Ігрова платформа на Intel Core i9-13900KS: без обмежень

Топові процесори завжди викликають підвищений інтерес серед найвибагливіших користувачів десктопних систем. Флагманські моделі дозволяють зорієнтуватись у можливостях платформ поточного покоління, співставити їх зі своїми запитами та й загалом оцінити потужність максимально швидкісних CPU. На початку поточного року компанія Intel (офіційний дистрибутор в Україні – компанія АСБІС-Україна) запропонувала чип Core i9-13900KS, який очолив десктопну лінійку чипів Core 13-го покоління (Raptor Lake-S). Особливість цієї моделі у тому, що це перший в індустрії центральний процесор, який у штатному режимі роботи досягає символічної частоти у 6 ГГц. В нас з’явилась нагода перевірити можливості платформи на базі Core i9-13900KS, тож готові поділитись враженнями від “зарядженої” системи.

Процесор Intel Core i9-13900KS

Перед розглядом особливостей системи, кілька слів безпосередньо про Core i9-13900KS. Історія появи цієї моделі досить цікава. Перш за все зазначимо, що мова йде про флагмана лінійки десктопних чипів платформи LGA1700. Процесор має гібридне компонування й включає 8 продуктивних ядер (P-Cores) з архітектурою Raptor Cove та підтримкою технології багатопотоковості Hyper-Threading, а також 16 енергоефективних ядер (E-Cores) Gracemont. Тобто маємо 24-ядерний чип, який здатен одночасно обробляти до 32 потоків даних.

Поява “спеціальної редакції” процесора мала відразу декілька сенсів. По-перше, розробникам напевно хотілось досягти знакової частотної віхи, запропонувавши перший процесор зі штатними частотами до 6 ГГц. І це дійсно неабияке досягнення, з урахуванням того, що кристал CPU виробляється за техпроцесом Intel 7, що фактично являє 10-нанометрову технологію. Intel вдалось настільки відшліфувати виробництво кремнієвих пластинок за такими технологічними нормами, що це дозволяє встановлювати частотні рекорди. По-друге, наявна конкурентна боротьба змушує йти на відчайдушні кроки навіть у випадках, коли перевага над альтернативними рішеннями може бути хоча й незначною, але дуже принциповою. Той самий випадок, коли навіть одиниці відсотків мають вирішальне значення.

Core i9-13900KS отримав частотну формулу 3,2/6,0 ГГц для продуктивних ядер та  2,2/4,3 ГГц – для енергоефективних. Процесор оснащується 36 МБ кеш-пам’яті третього рівня, а сумарна місткість кешу L2 всіх обчислювальних блоків складає 32 МБ. Якщо порівнювати технічні характеристики флагмана з такими для попередньої моделі в лінійці – Core i9-13900K, то відмінності тут не такі суттєві. Як видно у таблиці, в першу чергу мова йде про можливість прискорюватись до 6000 МГц при навантаженні на одне-два ядра, тоді як номінально молодша версія підіймає частоти до 5800 МГц. До того ж в обох випадках мова йде про досягнення зазначених частот, якщо це дозволяє зробити система охолодження.

Слід також зазначити, що виробник номінально підвищив базовий рівень енергоспоживання (Processor Base Power) для Core i9-13900KS зі 125 до 150 Вт. При цьому відведений ліміт Maximum Turbo Power зберігся на тому ж рівні – 253 Вт. Однак топова модель також має додатковий енергетичний профіль Extreme Power Delivery Profile, який передбачає можливість збільшення споживання енергії до 320 Вт під час максимального прискорення CPU.

Флагман лінійки має 16 ліній PCI-E 5.0 та 4 лінії PCI-E 4.0 для підключення накопичувачів. Заявлена штатна підтримка модулів оперативної пам’яті DDR5-5600/DDR4-3200. Я і Core i9-13900K, модель Core i9-13900KS також має інтегровану графіку Intel UHD Graphics 770 з 32 виконавчими модулями та піковою частотою 1,65 ГГц.

Детальніше архітектурні особливості чипів Raptor Lake-S ми розглядали в огляді процесора Core i9-13900F. Маючи цікавість, можна звернутись до відповідного матеріалу.

