На що здатна базова модель: огляд ноутбука ASUS Vivobook 16 (2025)

В рамках одного "сімейства" ноутбуків не рідкість зустріти чимало схожих моделей, у який є як багато спільного, так і певна помітна різниця. Балансуючи тими чи іншими компонентами та складниками, виробники надають покупцю гнучкіші опції схожих лептопів. Але процесу вибору це одразу не допомагає. Зовсім нещодавно у нас була можливість познайомитися з новою моделлю ASUS Vivobook S14 — компактним ноутбуком з все ще доволі свіжим процесором від Qualcomm та, як наслідок, чудовою автономністю. Сьогодні ж ми подивимося на простіший варіант, але з більшим дисплеєм — ASUS Vivobook 16. І відмінностей тут дійсно більше, ніж може здатися, на перший погляд.

Технічні характеристики ASUS Vivobook 16

Комплектація

Без сюрпризів, в коробці з ASUS Vivobook 16 є лише такий самий зарядний пристрій, як і у попереднього гостя редакції. І так само в більшості випадків пересічному власнику такої моделі цього має бути достатньо.

Втім, можливо, для більшої моделі буде складніше з наявними рюкзаками. Все ж об’ємніший корпус вимагає відповідного місця. Проте, для прикладу, в мій рюкзак з відділом, який за замовчуванням розраховано для 15-дюймових моделей, ASUS Vivobook 16 "без тріску" помістився. Але, звичайно, так пощастить не в усіх випадках, й в компактні сумки такий може не влізти.

Дизайн та зручність використання

Зовнішність різних версій Vivobook дуже близька від моделі до моделі. Чесно кажучи, спочатку я подумав, що до нас потрапила дорожча версія S16. Втім, попри дійсно чималу схожість, відрізнити їх все ж можна. Тут є як різниця в габаритах, так і матеріалах корпусу. Тож загалом є на що звернути увагу при виборі між дорожчою та дешевшою версіями.

Для початку — матеріали корпусу. "Старші" моделі пропонують комбінацію пластику та алюмінію, тоді як Vivobook 16 зроблено без металу. Глобально, якщо для користувача такі моменти не є принциповими, то суттєвої проблеми в цьому не буде. Зібрано все доволі непогано, хоча й пластик трошки простіше піддається тиску. Тестування за стандартом MIL-STD-810H ця модель також пройшла. Тож загалом, якщо використання металу не очолює список вимог, то корпус цілком влаштує.

Габарити базових моделей мінімально відрізняються від дорожчих версій. Таким чином корпус ASUS Vivobook 16 має розміри 357×250,7×15,9-17,9 мм. Десь є абсолютно несуттєва різниця, але про незручності не йдеться. Вага сьогоднішнього гостя становить 1,88 кг. З алюмінієм можна було б трошки зекономити, але, знову ж, різницю не назвати драматичною. Втім, очевидно, для випадків частих поїздок з ноутбуком все ж зручнішим буде 14-дюймовий варіант.

Зовні модель також, як притаманно поточній лінійці, доволі стримана. На вибір є два кольори — Quiet Blue та Cool Silver — які є доволі "спокійними" та легко "впишуться" в робочий та домашній простір. Урізноманітнити дизайн можна хіба що набором наліпок, або залишити все як є. Все ж, для фанів яскравіших дизайнерських рішень, існують дорожчі опції лінійки Zenbook, а тут ASUS не ускладнює виробництво та балансує ціну.

Нижня частина топкейса також доволі лаконічна. З цікавих моментів тут хіба що хочеться відзначити вже стандартний "трюк" виробника з розділенням потоків повітря великою ніжкою. Проте у тих випадках, коли система не зазнаватиме значних для неї навантажень, а більше займатиметься легким воркфоу, це не буде так принципово.

Тож, цілком очікувано, ASUS Vivobook 16 не сильно вирізняється з-поміж інших моделей лінійки. Будучи однією з базових пропозицій, такий ноутбук не запропонує нічого «понад», але й одночасно є доволі продуманим та приємним варіантом. Як стандартне рішення для невибагливого покупця — це цілком непоганий пристрій. Ба більше, в запасі є ще чимало приємних моментів.

Дисплей

У дорожчих версій Vivobook зустрічаються опції матриць, однак в базовій лінійці все простіше — змінюється лише діагональ. Рішення абсолютно зрозуміле. Проте насправді сьогоднішні базові пропозиції все ж мають не такий поганий вигляд, як може асоціативно здатися з набутим раніше досвідом. Хоча, звісно, до флагманів теж є куди тягнутися.

Таким чином без опцій в ASUS Vivobook 16 є роздільна здатність 1920×1200 пікселів зі співвідношенням сторін 16:10, лише звичайні 60 Гц оновлення зображення та кут розкриття 180°. Стандартне масштабування — 125%, менше особисто мені вже не комфортне. Рамки довкола не назвати скромними, проте і зрозуміти їх також можна. Та й шанувальники темних інтерфейсів зможуть візуально нівелювати такий недолік.

