Працюючи над матеріалом про IT-кластери України, ми звернули увагу на те, що в різних регіонах нашої країни працює чимало великих, середніх та малих компаній, які — часто всупереч обставинам — штовхають вперед технологічний розвиток у різних сферах, створюють софт та цікаві нові продукти, допомагають рятувати життя людей, а війську — бути ефективнішим на полі бою. Засновник ІТ-компанії Stfalcon, підприємець та розробник з Хмельницького Степан Танасійчук — один із таких пасіонаріїв. Тому ми й вирішили поспілкуватися з ним про бізнес і не тільки.
Він типовий айтівець, з «олдів» — любить розв’язувати проблеми швидко, використовуючи всі доступні IT-рішення. Якщо ж рішення не доступні, то готовий пробивати стіни до перемоги. Саме Степан є автором ідеї та керівником проєкту «Повітряна тривога». На початку повномасштабного вторгнення рф в Україну разом з Ajax Systems він і його команда за 48 годин запустили всім відомий застосунок, який сигналізує про небезпеку.
Тримайте цікаву історію про те, як стати серійним підприємцем і вижити, реалізувавши при цьому купу драйвових соціальних проєктів та запустивши IT-бізнес в Україні після глобальної фінансової кризи.
«Повітряна тривога», чат-бот «Укриття», «єРакета»
Компанію Stfalcon Степан Танасійчук заснував у 2009 році як невеличку вебстудію. Про історію її створення ми розповімо нижче трохи пізніше, а поки сконцентруємося на подіях після 24 лютого 2022 року. За словами Степана, саме він придумав ідею створити застосунок «Повітряна тривога». «Ajax Systems нам в цьому дуже допоміг. Ми почали робити цей застосунок самі, але нам треба було зробити так, щоб тривога пробивала беззвучний режим. І я згадав, як застосунок Ajax Systems волає посеред ночі. Ми вийшли на їхнє керівництво і вони нам розповіли, як це зробити. Є така штука critical push notifications. І щоб мати змогу надсилати такі повідомлення, ти повинен мати в акаунті на App Store додаткові дозволи. Щоб отримати ці дозволи, потрібен час. А тут війна, ракети летять, люди вмирають. Було чітке відчуття, що часу немає», — розповів нам розробник.
Тому з’явилася домовленість опублікувати додаток в акаунті Ajax Systems. Далі компанія Олександра Конотопського запропонувала долучитися до розробки. «Ми погодилися. Купу питань закрив я, вони закрили питання розробки, Мінцифра закрила купу питань із впровадження в Україні. І так дружно Stfalcon, Ajax Systems та Мінцифра «бахнули» цей продукт. За 24 години ми його заделіверили, ще 24 години ми його впроваджували, тестили та по суті за 48 годин вже відбувся офіційний реліз. І ми отримали мільйон користувачів за першу годину після офіційного релізу. Це світовий рекорд. З того часу поділили ролі: Ajax Systems займається back end частиною та дизайном. Є частина, з якою працюють оператори, і є мобільний застосунок. За ними сервери та софт для операторів, наша частина роботи — це застосунок. Вони ще роблять дизайн застосунку. Плюс Stfalcon добре розкачала всю екосистему, ми зробили автономні блоки керування сиренами, більше тисячі блоків по всій Україні. Вони вмикають та вимикають сирени синхронізовано з «Повітряною тривогою». Також ми зробили чат-бот «Укриття», де є база безпечних місць по всій Україні. Він зараз працює», — повідав Степан Танасійчук.
Також в айтівців є API (application programming interface) — це єдине цифрове джерело сигналів про тривогу, до якого підключено дуже багато різних закладів, торгових центрів, мережі АЗС, які далі можуть щось робити з цією інформацією: наприклад, виключити касу.
