Синопсис першої частини "Аудитора" / The Accountant навіть зараз здається дивним. Аудитор-аутист у виконанні Бена Аффлека допомагає злочинним організаціям відмивати гроші, однак у підсумку все одно стає героєм дня. Не зовсім зрозуміло, як саме кіно з настільки грубим зображенням аутистичного розладу з’явилося на світ, однак у 2016 році воно навіть зуміло окупитися та зібрати у цілому непогані відгуки.
Результат задовольнив продюсерів, тож у 2025 вийшов "Аудитор 2" / The Accountant 2. Але навіщо? Адже окрім все ще цікавого персонажа Бена Аффлека в стрічці майже відсутні позитивні елементи. А ще більше дивує, що сиквел все одно отримує переважно схвальні відгуки, тож щось глядачі у ньому знайшли.
| Назва | "Аудитор 2" / The Accountant 2 |
| Жанр | трилер, бойовик |
| Режисер | Ґевін О'Коннор |
| У ролях | Бен Аффлек, Джон Бернтал, Джонатан Сіммонс, Синтія Аддай-Робінсон та інші |
| Студії | Artists Equity, 51 Entertainment, Zero Gravity Management, Filmtribe, Metro-Goldwyn-Mayer, Warner Bros. Pictures |
| Хронометраж | 2 години 12 хвилин |
| Рік | 2025 |
| Посилання | IMDb |
Крістіан Вульф (Бен Аффлек) продовжує займатися брудними грошима різноманітних організацій, перетворюючи їх на легальні дохід в очах закону. Він здатен майже миттєво обчислювати у голові великі суми, тому робота не приносить йому особливого клопоту. Але проблеми все одно знаходять чоловіка, коли старого знайомого Вульфа вбивають. Тепер він має знайти винних і розкрити моторошну змову. В цьому йому допоможуть заступниця директора Міністерства фінансів США Мерібет Медіна (Сінтія Аддай-Робінсон) та його рідний брат Брекстон (Джон Бернтал). Родинні стосунки Крістіана та Брекстона далекі від ідеальних, тому паралельно їм ще доведеться знайти спільну мову.
Нехай перша частина "Аудитора" вийшла майже 10 років тому, сиквел спирається на знання її історії, і не квапиться нічого пояснювати. Автори ніби хочуть сказати, що в сценарії все максимально серйозно, потрібно уважно розглядати всі сцени та аналізувати побачене та почуте. Але подібне ставлення виявляється мішурою, адже за претензійною обгорткою в "Аудиторі 2" / The Accountant 2 не ховається нічого по-справжньому цінного.
Розповідь, яка мала б інтригувати фінансовими змовами та небезпечними розслідуваннями, насправді виявляється надмірно ускладненою та відверто плутаною. Сценаристи, здається, вирішили, що єдиний спосіб перевершити першу частину – це посилити все, що вже тоді здавалося дещо абсурдним. У результаті маємо каламутний сюжет, де мотивація персонажів туманна, а сюжетні лінії раптово виникають лише для того, щоб так само раптово зникнути без будь-якого логічного завершення. В першій частині була дівчина-аутист, яка допомагала головному герою з технологіями? В "Аудиторі 2" / The Accountant 2 присутній цілий загін дітей-аутистів. Ні, це не жарт. Так, це гарно характеризує весь фільм.
Замість напруженого трилера, побудованого на розумних ходах та поступовому розкритті таємниць, глядач отримує важкий, обтяжливий потік експозиції. Персонажі не стільки діють, скільки без кінця пояснюють, що відбувається, хто є хто, чому це має бути важливо, ніби бояться, що без постійних підказок аудиторія остаточно загубиться. І вона все одно губиться, бо історія не здатна зацікавити та прив’язати до себе, до персонажів відчуваєш майже нуль емпатії. Яскраве виключення – один з антагоністів, мотивація і доля якого розкривається ближче до фіналу. Вийшов щемкий момент, але додатково він підкреслив, наскільки байдуже авторам все інше.
Спроби розбавити цю сценарну мішанину екшн-сценами також не рятують ситуацію. Так, у "Аудиторі 2" / The Accountant 2 є декілька брутальних сутичок, які намагаються відповідати серйозному тону стрічки. Проте постановка цих боїв та перестрілок часом виглядає незграбно і не надто винахідливо. Деякі критики влучно порівнювали їхню якість із телевізійними шоу минулих десятиліть, і в цьому є частка правди. Екшн тут не стільки захоплює чи вражає, скільки слугує обов’язковим елементом жанру, щоб історія остаточно не скотилася у нудні діалоги.
Мабуть, єдиним аспектом, який заслуговує на щиру похвалу, є взаємодія між Беном Аффлеком та Джоном Бернталом. Крістіан Вульф і у першому фільмі був головним плюсом "Аудитора", у сиквелі на нього все ще приємно дивитися, однак його брат створює цікавий контраст. Персонажі мають непросту історію, і спроби налагодити стосунки на тлі чергової кризи дійсно дарують кілька живих та людяних моментів, навіть якщо вони ніби відірвані від загального сценарію. Між акторами відчувається певна хімія, яка проявляється у коротких діалогах та спільних сценах, додаючи елементи бадді-муві до загалом похмурої атмосфери стрічки. Однак висока ймовірність, що ви побачите в історії їхніх стосунків щось рівня "Юного Шелдона" / Young Sheldon – і вся магія буде зруйнована.
"Аудиторі 2" / The Accountant 2 здається абсолютно безідейним. Фільм намагається торкнутися тем сімейних зв'язків, справедливості та моральних дилем людини, що живе поза законом, але робить це вкрай поверхнево. Жодна з цих тем не отримує належного розвитку чи осмислення. Щодо зображення головного героя, Крістіана Вульфа, сиквел продовжує йти шляхом оригіналу, експлуатуючи його аутизм як своєрідну суперсилу, але не заглиблюючись у реальні виклики чи досвід людей з розладами аутистичного спектра. Такий підхід відчувається не просто спрощеним, а й бездушним та потенційно образливим. Стрічці бракує сміливості чи бажання сказати щось справді значуще або хоча б чесно поглянути на складність порушених питань.
Режисура Гевіна О'Коннора, тут відчувається важкою та позбавленою натхнення. Монтаж рваний, темп нерівний. "Аудиторі 2" / The Accountant 2 може бути невиправдано повільним у діалогових сценах і водночас поспішним у моментах, які вимагали б більшої уваги. Загальне враження від перегляду – це скоріше випробування на витримку, ніж розвага. Замість захопливого та розумного трилера глядач отримує досвід, який доводиться терпіти, рахуючи хвилини до фінальних титрів. Залишається лише відчуття марно витраченого часу та розчарування.
"Аудитор 2" / The Accountant 2 – це класичний приклад сиквелу, створеного радше з комерційних міркувань, аніж з творчої необхідності. Переускладнений і водночас порожній сюжет, дірявий сценарій, непереконливий екшн, поверхневе розкриття тем та відсутність свіжих ідей – усе це робить фільм нудним та незадовільним видовищем. Навіть непоганий акторський дует Аффлека та Бернтала не здатен врятувати стрічку від провалу.
Однак переважна більшість оцінок в нього все одно позитивні, щось рівня 7/10. Можливо, саме поєднання серйозності та безглуздості, те саме надмірне переускладнення сподобалось глядачам. Бо навіть загадка без відповіді має сенс, якщо ніколи не дізнатися про відсутність відповіді. Тож цілком ймовірно, що кіно вам сподобається. Тільки не думайте про нього зайвий раз, навіть коли воно вас до цього спонукає. Так краще.