Білл Скашґорд нарешті догрався до головних ролей. Причому якщо минулого року він був черговим антагоністом Джона Віка у четвертій главі про опального колишнього кілера, то тепер сам став героєм на кшталт Віка, тільки чорнокомедійним. В антиутопічному ретрофутуристичному сатиричному вендета-бойовику "Пробивний чувак" / Boy Kills World актор зобразив глухонімого безіменного Хлопця, котрий живе у вигаданому тоталітарному світі та скажено мститься жорстокій авторитарній правительці (Фамке Янссен) за вбивство сестри.
| Назва | "Пробивний чувак" / Boy Kills World |
| Жанр | екшн, чорна комедія, антиутопія, про бойові мистецтва |
| Режисер | Моріц Мор |
| У ролях | Білл Скашґорд, Джессіка Рот, Ендрю Кодзі, Фамке Янссен, Мішель Докері, Шарлто Коплі, Яян Рух'ян та інші |
| Студія | Raimi Productions, Vertigo Entertainment, Nthibah Pictures, Hammerstone Studios, Lionsgate Films |
| Хронометраж | 1 година 51 хвилина |
| Рік | 2023 |
| Сайт | IMDb |
Якщо намагатися серйозно переказати те, що відбувається на екрані, то вийде тотальна абракадабра у дусі тієї феєричної нісенітниці, котру протагоніст начебто чує, читаючи по губах іншого чувака з поганою артикуляцією, і озвучує нам, глядачам, своїм закадровим внутрішнім голосом. Цілком очевидно, що автори, вигадуючи та пишучи цей сюжет, відверто знущалися з купи відомих синопсисів і відомих кліше. Тож героя, котрий не має ні імені, ні голосу, ні чіткого зрозумілого бекграунда і просто шалено та сповнено ентузіазму вибігає на сцену, щоб розпочати перформанс, натренував у джунглях не менш загадковий і нарочито схематичний Шаман, аби Хлопець, здобувши за довгі роки дещо садистського навчання необхідні навички й акумулювавши необхідну лють, пішов напролом і порубав на шматки всю монархічну родину.
З одного боку, він пародіює "Голодні ігри" та "Людину, що біжить" (тут тоталітарна влада так само влаштовує телевізійне реаліті-шоу, де учасників у прямому ефірі не жартома, а навсправжки мочать безжальні сталкери), тільки замість Кріо, Бензопили, Динамо, Кульової блискавки тут гравців убивають… Сніжок, Козлик, Кролик, Ананас… Гладіаторська арена схожа на дитячий новорічний мюзикл у шкільному актовому залі з картонними декораціями та неоковирними костюмами, а спонсором трансляції виступає виробник кукурудзяних пластівців. Тож з іншого боку, автори розповідають ніщо інше як казку, в якій брат і сестра мають перемогти чи то Відьму-дітожерку з пряникового будиночка, чи то Снігову королеву.
"Пробивний чувак" - це те на всю голову ексцентричне та химерне кіно, в якому може статися взагалі будь-що, а сетинг на кожному новому рівні може змінитися на будь-яку вкрай несподівану ситуацію чи вкрай несподіваний елемент: зелені тропіки, різноколірні галюцинації, сірий бетон Джорджа Орвелла, тренування у дусі "Вбити Білла", штурмовики "Зоряних війн", білі рукавички у дусі Коріолана Сноу, кривава баня всередині ранкової вистави "для наймолодших"… Геть усе може статися раптово. Приміром, у розпал дискусії на Шарлто Коплі може впасти верстат і лишити від голови мокре місце. А бойовим смертоносним знаряддям не менш несподівано можуть стати… морква і тертка для овочів.
Здавалось б, подібна нісенітниця начисто унеможливлює логіку. Та насправді немає нічого простішого і логічнішого, ніж світ Хлопця, котрий убиває світ. Оскільки в нього не було дорослого життя, він мешкає у світі, що усіляко спотворює дитячість. А оскільки він до того ж ще й глухонімий і звуки світу здатен лише уявляти, а значення зчитувати з купою помилок через неідеальну артикуляцію мовців, то світ навколо нього існує у формі незбагненно диких ляпсусів…, і він (що ж іще робити?!) має ту абабагаламагу прикінчити.