Приклади “Термінатора” та “Зоряних війн” демонструють, що хороші ідеї можна звести нанівець бездумним тиражуванням. Але так чи інакше, допоки вони дають можливість заробити, голлівудські продюсери будуть їх експлуатувати. Ксеноморфи з кіновсесвіту Alien лякають людей вже понад 40 років. Зі змінним успіхом. Як і у більшості франшиз, що перетворилися на розтягнутий у часі серіал, а Alien-фільми вийшли дуже різні за якістю, динамікою та кінематографічною цінністю. Є ті, які, власне, зробили із серії легенду. Їх можна сміливо передивлятися раз на кілька років, лякатися знову і знову, зауважувати нюанси, яких раніше не помічали, та повертатися до реальності із почуттям гарно проведеного часу. Є фільми, які, можливо, трохи не дотягують до легенд, але їх варто подивитися, і вони здатні подарувати позитивний кінодосвід. Ну а є відверті провали, що народилися з простого бажання продюсерів заробити на вдалій ідеї без свіжих вливань. Ще зарано говорити про успіх чи провал “Чужий: Ромул” / Alien: Romulus, але критики, та й перші глядачі, цілком задоволені фільмом. Дехто навіть називає його прямим продовжувачем перших двох стрічок знаменитої франшизи. Згадаймо класичних “Чужих”, а також інші фільми серії перед тим, як йти в кінотеатр. А може вже й після цього, або замість цього.
Народження Чужого
Фільм про найвідоміший політ корабля “Ностромо” та його складне повернення додому створювався непросто. Ця історія починається з Дена О’Беннона, сценариста, а на початку сімдесятих – учня кіношколи Університету Південної Каліфорнії. Закінчення учбового закладу ознаменувалося для Дена дипломним проєктом під назвою “Темна зірка” / Dark Star. Жанр – темна комедія та наукова фантастика. Майбутній зірковий сценарист знімав її разом із таким же початківцем – Джоном Карпентером, що виступив як режисер. Сам О’Бенон займався всім іншим: сценарієм, монтажем, спецефектами, та навіть зіграв одну із ролей.
У процесі створення фільму його побачив продюсер Джек Харріс. Стрічка молодих талантів чимось його зачепила, і він виділив кошти на покращення фільму з тим, щоб той зміг вийти в широкий прокат. І хоча з “Темної зірки” шедевру не вийшло, проте саме вона підштовхнула кар’єри О’Бенона та Карпентера в потрібному напрямку і в чомусь стала предтечею “Чужого”. Бо у фільмі, не зважаючи на його комедійність, теж був екіпаж космічного корабля, що під час місії зіткнувся з незрозумілими подіями та небезпечними ситуаціями. Зокрема конфліктом з розумною бомбою та боротьбою з прибульцем у вигляді м’яча для пляжного волейболу. Здавалося б, де – живий м’ячик, а де – жахливий ксеноморф із подвійною висувною щелепою та кислотою замість крові? Тут на сцену час вийти швейцарському художнику Гансу Рудольфу Ґігеррові, чиї перверзивно-тривожно-дивні роботи вразили Дена О’Бенона до глибини душі.
Крім того, “Темна Зірка” підштовхнула О’Бенона до співпраці з початківцем Рональдом Шусеттом. Разом вони мріяли зняти серйозне продовження комедійної стрічки.
О’Бенон надихався різними джерелами. Тут вам і агресивний прибулець з “Щось з іншого світу” / The Thing from Another World (1951), і корабель, що отримує сигнал з небезпечної планети з “Забороненої планети” / Forbidden Planet (1956), і гігантський скелет інопланетянина з “Планети вампірів” / Terrore nello spazio (1965).
Але справжній поштовх дала робота над “Дюною” / Dune Ходоровського. Хоч фільм так і не зняли, але саме під час роботи над ним у Франції О’Бенон познайомився з Ґіґером.
Повернувшись до США, Ден О’Бенон вирішив терміново написати сценарій, щоб вибратися зі злиднів. Сюжет визрівав непросто. О’Бенон уявляв перший акт, де астронавти висаджуються на невідому планету і стикаються з інопланетянином. А далі – глухий кут. Шусетт запропонував схрестити цю історію з іншим задумом О’Бенона про гремлінів на бомбардувальнику. Замінили літак на зореліт, гремлінів на прибульця – і справа пішла.