Повертаючись до особливостей Core i9-13900KS слід відзначити, що чипи цієї моделі проходять додатковий прискіпливий відбір (бінинг) ще на етапі виготовлення процесорів. Під час перевірки встановлюється працездатність кристалів на певній частоті із заданими параметрами (напруга живлення, енергоспоживання, нагрів). Відповідно найкращі чипи, які працюють на 6000+ МГц, будуть в першу чергу використані для Core i9-13900KS. То ж потенційно це не тільки гарантована “шістка” від виробника, а й найбільш перспективні CPU для подальшого розгону. Саме з цієї причини Core i9-13900KS оцінені виробником у $699, у той час, як рекомендована вартість Core i9-13900K для американського ринку складає $589.

В Україні поточна вартість топової моделі Core i9-13900KS складає близько 33 000 грн (~$850).

Процесор пропонується виключно у варіанті для роздрібного продажу. “Спеціальна редакція” чипа постачається в особливому пакуванні. Зовні картонна коробка досить звична, а ось внутрішній додатковий демпфер оформлений у вигляді круглого сріблястого бокса, символізуючого кремнієву пластину. Дрібничка, але, як бачимо, Special Edition починається вже з упаковки.

Зовні звичайно сам чип Core i9-13900KS мало в чому відрізняється від рядових моделей Intel Core 13-го покоління для платформи LGA1700. Ну, звісно, хіба що відповідним маркуванням.

Конфігурація ПК

Перед безпосереднім тестуванням платформи на топовому чипі коротенько зупинимось на складових елементах системи. І почнемо з материнської плати. Згідно зі специфікацією, для роботи Core i9-13900KS підходять моделі на основі чипсетів серій Intel 600/700. Враховуючи енергетичні апетити процесора, для стабільної роботи CPU з максимальним рівнем продуктивності потрібна плата з досить потужним стабілізатором живлення (VRM). Безпосередньо для тестової системи використовувалась ASUS ROG Maximus Z790 HERO. Представниця ентузіастської лінійки, що має вже досить давню історію.

Модель на базі Intel Z790 оснащена 21-фазною силовою підсистемою з потужними MOSFET (до 90А) та парою роз’ємів EPS12V для підключення додаткового живлення. З цікавих особливостей плати можна також відмітити підтримку PCI-E 5.0 x16 та можливість за допомогою додаткової комплектної карти розширення ROG Hyper M.2 під’єднати накопичувач M.2 PCI-E 5.0, що в цілому для платформи LGA1700 є задачею досить нетривіальною.

Інтерфейсна панель може похвалитися наявністю відразу пари роз’ємів Thunderbolt 4 (Type-C), ну а можливість вивести на передню стінку корпуса USB Type-C з підтримкою швидкісного заряджання Quick Charge 4+ (до 60 Вт) прийдеться до смаку гаджетоманам. Плата порадує й маючих вуха – для моделі використовується звуковий кодек ROG SupremeFX ALC4082 з додатковим ЦАП ESS ES9218. Взагалі розробники доклали чимало зусиль, додатково оздоблюючи ASUS ROG Maximus Z790 HERO з тим, щоб потенційний власник сприйняв цінник цього високого технологічного витвору.

Як і всі чипи Intel для ентузіастів, модель Core i9-13900KS постачається без штатної системи охолодження. Тобто початково передбачається, що відповідний кулер власник CPU буде обирати самостійно. У випадку з флагманом лінійки цьому питанню слід приділити максимальну увагу. Враховуючи енергетичний апетит чипа при багатопотоковому навантаженні, обирати з найбільш ефективних систем рідинного охолодження не буде помилкою.

В нашому випадку використовувалась новенька трисекційна Corsair iCUE H150i ELITE LCD XT. Модель з потужною помпою та габаритним водоблоком з трьома 120-міліметровими вентиляторами (550–2100 об/хв), оснащених RGB-підсвіткою. Шланги довжиною у 450 мм дозволяють використовувати СРО у габаритних корпусах. Особливість моделі – наявність 2,1-дюймового LCD-екрана з широкими можливостями налаштування (системна інформація, власні картинки та анімація).

