Dream Machines RS3080-17UA51 – огляд потужного ігрового ноутбука

Великі ігрові лептопи частенько являють собою заміну десктопів. Так зручніше перевозити комп’ютер між різними робочими місцями, отримавши при цьому чималий запас продуктивності для різного роду завдань, розваг й просто максимально комфортної роботи. При цьому майже ніколи не враховується, що зовнішність таких ноутбуків не обов’язково має нагадувати про призначення, що тягне за собою багато зон підсвітки, «агресивних» дизайнерських рішень й нестандартних елементів оформлення. В сьогоднішньому огляді ми подивимося на можливості однієї з найсильніших моделей Dream Machines з лаконічним дизайном.

Характеристики Dream Machines RS3080-17UA51

Комплектація Dream Machines RS3080-17UA51

У випадку, коли, наприклад, «режим ноутбука» потрібен лише формально, навряд користувачу будуть принципові додаткові аксесуари в коробці. І тут компанія запропонує лише пару деталей для встановлення другого накопичувача і, що майже не зустрічається та насправді є дуже приємною дрібничкою, — невеличка ганчірочка для дисплея.

Щоправда, з огляду на чималу вартість пристрою, можливо, якісь додаткові аксесуари все ж не завадили б. Для прикладу, рюкзак відповідного розміру. Так, навряд 17-дюймова модель часто покидає своє робоче місце, але на такий випадок користувачу скоріше за все доведеться купувати щось для транспортування. Ігрові аксесуари напевно в користувача вже є, а от з підхожим рюкзаком можуть бути питання (з власного досвіду: рюкзак, який легко й запасом місця вміщає звичайні 16-дюймові бізнес-лептопи, з сьогоднішнім піддослідним ледве зачинився).

Дизайн та зручність використання

Ігрові лептопи з відносно нейтральним дизайном нині зустрічаються не так часто. Чимало з них все ж мають багато помітних елементів зовнішності, які вказують на їх походження та призначення. У Dream Machines підхід нейтральний. Щонайменше, у базових комплектацій, адже за додаткові 999 гривень при замовленні можна отримати власний дизайн верхньої кришки, на яку нанесуть потрібний покупцю малюнок. Без нього буде просто чорний лептоп з білим логотипом виробника.

Така простота в дизайні може й не сподобається фанам яскравої техніки, як-от білі варіанти Alienware, ASUS, Razer тощо. Але для тих, кому подобається мінімалістичний дизайн, така опція чудово підійде.

Хоча парочка примітних акцентів на корпусі все одно є. Це отвори вентиляції (особливо знизу), які зовсім по-іншому виглядають на звичайних ноутбуках, та «бронзові» вставки на кутах корпусу поряд з дисплеєм. Вони практично не привертають до себе уваги, але виглядають доволі приємно й злегка доповнюють загальний мінімалістичний вигляд корпусу.

А от розмір сьогоднішнього гостя редакції вже відповідає великим ігровим моделям. Це 399×270×24,9 мм з вагою приблизно 2,5 кг. Такому лептопу потрібно помітно більше місця на робочому столі, з ним не дуже зручно подорожувати та працювати «на колінці». І так, це справедливо стосовно більшості таких ноутбуків, тож це не претензія, а просте трактування факту. Портативність не є пріоритетом для ігрових систем, й тут виключення не сталося.

Також традиційно для таких моделей, Dream Machines має чимало портів на топкейсі. Зліва можна знайти два порти USB-A 3.2 Gen2 й окремі 3,5 мм Jack для підключення навушників та мікрофона. На протилежному боці є розкладний RJ-45, один USB-C 3.2 Gen2 та слот для microSD. Що особисто мені подобається у великих ігрових лептопах, це розміщення окремих портів ще й на задній частині топкейса, де тут маємо замок Kensington, mDP, HDMI, Thunderbolt 4 та порт для заряджання.

В цілому корпус ноутбука вийшов якісним, він має металеві панелі на верхній та нижній частинах, а всі елементи конструкції добре підігнані одна до одної. При цьому на корпусі з часом можна побачити відбитки пальців, але й протерти його зовсім не складно. Якщо абстрагуватися від топових пропозицій А-брендів, то Dream Machines все ж пропонує хорошу альтернативу. Й особливо для випадків, коли користувачу потрібен лептоп з нейтральною зовнішністю й потужними компонентами. Серед того, що хотілося б змінити, є лише розташування деяких портів, як, наприклад, Ethernet, кабель якого значно зручніше було б розташувати позаду, а не з правого боку.