Але як прибулець міг потрапити на борт? І тут Шусетт видав шокуючу ідею: паразит, що фактично ґвалтує людину. О’Бенону сподобалося, і він зробив це ще огиднішим – паразит вводив у жертву зародок, який потім виростав і виривався зсередини живої людини.
Щоб зробити сцену “зґвалтування” ще більш збоченою, жертвою вирішили зробити чоловіка, на противагу традиційним горорам, де страждали переважно жінки.
А от чому б героям просто не пристрелити Чужого? Тут на допомогу прийшов Рон Кобб з ідеєю кислотної крові, яка могла роз’їсти корпус корабля. Так і народився один з найстрашніших монстрів в історії кіно.
Чужий / Alien
Дата виходу: 1979
Жанр: жахи, наукова фантастика
Режисер: Рідлі Скотт
IMDb: 8,5/10
Після чисельних пригод сценарій фільму потрапив до рук Рідлі Скотта. Це зараз Рідлі Скотт – знаний режисер, автор шедеврів, а тоді, як і більшість фігурантів статті до цього моменту – початківець, що зняв лише один повнометражний фільм – “Дуелянти” / The Duellists (1977).
Отже, невелика команда комерційного космічного корабля “Ностромо” / Nostromo повертається додому з вантажем мінералів. Команда – зовсім не високолобі вчені, як зазвичай бувало в інших науково-фантастичних фільмах. Більшість з них буде правильно назвати космічними далекобійниками. Зненацька корабель отримує сигнал лиха з невідомого незаселеного планетоїда, тож команду висмикують зі стану гіперсна. За правилами договору з корпорацією “Вейланд-Ютані” / Weyland-Yutani (у цьому фільмі вона не названа, назва з’являється лише у сиквелі), вони не можуть проігнорувати сигнал інакше не отримають взагалі ніякої винагороди за роботу. Через низку подій на борту “Ностромо” з’являється загадковий організм і з цього моменту починаються моторошні “хованки” в замкнутому просторі, що стали після цього фільму класичними.
Образ Чужого вийшов настільки самобутнім та вдалим, що він практично привласнив собі слово Alien, яким колись називали всіх прибульців з інших світів (та навіть інших країн).
Але не тільки завдяки вдалому простому концепту та класним спецефектам фільм став успішним та породив масу наслідувачів. Були й інші причини.
Наприклад, атмосфера. “у космосі ніхто не почує твій крик”. Цей короткий слоган фільму описує дуже багато. Фільм хоча й масштабний, але при цьому й камерний. Мала кількість героїв, головне місце подій досить статичне. А ще – моторошна тиша, що будь-якої миті може перерватися шипінням, гарчанням, скреготом або ревом ксеноморфа. Додамо сюди чудову музику у майстерному виконанні симфонічного оркестру та звуки, і картина безвиході людей, що застрягли у замкнутому просторі серед космосу з вкрай небезпечною істотою стане повною.
Якщо уважно прислухатися до того, що говорять і як діють герої, стає зрозуміло, що антагоністів тут навіть більше, ніж один. Окрім очевидного (ну, не відразу очевидного) Чужого, злом тут виступає ще й корпорація, яка кидає своїх людей напризволяще заради власної вигоди. Саме вона таємно впровадила в команду корабля андроїда, запрограмованого привезти зразки ксеноморфу, та готового пожертвувати заради цього людьми на борту. Цей сюжетний фінт оцінюють по-різному. Комусь така несподіванка до вподоби, а комусь вона здається притягнутою за вуха.
З погляду драматургії, “Чужий” можна розглядати як класичну “Одіссею” – подорож додому, яка ускладнюється через неочікувані та смертельно небезпечні перешкоди. Проте фільм грає на очікуваннях глядачів та не дає відразу зрозуміти, чия саме це Одіссея, хто є головним героєм цієї історії. Спочатку може здатися, що капітан корабля, як і належить за канонами жанру, буде тим, хто виведе екіпаж з кризи. Але в центрі подій поступово опиняється Ріплі, чий образ втілила на екрані Сігурні Вівер, — ворентофіцерка, яка виявляється не просто тією, хто вижив, а справжнім лідером і героїнею.
