Виручка українського агросектору у 2024 році сягнула майже $24,7 млрд, що є другим показником за всю історію України. Як заявив на початку 2025 року міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, торік українські аграрії змогли забезпечити 59% валютної виручки в країні. "400 млн людей залежать від українського продовольства. І розкриваючи потенціал, цю цифру можна збільшити до 600 млн. Для цього потрібно багато праці, зусиль і синергії", — зазначив міністр.
Агротехнології або AgriTech — це комплекс технологічних методик у рослинництві та вирощуванні сільськогосподарських культур, які націлені на підвищення врожайності, якості продукції та економічної ефективності виробництва з урахуванням вимог екологічної безпеки. По суті йдеться про використання спеціальної сучасної техніки та інформаційних технологій у сільському господарстві. Ми вирішили дізнатися, що відбувається у світовій AgriTech-сфері, а також поспілкувалися з фахівцями про українські проблеми та тенденції галузі.
Як розвиваються агротехнології у світі?
Аналітики вважають, що найближчим часом розвиток передових технологій, потреба в автоматизації та роботизації та впровадження екологічних рішень сприятимуть зростанню світового ринку AgriTech. До сучасних агротехнологій фахівці відносять:
▪️сільськогосподарське використання безпілотних літальних апаратів;
▪️супутникове фотографування агропромислового земельного фонду;
▪️спостереження за зростанням врожаїв через IoT-датчики;
▪️відстеження фаз росту агрокультур за допомогою машинного зору;
▪️використання ШІ з метою аналізу інтенсивності зростання врожаїв;
▪️використання мікрометеорології, де враховується точний прогноз погоди;
▪️автоматизоване зрошення та керовані комп'ютером системи поливу;
▪️управління світлом та теплом в умовах закритих приміщень та теплиць;
▪️інтелектуальний програмний аналіз для прогнозування фітозахворювань;
▪️використання біотехнологій;
▪️гідропоніку — спосіб вирощування рослин в штучних середовищах без ґрунту;
▪️використання машинного навчання для аналізу ефективності агровиробництва.
Міністерство цифрової трансформації України у лютому 2025 року презентувало стратегію розвитку AgriTech. Як вказано у документі, завдяки держпідтримці інновацій та співпраці з приватним сектором наразі на ринку AgriTech домінує Північна Америка — 43% світового ринку у 2023 році. Щодо очікувань, то експерти відмічають, що у найближчому майбутньому ринок AgriTech розвиватиметься найшвидшими темпами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні завдяки урядовим ініціативам та фінансовій допомозі на розвиток галузі.
До ключових типів технологій світового AgriTech-ринку у документі віднесли: автоматизоване обладнання і роботів, агрофінанси та комерцію, дрони, технології для підвищення урожайності, технології для тваринництва, точне землеробство.
А ось відома міжнародна компанія McKinsey & Company в I кварталі 2024 року опитала близько 4400 фермерів у Європі, Індії, Латинській Америці та Північній Америці. Згідно з опитуванням, підвищення цін на сировину залишається основною проблемою для аграріїв, а екстремальні погодні явища виходять на друге місце.
Як сказано у дослідженні, основними проблемами розвитку AgriTech-галузі у всьому світі є незрозуміла рентабельність інвестицій та високі витрати на впровадження та обслуговування. Так, у Північній Америці 53% фермерів сказали, що дуже стурбовані рентабельністю інвестицій. Але в Америки є Дональд Трамп👨🏻🦰, який і аграріям обіцяє "золоті гори". Так, 5 березня 2025 року під час виступу у Конгресі він сказав наступне: "Нова торгова політика США буде чудова для фермерів. Я люблю фермерів. Вони зможуть працювати на внутрішньому ринку США. З ними ніхто не зможе конкурувати".
Щодо AgriTech-напрямків на 2025 рік, то фахівці сінгапурської компанії FJDynamics (фокусується на цифровізації, автоматизації, новій енергетиці; є глобальним постачальником рішень для точного землеробства) виділили таких 7 трендів:
▪️пристрої IoT революціонізують управління рослинництвом;
▪️ШІ використовуватиметься для стійкого аграрного розвитку;
▪️аналітика даних буде активно розвиватися у сільському господарстві;
▪️використовуватиметься автономна сільськогосподарська техніка;
▪️з'являтимуться нові біотехнології та розумні системи зрошення;
▪️блокчейн буде застосовуватися для прозорості ланцюгів поставок;
▪️аграрії використовуватимуть цифрових двійників — вони створюють віртуальні копії ферм, що дозволяє моделювати і контролювати операції в онлайн режимі.