Бюджетна IPS-матриця покриває 45% NTSC. Звісно, не професійний варіант. Але для базових потреб дисплей все ж непоганий. Насиченості могло б бути більше, проте якщо у користувача немає дійсно вибагливої до картинки роботи, то такий варіант все ж підійде. Як і у випадку з Vivobook S14, який у нас нещодавно був, той мінімум налаштувань, який надається виробником, принципової різниці у відображенні не зробить. Хіба що можна трошки змінити колірну температуру, якщо власник звертає увагу на такі речі.

З максимальним рівнем яскравості у 300 кд/м² та матовим покриттям дисплея цілком комфортно працювати у приміщенні. Для інших умов все ж не завадило б більше. Однак є автоматичне регулювання, яке доволі непогано та плавно працює, що мінімально додасть комфорту ввечері з приглушеним освітленням.

Безпека

Окремо варто відзначити, що навіть початкова модель лінійки отримала шторку вебкамери та додаткові датчики. Тож для зручнішого логіну може використовуватися сканування обличчя. Й платформі вистачає вправності, щоб дійсно швидко розпізнавати власника. Хіба що шторка має бути таки відкритою.

Разом із цим лептоп може самостійно блокуватися, якщо його залишити без нагляду. З поверненням користувача так само автоматично спрацює розпізнавання обличчя. А якщо під час роботи відвести погляд від дисплея, його яскравість може помітно зменшитися.

Традиційно подібні функції є у відчутно дорожчих моделях сегмента "бізнес" чи флагманських ноутбуків, але тут виробник вирішив залишити подібне й для значно простіших пропозицій. Наскільки це необхідно? — Відкрите питання. Але, певно, комусь з потенційних покупців такі можливості стануть у пригоді.

Порти

Більшість ноутбуків цього класу пропонують однаковий набір портів, й тут є все мінімально необхідне. Переважно інтерфейси зайняли лівий бік топкейса, де розташували пару USB-C 4, HDMI 2.1, комбіноване аудіо та USB-A 3.2 Gen1. Ще один USB-A є на протилежній стороні. Цілком зручне та логічне розташування.

Складно сказати, що в традиційній моделі використання для такого лептопа знадобиться щось більше. А для тих власників, які використовують зовнішній монітор (з хабом) та аксесуари на робочому місці, завдяки USB-C можна легко обійтися під’єднанням одного кабелю для підключення та одночасного живлення.

Клавіатура та трекпад

16-дюймові моделі лінійки Vivobook логічно отримали такі ж клавіатури, як у 14-дюймових. Проте разом із цим вони мають "стиснений" NUM-блок, що оцінять користувачі, які чимало працюють з цифрами. Все інше переважно повторюється: хід клавіш становить 1,7 мм (має бути рекорд цієї категорії), є Copilot, функціональні клавіші тощо. Після більших клавіатур мінімально звикнути до невеликих навігаційних клавіш та NUM все ж доведеться. А для тих, хто переважно працює з ноутбуків, цей процес точно буде значно швидшим.

Разом із цим для "сліпого" друку особисто мені ця клавіатура добре підійшла. Ба більше, вона доволі тиха, щоб не дратувати власника та його оточення під час роботи. А для більшого комфорту ввечері є триступеневе біле підсвічування, яке також може автоматично регулюватися залежно від умов освітлення.

16-дюймові версії Vivobook оснащено злегка більшим трекпадом. Тут його розміри становлять 130×85 мм. Положення на топкейсі відцентровано стосовно основної частини клавіатури, тобто лівіше від фактичного центру. Але до випадкових спрацювань у мене не доходило.

З роботою та жестами у сенсорної поверхні все добре. А додаткових зручностей тут надають ще й фірмові доповнення від ASUS: свайпи по бокових краях трекпада дозволяють змінювати яскравість та гучність, зверху — переміщення таймлайном медіа, а свайп від лівого верхнього кута в центр викликає утиліту ScreenXpert. Я до цього доволі швидко звик і подібних жестів потім не вистачає в ноутбуках інших виробників.

Камера та звук

Передбачувано, ASUS Vivobook 16 має дуже схожу якість 2-мегапіксельної вебкамери на переважну більшість таких. При достатньому освітленні її точно вистачатиме для базового відеозв’язку. А оскільки вбудований NPU має необхідну потужність для статусу Copilot+, в наборі стандартних ефектів Windows буде пара додаткових пунктів.

Як і у випадку з попереднім Vivobook, тут також є лише одна опція ASUS AI Noise Cancelling, хоча їх мало б бути трошки більше. Й робота шумопоглинання траплялася кращою. Можливо, майбутні оновлення все ж поліпшать ситуацію. Однак, знову ж, базові потреби наявні мікрофони все ж зможуть задовольнити.

