеціальний елемент – "лінзу Люнеберга", який збільшує його розмір на радарах та імітує справжні "Шахеди". Дрони-імітатори не мають системи наведення або захисту від засобів радіоелектронної боротьби. Через це вони часто падають після закінчення пального або придушуються за допомогою РЕБ, що у зведеннях прописується як "локаційно втрачені". Проте на деяких таких дронах виявляли певну кількість вибухівки, тому вони все ж таки становлять небезпеку.
Україна змогла вистояти перед такою навалою дронів-камікадзе з "клонами" лише завдяки інноваційним рішенням.
У Силах оборони створили мобільні вогневі групи (МВГ), які спеціалізуються на знищенні дронів-камікадзе. Це підрозділи, що діють на стаціонарних позиціях на висотах, пікапах, вантажівках, оснащених кулеметами, зенітками або ПЗРК. Вони мають тепловізори та потужні прожектори, що виявляють цілі вночі. У боротьбі з дронами також задіюють великі засоби ППО, тактичну авіацію, гелікоптери, системи радіоелектронної боротьби та спеціалізовані дрони-перехоплювачі.
Завдяки цьому ефективність протидії цим безпілотникам залишається високою. За даними Shahed Tracker, який аналізує дані Повітряних сил України, у середньому вдається знищувати близько 85% усіх безпілотників. Однак цей показник може змінюватися залежно від розміщення в районі українських систем ППО, їхньої щільності, а також відстані до кордону з РФ.
Через складність та чисельність таких атак Повітряні сили іноді змушені застосовувати дорогі засоби, зокрема ракети від систем Patriot або NASAMS. Вартість однієї такої ракети може десятки разів перевищувати вартість самого дрона-камікадзе. Тож навіть збиття одного "Шахеда" дорогою ракетою ППО є маленькою перемогою для Росії.
Захист навігації, українські SIM-карти та покращені бойові частини
Разом із кількістю атак зростає їхня якість. Як розповів "Оборонці" Тарас Тимочко, консультант фонду "Повернись живим", одним із ключових елементів атак є детальне планування та розвідка. Російські військові постійно змінюють маршрути та висоти польоту дронів, аналізують як розвідувальні дані, так і відкриту інформацію, щоб адаптуватися до змін у системі української ППО.
За його словами, після того, як українські мобільні вогневі групи й гелікоптери стали знищувати дрони на малій висоті, Росія почала запускати їх на висотах від 1500 до 3000 метрів, де їх важче перехопити зі стрілецької чи гарматної зброї.
Росіяни також вдосконалюють технологію самих дронів. Комплектації "Шахеда" у 2022-му та 2025-му сильно відрізняються.
Як розповіли "Оборонці" в ГУР, лише за останній рік у конструкцію "Шахедів" було внесено кілька ключових змін.
Перше – суттєва модифікація бойових частин. Окрім стандартної фугасної та осколково-фугасної, дрони тепер можуть оснащувати комбінованими кумулятивно-осколково-фугасними, а також кумулятивно-осколково-фугасно-запалювальними. Людською мовою це означає, що різні типи бойових частин спеціально підбирають для кожної конкретної цілі для збільшення шкоди. Наприклад, кумулятивна частина ефективніше пробиває товсті стіни або металеві конструкції, а запалювальна спричиняє пожежі після вибуху.
Друге – зросла маса вибухівки з 50 до 90 кг, що збільшує її руйнівну силу.
Третє – деякі дрони тепер оснащуються терміналами Starlink, що дає можливість керувати ними у режимі реального часу. Це відкриває нові можливості для корекції траєкторії в польоті та точного ураження цілей.
Ще одна важлива зміна в технології "Шахеда", яка вже встигла обрости міфами – це можливість підключатись до української мобільної мережі.
У матеріалі The Economist згадувалося, що російські "Шахеди" нібито завдяки українським SIM-картам керуються через Telegram-ботів. Проте цю інформацію спростував український спеціаліст з військових радіотехнологій Сергій Флеш. За його словами, "Шахеди" не керуються через Telegram. Вони, як і раніше, використовують супутникову навігацію, а Telegram-боти застосовуються лише для передавання координат дрона. Передача даних здійснюється через встановлені LTE-модеми – такі самі стоять на мобільних телефонах для доступу до мережі.