Варто зазначити, що зростання кількості населення на планеті по суті є основним двигуном для розвитку аграрного ринку. Незалежно від політичної кон'юнктури на світовій арені чи соціальних змін у суспільстві попит на сільськогосподарську продукцію, особливо на харчові продукти, буде стабільно зростати. Тому, очевидно, що й AgriTech-ринок також поступово набиратиме обертів.
Як розвивається AgriTech-ринок в Україні?
Окрім викликів для аграрного виробництва, які спричинені війною, кліматичні зміни також стають все більш відчутними для українських фермерів. Ось деякі з основних проблем, з якими стикається наразі сільське господарство:
▪️посухи та нестача води для зрошення;
▪️зміна температурних режимів, що впливає на вегетацію рослин;
▪️збільшення кількості шкідників та хвороб рослин;
▪️ерозія ґрунтів та зниження їх родючості.
Ці та інші фактори змушують аграріїв шукати нові підходи до ведення сільського господарства, впроваджувати інновації та адаптуватися до нових умов.
AgriTech-сектор України вже робить позитивний внесок у ВВП країни, але перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно зі світовим. Дана галузь додала майже 3% до ВВП України у 2023 році. Український AgriTech є найбільш розвиненим за напрямами доставки, ПЗ для ресторанів та технологіями супутникової зйомки.
Нагадаємо, що в ніч на 22 січня 2025 року невідомі хакери здійснили масштабну кібератаку на агрохолдинг МХП бізнесмена Юрія Косюка. Холдинг є найбільшим виробником курятини в Україні. Тоді частина ІТ-інфраструктури компанії не працювала, а хакерська атака стала найбільшою за всю історію холдингу. Схоже, що кібербезпека тепер стане важливим складником і для аграрного сектору.
Ми поспілкувались з українськими експертами в AgriTech-сфері, а також представниками агрохолдингів про інновації, тренди, проблеми та наслідки війни.
Український підприємець, співзасновник і керуючий партнер групи компаній DroneUA та фахівець у сфері AgriTech Валерій Яковенко розповів нам, що його компанія стикається з питаннями ефективності роботи сільського господарства в контексті викликів та проблем, з якими стикається людство загалом.
"Це не стосується лише України, це загальні проблеми. Агротехнологічні інновації наразі розвʼязують питання, щоб робити технологічні операції у полі більш економічно ефективними, доцільними, використовуючи менший рівень людського ресурсу. Тож, в першу чергу, ті інновації, які запроваджуємо ми, це використання робототехніки в полях для того, щоб підвищувати ефективність виконання сільськогосподарських операцій", — зазначив Валерій Яковенко.
За його словами, дрони, наземна робототехніка, автоматизація, моделі передбачення — все це є предметом інвестицій, розробок та виведення нових продуктів на ринок.
"Україна посідає лідируючі позиції щодо використання робототехніки в агро і наша мета втримувати ці позиції та посилювати їх. Farmfleet, розширена мережа дистрибуції агродронів та технічного супроводу, власні рішення та платформи — це величезний кластер роботи, яку сьогодні виконує наша команда", — заявив фахівець. Він відмітив, що найголовнішою проблемою в AgriTech є відсутність спеціалістів.
"Найголовніша проблема агро сьогодні — люди, дуже важко знайти технічних спеціалістів для виконання роботи. Ми маємо також шалені тенденції щодо урбанізації населення. Це означає, що в регіонах, які мають підтримувати сільськогосподарську галузь, фізично немає кому працювати. Ми використовуємо технології, оскільки професії, які поєднують агро та IT — більш привабливі для молоді. На своєму прикладі ми бачимо як молода аудиторія з більшим заохоченням сприймає знання нових сфер та долучається до роботи в регіонах", — пояснив нам підприємець Валерій Яковенко.
Про масштабну кібератаку на агрохолдинг МХП фахівець сказав наступне: "Агро є стратегічною сферою економіки України, абсолютно всі гравці на ринку зазнали втрат чи були предметами різноманітних атак".
Довідка: DroneUA — українська група компаній, що є міжнародним системним інтегратором безпілотних рішень, робототехніки та систем енергонезалежності, створює екосистеми в нових сферах розвитку. Засновниками групи компаній є Валерій Яковенко та Февзі Аметов. DroneUA надає послуги у сфері геодезії та топографії, енергетики, інфраструктури, сфері безпеки, на ринку нерухомості та у видобувній промисловості. У агро-сфері компанія надає послуги міжнародному ринку: має глибоку експертизу і працює над обробкою даних для іноземних компаній.
