Path of Exile 2. Враження від раннього доступу

Неодноразово мені доводилося чути, що Path of Exile – гра від “колишніх розробників Blizzard, які покинули студію та вирішили зробити свою Diablo”. Насправді ж історія заснування Grinding Gear Games чимось нагадує шлях, який пройшли розробники Last Epoch: декільком хлопцям з Нової Зеландії не сподобався обраний Blizzard напрям розвитку серії Diablo, тому вони вирішили створити власну Diablo. З темними коридорами та величезним деревом умінь.

Оригінальна Path of Exile вийшла у 2013 році, трохи більше ніж через рік після виходу Diablo 3. За останні 10 років і так не дуже проста гра поповнилась новими ігровими елементами та механіками до стану, коли без спеціальної підготовки краще навіть не починати грати.

Тому не дивно, що у 2018 році GGG оголосили про початок розробки наступної гри в серії. Спочатку Path of Exile 2 задумувалась як нова кампанія з семи актів, яка б мала спільний з оригіналом ендгейм. Але з часом концепція змінилась і тепер Path of Exile 2 – це самостійний проєкт, “який переосмислює оригінал та жанр загалом”.

Що отримали?

Path of Exile 2 вийшла в дочасному доступі декілька тижнів тому. Доступ до гри платний, базова версія коштує 600 грн в українському Steam. Окрім власне гри ви отримаєте 300 монет (еквівалент 30 євро), які можна використати у внутрішньому магазині гри. Після релізу Path of Exile 2 стане безплатною, як і її попередниця.

Path of Exile має одну з найсправедливіших моделей монетизації гри: все, що ви можете купити за реальні гроші – це косметику для ваших персонажів та додаткові вкладки для сховища. 300 монет мені вистачило на декілька додаткових спеціальних вкладок для валюти та інших предметів. Але й без них грати цілком комфортно.

Зараз в грі доступні шість класів персонажів і відповідна зброя та навички, які вони можуть використовувати: воїн, монах, відьма, чарівниця, найманець та лучниця. З шести актів, які будуть в фінальній версії, поки доступна лише половина. Спочатку потрібно пройти гру на звичайній складності, потім ще раз на трохи складнішій, після чого відкриється доступ до ендгейму, основним заняттям в якому буде зачищення карт для атласу.

Але навіть в такому стані в Path of Exile 2 вже достатньо контенту, щоб зануритись в гру на місяць-другий. Особливо вразила кількість босів – їх вже близько п’ятдесяти, при чому частину можна зустріти лише під час проходження випробувань.

Наша пісня гарна й нова

Однією з ключових мотивацій для розробки продовження було бажання Grinding Gear Games зробити “перезавантаження” гри, зменшити накопичену складність та оновити базові механіки. Як згадувалося у вступі, перша частина Path of Exile з часом обросла численними системами, які ставали дедалі важчими для розуміння новачками. До того ж деякі базові елементи, як-от необхідність вставляти камені зі здібностями в броню, втратили свою актуальність і створювали зайві труднощі.

Тут відразу варто зазначити, що в Path of Exile я починав грати декілька разів і кожен раз без успіху. Гра лякала своїм обʼємом, і справа тут не тільки в пасивному дереві навичок, а саме в кількості всього, з чим доводилося мати справу в грі.

В Path of Exile 2 все значно простіше, з деякими “але”.

Камені для вмінь тепер випадають необробленими: ви можете самі обрати потрібне вам вміння й відразу використовувати його.

Наступним важливим нововведенням стала можливість ухилятися від атак. Тут, звісно, у Grinding Gear Games нічого нового не вигадали, адже ухилятися можна в усіх сучасних проєктах жанру, й це просто данина трендам.

Окрім цього змінився й темп гри: він став більш помірним, методичним. Ви ухиляєтесь від атак босів, робите декілька ударів, повторюєте. Найкраще це відчувається на початку гри, але чим далі ви просуваєтесь, тим частіше вам трапляються вороги, які на цей підхід чхати хотіли: вас просто оглушають та вбивають за декілька секунд.

Проте і вам ніхто не заважає грати так, щоб ця методичність на вас також не розповсюджувалась.

Для прикладу. Я вирішив грати монахом й перші три акти я проходив в збірці, яка сфокусована на електричних атаках. Кожна битва з босом потребувала концентрації та розуміння атак та патернів. Закінчивши третій акт, я вирішив змінити підхід і почав використовувати льодяний удар. Тепер, натискаючи всього дві кнопки, я заморожую і вбиваю кожного боса без особливих проблем. Складність гри відразу зменшилася у два-три рази, не кажучи вже про те, що таке поняття як спеціальні удари босів взагалі втратили будь-яку релевантність.