Втім оздоблення та можливості персоніфікації у випадку з 13900KS відходять на другий план. Максимальний пріоритет саме у ефективності охолодження. До цього питання ми ще повернемось під час практичних експериментів.

Для системи звісно потрібна оперативна пам’ять. Материнська плата підтримує ОЗП стандарту DDR5, тож модулі саме цього типу використовувались для поточної платформи. Для десктопних систем топкласу мінімально достатньою вже можна вважати 32 ГБ. Більше – вже за необхідності. Тестова система була оснащена двоканальним комплектом Corsair VENGEANCE RGB DDR5-6000 2×16 ГБ (CMH32GX5M2B6000C40W). Досить доступний набір з ефектним RGB-підсвічуванням. Формула затримок CL40-40-40-77 не найбільш агресивна, але за бажанням платформа дозволяє використовувати й більш швидкісні комплекти.

Підтримати реноме потужної ігрової платформи дозволить відеокарта GeForce RTX 4080 16 ГБ. В поточному випадку використовувалась модель ASUS TUF-RTX4080-O16G-GAMING з габаритним кулером, оснащеним трьома вентиляторами, та додатковим заводським прискоренням GPU. Саме в контексті ігрової системи важливість графічного адаптера важко переоцінити, тому таке оснащення потребує чималих затрат. Звичайно, якщо цінових обмежень немає, то ультимативним варіантом стане GeForce RTX 4090 24 ГБ.

Для зберігання даних використовувався накопичувач Corsair MP600 PRO 2 ТБ. Модель з когорти найбільш продуктивних SSD у класі M.2 PCI-E x4 NVMe. Накопичувач заснований на контролері Phison E18 та використовує 128-шарові мікросхеми Micron 3D TLC. Максимальні заявлені трансфери складають 7000/6550 МБ/c, SSD має досить високі значення гарантованого запису (TBW 1400 ТБ для моделі 2 ТБ) й 5-річну гарантію виробника. Крім того, особливістю моделей лінійки Corsair MP600 PRO є штатний охолоджувач, що покращує температурний режим роботи SSD й напевне буде ефективнішим більшості штатних радіаторів для M.2 на материнських платах.

За стабільне живлення платформи відповідав БЖ Corsair RM850. Перевірена модель з модульним компонуванням силових кабелів та сертифікацією 80 PLUS Gold. З особливостей відзначимо роботу блока у режимі Zero RPM, що передбачає функціонування у пасивному режимі із зупинкою вентилятора до певного рівня навантаження. У випадку з CORSAIR RM850 це 340 Вт. Що стосується загальної потужності, то тут заведено відштовхуватись від рекомендацій виробників відеокарт. Для систем на базі GeForce RTX 4080 компанія NVIDIA вказує на потребу у блоку на 750 Вт. Враховуючи використання у платформі топового Core i9-13900KS, є сенс збільшити цей показник. Тож у такому випадку 850 Вт – це раціональний мінімум для системи такого класу.

Corsair RM850 не підтримує стандарт ATX 3.0 з конектором 12VHPWR, тож для підключення додаткового живлення до відеокарти використовувався перехідник з трьох 8-контактних роз’ємів. Такі скупчення роз’ємів естетично виглядають не дуже привабливо. Не дивно що виробники намагаються розв’язати це питання.

Для десктопної системи вибір корпуса багато в чому залежить від власних уподобань. Для серйозно зарядженої платформи з материнською платою формату ATX ми використовували просторий Corsair 5000D AIRFLOW Tempered Glass White. Кейс має передбачене зонування, продуману систему менеджменту кабелів, безліч посадкових місць для вентиляторів та бічну панель із загартованого скла. Модель пропонується у чорному та білому кольорах, причому в останньому варіанті графітова рамка по контуру передньої панелі чудово підкреслює загальну фактуру системного блока.

Початково корпус постачається з парою 120-міліметрових вентиляторів, закріплений на передній та задній стінках. Щоб покращити вентиляцію, а також додати ефектності й підсвітки, також використовувався додатковий комплект Corsair LL120 RGB з трьох вентиляторів, які встановлювались за передньою панеллю для нагнітання повітря. Враховуючи сітчасту конструкцію фронтальної стінки, додаткова підсвітка додавала певного шарму загальному вигляду системного блока.