Щодо тенденцій, то Юрій Петрук — AgriTech Evangelist та засновник асоціації AgTech Ukraine, повідав нам, що для України наразі дуже важливими є технології для розмінування. "Також доволі активно розвиваються рішення для управління земельним банком та купівлі-продажу землі. Багато аграріїв задумуються про можливості впровадження зрошення та диверсифікацію шляхом вирощування овочів. І тут дуже актуальне використання метеостанцій та софту для розрахунку ризиків розвитку хвороб та шкідників. Загалом розвиток внутрішнього ринку для технологій значно сповільнився", — відмітив експерт.
AgriTech Evangelist також виділив такі актуальні світові тренди:
▪️роботизовані системи — оприскувачі для садів, універсальні платформи для навісного обладнання, дрони;
▪️технології знищення бурʼянів на основі computer vision — механічні лапи, лазер, струм, точкове внесення гербіцидів;
▪️оновлення функціоналу старої техніки — retrofit equipment у різних напрямках;
▪️нова хвиля розвитку CEA (Controlled Environment Agriculture) та vertical farming з фокусом на бізнес-моделях замість технологій.
"Стало важко використовувати дрони для зйомки та обприскування через проблеми з дозволами на польоти та відсутністю пілотів. Дефіцит персоналу сильно ускладнює роботу. Важко наймати нових людей і всіх потрібно навчати. Hardware технології потрапляють в Україну зі значною затримкою. Компанії бачать, що ринок зменшився, а ризики збільшилися. Для прикладу, новинки від John Deere стануть доступними для замовлення лише через 2 роки", — так Юрій Петрук описав проблеми в AgriTech, які спричинила війна.
Коментуючи кібератаку на агрохолдинг МХП, він зазначив, що зараз весь великий бізнес повинен захищатися від кібератак, продумувати правильну архітектуру ІТ-рішень, бізнес-процесів та звертати багато уваги на навчання персоналу, адже часто саме це є найвразливішою ланкою. "У випадку МХП та інших великих холдингів, їхні дані часто набагато більш цінні за дані з держреєстрів", — підсумував експерт.
А ось керівник IT-департаменту групи компаній VITAGRO Сергій Біліченко розповів нам, що його команда наразі впроваджує такі технології точного землеробства: агрохімічний аналіз ґрунтів; використання систем точного позиціювання для автоматизації управління технікою; використання розумних датчиків для аналізу щільності ґрунтів, щоб коригувати роботу техніки в режимі реального часу; використання техніки, яка дозволяє автоматично змінювати норми висіву насіння, внесення добрив на різних ділянках поля; використання супутникових технологій для отримання індексу NDVI, що сприяє вчасному виявленню проблем посівів.
"Ці технології дозволяють нам зменшувати витрати та підвищувати врожайність. Наприклад, диференційоване внесення добрив на основі аналізу ґрунту дає змогу заощаджувати до 15% фосфорних і калійних добрив. Плануємо продовжувати впровадження інновацій, зокрема, розширювати використання технологій штучного інтелекту для аналізу даних та прогнозування врожайності. Плануємо продовжувати впроваджувати інтернет речей (IoT) для збору даних у режимі реального часу та підвищення ефективності", — повідомив фахівець.
На думку керівника IT-департаменту групи компаній VITAGRO, серед актуальних трендів у сфері AgriTech можна виділити такі:
▪️штучний інтелект — використовується для наукових досліджень, аналізу інформації, формування висновків для ефективного обробітку землі та боротьби зі шкідниками; а ще ШІ суттєво впливає на оптимізацію ланцюгів постачання;
▪️інтернет речей (IoT) — забезпечує збір та передачу даних у режимі реального часу, що дозволяє відстежувати кліматичні зміни, стан ґрунту, техніки й обладнання та аналізувати урожайність кожного окремого поля або культури;
▪️RTK-системи (Real-Time Kinematic) — забезпечують точність польових операцій до сантиметра, що є основою для точного землеробства;
▪️робототехніка та автономне обладнання — використовуються для обприскування рослин, посіву та збору врожаю, що підвищує ефективність.
"У 2022 році багато проєктів були зупинені, а ресурси перенаправлені на збереження працездатності компаній. Основною метою було проведення посівної кампанії, збирання та вивезення урожаю. Серед основних проблем я б виділив: оптимізацію бюджетів — зменшення інвестицій у технологічні проєкти через економічну нестабільність; логістичні складнощі — подекуди неможливість реалізації вирощеної продукції; кадровий дефіцит — втрата кваліфікованих працівників через мобілізацію і міграцію; наприклад, наразі більше 800 співробітників групи компаній служать у війську — це мало не п’ята частина нашого персоналу", — повідав нам Сергій Біліченко.