Однією з найбільших проблем Path of Exile була легкість, з якою можна було зіпсувати персонажа: варто було лише розподілити очки пасивних навичок трохи не так і все, ви були приречені або на рестарт, або на муки в битвах навіть зі звичайними ворогами. В продовженні перерозподіл зробили більш доступним. Тепер в будь-який момент можна повністю переобрати навички за золото, а на ранніх рівнях ціна “рестарту” взагалі мізерна.

Загалом гра тепер не лякає з перших рівнів. Так, пасивне дерево вмінь майже співрозмірне з тим, яке було в першій частині, проте розібратися в ньому доволі легко. Все інше подається поетапно, як і має бути, та не перевантажує гравця в перші ж декілька годин гри.

Випадкові випадковості

Однією з головних складнощів у грі є підбір спорядження для персонажа. Лут завжди був одним з найважливіших аспектів в іграх жанру,і справи з цим в Path of Exile 2 не дуже.

Тут варто зазначити, що розробники вже випустили кілька оновлень й трохи покращили ситуацію з випаданням предметів, але я й досі не отримав жодного унікального спорядження, яке міг би використовувати.

Також трохи дивує любов розробників до негативних ефектів на спорядженні та в гілці вмінь. “Ось вам +100 до енергетичного щита, але тепер у вас менше здоров’я” і моє улюблене “Більший шанс критичної шкоди, але ви завдаєте менше критичної шкоди”.

Створення предметів теж ситуацію особливо не виправляє: все повністю залежить від випадковостей. Працює це так. Ви знаходите або купуєте білий предмет з потрібним вам ефектом, використовуєте спеціальну сферу, щоб перетворити предмет на синій, додаючи ще один змінник, потім ще одну сферу іншого виду й так поки не отримаєте предмет з потрібними ефектами. Проблема лише в тому, що кожен раз при використанні однієї зі сфер, результат абсолютно непередбачуваний, і це більше нагадує азартну гру.

Потрібний предмет можна поміняти або купити в інших гравців (якщо ви не граєте в режимі, який дозволяє використовувати лише знайдене вами). Проте ціни на щось дійсно хороше відповідні, а є ще аспект пошуку предметів і взаємодії з іншими гравцями.

Безкрайніми степами

Що мене найбільше виснажувало в грі, так це розміри деяких мап, особливо в другому та третьому акті. Мапи в Path of Exile 2 генеруються і тому багаті на глухі кути та потребу повертатися, тому що ви десь пропустили вихід на наступну локацію.

В одному з недавніх оновлень розробники додали можливість телепортації між контрольними точками й це трохи покращило ситуацію, але хотілося б, щоб карти мали більш зрозумілу структуру й трохи менший розмір. Особливо перед битвами з важливими сюжетними босами, до яких потрібно зачистити декілька локацій зі звичайними ворогами.

Візуально гра має чудовий вигляд, значне покращення порівняно з першою частиною. Радує також розмаїття локацій: є як і звичні вже катакомби, замки та пустелі, так і більш екзотичні джунглі. З покращенням графіки та якості візуальних ефектів, на жаль, гра отримала ще один невеликий мінус: іноді взагалі не зрозуміло, що відбувається на екрані, а враховуючи любов розробників до ворогів, які створюють небезпечні зони на землі або вибухають після смерті, часто можна не помітити, що саме стало причиною чергової смерті.

Замість висновку

Чи варта Path of Exile 2 вашої уваги саме зараз?

Відповідь на це питання залежить від ваших очікувань. Якщо ви ентузіаст та граєте в усі ігри жанру, то скоріше за все Path of Exile 2 вже встановлена на вашому жорсткому диску.

Більш казуальним любителям action/RPG можу порекомендувати пройти кампанію. У грі вже достатньо контенту, в тому числі й ендгейму у вигляді Атласу та випробувань. Проте все ж я б дочекався виходу повної версії, тим більше, що за доступ до неї не потрібно буде платити.

Візуально та з погляду базового ігрового процесу – Path of Exile 2 вже одна з найкращих ігор в жанрі, а покращення основних механік зробили її більш доступною для широкого загалу. Проте в грі ще достатньо проблем з балансом, а взаємодія з деякими системами досі вимагає перегляду відео на YouTube для їх розуміння. І хоча останній пункт навряд чи кардинально зміниться, ми все ж говоримо про другу частину Path of Exile, гру все ж варто буде спробувати в майбутньому.