Киянин Максим Русов, Domain Sales Manager компанії Ericsson, простою мовою розповів, чому зникає або погіршується мобільний зв’язок під час блекаутів і що можна з цим зробити.

При плануванні мереж мобільного зв’язку існують два фундаментальні фізичні обмеження – радіус дії базової станції та ємність базової станції. Радіус дії базової станції – це відстань, на якій телефон може впевнено прийняти та передати сигнал до базової станції, в реальних умовах це може бути й 500 метрів, й 10 км в залежності від частоти. Ємність базової станції – це загальний трафік, який станція здатна обслужити, наприклад, сотні Мбіт/с на кожен сектор базової. Для вже давно побудованих мереж, як українські, у сільській місцевості головним обмежуючим фактором виступає зона покриття, в містах – ємність.

Що відбувається під час блекаутів? Зазвичай телекомунікаційне обладнання операторів має джерела резервного живлення – батареї та генератори. Але генератори стоять не всюди, а батареї не розраховані на вимикання живлення кожен день по 4-8 годин. Зазвичай резервне живлення необхідне для усунення локальних проблем в короткий термін. Плюс, мова йде про тисячі майданчиків по всій країні, вчасно поставити генератори на всі фізично неможливо. Тому частина базових станцій відключається.

За межами міст, де базові станції розташовані далеко одна від іншої та від споживача, головним обмеженням є зона покриття. При відключенні частини станцій можна побачити, що рівень сигналу значно погіршився або він взагалі зник. Як цьому зарадити? Максим Русов пропонує купити модем-підсилювач з зовнішньою антеною. Детальний розбір теми ретрансляторів мобільного зв’язку є у пості Сергея Флэша.

У містах, де базових станцій набагато більше і вони значно ближче одна до іншої, ситуації під час блекаутів трохи інша. Користувач або не побачить погіршення якості сигналу або побачить незначне погіршення. Водночас швидкість доступу до інтернету може впасти до неприйнятно низьких значень або користуватися послугою буде взагалі неможливо. Проблема у тому, що усі абоненти навколо, які обслуговувалися базовими станціями, що відключилися, перепідключаться на ті, що лишилися і навантаження на них зросте в рази. Фактично, ту ж саму загальну ємність, наприклад, в 300 Мбіт/с ви ділитимете не з 30 іншими людьми навколо, а зі 150. У разі, якщо в цей момент вимкнуться ще й фіксовані провайдери, ці 150 людей генеруватимуть значно більший трафік, ніж зазвичай. У такому разі модем з антеною аж ніяк вам не допоможе – він вирішує проблему слабкого сигналу, а не ємності мережі.

На жаль, у містах існує не так багато рішень – або знайти провайдера фіксованого інтернету, який не вимикається під час блекауту, або купити Starlink, можливо, розділивши його вартість та ресурси з сусідами. Нагадаємо, «Межа» нещодавно писала про нюанси придбання та особистого користування терміналом Starlink в Україні.

Що справді допомогло б мешканцям міст – визнання обладнання операторів мобільного зв’язку критичною інфраструктурою. У такому разі його не вимикали б під час контрольованих відключень електромережі. Редакція «Межі» поставила питання, чи можливо це, представникам Yasno і чекає на відповідь. Але окрім адміністративної задачі є ще й суто технічна проблема – сьогодні це обладнання зазвичай живиться від вже існуючих мереж в будинках і енергетики фізично не мають можливості його не вимикати при відключенні усієї будівлі, де воно розташоване. Крім того, мережеве обладнання споживає сильно більше, ніж світлофори, які теж вимикають по всьому місту (у той час, як великі рекламні екрани не вимикають – прим ред.).

Дякуємо Максиму Русову за детальну розповідь про цю проблему. Варіанти рішення є, але вони не для усіх. Тож віримо в ЗСУ і сподіваємось, що нове західне ППО допоможе захистити нашу електромережу.