За його словами, у 2023 році відбулося відновлення впровадження технологій і, за результатами 2025 року, VITAGRO планує вийти на довоєнний рівень їх впровадження.
Довідка: VITAGRO — одна з найбільших промислових груп України з активами в аграрній, енергетичній, переробній, будівельній та хімічній галузях. Заснована та веде свою діяльність з 1998 року. Група має у власності підприємства у Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській та Київській областях. Обробляє близько 90 000 га землі, а також займається тваринництвом, садівництвом, відновлюваною енергетикою, виробництвом добрив та комбікормів, будівництвом та виробництвом будівельних матеріалів. Вже під час повномасштабного вторгнення рф група побудувала і запустила 5 переробних підприємств. Головний офіс VITAGRO знаходиться у Хмельницькому. Нардеп від групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк — власник групи компаній VITAGRO. У 2023 році Лабазюк став фігурантом кримінальної справи. Його підозрюють у спробі підкупу топпосадовців у сфері відновлення. VITAGRO стала першим постачальником біометану в Європу. Компанія побудувала завод у 2022-2024 роках, а виробництво біометану з гною стартувало у вересні 2024 року. Очікується, що річний обсяг виробництва сягатиме 30 000 МВт·год, що еквівалентно споживанню газу 2000 німецьких домогосподарств.
Директор з IT у групі компаній Kernel Андрій Піший зазначив нам, що для його команди у пріоритеті залишаються рішення, які допомагають підвищувати урожай та економити ресурси. "Ми продовжуємо розвивати Digital AgriBusiness — нашу фарм-менеджмент систему, яка дозволяє збирати, аналізувати та накопичувати інформацію про поле та технологію виробництва і, відповідно, про результати врожайності. Працюємо і над оптимізацією логістики та автоматизацією виробництва. У нас вже працює система TransitHub — власна розробка, яка допомагає у комунікації із перевізниками, регулює черги на елеваторах, заводах чи портовій інфраструктурі. Щодо планів — поглиблення інтеграції рішень на основі ШІ", — повідомив фахівець.
На його думку, світові тенденції в агро збігаються з українськими, а відмінність полягає у тому, що до уваги беруться радше кліматичні фактори, аніж безпекові.
"Тренд — це ШІ. Окрім всього іншого, у світі важливим стане розвиток систем штучного інтелекту, що дозволяють прогнозувати зміни клімату та адаптувати сільське господарство до нових умов. Також все більш популярними стають рішення для автоматизації аграрних процесів: роботи, трактори та комбайни, які працюють без участі людини", — відмітив директор з IT у групі компаній Kernel.
За словами спеціаліста, перший рік повномасштабного вторгнення через зрозумілі причини поставив на паузу активну фазу впровадження AgriTech-рішень. "З часом ми відновили свої проєкти. Війна змусила скоригувати фокус та навіть прискорила певні процеси реформування галузі, які, можливо, чекали б слушного часу. Наприклад, мова про розрахунок викидів CO2 й запровадження е-ТТН. Війна також показала важливість технологічних інновацій для збереження стабільності в аграрному секторі. У цей період стало очевидним, що автоматизація та цифровізація агробізнесу дозволяють знизити залежність від людського фактора, що стало важливим аспектом під час війни. Серед проблем — загроза обстрілів, пошкодження обладнання, відсутності електроенергії", — підсумував Андрій Піший.
Довідка: Kernel — до повномасштабної війни агрохолдинг посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). А ще компанія також була найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, Kernel займався вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією. Найбільшим співвласником Kernel через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський. Холдинг за підсумками 2023 фінансового року отримав чистий прибуток у $299 млн у порівнянні зі збитком у $41 млн за аналогічний період попереднього фінроку. Агрохолдинг є найбільшим донором ЗСУ від агробізнесу, він надав підтримку на понад 3,1 млрд грн.
Також на наш запит відповіли і у агрохолдингу МХП бізнесмена Юрія Косюка, який є найбільшим виробником курятини в Україні. МХП є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій та впроваджує інновації у всіх сферах бізнесу: виробництво, логістика, ритейл та агро. "Ми розвиваємо всі напрями бізнесу комплексно, адже єдині інфраструктурні та процесні енд-ту-енд рішення формують цілісну бізнес-екосистему та підвищують ефективність управління. Диджиталізація — це не окремі ініціативи, а безперервний процес, що змінює підходи до роботи, оптимізує ресурси та створює нові можливості. Якщо говорити про агронапрям, то у 2024 році ми досягли нового рівня — 266 000 га якісних карт урожайності. А ще вийшли на 93% якісних даних від загальної площі картографування", — повідомив нам директор з інформаційних та диджитал технологій МХП Тарас Гошовський.
