Sniper Elite 5: давай вб’ємо Гітлера. Знову!

Так, я теж залюбки поставив би у назву рецензії інше прізвище, яке звучить дуже схоже, але великі AAA-ігри про вбивство Путлера українські розробники ще не зробили. Агов, GSC Game World, 4A Games, Frogwares, де ви? Класна ж ідея!. Поки що путина можна «вбити» у безплатній грі FUCK PUTIN від польського розробника. Тобто скоріше не вбити, а познущатися з регдол-ляльки путина. Є ще можливість відшмагати російського фюрера соняшником у #slaputin, але тут мені шкода соняшник. Але ми відволіклися, тому що цього разу ми будемо вбивати справжнього Гітлера. Вже вп’яте чи навіть вшосте, якщо рахувати зомбі-Гітлера у Zombie Army 4: Dead War, до речі, не така вже погана гра, як може здатися на перший погляд. Тобто ви вже, мабуть, зрозуміли, мова піде про чергову частину серії Sniper Elite, снайперський шутер Sniper Elite 5.

Скажу відверто, на початку великої війни я не знав, чи буду я взагалі ще коли-небудь грати у відеоігри. Потім виявилося, що ігри, спочатку прості, потім більш складні – це гарний спосіб на деякий час відволіктися від нескінченного гортання стрічки новин та того жаху, що відбувається навкруги. Але до кінця травня я не знав, чи зможу я грати у реалістичні ігри, шутери про війну, тому що це здавалось якимось безглуздям.

Насправді все ще здається. Я граю у гру про снайперів, а лише у 400 км на схід та на південь наші солдати підставляються під кулі справжніх ворожих снайперів. І, на жаль, вмирають. Кожного дня. Але ракети не влучали по Києву вже декілька тижнів, навіть повітряна тривога лунає не кожного дня. Люди сидять у кафе та ресторанах, ходять у театр та на побачення, виїздять на шашлики, грають в ігри. У той самий час, коли майбутнє країни тримається на плечах солдат, пілотів, танкістів та саперів на лінії фронту не так вже далеко від столиці.

Це життя. Так було завжди, в усі часи в усіх країнах, вислів «пір під час чуми» виник не на порожньому місці. Це своєрідна захисна реакція. Це дивно, але це нормально. Тому так, як виявилось мені нормально грати у шутер про війну. Тим більш, що натискаючи на гачок можна уявляти, що намальовані хлопці у формі від Hugo Boss – це москалі. Так, не дуже схожі, тому що рашисти навіть косплеїти не вміють, але і ті, і інші – нацисти, тобто… чому б ні. Якщо шукаєте гру, де можна постріляти по росіянах – то це Sniper Ghost Warrior Contracts та Sniper Ghost Warrior Contracts 2. Особливо перша частина, де йдеться про таку собі Сибірську Народну Республіку. Але повернемося до Sniper Elite 5.

Якщо коротко, Sniper Elite 5 – це Sniper Elite 4 з трохи оновленою графікою у Франції, а не Італії. Rebellion не намагається вигадати велосипед, а дає гравцям те що вони хочуть – те саме, тільки трохи інше. Тобто якщо ви грали у попередні частини серії, то знаєте чого варто чекати.

Великих заплутаних мап з декількома основними так декількома другорядними завданнями – кожна мапа тут, це така собі stealth-головоломка на 2 години неквапливого проходження. Спрощену, але схожу на реалістичну балістику. Відверто дурний сюжет з черговою «аналоговненою» диво-зброєю нацистів, знищити яку у змозі лише ви. З ворогами, імена яких ви не згадаєте навіть відразу після закінчення брифінгу.

Варто чекати також різноманітну зброю, цього разу з дуже непоганою кастомізацією, та гаджети. Обов’язково фірмову X-Ray kill cam, яка стала ще реалістичніше та моторошніше. Збір розвід даних та колекційних предметів та пострілів (так, це не помилка). І, ясна річ, слід чекати не дуже розумних, але досить наполегливих ботів, які зате вміють дуже влучно стріляти та мають чудовий слух.

Хоча з ботами у Sniper Elite 5 цікаво. Тобто на нормальному рівні складності вони дійсно не дуже вмілі, але на складному краще їх просто так не зачіпати. Крім того, у Sniper Elite 5 з’явилась нова цікава функція – Вторгнення, тобто можливість долучитися до чужої гри у ролі німецького мисливця на снайперів. Такий мисливець має власні корисні вміння та може орієнтуватися на доповіді AI-солдат. Ось тут починається справжня цікава гра у кішки-мишки, щоправда, снайпер-гравець може зруйнувати вам постріл, який ви довго готували, і треба буде перезавантажувати місію.

Як завжди у Sniper Elite 5 є декілька способів досягнути мети. І я маю на увазі не різні підходи, снайперські позиції чи довільний вибір того, які завдання виконувати у першу чергу. Тут, як у якомусь Hitman можна вбити деяких VIP-ворогів дуже вигадливими методами – підірвавши машину, скинувши на голову кам’яний гаргуйль, чи навіть отруївши чай чи вино. Взагалі-то за відсутністю справжнього Splinter Cell саме Sniper Elite 5 має право на звання справжнього stealth-action. Ховати трупи тут можна, ховатися самому теж, відволікати ворогів – можна, встановлювати пастки – так, використовувати нелетальні патрони – знову ж таки так. Що вам ще треба?

Мультиплеєр? Його є у Sniper Elite 5. Кооперативне проходження кампанії; режим Вторгнення; кооперативний режим виживання; ну і звісно ж класичний кемперський командний мультиплеєр. Щоправда, ту є велика проблема – гравці. Більшість віддає перевагу аркадним режимам на кшталт командної гри на 16 осіб у 4 командах. Справжній хаос та безглуздя. Нормальні матчі треба шукати й гравців там небагато.

Ще? А, звісно, вбити Гітлера! Як в усіх останніх іграх серії – це окрема DLC-місія. Цього разу Target Führer – Wolf Mountain. Як завжди фюрера усіх німців можна вбити різноманітними та дуже вигадливими способами.

Крім цього доповнення Rebellion пропонує гравцям ще Sniper Elite 5 Season Pass One, у який ввійдуть ще 2 великих місії. Ось правда коштує такий пропуск майже як повноцінна гра.

Німеччина 1945 (Sniper Elite V2), Африка 1942 (Sniper Elite III), Італія 1943 (Sniper Elite 4), Франція 1944 (Sniper Elite 5)… Невже Rebellion обійшла повне коло й знову повернеться у Німеччину 1945? Та скільки ж можна?! Може вже час покинути ту чортову Другу світову, та перейти до Холодної війни з росіянами як мішенями? Тим більше, що це вже було у другій половині Sniper Elite V2.

До того ж Друга світова у виконанні Rebellion кожного разу виходить якась занадто вже гламурна, чистенька, прилизана. Щоб не дай боже нікого не образити. Концентраційні табори? Полонені як раби на виробництві німецьких вундерваффе? Масові поховання? Ні, не чули. А слабо закинути вашого гарненького агента УСС Карла Фейрберна в СРСР, щоб вихопити з лап НКВС якогось важливого вченого-ракетчика? Або влаштувати Фейрберну тур таборами ГУЛАГ? Показати, що витворяли радянські солдати на окупованих територіях? Прогулятися у Катинь? На Соловки? Вбити для різноманіття Сталіна, а не Гітлера? Слабо, Rebellion?

Тому, що складається враження, що зараз серія Sniper Elite тупцює на одному місці. Може час зробити наступний крок?