Периферійні пристрої

Без додаткової периферії важко уявити потужну ігрову систему і тут смаки та власні уподобання можуть відігравати ще більшу роль, ніж у випадку з корпусом. На останній вам доводиться лише дивитися щодня, тоді як мишка то взагалі продовження руки кібервоїна, а клавіатура має як мінімум чітко відпрацьовувати часом сумбурні комбінації натискання кнопок та не дратувати звуком перемикачів. Ігрова поверхня та гарнітура також зазвичай є обов’язковими супутніми елементами ігрової платформи. В нашому випадку периферійний сет включав пристрої від Corsair.

Бездротова миша Corsair IRONCLAW RGB WIRELESS – досить габаритна повнорозмірна модель з ергономічною формую корпусу, оптичним сенсором PixArt PMW3391 (18 000 dpi) та перемикачами Omron. До того ж миша отримала додаткові програмовані кнопки та має три зони RGB-підсвічування.

Як ігрова поверхня використовувався килимок Corsair MM200 PRO XL з габаритами 400×450 мм та збільшеною до 6 мм товщиною. Для надійного зчеплення зі столом використовуються текстурована гумова основа, зверху – тканина з додатковим водовідштовхуючим покриттям.

Система також обладнувалась клавіатурою Corsair K63. Компактна ігрова модель без додаткового цифрового блоку з механічними перемикачами Cherry MX Red. Має додаткові мультимедійні кнопки та кнопку “пробіл” з додатковим рифленням. Клавіатура оздоблена червоною підсвіткою з окремим світлодіодом для кожної кнопки.

Периферійний обвіс доповнила дротова USB-гарнітура Corsair HS80 RGB USB з досить зручним оголів’ям, пристойним звуком та якісним мікрофоном. Тканинні плюшеві чохли амбушурів дозволяють без додаткових незручностей витримувати затяжні ігрові сесії. Шанувальники RGB будуть вдячні за підсвічування логотипа на чашах. Звичайно з можливістю налаштування. З більш корисного – наявність колеса для регулювання гучності та кнопки вимкнення мікрофона.

Ну що ж, прийшов час підбити попередні фінансові підсумки, визначивши орієнтовний кошторис на збірку подібної платформи.

В роботі

Практичну частину починаємо з першочергової перевірки можливостей процесора. Як ми вже згадували, Core i9-13900KS – 24-ядерний 32-потоковий чип з базовим TDP у 150 Вт. Саме про це нам повідомляє сервісна утиліта CPU-Z.

Чип включає 8 продуктивних ядер та 16 додаткових енергоефективних, які також використовуються як для обробки фонових задач, так і допомагають під час вирішення завдання з багатопотоковим навантаженням. В першу чергу було оцінити частотні границі Core i9-13900KS саме для таких випадків, коли максимально залучені всі обчислювальні ресурси CPU. Для генерації таких умов зручно використати популярний бенчмарк Cinebench R23, який під час мультипоточного етапу рендерингу сцени використовує всі ядра процесора.

Як видно на скрині, система набрала близько 40 000 балів у багатопоточному режимі та біля 2150 – в однопотоковому. Під час проходження етапів ми також моніторили частотні параметри Core i9-13900KS.

Виявилось, що при максимальному навантаженні частота продуктивних ядер стабільно тримається на рівні 5600 МГц, а енергоефективних – на 4300 МГц. При знятих обмеженнях у такому режимі CPU може працювати тривалий час, забезпечуючи відповідно максимальний результат.

Втім слід зазначити, що початково з налаштуваннями BIOS за замовчуванням, у такому режимі чип споживав близько 350 Вт. Прошивка ASUS ROG Maximus Z790 HERO має досить агресивні налаштування й “заряджена” на додатковий розгін. Тож тут потрібно розраховувати на ефективність системи охолодження, а ще краще – оптимізувати роботу CPU. Ми використали простий, але дієвий спосіб зниження напруги живлення CPU.