Дисплей Dream Machines RS3080-17UA51

Хоча й трендом цього року стало збільшення ігрових моделей лептопів до 16 та 18 дюймів, 17-дюймові варіанти все ще залишаються й не є чимось олдскульним. Вони так само пропонують доволі великі (для лептопів) екрани, за якими зручно працювати, грати, дивитися фільми тощо. Наш тестовий зразок також пропонує відносно тонкі рамки по боках, гарний шарнір, й забезпечує необхідний комфорт при виконанні своїх завдань.

17,3-дюймова матриця має роздільну здатність 2560×1440 пікселів, співвідношення сторін 16:9 та частоту оновлення у 165 Гц. Тобто необхідний мінімум сьогоднішніх стандартів виконано. Завдяки комплектації, про роздільну здатність в іграх задумуватися не доводиться, тим паче не треба якось себе обмежувати під час звичайної роботи. На жаль, швидкість реакції матриці (BOEhydis NE173QHM-NY3) виробник не вказує, але за суб’єктивним прийняттям проблем з цим пунктом не має бути.

Додаткових налаштувань чи режимів у матриці немає. Тож є лише стандартний варіант відображення кольорів, на які користувач не вплине. На щастя, цього й не треба робити. З колірним охопленням все добре, як і з кутами огляду. Лише колірну температуру хотілося б трохи посунути в «теплий» бік, хоча в іграх це взагалі не принциповий момент (ігрові режими зазвичай навпаки звертають до «холодних» значень).

Традиційно для таких лептопів, матриця має матовий захисний прошарок. При цьому вона навіть показала більше заявленого максимального рівня яскравості — 354 кд/м². Мінімальний рівень становить 22 кд/м². Авторегулювання яскравості бракує, але таким можуть похизуватися лічені ноутбуки.

Маніпулятори та мультимедіа

Корпус 17-дюймового лептопа з легкістю дозволяє розмістити клавіатуру з NUM-блоком. В Dream Machines дуже стриманий варіант, де немає виділених блоків навігації, WSAD чи розділених F-клавіш. Навіть підсвічування тут доволі просте й дозволяє лише змінити 15 варіантів статичного кольору. Але в клавіш достатній хід, тиха робота та правильне розташування для «сліпого» набору тексту. Дійсно помітний недолік в жорсткості її основи, адже при мінімальному тиску помітно, що під нею є зайвий хід. Це не заважає в роботі чи під час ігор, але все одно трохи псує загальне враження. А при такій вартості всього ноутбука хотілося б отримати сканер відбитків пальців.

Для звичайної роботи є чималий трекпад. Його розміри становлять 150×90 мм. При цьому в нього вдале розміщення, й щонайменше для FPS ігор його не треба було вимикати. Також він добре справляється з визначенням положення пальців та жестами. Тобто для роботи з медіа чи офісних завдань практично не потрібна миша.

От що не дуже сподобалося, так це динаміки. Обидва знаходяться в ніжній частині корпуса, ближче до користувача. В них невисока максимальна гучність й вони практично не справляються з низькими частотами. Подібна ситуація часто зустрічається й в інших виробників. Насправді для відтворення звуку під час робочих дзвінків чи перегляду серіалів такого рішення більш-менш достатньо, а для ігор чи музики на робочому місці геймера точно будуть непогані колонки та/або навушники.

Мегапіксельної вебкамери буде цілком достатньо для відеодзвінків. Не думаю, що охочим додати до власного стріму своє зображення її вистачить, але в таких користувачів, знову ж, скоріше за все є розв’язання такого питання.

А поряд з камерою є й два мікрофони. Вони дуже чутливі, тому без сторонніх шумопоглиначів не обійтися. В інакшому випадку вони «чують» всі звуки як від самого ноутбука, так й усього навкруги нього. Це навряд поставить гравця у скрутне становище, адже в лептопа навіть є аналоговий роз’єм для мікрофона.

Продуктивність та ПЗ

Початкове походження лептопів Dream Machines йде від тайванського виробника Clevo. І тут виробник подбав, щоб у покупця були додаткові опції при замовленні. Тому замовляючи Dream Machine можна не лише додати власний оригінальний дизайн верхньої кришки, але й обрати місткість ОЗП та накопичувача(-ів), вибір яких доволі пристойний, додати версію Windows та навіть вибрати термоінтерфейс. Звісно, все це платні й часом коштовні опції, але вони є.