«Зробили API та офіційну карту повітряних тривог — map.ukrainealarm.com спільно з розробником Артемом Лемешевим. Потім її інтегрували в застосунки. Там за хвилину може два мільйони людей зайти на карту, щоб подивитися. Тривога може тривати дуже довго. Приблизно рік я шукав вихід на офіційне джерело інформації, яке б дало змогу сповіщати додатково про те, що щось летить у твоєму напрямку. І ми таки зробили сповіщення про підвищений рівень небезпеки. Повітряні Сили України попросили нас, щоб ми робили такі сповіщення з інтервалом в 15 хвилин, якщо, наприклад, КАБи продовжують летіти. Ми працюємо над покращенням, але це краще ніж нічого», — пояснив фахівець.
На наше питання про те, чи з’явиться у застосунку можливість отримувати сповіщення окремо про ракетну небезпеку, Степан сказав наступне: «Я тільки за. Але у нас офіційно підвищеного рівня небезпеки немає. У мене інколи бувають проблеми, коли якісь високопоставлені дядьки починають дзвонити та казати, наприклад, що для радіаційної небезпеки не повинно бути окремого сигналу, а має бути такий самий сигнал за законом як для повітряної тривоги — «Увага всім». Під час звичайної повітряної тривоги я інколи навіть не прокидаюся. То я їм і кажу: «Якщо «бахне» ядерка, то я б хотів все ж прокинутися». Ми з цим продуктом йдемо трохи попереду. Думаю, що будуть змінювати закони. Я дивлюся з погляду користувача. А законодавство — совкове. Вони його якось адаптують, але це довго».
Насправді IT-рішення щодо сповіщень про ракетну небезпеку по суті існує, але не працює належним чином. У 2022 році Степан Танасійчук став співзасновником проєкту «єРакета»: це застосунок, в якому користувачі можуть сповіщати про проліт ракети чи шахеда; а ще це мережа акустичних датчиків. Офіційна назва проєкту наразі змінилася, він ніяк не перетинається зі сповіщеннями про тип загрози у додатку «Повітряна тривога». Схожий проєкт існує і в одеських розробників — «єППО». За словами Степана, у даних, які надходять від користувачів є багато шуму, тому набагато простіше було б отримувати інформацію з датчиків.
«Мене це вкурвлює. Можна ж все швидко зробити. Чому вони там сидять? Це ж совок. Я за свої «бабки» роблю, держава гроші не платить. А у мене кожен місяць на тривогу йде, збори допомагаємо закривати. Без волонтерів ми реально були б в такій дупі. Дотепер немає кнопки, щоб включити тривогу по всій Україні. Я спілкуюся з Повітряними силами щодо автоматизації, адже існує затримка. Поки інформація йде по ланцюжку та їхнім алгоритмам, то проходить хвилина, дві, три. За цей час вже може щось прилетіти. Мене це напрягає», — зазначив підприємець.
Після початку великої війни Степан Танасійчук, як і багато хто з українських бізнесменів, почав займатися проєктами у miltech та defense tech. Запущено виробництво дронів: за 1,5 роки було зібрано 40 000 штук.
«Разом з партнерами ми створили окрему компанію, де налагодили виробництво FPV-дронів, коли це ще не було трендом, масштабували, знайшли постачальників. Зараз розробили ретранслятор та кодифікуємо його разом з дронами, як комплекс. Також розробляємо БПЛА літакового типу з дальністю польоту до 70 км. Трохи довго робимо — непроста задача і ресурсів не вистачає. Почали виробництво детекторів дронів Arrakis XM. Це аналог «Цукорка». Ми заключили з ними договір і по ліцензії збираємо самі. Перші 100 штук вже зібрали та плануємо масштабувати це виробництво, адже є великий запит у військових. Ці штуки реально рятують життя. Тим часом компанія Stfalcon почала працювати з ДСНС: ми розробили систему, яка переросла в службу 112. Це як 911 в США. Вони побудували нові кол-центри, де також і ветерани працюють операторами. Цей проєкт використовує наш софт. Я взагалі «офігіваю» з тих проєктів, які ми робимо. Це кльово, мене це дуже драйвить», — розповів нам засновник та CEO ІТ-компанії Stfalcon.