Використовуючи спосіб зміщення на -0,07 В, вдалось отримати абсолютно стабільну роботу чипа з тими ж частотними показниками. При цьому пікове енергоспоживання процесора складало вже 310–320 Вт. Це також не аби який виклик для будь-якої системи охолодження, навіть коли мова йде про потужну СРО. В нашому випадку Corsair iCUE H150i ELITE LCD XT утримувала температуру процесора під максимальним багатопотоковим  навантаженням на рівні 95–100С, при цьому не виникало ефекту теплового тротлінгу.

Висока продуктивність вимагає йти на певні компроміси й до цього потрібно бути готовим. Втім зазначимо, що це фактично максимальні значення. В іграх нагрів та енергоспоживання процесора значно нижче. Температура – у межах 50–70С, а споживання тако дуже залежить від конкретного проєкту. Від 60–70 Вт у простих іграх, до ~160–180 Вт у Cyberpunk 2077.

Захопившись самостійними додатковими оптимізаціями, важливо не перейти межу, коли чергове зниження напруги живлення обчислювальних ядер призводить вже до нестабільності роботи CPU. Також слід враховувати, що це показник індивідуальний для кожного окремого екземпляра процесора, тож поріг визначається виключно експериментальним шляхом.

Що стосується однопотокового режиму, то тут процесор на піку досягає анонсованих 6000 МГц. Тож все чесно, омріяна “шістка” прямо з коробки. Звичайно таких частот процесор досягає лише при навантаженні на одне-два ядра. Однак, символічна віха подолана.

Тести у переліку синтетичних етапів демонструють дуже хорошу продуктивність платформи. Потужний процесор забезпечує чудові результати на етапах, де принциповою є саме обчислювальна можливість CPU. Звичайно на загальносистемних етапах є вплив швидкісного накопичувача та дуже потужної відеокарти.

Нагадаємо, що для системи використовувався двоканальний комплект оперативної пам’яті DDR5-6000. Набір за замовчуванням має не дуже агресивно формулу таймінгів, тому загальні показники пропускної здатності й особливо затримок не виняткові.

Хоча й непоказними також не назвеш трансфери на рівні 82–93 ГБ/c й затримки на рівні 75 нс. Тут вже можна діяти за принципом раціональної достатності. Це у будь-якому випадку краще ситуації з DDR4, яку, до речі, Core i9-13900KS також підтримує. Втім платформа LGA1700 буде отримувати додатковий приріст продуктивності при використанні комплектів швидших за DDR5-6000, але такі й коштують дорожче.

Згідно з показниками CrystalDiskMark, на тестовій платформі накопичувач Corsair MP600 PRO 2 ТБ не тільки досяг заявлених трансферів 7000/6550 МБ/c, а й перевиконав план з швидкості запису даних.

За результатами більш містких тестів, генеруючих навантаження на накопичувач, схожих до реалістичних у різнопланових застосунках, SSD демонструє пристойні показники. Значення не рекордні, але у цілому Corsair MP600 PRO здатен доєднатися до групи найшвидших моделей у класі M.2 PCI-E 4.0 x4.

Штатний охолоджувач, який початково закріплений на SSD, додає солідності зовнішньому вигляду та дозволяє тримати нагрів накопичувача під контролем. Втім, наявність такого елемента часом може призводити до неочікуваних курйозних ситуацій. Одна з таких трапилась під час збірки тестової системи.

Річ у тім, що на материнській платі ASUS ROG Maximus Z790 HERO для першого порту M.2 з процесорними лініями шини PCI-E базово передбачений додатковий охолоджувач. Причому у такому випадку це два радіатори – для елементів з обох сторін SSD. Ідея чудова, але не для випадків з моделями, які вже оснащені власним охолоджувачем.

В іншому випадку не склало б проблеми демонтувати радіатори на платі та встановити SSD із власним модулем. Але тут ситуація виявилась особливою – базове кріплення охолоджувача на платі розраховане на моделі формату 22110 (для збільшення габаритів й площі розсіювання), а от додаткова стійка для кріплення стандартних моделей M.2 2280 монтується безпосередньо на нижню пластину радіатора, а не друковану плату. У таких обставинах довелося б або відмовлятись від “рідного” охолоджувача Corsair MP600 PRO, або встановлювати SSD в один з додаткових портів M.2, що обслуговуються чипсетом. обравши саме останній варіант, як бачимо, ніяких втрат продуктивності не відбулось.