На той час персонаж Ріплі був доволі незвичним для кіноіндустрії. Зазвичай жінки в фільмах жахів грали роль жертв, але Ріплі зламала цей стереотип. Вона не лише виживає в умовах смертельної загрози, але й приймає складні рішення, які дозволяють їй вижити. Їй та Джонсі, милому корабельному котику.
Критики оцінили фільм по-різному. Комусь він видався звичайним фільмом жахів. А ось глядачам стрічка сподобалась, тож вона принесла своїм творцям понад $184 млн при бюджеті у $11 млн (з урахуванням інфляції фільм заробив $778 млн на сучасні гроші). Ну а з плином часу перший “Чужий” / Alien став тим, чим став – класикою науково-фантастичного кінематографа.
Чужі / Aliens
Дата виходу: 1986
Жанр: бойовик, жахи, наукова фантастика
Режисер: Джеймс Кемерон
IMDb: 8,4/10
Після успіху першого фільму, продюсери вирішили продовжити історію ксеноморфа. Проте пробудження Ріплі з кріогенного сну сталося лише через сім земних років після виходу оригінальної стрічки. Не будемо вдаватися в подробиці, але деякі продюсери настільки не хотіли знімати продовження, та шляхом маніпуляції з числами намагалися довести тим, хто продовження хотів, що “Чужий” / Alien насправді був геть провальним проєктом.
Після кількох років суперечок, у тому числі й судових, виклик прийняв Джеймс Кемерон, який на той момент вже встиг зарекомендувати себе як талановитий режисер, знявши культового “Термінатора” / Terminator (1984). Насправді Кемерон хотів працювати над другою частиною “Чужого” ще раніше, і пропонував продюсерам власну чернетку сценарію. Проте на той момент маловідомий режисер провальної стрічки “Піранья 2: Нерест” / Piranha II: The Spawning (1982) здався дуже сумнівним кандидатом. Зовсім інша справа – режисер суперхіта про повстання машин, чи не так?
Через кілька десятиліть шаттл з Елен Ріплі, що спить у кріогенному сні, знаходять рятувальники. Її маленька донечка вже встигла постаріти й піти у засвіти (до речі, на її фотографії, що показана у фільмі, – мати акторки Сігурні Вівер, дуже мила деталь, як на мене). Протагоністка дізнається, що планету, на якій був знайдений Чужий, колонізували й там живе понад півсотні сімей. Коли зв’язок з колонією обривається, Ріплі погоджується приєднатися до загону морських піхотинців для розслідування. Вона й не підозрює, що їх чекає набагато більша небезпека, ніж один-єдиний ксеноморф.
Кемерон переосмислив оригінальну атмосферу жаху, створену Рідлі Скоттом, додавши до неї інтенсивний екшен. Він майстерно маніпулює очікуваннями глядачів, які знайомі з першим фільмом, і пропонує несподівані сюжетні повороти.
Важлива різниця між стрічками полягає в тому, що якщо в першій частині протистояння відбувалося за схемою “слабкий і непідготовлений проти невідомого сильного зла”, то тут Ріплі не одна – з нею команда досвідчених і добре озброєних морпіхів. Але і Чужий тепер не один. Тож на глядачів чекає добряча бійка. А за милоту тут відповідає маленька дівчинка, що вижила на планеті та у чомусь замінює Ріплі її спочилу від старості донечку.
Кемерон змінив тон фільму, зробивши акцент на командній роботі, бойових діях та масивному протистоянні з армією Чужих. Це перетворило фільм із камерного трилера на масштабний бойовик, де кожен із героїв отримує шанс проявити себе в умовах екстремальної небезпеки.
Звуковий супровід і музика, написана Джеймсом Хорнером, підсилюють динаміку фільму, а різкі звуки ксеноморфів, що нападають на героїв, викликають відчуття постійної загрози.
У “Чужих” / Aliens ще більш яскраво розкривається характер Ріплі, яка перетворюється з наляканої “дівчини що вижила” на справжнього лідера та матір, готову боротися до останнього за життя своїх товаришів та дитину. Чудово розкриваються й інші персонажі. Водночас Кемерон поглиблює соціальну критику, показуючи, як корпоративні інтереси ставляться вище за життя людей.