За його словами, накопичування даних картографування урожайності дає можливість точно визначати продуктивність кожної ділянки поля, забезпечити раціональне використання ресурсів, та оптимізувати технологію: йдеться про +10% врожайності в високопродуктивних зонах, та -25% добрив на менш продуктивних ділянках без втрат урожаю. А ще холдинг розробляє автоматизовану AI-based систему, яка автоматично формує структуру посівних площ, визначає оптимальну технологію вирощування, дозволяє в будь-який момент часу враховувати фактичні дані на дату актуалізації та прогнозувати вплив ключових факторів на врожайність.
Серед AgriTech-трендів Тарас Гошовський виділив такі напрямки:
▪️Big Data та AI-аналітика — використання великих масивів даних для пошуку нових можливостей: AI-аналітика для оптимізації технології вирощування, ML-моделювання для прогнозу врожайності високого рівня достовірності — на основі даних про характер та ступінь впливу факторів на урожайність;
▪️Точне землеробство — розуміння мінливості продуктивності кожного поля, робота з кожною індивідуальною ділянкою поля, котра має унікальні характеристики (фізико-хімічні, фізичні, агрохімічні) та залучення ШІ до формування карт завдань для всіх елементів технології.
"Війна мала великий вплив на впровадження AgriTech-рішень в Україні, і, говорячи про МХП, можна зазначити, що вона не тільки не зупинила, а й прискорила процеси цифрової трансформації. Через виклики з персоналом, зміну логістичних маршрутів, складнощі з експортними можливостями та інші фактори, переробка агровиробників зазнала кардинальних змін, що, в свою чергу, змусило компанії прискорюватися у інноваціях і автоматизації. Ці зміни стали і дещо вимушеними, оскільки необхідно було швидко знаходити шляхи оптимізації та підвищення ефективності", — повідав фахівець. Також він відзначив, що до всіх викликів додався ще і ризик кібератак.
"У січні на МХП була здійснена наймасштабніша кібератака за всю історію. Це спричинить певні зміни у наших внутрішніх процесах, про які ми не будемо говорити публічно. Але відверто можу сказати: цей інцидент підтвердив ефективність нашого підходу до моніторингу. Багаторічна робота з розробки політик та процедур безпеки дала свої результати. Сьогодні ми вдосконалюємо цю систему — додаємо нові інструменти для розширення моніторингу нашого периметру та посилюємо процедури резервного копіювання. Ми постійно прагнемо до покращення, розуміючи, що цей шлях не має кінцевої точки", — підсумував Тарас Гошовський.
Довідка: МХП — один із найбільших агрохолдингів України, міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій і ритейлу зі штаб-квартирою в Києві. Холдинг має виробничі потужності в Україні та на Балканах (Perutnina Ptuj Group). Дочірні підприємства МХП працюють у Великій Британії, Саудівській Аравії, ОАЕ, країнах Балканського півострову та інших країнах ЄС. Український земельний банк холдингу сягає 370 000 га. Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк. За версією Forbes, агрохолдинг входить до 10 кращих роботодавців України та об'єднує більше 32 000 працівників в Україні і за кордоном. Географія експорту охоплює понад 70 країн. Як кулінарна компанія МХП розвиває понад 15 продуктових брендів, зокрема «Наша Ряба», «Апетитна», «Супер Філео», «Легко!», «Бащинський», Skott Smeat та ін. За даними на 2024 рік компанія зберігає статус найбільшого виробника м’яса птиці в Європі та посідає 8 місце у світі за рейтингом WATT Poultry International. Холдинг має IT-підрозділ з власними центрами експертиз — архітектури, big data, SAP, проєктним офісом, що дозволяє МХП конкурувати з багатьма профільними IT-компаніями. В цьому IT-підрозділі працює майже 350 осіб. У 2024 році МХП першою в Україні отримала міжнародну сертифікацію ISO 22301. "Це свідчить про те, що ми маємо системний підхід до управління ризиками й забезпечуємо стабільну роботу всіх систем і сервісів. Ми відкриті до обміну досвідом з іншими компаніями. В умовах війни, яка триває і у кіберпросторі, необхідно об'єднувати зусилля та ділитися знаннями для підвищення стійкості українського бізнесу", — заявив IT-директор МХП Тарас Гошовський.