Знов за рибу гроші… Огляд гри Elden Ring Nightreign

За роки з моменту виходу найпершої Dark Souls (2011) серед гравців сформувався справжній культ студії FromSoftware. Деякі з найбільш відданих фанатів вважають, що розробник – остання цитадель серед AAA-студій, яка захищає нас від засилля live service та мікротранзакцій в іграх. Тому реакції на анонс Elden Ring Nightreign, спінофа Elden Ring з елементами roguelike, були щонайменше обережними, а подекуди лунали заклики бойкотувати проєкт, тому що гра такого формату — це начебто початок кінця FromSoftware. Звісно, реальність виявилася не такою екстремальною. Так, це проєкт FromSoftware, хоча й дуже експериментальний. Так, це Elden Ring, проте іноді – лише в назві. Так, гра хороша, проте й проблем в неї вистачає.

Гуртом і батька легше…

Elden Ring Nightreign – це окрема гра у всесвіті Elden Ring. Ви з двома іншими гравцями опиняєтесь у Лімвельді – регіоні, який змінюється щоразу, коли ви починаєте гру. Протягом двох ігрових днів ви прокачуєте рівень свого персонажа та збираєте екіпірування. Наприкінці кожного дня потрібно перемогти боса. Після перемоги над другим босом ви з товаришами телепортуєтесь на арену, де вас чекає фінальна битва з лордом.

Провести на карті більше часу, ніж відведено, не вдасться, адже вас оточує кільце смертельного синього полум’я, яке постійно стискається, підштовхуючи до битви з фінальним босом дня.

У грі присутні класи, яких тут називають Nightfarers. Кожен клас має три вміння: пасивне, звичайне та ультимативне. Самі класи нагадують персонажів з попередніх ігор FromSoftware. Наприклад, Wylder – це класичний лицар з Dark Souls, а подвійне ухилення Duchess нагадало мені мисливця з Bloodborne. Кожен клас може використовувати будь-яку зброю, проте з воїна зробити мага вам не вдасться – прокачування рівнів та характеристик тут автоматичне, варто лише підбігти до місця благодаті.

Зброя та більшість денних босів взяті прямісінько з Elden Ring, проте для шанувальників серії Dark Souls є сюрпризи.

А ось лорди – унікальні та розроблялися виключно для Nightreign. Я б не сказав, що дизайн лордів тут визначний, адже кого можна здивувати черговою битвою з драконом? Проте самі битви цікаві та вимагають різної тактики. З мінусів – лише те, що для кожної наступної спроби вам потрібно починати експедицію з самого початку.

Смерть завжди була однією з центральних тем ігор FromSoftware. У Elden Ring Nightreign ви не помираєте одразу – як і в більшості схожих кооперативних ігор, ваші напарники можуть повернути вас у стрій. Для цього потрібно буквально атакувати поваленого товариша – цікаве й досить органічне рішення. Кожне наступне воскресіння потребує більше атак, тому до битв з босами потрібно підходити з обережністю та виваженістю.

Знов за рибу гроші

Якщо битви з босами – це про витримку та очікування можливості для атаки, то зачистка карти диктує зовсім інші умови.

У перші дні після виходу Elden Ring Nightreign гравці, з якими я грав, ще якось намагалися зачищати ворогів, проте з часом усі зрозуміли, що найкраща стратегія – швидко добігти до виходу з локації, вбити боса та почати рухатися до наступної.

Від вашої швидкості залежить кількість досвіду, від досвіду – рівень, а від рівня – успіх експедиції. Так, зброя в грі має значення, проте якою б доброю вона не була, якщо до битви з лордом ви прийдете з низьким рівнем, то сама битва, найімовірніше, буде програна.

Звісно, досвідчені гравці зможуть перемогти за будь-яких умов. Але якщо ви не граєте з такими ж досвідченими друзями, то будь-яка втрата рівня (рівень втрачається, якщо вас не піднімуть вчасно, крім битв з босами) відчувається дуже болісно.

