Огляд ASUS ROG Ally (RC71L): портативна ігрова система на Windows 11

Портативні ігрові системи на Windows, які раніше здебільшого випускали практично невідомі у нас китайські компанії (див., наприклад, один з наших найперших оглядів – GPD WIN 3), нарешті зацікавили й великі бренди — схоже, успіх Steam Deck переконав їх у перспективності цього ринку. Сьогодні у нас на огляді ASUS ROG Ally — дуже цікава ігрова система на Windows 11.

Характеристики

Комплектація

У невеличкій коробці з консоллю можна знайти лише зарядний пристрій, документацію та підставку. Дорожній чохол продається окремо за 1699 грн.

Дизайн

Всі сучасні портативні ігрові системи мають більш-менш однаковий вигляд, зумовлений банальною ергономікою, і ROG Ally тут не виняток. У пристрою досить великий корпус із білого матового пластику, у центрі розташований 7-дюймовий екран, по боках від нього — традиційні для ігрових контролерів органи керування.

Якщо порівнювати ROG Ally з найпопулярнішою системою такого плану, Steam Deck, то у пристрою ASUS, попри однакові розміри екрана, трохи компактніший корпус (28х11,1х3,2 см проти 30×11,7×4,9 см) і менша вага — 608 г проти 669 г (640 г — в оновленого Steam Deck OLED).

Боковини корпусу мають ергономічну форму, дуже схожу на “роги” ігрових геймпадів, під великими пальцями розташовані аналогові стики та цифровий D-Pad. Стики стоять несиметрично — так само як на контролерах Xbox. Чотири основні кнопки також мають знайоме маркування ABXY, але пофарбовані інакше, ніж на платформі Microsoft. Кільця навколо стиків мають RGB-підсвічування, яке налаштовується у фірмовій утиліті.

Динаміки розташовані на фронтальній панелі — їхні решітки можна побачити обабіч екрана, під стиком і “хрестовиною”. Непримітні білі кнопки у верхній частині — це знов-таки традиційні для Xbox Menu і View, а також запуск “командного центру” та утиліти Armoury Crate SE. Під двома маленькими отворами над ними “ховається” подвійний мікрофон.

У верхніх кутах, під вказівними пальцями, можна знайти цифрові тригери та аналогові “бампери”, а на зворотній стороні, під середніми пальцями — додаткові кнопки для запуску макросів. Дві групи решіток між ними — це вентиляційні отвори.

На верхній грані, поміж тригерами, можна знайти кнопку включення (з вбудованим сканером відбитків пальців), регулювання гучності, індикатор живлення, порт USB Type-C (суміщений з DisplayPort), картридер MicroSD, мініджек для дротової гарнітури та фірмовий мобільний інтерфейс ROG XG. Останній призначений для підключення спеціальної мобільної док-станції — свого часу ми писали про її модель 2022 р. в огляді ноутбука ASUS ROG Flow X16.

Загалом ергономіка корпусу і якість органів керування справляють приємне враження: всі основні кнопки розташовані зручно, аналогові стики й тригери реагують швидко, ступінь відхилення відчувається добре. Звісно, на справжньому паді грати буде зручніше, але як для портативної системи, зручність керування у ROG Ally на високому рівні.

Екран

В ASUS ROG Ally встановлений 7-дюймовий IPS-екран зі співвідношенням сторін 16:9, роздільною здатністю 1920х1080 точок та частотою оновлення 120 Гц. Розмір точки становить 0,0807 мм, щільність пікселів — 315 PPI. Це майже “смартфонні” характеристики, зображення виглядає щільним і побачити окремі пікселі неможливо, навіть якщо роздивлятися його впритул.

Екран прикриває захисне скло, яке суттєво його більше, тож у виключеному стані складається враження, що діагональ екрана набагато більша, ніж це є насправді — після включення стає зрозуміло, що він має досить велику чорну рамку. Якби корпус ROG Ally був чорного кольору, такого ефекту б не було, але з білим корпусом це дуже вкидається в око.

Для порівняння — у простого Steam Deck IPS-екран такої самої діагоналі, але роздільна здатність 1280х800 (пропорції 16:10) та частота оновлення 60 Гц. Модифікація Deck OLED отримала, відповідно, OLED-екран, діагональ стала трохи більше — 7,4”, роздільна здатність залишилась такою ж, а частота оновлення підвищилась до 90 Гц.

Яскравість дисплея регулюється в діапазоні від 10 до 500 кд/м², тож комфортно гратися на ROG Ally можна як у повній темряві, так і в яскраво освітленому приміщенні. До речі, апаратних кнопок для регулювання яскравості на корпусі немає, робити це треба або через “Командний центр”, що запускається окремою кнопкою ліворуч від екрана, або через традиційне меню Windows у системному треї.

