Вчора ми вже писали про американську протирадарну ракету AGM-88 HARM, уламки якої були знайдені на місці ураження російського ЗРК і породили дуже багато питань щодо можливого використання цієї зброї ЗСУ. І ось, здається, знайшлась і розгадка: заступник міністра оборони США Колін Каль підтвердив, що США надали Повітряним Силам ЗСУ протирадіолокаційні ракети у рамках одного з попередніх пакетів допомоги. Але це підтвердження не відповідає на запитання, як саме ПС ЗСУ використовували ці ракети.

«В один з нещодавніх пакетів військової допомоги ми включили деяку кількість протирадіолокаційних ракет, які можуть використовуватися з українських літаків, і можуть «вплинути» на російські радари та щось ще», – сказав Колін Каль під час брифінгу для преси 8 серпня 2022 р.

Також пан Каль додав, що США та союзники допомогли Україні отримати запчастини, необхідні для того, щоб підняти в повітря додаткові українські винищувачі МіГ-29. Але повернемось до AGM-88 HARM.

Перший, найбільш фантастичний варіант, який обговорювали у коментарях до попереднього допису – використання українськими пілотами західних винищувачів F-16 або F-15, можливо навіть з аеродромів у Польщі чи Словаччини відкинемо як занадто вже конспірологічний. Це важко приховати, і у разі викриття таких фактів це дало б Росії вагомі політичні козирі для зовнішнього і, безперечно, для внутрішнього використання.

Щодо застосування AGM-88 HARM з дронів, наприклад MQ-9 Reaper – це теж неможливо. Ракета занадто велика для дрона і потребує додаткового цілевказання.

Ще один варіант – використання польських або словацьких МіГ-29, які пройшли модернізацію під стандарти НАТО і могли бути передані ПС ЗСУ. На жаль, ніякої інформації про те, що подібна передача вже відбулася, доки нема. До того ж нема ніякої інформації, що AGM-88 HARM коли-небудь запускалась, чи навіть інтегрувалася з літаками радянського виробництва.

Тобто єдиним варіантом використання AGM-88 HARM в Україні, а схоже, в цьому факті вже нема сумнівів, залишається адаптація українських винищувачів під цю ракету. Скоріш за все, мова не про повну модернізацію літаків, а лише про адаптацію вузла підвіски, пускового пілона та системи ініціації ракети.

AGM-88 HARM має дійсно дуже ефективний режим автономного пошуку радарів, у якому її треба лише доставити, скажімо, до лінії фронту і випустити в приблизний район знаходження цілі. Це можливо, наприклад, з використанням фронтового бомбардувальника Су-24М з модулем радіотехнічної розвідки «Фантасмагорія», який допоможе знайти РЛС противника, локалізувати ціль та випустити ракету в автономному режимі.

Ще простіший варіант, який підказує Олександр Євтушенко у коментарях – використання останніх модифікацій AGM-88 HARM з блоком GPS, при якому запуск ракети можливий за попередньо заданими ще на землі координатами. У такому разі ракета підвішується під літак вже запрограмованою на вихід в зону, носій лише виводить ракету у точку пуску на потрібній висоті, напрямку та швидкості та виконує запуск. Після виходу в зону пошуку цілі AGM-88 HARM самостійно сканує джерела випромінення й обирає необхідну ціль «з каталогу». У такому режимі можливо навіть обрати пріоритетні типи РЛС противника перед зльотом.

Складність цього методу – потрібна попередня розвідка та визначення цілей. Крім того, якщо РЛС противника перейде в пасивний режим, головка самонаведення її вже не знайде. Але саме цей режим використання вимагає мінімальної адаптації носія. Як вже вказувалось вище, це адаптація вузла підвіски, пускового пілона та системи ініціації. Додатковий плюс – можливість запуску з максимальної дальності, щоб не наражати на додаткову небезпеку наших пілотів.

Схоже, один з останніх варіантів використання ракети AGM-88 HARM і є найбільш реалістичним. Що ж, нам залишається лише побажати нашим асам вдалого полювання і нових нестандартних рішень щодо нищення окупантів.

P.S. Знищення ворожих РЛС та пригнічення ППО противника – обов’язкова частина підготовки до наступальних дій, тож…