"Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers – мисливці та жертви крізь часи

Хижак залишається культовим персонажем навіть у 2025 році. Навіть попри той факт, що у 20th Century Studios ніби не зовсім розуміють, в якому напрямку розвивати франшизу. Однак анімаційний фільм-антологія "Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers дарує надію, що космічний мисливець нарешті став на вірну тропу. І все завдяки талантам Дена Трахтенберга, який прагне взяти всі гарні елементи класичного "Хижака" / Predator 1987 року та доповнити їх сучасними уявленнями глядачів про наукову фантастику та вигадані світи.

Мультфільм "Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers пропонує швидку подорож реальною історією людства. Концепція твору відносно проста: що було б, якби найнебезпечніші мисливці галактики з раси Яутжа (так називають Хижаків, якщо ви особливо не стежили за франшизою) завжди шукали супротивників серед найвеличніших воїнів Землі?

В антологію увійшли три окремі історії: жорстоке зіткнення з вікінгами, мовчазна дуель у феодальній Японії та повітряний бій часів Другої світової війни. Кожен сегмент досліджує як різні культури та типи воїнів протистоять абсолютному хижаку, а в фіналі всі історії сходяться в єдине ціле.

"Хижака" як франшизу цікаво розглядати у порівнянні з іншою культовою серією – "Чужим" / Alien. Ці два "титани" від 20th Century Fox пройшли схожі шляхи: успішний старт, культовий статус, довгі десятиліття нерівних продовжень, кросоверів та перезапусків, які то розчаровували фанатів, то дарували обережну надію. Проте останніми роками їхні долі почали розходитися.

Поки "Чужий" продовжує шукати себе, навіть звертаючись до відвертого самоцитування у "Чужому: Ромул" / Alien: Romulus, Хижак, здається, нарешті знайшов свого рятівника. Ден Трахтенберг, який у 2022 році подарував світові стрічку "Здобич" / Prey, доводить, що її успіх не був випадковістю. "Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers – це впевнений крок уперед для всесвіту Хижаків, а також цікавий експеримент з форматом.

Візуально мультфільм робить сміливу ставку на стилістику, популяризовану "Аркейном" / Arcane та "Людиною-павуком: Навколо всесвіту" / Spider-Man: Into the Spider-Verse. Це сучасний 3D-арт, що імітує двовимірну графіку з навмисно зниженою частотою кадрів для надання рухам особливої ваги та динаміки. І варто визнати, технічно робота виконана на високому рівні.

Анімація дозволяє створювати видовищні та криваві бойові сцени, які були б неможливі або надто дорогими в живому виконанні. Проте саме в обраному стилі ховається один з небагатьох недоліків стрічки. Намагаючись наслідувати неперевершені твори, "Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers не пропонує власного унікального почерку. Йому бракує вигадливості, буйства барв та творчого різноманіття, які роблять той самий "Аркейн" настільки незабутнім. Анімація в роботі Дена Трахтендберга – це скоріше інструмент, що якісно виконує роботу, ніж самостійне досягнення.

На щастя, наративна компонента компенсує будь-які зауваження до візуальної. Кожен із трьох сегментів – це самодостатня, лаконічна та напружена історія. Перший, про вікінгів, слугує прямолінійним і кривавим прологом, занурює глядача в атмосферу первісної жорстокості.

Другий, про протистояння в Японії, є, мабуть, найсильнішою частиною антології. Майже позбавлений діалогів, він розповідає свою історію через бездоганно поставлену хореографію бою та виразну анімацію персонажів. Ще і японська естетика в ньому передана бездоганно.

Третій епізод, про пілота часів Другої світової, вдало змінює тон, додаючи більше гумору та переносячи дію в небо, що вносить приємне різноманіття. Разом вони створюють дивовижно збалансовану картину, де немає відверто слабких місць.

Секрет успіху цих коротких історій криється в їхній сценарній простоті та ефективності. Автори не намагаються створити щось занадто комплексне та багатовимірне, натомість вони використовують знайомі архетипи – воїн-месник, брати-суперники, недосвідчений герой – щоб миттєво залучити глядача і змусити його співпереживати. Завдяки мінімуму діалогів та фокусу на дії, кожен персонаж розкривається через свої вчинки.

Ми віримо в їхню майстерність, розуміємо їхню мотивацію і відчуваємо реальну загрозу, коли на сцені з'являється інопланетний монстр із плазмовою гарматою на плечі. Це майстер-клас лаконічного сторітелінгу, де немає нічого зайвого – лише піт, кров і боротьба за виживання.

Проте "Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers – це більше, ніж просто набір вдалих короткометражок. Його цінність полягає в тому, як фінальний акт об'єднує всі три історії, розкриваючи нові, раніше невідомі аспекти лору Яутжа.

Фільм не просто розповідає про чергове полювання.Він починає будувати міфологію, натякаючи на мету цих візитів та можливу ієрархію в суспільстві Яутжа. І робить це настільки вправно, що фінал залишає не відчуття дешевої інтриги заради сиквелу, а щире захоплення та бажання дізнатися більше. Це розумне розширення всесвіту, яке поважає спадщину франшизи, але не боїться рухатися вперед.

"Хижак: Вбивця вбивць" / Predator: Killer of Killers – це тріумф, особливо якщо згадати, як усі ці роки хитало позиції Хижака в сучасній попкультурі. Це впевнена, стильна та неймовірно захоплива антологія, яка доводить, що франшиза перебуває у надійних руках. Хоча анімація стрічки дещо поступається в оригінальності своїм іменитим натхненникам, її наративна стрункість, винахідливий екшн та грамотне розширення всесвіту роблять її однією з найкращих частин серії.

Ден Трахтенберг не просто зняв ще один фільм про Хижака; він будує цілу епоху, і спостерігати за цим – суцільне задоволення. Тож очікування від Predator: Badlands / "Хижак: Дикі землі" після настільки сильного твору автоматично поповзуть вгору навіть у скептиків.