В налаштуваннях Armoury Crate SE є традиційне для ігрових моніторів ASUS меню GameVisual, в якому можна обрати один із запропонованих виробником відеорежимів. Стандартно використовується режим Default, і ми б його рекомендували як головний.

Максимальна статична контрастність, яку продемонстрував екран, становила 1260:1 — дуже непоганий результат як для IPS-панелі. Колірне охоплення стандартне — 95% sRGB (74% Adobe RGB, 74% DCI-P3), колірна температура трохи завищена, до ~7700K — це придає зображенню дещо прохолоднуватий відтінок.

Точність кольоровідтворення дуже висока, середнє значення ΔE дорівнює одиниці (значне відхилення одного кольору на діаграмі не відповідає дійсності та пояснюється особливостями роботи тестового колориметра). Нагадаємо, вважається, що пересічний користувач не в змозі помітити різницю між справжнім кольором та тим, який демонструє екран, якщо цей параметр не перевищує двох або навіть трьох.

Інші варіанти у GameVisual (Vivid, RTS/RPG, Racing, Scenery тощо) мають власні налаштування яскравості, гамми, колірної температури тощо і за бажанням можуть використовуватися у відповідних задачах, але режим Default пропонує дуже збалансовані параметри зображення і до того ж високу точність кольоровідтворення, якої бракує, наприклад, режимам Vivid або Scenery.

Апаратна платформа

Ігрова система пропонується у двох конфігураціях, що відрізняються модифікацією процесора. До нас на тест потрапила ASUS ROG Ally Extreme 2023 (RC71L) – версія з APU AMD Ryzen Z1 Extreme Zen 4. Це продуктивний процесор для ноутбуків, в який входять 8-ядерний CPU з підтримкою HyperThreading (може обробляти до 16 потоків), що працює на частотах до 5,1 ГГц, та GPU AMD RDNA 3 (12 обчислювальних модулів, до 2.7 ГГц).

Також існує трохи простіша версія — з APU AMD Ryzen Z1 (6-ядерний та 12-поточний CPU з частотами до 4,9 ГГц і GPU AMD RDNA 3 з 4 модулями та частотами до 2,5 ГГц). Тепловий пакет обох версій однаковий і може змінюватися в діапазоні 10-30 Вт. Рекомендована вартість Extreme-версії в Україні становить 32,999 грн, “звичайної” — 29,999 грн.

Оперативна пам’ять у ROG Ally – 16 ГБ LPDDR5 розпаяна на платі (6400 МТ/с, двоканальна), накопичувач – 512 ГБ PCIe 4.0 NVMe M.2 SSD (2230). За бездротовий зв’язок відповідає модуль Wi-Fi 6E (802.11ax) (потрійний діапазон) 2*2 + Bluetooth 5.2.

Продуктивність ASUS ROG Ally

Завдяки APU AMD Ryzen Z1 Extreme ця компактна система в комплексних синтетичних бенчмарках та тестах на продуктивність CPU демонструє показники рівня досить потужного ноутбука. Зважаючи на повноцінну Windows 11, на якій працює ROG Ally, цю “консоль” можна за бажанням використовувати й для роботи — якщо під’єднати по Bluetooth мишу і клавіатуру, а зображення виводити через USB Type-C на великий монітор.

Що стосується ігрових бенчмарків, то тут цілком очікувано результати помітно скромніші, ніж в ігрових ноутбуків — все ж таки порівнювати продуктивність хоча й потужного, але вбудованого відеомодуля AMD RDNA 3 з дискретними відеокартами в ноутбуках не варто.

Тут ROG Ally треба порівнювати з пристроями його класу — насамперед, звісно, зі Steam Deck. На жаль, у нас не було змоги зробити порівняльний тест, але враховуючи, що у Steam Deck використовується старіший AMD APU з 4-ядерним CPU Zen 2 (у ROG Ally — Zen 4) і GPU RDNA 2, можна легко припустити, що ROG Ally на однакових налаштуваннях графіки буде суттєво швидшим. З іншого боку, вища продуктивність може нівелюватися більшою роздільною здатністю — у ROG Ally Full HD екран, тоді як у Steam Deck — лише 1280х800.

За замовчуванням система корегує загальну продуктивність, збільшуючи або зменшуючи тепловий пакет залежно від того, працює вона від електромережі або від акумулятора. Так, при роботі від мережі система переходить у режим Turbo (TDP 30 Вт), від акумулятора — у Performance (15 Вт).

Змінювати цей параметр можна й вручну, в утиліті Armoury Crate SE — в меню Operating Mode можна напряму вказувати, в якому режимі має працювати консоль. Крім цих двох, там ще є Silent (10 Вт), Windows (енергоспоживанням керують стандартні системні інструменти) та Manual — з ручним регулюванням швидкостей кулерів і TDP при різному за тривалістю навантаженню.