Під час практичних експериментів також звернули увагу на реалізацію звукової підсистеми, яка якісно відрізняється від звичних інтегрованих рішень. Покращений кодек, окремий DAC та загальне оснащення модуля дають результати.

Звук якісний і добре збалансований. “Верхи” чисті та детальні, середній діапазон звучить природно, середньо-низькі частоти не мають ознак “звуку як з діжки”, а баси потужні та при цьому чіткі. Єдине що можна зауважити — у користувачів, що звикли до помірного “м’якого” звуку, тут на деяких композиціях може з’являтися відчуття трошки перебільшених та різкуватих верхніх частот. Але це піддається коригуванню.

З цікавих і корисних особливостей відмітимо, що для своїх продуктів компанія Corsair пропонує програмний комплекс iCUE – зручний пакет для налагодження роботи, налаштування параметрів та підсвітки пристроїв виробника. Для певних елементів передбачений навіть моніторинг параметрів.

Відеокарта ASUS TUF-RTX4080-O16G-GAMING має покращену частотну формулу, відносно такої для референсної моделі GeForce RTX 4080 16 ГБ. Додаткове прискорення графічного процесора складає +90 МГц, тож це вже додасть певну кількість кадрів/с.

Загалом можливості передтопової відеокарти в сучасній лінійці NVIDIA вже досить добре знайомі, тому звичайно, продуктивність форсованого адаптера приємно тішить. Звичайно для ультимативної конфігурації з Core i9-13900KS дуже доречним було б використання флагманської GeForce RTX 4090 24 ГБ, втім загальний бюджет в такому випадку довелось би збільшити на ~ 20 000 грн.

Продуктивність в іграх

В наших умовах пропонуємо оцінити, наскільки ефективною виявиться зв’язка Core i9-13900KS + GeForce RTX 4080 16 ГБ в реальних іграх.

Подібна платформа напевне не буде використовуватись для ігор у режимі Full HD. Конфігурація занадто потужна та вартісна для 1920×1080, тому розглянемо ситуацію з більш вірогідним для неї режимом 1440p. Як видно на загальній діаграмі, ПК забезпечує чудову продуктивність у такому режимі. Навіть у відверто важких (чи невдало портованих) проєктах маємо понад 100 fps. Якщо ж узагальнювати отримані показники, то середня кількість кадрів/c у запропонованому переліку ігор складає 182 кадри/c, а середній мінімальний – 133 кадри/c. Звичайно подібна “середня температура по лікарні” – не зовсім коректна оцінка, але фактичні показники у 14 представлених проєктах дуже хороші.

Якщо використовувати екран з роздільністю 2560×1440, то для подібної конфігурації монітор з підвищеною частотою оновлення просто необхідна річ. Щобільше, є сенс подумати над найбільш швидкісними моделями 240+ Гц, тому як масові дисплеї з оновленням 144/165 Гц вже будуть певними обмежувачами.

Як на рахунок бажання пограти з активованим якісним трасуванням променів? Ми перевірили таку можливість у декількох проєктах і в цілому можна сказати – цілком достойно. За виключенням Cyberpunk 2077 RT Overdrive в якому ми спробували увімкнути максимально обтяжливий режим Path Tracing. У цьому випадку, навіть не дивлячись на наявність GeForce RTX 4080 16 ГБ, маємо продуктивність на рівні 23/30 fps. Ігрове життя нас до такого не готувало. На щастя для подібних випадків передбачені режими з інтелектуальним масштабуванням. Після активації DLSS показники у всіх проєктах відчутно зросли, а при наявності підтримки DLSS 3 знову стає актуальним питання про монітори з підвищеною частотою оновлення.

В цілому зв’язка Core i9-13900KS з відеокартою GeForce RTX 4080 16 ГБ у режимі 1440p очікувано виявляється напрочуд дієвою та “боєздатною”. Добре. А що ж там з 4К? Таке питання напевно виникне у власника подібної конфігурації, який витратив на її придбання кругленьку суму.