Тому, граючи з випадковими гравцями, постійно треба пересвідчуватись, що всі у вашій групі перебувають на одній хвилі й ніхто не "відвалився". Таких випадків у мене, на жаль, були десятки, особливо в перші дні після виходу Elden Ring Nightreign. Іноді тим, хто відвалився, був я. У своє виправдання скажу, що системи міток усе ж трохи недостатньо для комфортної гри, й навіть банальний чат міг би значно покращити досвід комунікації.

У Nightreign, звісно ж, можна грати соло, і перше ж оновлення після виходу зробило гру в одиночку простішою. Проте я все ж рекомендував би грати з іншими гравцями, попри іноді негативний досвід.

Емоції, які ви отримуєте в момент, коли наносите останній удар по босу, в той час, як двоє ваших напарників лежать на землі, – захоплюють. Проте робити так я не рекомендую. Завжди підіймайте напарників.

Куди не кинь – всюди клин

Найбільшою проблемою Elden Ring Nightreign є доволі низька варіативність, а там, де вона присутня, вибір не має значення.

Карта в Nightreign постійно змінюється, проте ці зміни здебільшого косметичні. Розташування фортів і руїн щоразу інше, але самі ці об’єкти зазвичай ідентичні – з однаковими мінібосами та структурою, яку можна запам’ятати вже за кілька годин. Існують також варіації карти, які стають доступними час від часу. Один із регіонів змінює біом, і група має розгадати його секрет. Та навіть ці нові локації залишаються доволі статичними. Фінальні боси дня залежать від обраного лорда та обираються з трьох-чотирьох варіантів.

Звісно, в іграх суміжних жанрів варіативність ворогів та локацій може бути ще меншою. Проте в такому випадку це компенсується чимось іншим – найчастіше набором покращень, які гра пропонує гравцеві протягом одного забігу.

Проте і тут Elden Ring Nightreign відстає. З усіх випадкових ефектів, які гра пропонує під час експедиції, більшість – це бонуси до броні чи атаки. З цікавого – додаткові магічні ефекти під час ходьби чи спринту, проте всі вони доволі сумнівні, особливо під час битв з лордами.

Те саме стосується і реліктів, які гравець отримує після кожного забігу – незалежно від того, перемогли ви лорда чи ні. Релікти в Elden Ring Nightreign – це метапрогресія для ваших класів. Усього кожен з персонажів може одягнути до трьох реліктів. Проблема в тому, що, окрім декількох реліктів, які можна отримати за проходження квестів персонажів (у кожного з них є особиста історія з завданнями, які можна виконувати між експедиціями та під час них), переважна більшість майже не впливає на ігровий процес.

Усе це в підсумку призводить до того, що, граючи одним класом, ви дуже швидко наблизитесь до моменту, коли кожен забіг нагадуватиме попередній. У мене це відчуття виникло після двадцяти годин – що для гри такого формату дуже мало.

Не все коту масниця, буде й Великий піст

При всій критиці й недоліках Nightreign – це в першу чергу Elden Ring, а гру за цією формулою дійсно важко зіпсувати.

На додачу до базової бойової системи, яка залишилася незмінною, ми отримали вісім класів, які не лише унікальні, а й викликають приємні асоціації з минулими проєктами студії.

Щовечора, сідаючи за Elden Ring Nightreign лише на годинку-дві, я ловив себе на думці, що ось ця експедиція буде останньою – і вже за кілька хвилин вирушав у наступну, бо в минулій ми якось не так перемогли лорда.

Звісно, те, чи сподобається вам Elden Ring Nightreign, залежать від багатьох факторів: від любові до ігор подібного формату, наявності друзів, з якими можна грати, терпимості до повторюваності та багатьох інших. Навіть якщо ви не любитель кооперативні ігри або не маєте компанії – Nightreign можна проходити й наодинці, хоч гра явно розроблялась з прицілом на кооператив.

P.S. Окремо про технічні проблеми на ПК, з якими я стикнувся в перший день гри – зокрема, постійне просідання частоти оновлення екрана. Якщо у вас процесор Intel, рекомендую скористатися порадами з цього обговорення на Reddit. Мені це допомогло.

Також я не розумію рішення авторів Elden Ring Nightreign обмежити частоту кадрів до 60 fps у 2025 році, але маємо те, що маємо.