Трилер "Фанатик" / Borderline – це один з тих випадків, коли зміна назви на більш зрозумілу масовому глядачеві дещо шкодить сутності історії. Адже словом "borderline" часто називають межовий розлад особистості, який характеризується різкими перепадами настрою та загальною нестабільною поведінкою. При цьому, хоча назва "Фанатик" все ж одразу каже, про що буде ця історія, але водночас втрачається глибина.
А ще ця стрічка стала режисерським дебютом Джиммі Вордена, якого ви можете знати як сценариста "Ведмідя під кайфом" / Cocaine Bear. Або як чоловіка австралійської актриси Самари Уівінг, яка відома не тільки ролями у трилерах та фільмах жахів, а ще й цікавою схожістю з Марго Роббі. Режисерський дебют – це завжди висока відповідальність, і Ворден зміг гідно її прийняти (та ще й взяти власну дружину на головну роль – прим. ред.). З "Фанатика" / Borderline вийшов гарний трилер, навіть враховуючи відчутні проблеми з тональністю та стилем.
| Назва | "Фанатик" / Borderline |
| Жанр | трилер, комедія |
| Режисер | Джиммі Ворден |
| В ролях | Самара Уівінг, Рей Ніколсон, Алба Баптішта, Ерік Дейн та інші |
| Студії | LuckyChap Entertainment, Productivity Media, Magnet Releasing |
| Хронометраж | 1 година 34 хвилини |
| Рік | 2025 |
| Посилання | IMDb |
Попспівачка Софія (Самара Уівінг) живе розкішним життям та має, здається, взагалі все, про що може мріяти людина. Однак у "все" також входить фанат-сталкер Пол (Рей Ніколсон), який вважає, що має неодмінно одружитися із Софією. Одного разу він навіть напав з ножем на охоронця Софії Белла (Ерік Дейн) та вдерся у будинок співачки. Його спіймали та посадили до психлікарні, однак Полу вдалося втекти. Тепер він націлений довести бажання одружитися з Софією до фіналу та готовий заради цього на будь-які жертви, включно з людськими. Сприйняття реальності у хлопця вкрай скривлене, що робить його поведінку абсолютно непередбачуваною.
Дуже часто режисерські дебюти страждають від схожих проблем: занадто розтягнутий сценарій, яким нічим наповнити, майже повна відсутність візуальних методів оповідання та у цілому прісна режисура. "Фанатик"/ Borderline став приємною несподіванкою. Фільм не просто має гарний вигляд, а ще й напрочуд стилізований. Навіть освітлення та тексти на екрані стають додатковими інструментами, завдяки яким знімальна команда розкриває історію одного нав'язливого фаната.
Рей Ніколсон погодився на роль одразу, як прочитав сценарій, бо йому подобається грати неоднозначних персонажів з якимись ментальними вадами. Його Пол у "Фанатику" / Borderline – це справжній скарб, який навіть не вийде записати в якийсь конкретний архетип. Він привітний, смішний, дуркуватий та нескінченно моторошний водночас. Обов'язково додивіться сцену під час титрів до кінця: вона може здатися неважливою, однак повною мірою розкриває акторські таланти Ніколсона. Всього за декілька секунд він здатен передати неймовірний спектр унікальних емоцій. Талант, який зустрічається не так вже й часто.
Весь фільм, від загального сценарію до постановки окремих сцен, ніби намагається підлаштуватися під шалений характер головного антагоніста. Але це скоріше йде на шкоду, бо стрічці не вдається створити конкретного настрою. Тільки ти починаєш вважати, що стало остаточно моторошно, як починається абсурдна сцена та комедійна вставка. Коли приймаєш нові правила та навіть починаєш сміятися з дивних жартів, "Фанатик" / Borderline повертається до незручних діалогів і лячних моментів зі спробами розкрити світогляд божевільної людини. Зосередитися при подібних "стрибках" на сутності історії важко.
І якщо буде до кінця відвертим, як такої "сутності" в стрічці майже немає. Сценарій особливо не розвиває теми сталкінгу, нюансів життя популярних зірок та їхнього впливу на звичайних людей, психологічних захворювань тощо. Все ці елементи стають лише кінематографічними образами без глибини. Тобто так, "Фанатик" / Borderline спілкується з глядачами мовою кіно, візуальними елементами та постановкою сцен, але сказати йому майже нічого.
Наскільки це погано? Тема сталкінгу вкрай актуальна для відчутної кількості людей, навіть якщо вони ніякі не зірки, тому для них "Фанатик" дійсно стане майже екстремальним досвідом. Всі інші отримають гарне кіно, саме кіно, а не історію чи сценарій. Ці поняття часто не зовсім розрізняють, а дарма, частина гідних фільмів отримує низькі оцінки виключно через те, що глядачі та критики роздивлялися їх не під тим кутом.
Знову ж, як для режисерського дебюту "Фанатик" / Borderline – чудово виконана робота. Можливо, Ворден і не хотів закладати в неї глибокі думки, а лише тренувався у майстерності фільмування та методах візуального оповідання. Якщо так, то чекаємо від нього нових стрічок, адже потенціал він продемонстрував величезний. Але наступного разу настільки поверхневу історію пробачити вже не вийде.