А як же все починалося?
Степан Танасійчук почав програмувати з 1999 року. Він вчився на дитячих та позашкільних курсах. Потім у Хмельницькому політехнічному коледжі НУ «Львівська політехніка». А у 2001 році вже пішов працювати у місцеву комп’ютерну фірму. «Я займався мережами, комп’ютерами та десь з 2002-2003 року вже намагався комерціалізувати цей досвід: шукав роботу вже як програміст. Тоді IT-компаній не було взагалі, у Хмельницькому була одна вебстудія, куди я не пройшов по співбесіді. У 2005 році переїхав до Львова та вступив у Національний університет «Львівська політехніка». Влаштувався у комп’ютерну компанію «Комплекс». У них ще була своя вебстудія. Я там попрацював літом, кілька місяців. Коли почалося навчання, зрозумів, що не можу поєднувати його з роботою. І я перевівся у вебстудію. Паралельно розвивався, читав книжки, вивчав мови програмування, намагався робити свої пет-проєкти. Таких як я називали комп’ютерщиками», — так пригадує початок своєї кар’єри бізнесмен.
Далі айтівець з 2005 по 2008 роки долучився до таких проєктів компанії «Комплекс» як auction.ua, wallpaper.com.ua, «Західноукраїнська банерна мережа» та багатьох інших. Керівником цієї компанії був підприємець Ярослав Максимович. «Це була людина широкого кола інтересів. В нього була своя банерна мережа, вебстудія, свій аукціон, перша дошка оголошень — bord.ua, auto.bord.ua. Ярослав міг стати українським Ілоном Маском. Ще не було маркетплейсу ROZETKA, а в нього був сайт 220.com.ua, де можна було купити побутову техніку. У нас був сайт cddvd.com.ua, який продавав книжки та диски. Зараз купа проєктів є, які рулять на тому кусочку, що робили ми тоді. А ми робили все. Не знаю, як він так не вистрілив», — розповів Степан Танасійчук.
За його словами, для домену wallpaper.com.ua він створив сайт за два дні. Маючи велику колекцію шпалер, наш герой зробив кастомний дизайн, верстку та простий рушій, а потім «лупанув» рекламу через банерну мережу. І досить швидко на цей сайт почало приходити до 50 000 людей в день. На той час то був непоганий трафік. «Я ще туди прикрутив рекламу. Воно почало приносити гроші. Цей проєкт за пару днів заробляв мою місячну зарплату. Мені просто сказали дякую. От і яка у мене після цього була мотивація? Потім я купив собі домен wallpaper.in.ua і зробив ще крутіший сайт. Я його вечорами робив. І якийсь час він генерував добрий профіт. В результаті я звільнився з роботи, бо хотів робити більше своїх проєктів. Як раз з’являвся фриланс. І я підсів на цю голку. Я за рік чи півтора вийшов в топ-10 з веброзробки. У мене була купа замовлень. У 2008-2009 році я вже почав шукати помічників», — повідав розробник.
Далі були тусовки з ком’юніті Zend Framework, які призвели до ідеї створити в Україні свою конференцію. Так був започаткований бренд Frameworks Days — конференція, що об’єднала любителів програмних фреймворків найрізноманітніших напрямків та платформ. Зараз це компанія Fwdays, яку заснував Степан Танасійчук разом з партнером — Олександром Махометом. Вона займається проведенням конференцій, воркшопів, курсів та навчанням для розробників. Бренду вже виповнилося 15 років, за які було організовано понад 100 подій. Місія проєкту — поширювати класні ідеї та ділитися досвідом з розробниками.