Фільм був високо оцінений критиками та глядачами, отримав два “Оскари” і став одним із найуспішніших сиквелів в історії кіно. З камерного саспенсу першої частини виріс динамічний бойовик. І навіть сьогодні можна почути суперечки фанатів, який із двох перших фільмів найкращий.
Чужий 3 / Alien 3
Дата виходу: 1992
Жанр: жахи, наукова фантастика
Режисер: Девід Фінчер
IMDb: 6,4/10
Після тріумфального успіху “Чужих” / Aliens, студія нарешті відчула потенціал франшизи та вирішила її продовжити. Але цього разу перед молодим режисером Девідом Фінчером стояло непросте завдання – зберегти напругу попередніх фільмів, надати новий напрямок історії, і все це за невеликі гроші й дуже швидко. Саме в цей момент всесвіт “Чужого” в якомусь сенсі вийшов у тираж… продюсери хотіли зняти касовий фільм, тож зробили підхід до зйомок саме таким.
Для “Чужого 3” / Alien 3 зробили купу сценаріїв, але жоден не сподобався Шусетту та О’Беннону. Ідеї про битви держав за біологічну зброю, перетворення тварин на Чужих і ченців-відлюдників із ксеноморфами швидко відправили у смітник.
Через такі сценарні зміни, декорації теж переробляли кілька разів. На зайвий реквізит спустили $13 млн – таке собі використання бюджету. В результаті продюсери зупинилися на сюжеті про в’язнів на планеті-тюрмі. Саме там зазнає аварії корабель з Ріплі. Виживає лише вона… Точніше, вона та один із ксеноморфів, що тепер загрожує всім мешканцям планети-в’язниці. Серед цікавих знахідок фільму – у в’язниці відсутня зброя, тож героям доводиться шукати інші методи боротьби з ксеноморфами. У “Чужому 3” є справді класні моменти: динамічні погоні по тісних коридорах, сцени з Чужим від першої особи, цікаві персонажі, наприклад, релігійні злочинці та, звісно, трагічна кінцівка.
Але попри все це, фільм вийшов нерівним. Фінчер, знервований конфліктами з продюсерами, які взагалі не сприймали серйозно його ідеї та пропозиції, покинув проєкт відразу ж після завершення зйомок. Навіть фінальний монтаж робили без нього. На жаль, замість шедевра вийшов просто непоганий бойовик із сумбурною реалізацією та не найкращими сюжетними рішеннями. Особливо обурливими для більшості фанатів стала раптова загибель кількох ключових персонажів з “Чужих” / Aliens. Цей хід ніби перекреслив минулу частину та всі її досягнення. А глядачі цього не люблять.
Чужий: Воскресіння / Alien: Resurrection
Дата виходу: 1997
Жанр: жахи, наукова фантастика
Режисер: Жан-П’єр Жене
IMDb: 6,2/10
Після змішаних відгуків на “Чужий 3” / Alien 3 студія вирішила ще раз спробувати воскресити франшизу, запросивши до роботи над фільмом французького режисера Жан-П’єра Жене, відомого своїм унікальним візуальним стилем і незвичним підходом до створення атмосферних фільмів.
Можливо, це здасться дещо дивним, але режисер четвертого “Чужого” зняв одну з найвідоміших романтичних комедій – “Амелі” / Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain (2001). Хоча якщо згадати інші фільми режисера, наприклад, “Делікатеси” / Delicatessen (1991) або “Місто загублених дітей” / La Cité des enfants perdus (1995), то його участь у франшизі про ксеноморфа видається вже трохи більш логічною. Насправді Жене не є режисером романтичних комедій. Головними у його фільмах можна назвати естетику, ексцентричну атмосферу, гротеск та незвичні кути зйомки, що візуально підсилюють гротеск. І ці особливості, хоч і не так яскраво, як у французькому доробку режисера, можна прослідкувати навіть у “Чужий: Воскресіння” / Alien: Resurrection. Проте вони не врятували стрічку. Фільм виявився досить суперечливим.