На огляді модель RS3080-17UA51, яка має 14-ядерний Intel Core i7-12700H (4,6 ГГц, 20 потоків, 6 продуктивних та 8 енергоефективних ядер), 32 ГБ DDR5-4800, NVIDIA GeForce RTX 3080 Ti з 16 ГБ, та терабайтний накопичувач. Опцій з іншими процесорами чи відеокартами для цього лептопа в конфігураторі немає, для цього обрати інші моделі виробника. Також користувач може замінити накопичувач та оперативну пам’ять самостійно, чи через сервіс компанії. Для бездротового зв’язку лептоп обладнано приймачами Wi-Fi 6 та Bluetooth 5.2, також, звісно, є гігабітне дротове підключення. 

Фірмовий софт дозволяє обрати з чотирьох опцій режимів роботи: Power Saving, Quiet, Performance, Entertainment. Суб’єктивно, серед них корисні лише два — Power Saving на випадок відсутності мережі чи для простої роботи, та Performance для «важких» задач та ігор.

Результати синтетичних тестів зайвий раз підтверджують, що може це й не найпотужніша комплектація, але продуктивності тут із запасом вистачить на декілька років.

Без підключеного блока живлення вони відповідно падають. Але як ми й раніше зазначали в оглядах ігрових ноутбуків, залишається сумнів, що користувачі подібних моделей часто грають поза робочим місцем й без доступу до розетки. При цьому, навіть з втратою продуктивності, для звичайної роботи, перегляду медіа чи інших «легких» розваг комфорт в роботі залишається незмінним. 

Найцікавішими все одно є показники в іграх, адже в більшості випадків це саме те, для чого цей ноутбук й будуть купувати. І тут спроможності моделі приємно здивували, адже без заявленого розгону й зі стандартним блоком живлення він спромігся показати доволі високі показники FPS, які перевершили перші очікування.

• CS:GO —  300+
• PUBG — 135
• GTA V — 159
• Shadow of the Tomb Rider — 119
• Forza Horizon 5 — 81
• Metro Exodus — 105
• Cyberpunk 2077 — 61/77 (2560х1440/Full HD)

Наступним приємним моментом стала стабільність роботи. Хоча й не без типових недоліків для режиму максимальної потужності, де система охолодження гучна та нагріває все поряд із вентиляційними отворами. Але при цьому вона виконує свої обов’язки, не підіймаючи температуру всередині сильно вище за 80°C під час ігор. Робоча поверхня також нагрівається, але дискомфорту користувачу не приносить. А от з офісною роботою вентилятори час від часу вмикаються, а температура тримається поряд з позначкою 40°C. 

Фірмове програмне забезпечення виглядає доволі просто. Серед базових можливостей у Dream Machines є вибір режимів роботи, редактор макросів для маніпуляторів, вибір кольорів й інтенсивності підсвічування клавіатури, та окремо налаштування режиму роботи охолодження. Але, якщо не відкривати Control Center, а клацнути правою клавішею миші по його іконці в системному треї, то також можна знайти перемикання режимів роботи відеоприскорювачів, де є гібридні опції та варіант роботи лише дискретної графіки. Тільки варто пам’ятати, що така зміна обов’язково потребує перезавантаження.

Автономність Dream Machines RS3080-17UA51

Новіші покоління процесорів з енергоощадними ядрами все ж значно поліпшили автономну роботу навіть ігрових лептопів, які раніше не були спроможні демонструвати витривалість навіть при виконанні легких завдань. Розглянута модель Dream Machines показала в офісному тесті майже 6 годин роботи при рівні яскравості у 100 кд/м². Це при місткості вбудованого акумулятора у 80 Вт•год. Щоправда, ігровий тест так само швидко виснажує його — 1 година 13 хвилин. Щодо реальних ситуацій, то при комфортних налаштуваннях підсвічування, лептоп втрачає в середньому 15% за годину роботи (20%, якщо залишити на дисплеї 165 Гц, а не перемикатися на 60), а перегляд двогодинного фільму обійдеться у 37% заряду.

Комплектний блок живлення потужністю 230 Вт відносно компактний, як для ігрового ноутбука. До загальної ваги рюкзака він додає трохи менше як 700 грамів. Але, на жаль, швидкого заряджання він не забезпечить. Після випробовування автономності на повне відновлення заряду потребувалося понад три години. При цьому, якщо почати грати при неповній батареї, то під час максимального навантаження вона майже не буде заряджатися.