А пара вбудованих динаміків, скоріше за все, повторюється в усіх версіях Vivobook, і розміщення у них також традиційне — знизу, поближче до користувача. Це, певно, не такі динаміки, з якими сподобається відтворення музики, проте на все інше їх таки вистачає, як і гучності для роботи в приміщенні.

Із зовнішніми рішеннями вони, звісно, не зможуть конкурувати. Однак все ж приємно, що навіть на максимумі гучності випромінювачі майже не спотворюють звуки та не створюють неприємної вібрації по топкейсу.

Продуктивність та ПЗ

І найвизначнішою особливістю ASUS Vivobook 16 є платформа від Qualcomm. Таких ноутбуків ще не так багато, як можна було уявити раніше. І як показав досвід роботи з Vivobook S14, свої особливості у таких моделей залишаються. Але знайомство з сьогоднішнім гостем редакції все ж продемонструвало, що це міг бути виняток, а не правило.

Комплектація тут повторюється: 4-нанометровий Snapdragon X X1 26 100 (8 ядер, 8 потоків, до 2,97 ГГц, 30 МБ, до 30 Вт), відеоприскорювач Adreno X1-45, Qualcomm Hexagon NPU (до 45 TOPS), Wi-Fi 6E, Bluetooth 5.3… Але для базової моделі є лише 16 ГБ LPDDR5-8448. М.2-слот (PCIe 4.0×4, 2280) також є, і в нашому випадку його займають такі ж 512 ГБ, але за необхідності користувач зможе збільшити обсяг самостійно. Тож, здається, нічого особливого тут немає, але й для простої роботи все необхідне передбачили.

І, власне, з ASUS Vivobook 16 вдалося провести більше стандартних тестів. З повторюваними суттєвої різниці не виявилося, а продуктивніші варіанти з 3DMark та PCMark показали передбачувано не дуже високі результати. Тож так, лептоп доволі далекий для вибагливих завдань чи ігор, але цілком догідний для офісної роботи, навчання, нескладної обробки медіа та простої буденної роботи. Та й насправді складно сказати, що для подібних сценаріїв тут чогось не вистачає.

AIDA так і не збирає всі необхідні дані для випробувань стабільності, як і 3DMark. Проте останній все ж спромігся видати оцінку, за якою система пройшла тест. Як і минулого разу, звичайна робота якихось помітних проблем також не демонструвала. Й враховуючи особливості роботи з такими чипами, Snapdragon таки хочеться похвалити.

Ще приємніше те, що системі вистачає потужності батареї, щоб не втрачати продуктивність при роботі без під’єднаного живлення. Але й тут все залежатиме від завдань, які користувач ставить перед ноутбуком, адже навіть з втратою продуктивності в режимі максимального енергоощадження, комфортно попрацювати вдасться.

Й з охолодженням ситуація така ж сама: буденні завдання не вимагатимуть активації активного охолодження. Як і з S14, Vivobook 16 вмикав охолодження лише під час запуску тестових застосунків, чи дуже короткочасно при заряджанні. Весь інший час можна було працювати в тиші, або без "втручання" у фонову музику/подкасти. В цьому плані робота зі Snapdragon дійсно приємна, а сильного нагріву корпусу практично не траплялося.

З набором фірмового софту досвідченим користувачам продуктів ASUS знайомитися не доведеться. Для всіх інших теж нічого складного не буде. Тут є MyASUS для налаштувань роботи, оновлень та діагностики, а також StoryCube для організації роботи з фото, ScreenXpert для організації декількох моніторів тощо. А оскільки ASUS Vivobook 16 також відноситься до Copilot+PC, з ним можна буде швидше отримувати нові ШІ-функції, випробувати Recall і так далі.

Автономність

Де ASUS Vivobook 16 трошки програє своїм дорожчим версіям, це ємністю акумулятора. Тут вона становить не 70, а 50 Вт•год, навіть попри те, що в корпусі явно є місце для більшої батареї. Але, знову ж, ціна… Проте протриматися в тесті відтворення відео у PCMark 10 ноутбук зміг майже 19 годин, що теж дуже пристойний показник на фоні моделей з "традиційними" процесорами. Тож нехай економія на моделі й потягне за собою певні втрати, провести робочий день без розетки все ж вдасться.

А із заряджанням ситуація незмінна. Компактний блок живлення, який постачається з ноутбуком, має потужність 65 Вт і з ним потрібно понад дві години на повне заряджання. При цьому 50% набирається лише за 30 хвилин, що теж доволі гуманно, якщо треба трошечки "підживитися". Ну і загалом невибаглива система зможе заряджатися й від павербанків, що може бути корисним у тривалих поїздках.