Сюжет розгортається через 200 років після подій “Чужого 3”. Вчені вирішують клонувати Ріплі, щоб відтворити Чужого, який був всередині неї. В результаті Ріплі повертається до життя, але тепер у ній змішані гени людини та ксеноморфа, що надає їй нових здібностей. Та що там, вона практично стає всесильною супергероїнею. Водночас ксеноморфи знову виходять з-під контролю, і Ріплі разом із групою найманців повинна зупинити їх перш ніж вони досягнуть Землі.
Критики зазначали, що хоча візуальний аспект фільму та його стиль заслуговують на похвалу, сюжет часто виглядав натягнутим і штучним. Деякі сюжетні повороти, зокрема поява гібридної істоти на основі ксеноморфа, були сприйняті глядачами як надмірно фантастичні та недоречні в контексті серії. Хоча акторська гра Сігурні Уівер, яка знову повернулася до ролі Ріплі, як завжди була на високому рівні.
Кросовери
Тут зробимо невеличку паузу і згадаємо два кросовери, які впали на голови глядачам у середині нульових.
Чужий проти Хижака / Alien vs. Predator
Дата виходу: 2004
Жанр: екшн, жахи, фантастика
Режисер: Пол В. С. Андерсон
IMDb: 5,6/10
Ідея зіткнути двох культових монстрів з різних франшиз здавалася привабливою та комерційно перспективною, але результат вийшов далеким від очікувань. Пол В. С. Андерсон, відомий своїми простими екшн-фільмами, створив картину, яка, на думку багатьох фанатів, негативно вплинула на репутацію обох культових серій, а також розчарувала шанувальників і критиків.
У центрі історії – команда дослідників, які випадково знаходять древню піраміду під льодами Антарктиди. Виявляється, що в цій піраміді відбуваються ритуальні битви між Хижаками та Ксеноморфами, де Хижаки використовують Чужих для випробування своєї сили. Сама ідея того, що ці дві істоти борються у піраміді посеред льодяної пустелі, здається надуманою і безглуздою. Ще абсурднішим виглядає те, що ця битва має бути якимось “випробуванням” для Хижаків, а люди опиняються в ролі випадкових жертв.
Діалоги та поведінка персонажів часто викликають сміх, але не через комедійність, а просто через те, що вони недолугі. Герої приймають безглузді рішення і здаються іграшковими фігурками, створеними заради знищення. Вони ніби не усвідомлюють небезпеки, з якою стикаються, і це робить їхні смерті не жахливими, а кумедними.
Багато критиків звернули увагу на те, що фільм майже позбавлений напруги та атмосфери жаху, які були такими важливими в оригінальних стрічках про Чужих і Хижаків. Замість цього глядачам запропонували бездушний набір екшн-сцен, де обидва монстри постають не страшними, а смішними. Особливо розчаровує те, що навіть зіткнення між двома легендарними істотами не викликає бажаного захоплення – все справляє враження дешевого трюку для того, щоб зібрати касу.
Чужі проти Хижака: Реквієм / Aliens vs. Predator: Requiem
Дата виходу: 2007
Жанр: жахи, екшн, фантастика
Режисери: Грег та Колін Штраус
IMDb: 4,6/10
Якщо “Чужий проти Хижака” / Alien vs. Predator можна було критикувати за недолугу концепцію і штучний сюжет, то “Чужі проти Хижака: Реквієм” / Aliens vs. Predator: Requiem перевершив свого попередника в тому, наскільки можна зіпсувати вже й так погану ситуацію. Брати Штраус, відомі своєю роботою над візуальними ефектами у фільмах “Титанік” та “Термінатор 3”, вирішили взяти на себе завдання зі створення продовження цього незграбного гібрида, але замість того, щоб виправити попередні помилки, вони зняли ще більш сумнівний фільм.
Отже, сюжет. Корабель Хижака зазнає аварії на Землі, і тепер ксеноморфи вільно розгулюють серед людей. До них приєднується новий гібрид Чужого і Хижака. Ця істота втрачає загадковість і страхітливість обох своїх “батьків”, стаючи просто черговим монстром. Все це відбувається в абсолютно банальному контексті: типовому американському містечку, що різко контрастує з атмосферними локаціями оригінальних фільмів – космічним кораблем у “Чужому” та джунглями у “Хижаку”.