За допомогою багатоядерного тесту в бенчмарку Cinebench R23 ми перевірили, яку продуктивність має система в трьох головних режимах роботи та які значення температури та частот CPU були наприкінці 10-хвилинного тесту.

Зазначимо, що згідно з налаштуваннями режимів, ROG Ally починає працювати на вищих частотах і з більшим тепловим пакетом, але коли “виявляється”, що навантаження не короткочасне, тепловий пакет зменшується до лімітів для тривалих навантажень. Це добре видно на графіках стрес-тесту AIDA64.

AIDA64 System Stability Test, режим Performance:

AIDA64 System Stability Test, режим Turbo:

Ми протестували швидкодію системи у декількох іграх, зокрема не в дуже старих та “легких” проєктах — у рідній роздільній здатності 1920х1080 точок, з середніми та низькими налаштуваннями графіки та при стандартній роботі від мережі та від акумулятора.

Різниця у графіці навіть між низькими та середніми налаштуваннями графіки на 7-дюймовому екрані майже не впадає в око, тому “викручувати” графіку на максимум, як це хочеться зробити на ігровому десктопі, на ROG Ally не варто — краще зосередитися на високому фреймрейті, особливо враховуючи те, що в екрана частота оновлення становить цілих 120 Гц.

Ще один варіант підвищення кількості кадрів за секунду — зменшити роздільну здатність до 1280х720; в такому випадку чіткість зображення на ROG Ally буде приблизно такою самою, як на Steam Deck.

Як видно з діаграм, при переході на акумулятор отримати приблизно ту саму продуктивність, що й від мережі, можна, якщо переключитися з середніх налаштувань графіки на низькі. За умови, звісно, якщо не хочеться вручну міняти режим на Turbo, в якому автономність буде значно нижчою.

Окремо зазначимо, що у Cyberpunk 2077 є спеціальний режим Steam Deck — у ньому ігровий бенчмарк показав середній фреймрейт на рівні 49 fps при роботі від мережі та 40 fps — від акумулятора. Цілком пристойний результат як для Full HD (і вищий ніж навіть на звичайних низьких налаштуваннях), причому якість графіки візуально залишалась на досить високому рівні.

Програмне забезпечення

ASUS ROG Ally працює під керуванням стандартної Windows 11. Звісно, повністю підтримується сенсорне введення, за бажанням керувати курсором замість миші можна за допомогою правого стику (лівий дублює D-Pad і виступає заміною стрілок на клавіатурі).

На 7-дюймовому екрані інтерфейс Windows, цілком очікувано, виявляється не дуже зручним у використанні, тому ASUS представила власну ігрову оболонку — спеціальну версію вже традиційної утиліти Armoury Crate SE.

У ній на головному екрані у вигляді плиток зібрані магазини та встановлені ігри — за замовчуванням тут представлені лише Steam (який запускається у режимі Steam Deck) та Xbox. Завантажені ігри автоматично з’являються на головному екрані, а от інші магазини (наприклад, Ubisoft Connect) треба додавати вручну.

Також варто зауважити, що наявність інших магазинів, і в першу чергу доступу до Xbox Game Pass — це велика перевага системи перед Steam Deck, де для цього доводиться встановлювати Windows. До речі, Windows-клієнт Xbox буквально днями отримав компактний режим для маленьких екранів — наче спеціально для цієї системи.

Для кожної гри можна налаштувати власні параметри керування (перепризначити кнопки, змінити налаштування аналогових органів, вібрації та гіроскопів), а також створити індивідуальні профілі для режимів роботи як від акумулятора, так і мережі, відеорежими GameVisual та RGB-підсвічування кілець навколо стиків.

Також тут можна знайти звичні за традиційною версією Armoury Crate оновлення драйверів і типові системні параметри, плюс налаштування “Командного Центру” і конфігурацію двох варіантів роботи пристрою — “режим десктопу” та “режим геймпада”.

Автономність

ASUS ROG Ally оснащений акумулятором ємністю 40 Вт⋅год. Його достатньо для тривалого перегляду відео — у відповідному тесті бенчмарка PCMark 10 пристрій протримався 8 годин (9 годин — у режимі бездіяльності з увімкненим екраном). А от з іграми справи обстоять гірше: за яскравості на рівні 120 кд/м² (типове значення для десктопного монітора в освітленому приміщенні) і в режимі Performance пристрій здатний пропрацювати в автономному режимі менше ніж 2 години. Тож для “важких” ігор та тривалих ігрових сеансів від розетки краще далеко не відходити.