Як напевне вже помітили найбільш уважні, у нещодавньому пакеті військової допомоги від США, крім омріяних ЗРК MIM-104 Patriot, був такий собі пункт про неназвану кількість високоточних авіаційних бомб JDAM. Що таке той JDAM і як він допоможе ПС ЗСУ швидше накручувати лічильник гарних росіян?

Насправді ми вже частково торкалися теми JDAM, коли розповідали про нові керовані протикорабельні бомби QUICKSINK, але повторення не завадить.

Joint Direct Attack Munition (JDAM) – це недорогий комплект, що дозволяє перетворити звичайну некеровану вільнопадаючу «тупу бомбу», яка мало відрізняється від бомб, що використовувалися під час Другої світової війни, на високоточну зброю високого радіуса дії, яка може скласти конкуренцію досить дорогим ракетам GMLRS для M142 HIMARS та M270 MLRS. Joint у назві – це вказівка на спільну розробку Повітряних Сил та Флоту США.

Розробка JDAM почалась після Війни в Перській затоці, коли стало зрозуміло, що бомбардування з використанням бомб з лазерним наведенням не таке ефективне, як очікувалося. Лазерному підсвічуванню ціли заважав дим від пожеж, пил, пісок, туман та хмари. Пілоти навіть не завжди могли зафіксувати ціль у системах наведення. Тому у 1992 році почалась розробка бомб, які не залежать від погодних умов та підсвічування цілі.

Рішення виявилося досить простим – інерційна система наведення плюс GPS, та досить дешевим – близько $25 000 за комплект модифікації. Перши випробування пройшли вже у 1993 році та показали збільшення радіуса ураження до 28 км, незалежність від погодних умов та непогане кругове імовірне відхилення (CEP) в 13 м. У реальному використанні CEP виявилося ще меншим – усього 7 м, і це дуже класний результат.

До комплекту JDAM входять хвостове кероване оперення, інтерфейс до систем літака та комп’ютер з інерційною системою наведення у парі з GPS-приймачем. Корекція траєкторії здійснюється за допомогою керування хвостовим оперенням. Навігаційна система ініціалізується під час скидання бомби, отримуючи початкові дані швидкості, висоти та курсу від систем літака. Координати цілі можуть бути завантажені перед зльотом, вручну змінені екіпажем під час польоту або введені за допомогою бортового цілевказувача, такого як LITENING II чи Sniper. У найточнішому режимі JDAM забезпечує кругове імовірне відхилення 5 м або навіть менше за наявності сигналу GPS. Якщо GPS глушиться або втрачається, JDAM все одно дає CEP не більше 30 м у разі вільного падіння тривалістю до 100 секунд.

За допомогою комплектів JDAM можна модернізувати бомби вагою 500, 1000 та 2000 фунтів, тобто 230, 460 та 920 кг. До номенклатури боєприпасів входять звичайні бомби Mark 82, Mark 83 та Mark 84, протибункерні BLU-109, кластерні BLU-136, BLU-126 та BLU-129 зі зменшеною кількістю фрагментів. Станом на лютий 2020 р. було виготовлено 430 000 комплектів JDAM для бомб різної ваги.

Бомби з JDAM почала постачатися у війська у 1997 р., а вже у 2004 році почалась розробка першого оновлення системи – Laser JDAM (LJDAM). Військові вирішили повернути на бомби лазерне наведення і використовувати їх в обох режимах. На відміну від звичайних JDAM, лазерні JDAM можуть уражати навіть рухомі цілі.

Ще одна цікава модифікація, яку запропонували у 2006 році – JDAM Extended Range. У цьому випадку справа не завершується маленьким хвостовим оперенням, тут до бомб прикручують вже повноцінні розкладні крила, перетворюючи їх на щось типу плануючих крилатих ракет. З такими крилами бомби JDAM-ER можуть вражати цілі на дальності у 80 км! При цьому вартість додаткового набору складає лише $10 000.

У 2010 р. Boeing пішла навіть далі, запропонувавши додати до JDAM реактивний двигун і перетворити їх в повноцінні крилаті ракети з дальністю до 800 км!

У 2014 р. почалась розробка версії JDAM спеціально для знищення систем РЕБ. Такі бомби самостійно наводяться на джерело радіоперешкод, так само як ракети AGM-88 HARM шукають ворожі радари.

Про останню версію JDAM – протикорабельну QUICKSINK, яку випробовували лише у 2022 році, ми писали окремо.

Тож, як ви бачите, JDAM – це дешева та більш потужна (кількість вибухівки тут набагато більше) альтернатива GMLRS, для використання якої літакам ПС ЗСУ навіть не треба заходити в зону дії фронтових засобів ППО близького та середнього радіуса дії. Непогана альтернатива не дуже точним атакам з кабрування, коли літаки чи гелікоптери скидають бомби чи некеровані ракети під час набору висоти, задерши ніс вгору.

А те, що літаки ПС ЗСУ вже сумісні з західною зброєю, показали приклади вдалого застосування тих самих AGM-88 HARM.

Будемо сподіватися, що це лише перша партія JDAM, як то кажуть «на пробу», і далі буде.

P.S. Користуючись нагодою, поздоровляємо усіх читачів зі 100 000!