Одна з найбільших візуальних проблем фільму – це його темрява, і не в метафоричному сенсі. Глядачам буквально важко побачити, що відбувається на екрані, оскільки більшість сцен відзнято в такій пітьмі, що розібрати хоч щось практично неможливо. Це аж ніяк не додає фільму атмосферності, а просто дратує і позбавляє можливості оцінити роботу над спецефектами, яка мала б бути сильною стороною режисерів.
Персонажі в “Реквіємі” настільки позбавлені глибини, що їх важко назвати навіть штампами. Вони настільки пласкі, що навіть їхня смерть не викликає співчуття. До речі, смертей тут вистачає: фільм намагається бути більш жорстоким і кровожерливим, ніж його попередники, але в цьому немає ніякого сенсу з погляду сюжету. Надмірна жорстокість здається спробою компенсувати відсутність напруги та справжнього жаху, які були ключовими елементами оригінальних франшиз.
Не дивно, що фільм отримав розгромні відгуки критиків. На Rotten Tomatoes його рейтинг становить лише 12%, а критик Роджер Еберт назвав його “безглуздим, огидним та нудним”. Глядачі також залишилися розчарованими, про що свідчать низькі оцінки на IMDb та інших платформах.
Прометей / Prometheus
Дата виходу: 2012
Жанр: наукова фантастика, жахи
Режисер: Рідлі Скотт
IMDb: 7,0/10
“Прометей” / Prometheus, випущений у 2012 році, став довгоочікуваним поверненням Рідлі Скотта до всесвіту, який він сам в якомусь сенсі і створив. Новий фільм обіцяв розкрити нові аспекти міфології “Чужого” і відповісти на давні питання про походження ксеноморфів та їхній зв’язок з людством.
“Прометей” не є прямим продовженням історії “Чужого”, його можна розглядати як приквел до основної серії, що відбувається приблизно за 30 років до подій оригінального фільму.
Власне, “Прометей” / Prometheus – це назва зорельота, який вирушає на далеку планету з науково-дослідною місією. Вчені, вивчивши стародавні малюнки, дійшли висновку, що ця планета може бути ключем до розгадки походження людства. Екіпаж досліджує руїни інопланетних споруд і виявляє, що одна з них – це космічний корабель, який прямував на Землю. Вся його команда загинула, крім одного гуманоїда, якого вони назвали “Інженером”. Він залишився в кріогенній камері. Спроба встановити контакт із цим прибульцем не вдається – він агресивно реагує на людей. До того ж на борту корабля виявляють посудини з чорною рідиною, яка викликає у людей небезпечні мутації. Це врешті призводить до появи істоти, схожої на Чужого, що створює прямий зв’язок з оригінальною франшизою.
Завдяки візуальному оформленню “Прометей” / Prometheus залишає позитивне враження. Але якщо картина візуально захоплює, то її сюжет здається дещо незавершеним.
Фільм порушує питання віри, сенсу життя, а також стосунків між людьми та роботами. Особливо виділяється андроїд Девід, якого зіграв Майкл Фассбендер, – персонаж, який зовні виглядає доброзичливим, але всередині має приховані образи на своїх творців. Інші персонажі також викликають симпатію, хоч іноді і діють не так, як повинні діяти професійні дослідники. Наприклад, археолог Елізабет Шоу (Нумі Рапас) уособлює конфлікт між науковим скептицизмом та релігійною вірою, а капітан корабля Джейнек (Ідріс Ельба) додає фільму необхідної харизми та людяності.
Критики та глядачі неодноразово вказували на численні дірки у сюжеті та незрозумілі мотиви персонажів. Сцени, де персонажі, що мають бути вченими, роблять явно небезпечні та нелогічні кроки, викликали певне розчарування. Наприклад, біолог, який боїться мертвого інопланетянина, але без вагань намагається погладити живу змієподібну істоту, або геолог, який губиться у приміщенні, для якого сам робив карти.
Фільм отримав змішані оцінки. Критик Роджер Еберт дав фільму 4 зірки з 4, назвавши його “величним, захоплюючим дивом”. Натомість Ендрю О’Хехір із Salon.com написав, що фільм “красивий, захоплюючий і часом навіть розумний, але зрештою порожній і безглуздий”. Попри це, “Прометей” / Prometheus можна вважати цікавим доповненням до всесвіту “Чужого”, особливо на тлі інших спроб перезапустити франшизу.