«І ось весною 2009 року криза, яка сталася у 2008 році догнала і фриланс. Був повний штиль. Я звернувся за порадами до керівника інтернет-провайдера у Хмельницькому, де раніше працював. Розповів йому, що хочу почати свій бізнес. Він дав мені контакти людей, які здавали офіси. Я за 800 гривень винайняв офіс. Грошей на бізнес майже не було. Мені ще мама позичила якусь суму грошей. Я приніс з дому комп’ютер і ноутбук. Комп’ютер віддав своєму помічнику Валері, а сам працював за ноутбуком. Перший місяць ми навіть роутер брали напрокат, купили чайник і гроші закінчилися. Так, 29 вересня 2009 року почала працювати компанія Stfalcon. Я шукав на фрилансі нові замовлення, пройшовся по старих клієнтах. Відразу пішов в sales та менеджмент. І сарафанне радіо почало працювати», — так описав свій старт у підприємництві Степан.
Ідея бізнесу була така: вебстудія, де два програмісти заробляють гроші, а третій програміст працює на власних проєктах компанії. 30% від обороту йшло на запуск таких проєктів. За словами бізнесмена, запускалося по кілька проєктів в рік: був «трішки аутсорс» + продуктова компанія. У 2017 році Stfalcon перетворилася з маленької вебстудії на повноцінну IT-компанію, яка розробляє кастомні вебсервіси та мобільні застосунки.
До 2022 року Степан Танасійчук разом з партнерами запустив купу інших проєктів: найбільший україномовний кулінарний портал Cookorama, академію Fwdays Academy та Stfalcon Academy, проєкти «Дороги України», «Громадський патруль», а також гру «Останній блокпост», в якій можна знищувати «зелених чоловічків». Для проєктів «УкрЯма», Ukrainian Web Challenge та ТЕКСТИ.org.ua його компанія безплатно зробила дизайн.
«У 2017 році ми відкрили офіс в Києві. Це був наш другий офіс, ми збільшили штат до 80 співробітників. Отримали добру репутацію. Як раз з’явився Хмельницький IT-кластер. Ми проводили дуже багато мітапів в місті, сильно прокачували ком’юніті. Я відійшов з поста CEO у 2019 році, найняв людину і почав дивитися на нові напрямки: ШІ для автомобілів, електрокари, smart-будинки. Але так не вийшло. Stfalcon без мого керування різко пішов вниз, а потім почався Covid19.
У нас скоротилася кількість клієнтів, ми закрили київський офіс. Я повернувся як CEO. З того моменту ми знову зростаємо. Зараз в компанії працює 95 співробітників. Дуже багато у нас зараз саме українських клієнтів. До 2014 року ми входили до ТОП-20 вебстудій СНД. У 2014 році я сказав, що ми з рф не працюємо, «досвідос». Намагалися переходити на ринки Європи та США, але це не так просто. Тоді почали працювати з «Новою поштою», «Київстаром». Вони нас втримали на плаву і дали нам час, щоб сформувати маркетинг та продажі на європейські ринки. І до нас почали заходити проєкти з ЄС, США, арабських країн», — повідав Степан.
Що ж далі?
За словами бізнесмена, «Нова пошта» після невеликої паузи продовжила співпрацю зі Stfalcon, яка тепер є підрядником №1 за IT-послугами для поштового оператора. «В найближчих планах — продовжувати розв’язувати проблеми, розвивати економіку та IT. У Хмельницькому у нас доволі активна IT-спільнота. Є майданчик 3D друку для «ДрукАрмії». За кошти IT-кластера друкуємо і відвантажуємо десятки кілограм продукції, на що є запит. Stfalcon зараз розвиває застосунок «Повітряна тривога» та все, що пов’язано з софтом. Також з Аллою Бевзою ми відкрили маркетингову компанію The Kasta. Вона займається SMM, таргетованою рекламою та допомагає рекламувати послуги та збільшувати продажі 50 клієнтам.
На технологічній конференції Web Summit мене нещодавно спитали: «Чим ти займаєшся?». Кажу всім так: «Розвиваю IT в Україні, рятую життя людей і зменшую кількість «хороших русских». По суті я став серійним підприємцем: бачу якусь проблему, у мене є якісь ресурси, IT-рішення, зв’язки і я її вирішую», — підсумував Степан Танасійчук.
Завантаження коментарів …