За інформацією ГУР, на "Шахедах" дійсно встановлюються модулі мобільного зв’язку для передавання даних та відеозображення. Це дозволяє фіксувати роботу українських систем ППО та РЕБ і коригувати маршрути.
Еволюціонує на "Шахедах" і технологія протидії засобам РЕБ. Взагалі придушити безпілотник, який працює на супутниковій GPS-навігації, достатньо просто. Наприклад, застосувавши спуфінг. Це коли система РЕБ імітує сигнал супутника та підміняє його хибним, вводячи дрон в оману. Саме тому багато російських безпілотників під час атаки на Київ магічним чином опиняються в Білорусі.
Але росіяни почали захищати свої приймачі сигналів спеціальними CRPA-антенами, які здатні ігнорувати фальшивий сигнал супутника. Такі антени можуть мати по кілька "елементів". Чим більше елементів – тим більше джерел хибного сигналу від РЕБ одночасно може "відфільтрувати" безпілотник.
Наприклад, якщо CRPA-антена має чотири елементи, то для ефективного придушення сигналу бажано мати принаймні чотири джерела завад (систем РЕБ), які до того ж треба правильно розташувати відносно цілі.
Так от на деяких "Шахедах" уже знаходили CRPA-антени на 16 елементів, що робить їх придушення значно складнішим.
Росія часто виробляє CRPA-антени самотужки, вони називаються "Комета". За словами Тимочка, вона є одним із найдорожчих компонентів конструкції дрона й становить суттєву частку його вартості.
Виробництво у Єлабузі зростає
У квітні 2024 року Україна завдала удару по заводу з виробництва "Шахедів" у місті Єлабуга. Це була перша атака на об'єкт. Але поки мова йде про одиничні випадки уражень та вкрай обмежені руйнування, адже завод розташований у глибокому тилу – на відстані понад 1200 км від українського кордону.
Саме на цьому заводі налагоджено виробництво дронів "Герань-2" та дронів-приманок. Виробництво "Гераней" базується на іранських розробках, які адаптували під реалії фронту та спроможності російської промисловості.
Як пояснив "Оборонці" Роман Стеблівський, старший аналітик проєкту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch, російські фахівці змогли спростити виробництво корпусу дронів завдяки новому покриттю, проте воно має гірші радіопоглинаючі властивості, що робить дрони помітнішими на радарах. Частину елементів корпусу Росія виробляє самостійно, частину постачають із Білорусі та Китаю. Водночас ключові компоненти – зокрема авіоніка та елементи двигунів – продовжують надходити з Ірану.
Загалом існує кілька серій російських "Шахедів", які відрізняються поміж собою конструкцією, електронікою та походженням. Як писав Telegram-канал "Полковник ГШ", літера "М" на корпусі позначає оригінальні іранські "Shahed-136". Серії з літерами "Ы" та "Ъ" – це модернізовані варіанти іранських дронів, які зібрані вже в Росії. Серія "К" – це повністю російські версії – з фюзеляжем із карбону, бойовою частиною російського виробництва та CRPA-антеною "Комета". Крім того, була зафіксована експериментальна модифікація з реактивним двигуном під назвою "MJ", однак наразі відомо лише про кілька одиниць таких апаратів.
У 2022-му вартість одного дрона у злитій документації становила $196 тис. Однак яка вона зараз, враховуючи нарощування масштабу та російські модернізації, – невідомо.
За весь час Повітряні Сили відзвітували про запуск понад 28 тисяч "Шахедів" та дронів-приманок. Станом на середину травня 2025 року, за даними ГУР, Росія щодня виробляє близько 170 безпілотників типу "Шахед", включаючи імітатори. До кінця року Кремль планує збільшити цей показник до 190 одиниць на добу.
Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) зафіксував, що з 2023 року площі для виробництва безпілотників в Єлабузі зросли удвічі. На об’єкті з’явилось 5 нових будівель, частина з яких обладнана захисними спорудами від українських дронів та огороджена парканом.
Головним стримуючим фактором для подальшого нарощування виробництва в ГУР вважають нестачу робочих рук. Саме тому в Єлабугу завозять людей з усіх куточків планети, а надто – з Африки та Центральної Азії, які заїжджають у місто під приводом навчання, але насправді розробляють та складають смертоносну зброю, яка атакує українські міста. Ймовірно, саме їх позначають у раніше злитому в мережу штатному розписі як "таджики" та "мулатки".