Чужий: Заповіт / Alien: Covenant
Дата виходу: 2017
Жанр: наукова фантастика, жахи
Режисер: Рідлі Скотт
IMDb: 6,4/10
“Чужий: Заповіт” / Alien: Covenant, випущений у 2017 році, мав об’єднати приквел “Прометей” / Prometheus з оригінальною серією фільмів “Чужий” / Alien. Глядачам обіцяли повернення до горору з жахливими ксеноморфами та кривавими сценами.
Фільм справді розкриває походження Чужих, їхнього творця та навіть причини їхньої поведінки. Візуально стрічка виглядає чудово, особливо в частині дизайну істот і похмурої атмосфери. Рідлі Скотт представив нові форми Чужих, такі як неоморфи та протоморфи, які додають свіжості знайомому дизайну монстрів.
Сюжет фільму розповідає про екіпаж космічного корабля “Заповіт” / Covenant, який прямує до далекої планети з метою колонізації. Однак команда несподівано виявляє невідому планету, яка здається ідеальним місцем для життя. Після приземлення екіпаж знаходить залишки експедиції з “Прометея” / Prometheus і знову стикається з жахливими наслідками контактів з позаземними формами життя. Ця сюжетна лінія безпосередньо пов’язує “Заповіт” з подіями “Прометея”, відповідаючи на деякі питання, залишені попереднім фільмом.
Майкл Фассбендер тут грає відразу двох андроїдів, Волтера і Девіда, і саме він став центральною фігурою фільму. Його персонажі відрізняються: Волтер – ідеальний помічник, а Девід – творець, що ставить себе вище за людей. Ця дуальність додає глибини фільму і піднімає питання про природу штучного інтелекту та його відношення до людства.
Фільм красивий і видовищний, але… Можливо, одна з найбільших проблем “Заповіту” – спроба поєднати філософські роздуми про походження життя та релігійні мотиви з класичними елементами горору. Цей мікс виявився не зовсім вдалим, оскільки серйозні питання залишаються поверхнево розглянутими, а елементи жаху часто виглядають вторинними та передбачуваними.
Реакція критиків та глядачів на “Заповіт” була змішаною. Багато хто оцінив візуальну складову фільму та гру Майкла Фассбендера, але критикував передбачуваний сюжет та нелогічні дії персонажів. На Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 65% від критиків і 56% від глядачів, що нижче, ніж в оригінального “Чужого”, але вище, ніж у “Прометея”.
У порівнянні з іншими фільмами франшизи, “Заповіт” намагається балансувати між науково-фантастичним горором оригінального “Чужого” та більш філософським підходом “Прометея”. Проте, багато фанатів вважають, що фільм не досягає висот ні першого, ні другого.
Що далі? “Ромулус” та інші великі сподівання
На момент написання цієї статті я ще не встигла подивитися найновіший фільм серії “Чужий: Ромул” / Alien: Romulus, який вийшов у прокат 15 серпня 2024 року. Але критики та глядачі, що вже встигли з ним ознайомитися, залишились переважно задоволеними. Тож надія на те, що перезапуск франшизи пройшов успішно, є. Нагадаємо, що в нас вже є власний огляд фільму.
Взагалі “Чужий” / Alien – це вже давно не лише фільми, а й близько чотирьох десятків відеоігор різної якості, короткометражки, що вийшли на 40-річчя серії, численні комікси, романи, фігурки та інші атрибути нерд-культури. Серед найвідоміших відеоігор варто згадати Alien: Isolation, яка отримала високі оцінки за атмосферу та вірність духу оригінального фільму.
А ще хотілося б нагадати, що йде робота над серіалом “Чужій: Земля” / Alien: Earth, режисером якого є Ноа Гоулі. Серіал, очікуваний до виходу у 2025 році, обіцяє перенести дію франшизи на Землю, досліджуючи наслідки появи ксеноморфів на нашій планеті. Нагадаю, що Хоулі взяв класичний фільм “Фарґо” / Fargo (1994) братів Коенів і з величезною повагою до оригіналу створив серіал, перші сезони якого, можливо, навіть перевершують фільм. Аж раптом на “Чужого” чекає така сама доля?
Завантаження коментарів …