Маємо загальні середні 109 fps та мінімальні 82 кадри/c – хороші показники для такого режиму. Хоча тут звичайно потрібно виокремлювати найбільш ресурсомісткі проєкти. Remnant II та Cyberpunk 2077 знаходяться майже на межі комфортних значень продуктивності при використанні налаштувань з максимальною якістю картинки. Водночас навіть при переході у режим з роздільністю 3840×2160 нові хітові проєкти на кшталт Baldur’s Gate 3 та Diablo IV демонструють понад 100 fps.

Режим з якісним трасуванням променів у 4К – не аби який виклик навіть для ультимативної платформи. Це підтверджують і наші експерименти. Якщо у Returnal активація RT ще дозволяє обходитися без AI-масштабування, то це скоріше приємне виключення. Навіть у Dying Light 2 та Metro Exodus EE, які вже не назвеш “важковаговиками”, у роздільності 3840х2160 обчислення освітлення з промінчиками дуже відчутно знижує продуктивність. На щастя наявність DLSS тут дуже допоміжна. Наприклад, в деяких випадках з використанням DLSS рівня Balance вдавалось майже подвоювати початкову продуктивність. При цьому різницю у якості картинки доводиться уважно відшукувати на однакових скриншотах.

Якщо проєкти підтримують DLSS 3, це дозволяє ще покращити продуктивність, відчутно підтягнувши як середні, так і мінімальні показники fps.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Cyberpunk 2077 RT Overdrive. У режимі з активованою Path Tracing навіть при наявності RTX 4080 це видовище не для слабких духом. Чудова картинка і швидкість рендерингу на рівні 11/13 fps. В таких умовах навіть використання флагманської GeForce RTX 4090 24 ГБ принципово не змінить ситуацію. А от підключення DLSS дає результати. Режим з DLSS 2 Balance майже потроїв стартові показники, але комфортні 60 fps вдалось отримати лише після активації DLSS 3.

Що ж, навіть у дуже важких умовах платформі на Core i9-13900KS та GeForce RTX 4080 16 ГБ вдається розв’язати питання продуктивності. Може здатися дивним, що вони взагалі виникають у власника подібної конфігурації, втім не будемо забувати, що саме ігри є одними з найважчих завдань для поточних платформ. І завжди були проєкти, що ставали справжніми викликами для любих конфігурації свого часу. Драйвери технічного прогресу чи каталізатори чергового недешевого апгрейду? Чіткої відповіді немає, але обидва чинники не є взаємозаперечними.

Підсумки

Платформа на базі процесора Core i9-13900KS та відеокарти GeForce RTX 4080 16 ГБ – бажана система як для максимально вимогливих гравців, так і професіоналів з особливими потребами в обчислювальній продуктивності ПК. Згідно з численними порівняльними тестами, “спеціальна редакція” 24-ядерного процесора Intel у багатьох випадках фактично виявляється найпотужнішим рішенням для десктопних систем. Звичайно максимальні показники й рекордні “6 ГГц” дістаються непросто з точки зору енергоспоживання, але відповідна система охолодження дозволяє впоратись з чималим енергетичним апетитом CPU.

Що ж стосується загальних вражень від роботи системи, то тут без особливих приводів для нарікань. Користуватись потужною системою звичайно дуже приємно. В категорію ультимативних поточну конфігурацію переведе хіба що заміна відеокарти на GeForce RTX 4090 24 ГБ та подвоєння місткості оперативної пам’яті. З урахуванням загальної вартості системи такий крок може бути цілком очікуваним.

Збираючи максимально потужний ПК, окрім пріоритетних компонентів, що визначають продуктивність системи, порадимо також звертати увагу на периферійну “обв’язку”. Такі пристрої не позначаються на кількості fps або швидкості рендерингу сцени, але відчутно впливають на загальний комфорт від роботи із системою.

Редакція дякує компанії АСБІС-Україна, офіційному дистрибутору Intel в Україні, за допомогу у підготовці матеріалу.