Водночас у ГУР не виключають, що протягом наступних років Росія зможе поступово масштабувати виробництво до 500 безпілотників на день.
Компоненти з Китаю і не тільки
Російські "Шахеди" дуже залежать від імпортних компонентів. Це – технологічний продукт, виробництво якого не потягне російська промисловість самотужки.
Опора російської галузі БПЛА на Китай уже не потребує конспірації. За словами Стеблівського, у 2023 році китайські компанії поставили Росії електроніку, оптику та двигуни для БПЛА щонайменше на $8 мільйонів.
Усе частіше на збитих "Шахедах" виявляють CRPA-антени з китайськими чипами виробництва компанії BMTI, які стали заміною західним аналогам – таким як Virtex, Xilinx, Kintex.
Водночас Китай – це лише другий "донор" електронних компонентів для цих безпілотників. За даними проєкту ГУР War&Sanctions, за другу половину 2024 року найбільше компонентів у "Шахедах" надійшли зі США (171 позиція), а лише потім Китай (46), Швейцарія (32) та Японія (11).
Частина російських CRPA-антен "Комета" і досі збирається на базі американських матриць Xilinx Inc. (AMD) або Cyclone V від Altera Corporation (Intel).
Стеблівський вважає, що ускладнити доступ росіян до компонентів можливо. По-перше, має бути посилено контроль за вже чинними обмеженнями. У США активно проводяться розслідування щодо незаконних постачань, а великі міжнародні компанії змушені звітувати перед урядом. Другий крок – це постійний моніторинг потенційно критичних компонентів, які ще не заборонені, але можуть бути використані у виробництві дронів. Наприклад, був зафіксований випадок, коли німецькі компанії постачали до Росії композитні матеріали, а російські імпортери виявилися пов’язаними з виробництвом "Шахедів". Формально така продукція не підпадає під експортні заборони ЄС, але фактично може застосовуватись у військових цілях. Тож країнам ЄС варто активніше стежити за процесами постачання та вчасно розширювати санкційні списки. Але найефективнішим рішенням було б запровадження повного ембарго на торгівлю з Росією, що дозволило б уникати подібних помилок і спрямувати всі ресурси на посилення контролю за виконанням санкцій.
Ну а поки в санкціях залишається купа дірок, а Москва знаходить людей для розширення виробничих площ в Єлабузі, кількість ударів "Шахедами" продовжуватиме зростати.
Звісно, що сьогодні Росія не має технічної змоги здійснювати масовані атаки "роями" дронів у кількості 1000 одиниць за одну ніч. Теоретично така можливість існує, однак для її реалізації необхідно накопичувати дрони протягом кількох днів, а також облаштувати спеціальні пускові майданчики, здатні забезпечити одночасний запуск великої кількості апаратів.
Водночас залучення студентів і трудових мігрантів з усього світу до їх складання, використання імпортних деталей попри санкції, розгортання власного виробництва компонентів та технічна модернізація платформи вказують на системний і довгостроковий підхід у застосуванні "Шахедів". Це означає, що кількість атак може не лише зберігатися на високому рівні, а й збільшуватися – особливо в разі накопичення дронів для масованих запусків.
Для України це не означатиме катастрофу, але військовим та інженерам слід готуватися до подальшого зростання загрози. Засоби протидії "Шахедам" є: від ефективного використання систем радіоелектронної боротьби й розвитку дронів-перехоплювачів до подальшого нарощування традиційних систем протиповітряної оборони. Зрештою, завжди є куди збільшувати ефективність військових підрозділів, які цими засобами оперують. Тож тут багато залежатиме від гнучкості та своєчасності управлінських рішень та виділенні під них державного фінансування.
Долучитись до розбудови "антишахедної оборони" може і кожен українець. Просто зараз армія силами волонтерів та військових командирів впроваджують технологію дронів-перехоплювачів та будують інфраструктуру для їх застосування.
Згаданий у тексті благодійний фонд "Повернись живим" розвиває проєкт "Дронопад", який має на меті зробити застосування дронів-перехоплювачів дійсно масовим. Зараз вони знищують ворожі розвідувальні безпілотники, але інженери та військові поступово отримують досвід та знаходять способи дотягуватись і до "Шахедів" та їхніх імітаторів.
Для пришвидшення появи нових рішень та більшої кількості ефективних операторів потрібне масштабування технології. А для масштабування потрібні гроші. Долучитись до "Дронопаду" можна за цим посиланням.