Огляд ігрового ноутбука ROG Strix SCAR 16 (2023) від ASUS

Цього року на CES 2023 стався новий виток у розвитку ігрових ноутбуків. Деякі виробники раптово збільшили стандартні дисплеї своїх лептопів, додавши буквально дюйм до найпопулярніших форматів ігрових моделей 15 та 17 дюймів. Тепер маємо щось посереднє між ними — 16 дюймів, та геть велике у цілих 18. Лінійка ROG Strix SCAR не обійшлася без трендового оновлення, й тепер також запропонує моделі у нових розмірах (при цьому залишивши й стандартні). Разом з цим такі лептопи комплектовані новими флагманськими процесорами та відеокартами, а також мають значні доповнення для дисплеїв. На прикладі ROG Strix SCAR 16 ми й подивимося, на що спроможні такі новинки.

Характеристики ROG Strix SCAR 16 SE

Комплектація ROG Strix SCAR 16

На відміну від багатьох інших виробників, ASUS дбає про приємні відчуття при розпакуванні ноутбука. Не часто доводиться приділяти увагу таким речам в оглядах, але анпакінг дійсно зробив наче звичайній робочий день цікавішим. У чималій чорній коробці, розміром більше за деякі валізи, є фірмовий рюкзак та ще одна коробка. Вона не тільки круто виглядає зовні, але й нестандартно відкривається. Це додало трохи інтриги до вже, здавалося, дуже звичайного процесу.

Але й приємності на цьому не закінчуються. Разом з лептопом та вищезгаданим рюкзаком, в коробці є два блоки живлення (потужний/стаціонарний та компактний), змінна декоративна панель для топкейса та ігрова миша ROG Gladius III. Тобто, можна було б, звісно, сказати, що виробник забезпечив не всім-всім необхідним, але на фоні стандартних комплектацій, «бонусів» тут вистачає. Та й інші гаджети, скоріше за все, покупець подібного лептопа вже має.

Що дійсно може знадобитися, це хаб з більшою кількістю USB-A. Такий, звісно, буде потрібен не кожному користувачу, але рано чи пізно може стати у нагоді. Трохи пізніше ми повернемося до цього моменту.

Дизайн та зручність використання

Змінивши розміри, SCAR 16 мінімально оновив зовнішність. Але такі апдейти приховані в деталях, й людина, яка не слідкувала за розвитком лінійки, навряд помітить суттєву різницю в дизайні з попередніми моделями. А враховуючи те, що компанії раніше вдалося довести лептопи цієї серії до напрочуд непоганого стану, скарг від фанатів на вже звичний дизайн не має бути. До того ж легкий фейсліфт тут не став зайвим.

Розпізнати нові SCAR’и можна по рамках дисплеїв, які більше не мають характерного зрізу в нижній частині екранного блока. Раніше під ним було підсвічування, яке тепер перенесли на задню частину топкейса. Це додасть атмосфери для темної кімнати легким ефектом ambilight. Верхня частина топкейса також залишилася частково прозорою, що особисто мені також дуже подобається на фоні традиційних лептопів. Також є декоративні лінії з логотипами, зустрічаються написи тощо. Це все відповідає стилістиці лептопа й добре доповнює його образ. Ну і підсвічування по контуру, який тепер світлий для додаткового акценту.

Незвичні змінні панелі поряд з шарніром також залишилися частиною дизайну. Їх можна кастомізувати під власні побажання, а маючи 3D-принтер можна зробити власну панель для ще цікавішого ефекту (я б не відмовився від яскраво червоної з логотипом «Межі», звісно). Й хоча є сумнів, що багато власників взагалі до цього вдаються, все одно приємно, що виробник пропонує можливість для додаткового самовираження.

Нижня частина корпусу також не втратила свій дизайн й виглядає приємніше більшості звичайних варіантів. Й нехай це не те місце, яке користувач постійно бачить, все одно круто, що виробник подбав про її вигляд (це як доглянутий відсік двигуна під капотом автівки, де є стилізовані кришки, різні охайні кабелі тощо). Ну і, саме собою, тут є чимало гумових ніжок, які впевнено утримують лептоп на робочій поверхні.

Серед матеріалів так і лишилися метал та пластик, до якості збирання яких у мене жодних скарг. Щоправда, будь-яка поверхня лептопа дуже легко вкривається слідами від рук, які так само легко видаляються мікрофіброю. Але для приємного вигляду ноутбука таку ганчірочку потрібно постійно тримати десь поряд.

Певно, єдиний момент, який особисто мені не подобається, це індикатори під екраном. Вони «переїхали» трохи вище й на цей раз «дивляться» не вгору, а прямо на людину перед лептопом. Зайве мерехтіння може заважати, й взагалі у 2023 році це вже рудиментарний елемент, особливо для такого розташування. Певно, у виробника на це зовсім інший погляд.

В глобальному сенсі незначні зміни не так сильно помітні в буденному використанні, тож SCAR залишився доволі знайомим лептопом. Тут немає зовсім екзотичних доповнень з ультрафіолетовим ліхтариком чи KeyStone, які ми не так давно зустрічали в попередньому поколінні, але на досвід використання це сильно не впливає. Ну і купуючи ігровий лептоп треба розраховувати на те, що тоненьким та портативним він не буде (35,4×26,4×2,26-3,04 см, 2,5 кг). Хоча працювати з ним все одно дуже приємно та відносно зручно.

Порти ROG Strix SCAR 16

Окремою перевагою ігрових моделей залишаються порти для підключення зовнішніх пристроїв. На корпусі цієї моделі можна побачити роз’єм для живлення, 2,5-гігабітний RJ45, HDMI 2.1, USB-C 3.2 Gen 2, Thunderbolt 4 та комбінований Jack для гарнітури зліва, та два USB-A 3.2 Gen 2 справа. Тут є дві речі, які далеко не у всіх випадках, але можуть вплинути на зручність використання.

По-перше, мені значно зручніше, коли деякі порти (живлення, HDMI, Ethernet тощо, особливо із зазвичай товстими та незручними кабелями) розміщено позаду топкейса. В ROG вже таке практикували раніше. По-друге, USB-A лише два, й обидва розташовані справа, де можуть чіплятися мишею під час ігор чи роботи (якщо користувач не шульга). На такий випадок я користувався хабом. Ще такий знадобиться, якщо потрібно одночасно під’єднати більше аксесуарів (миша, мікрофон, бездротова гарнітура тощо). Так, чимало нових моделей аксесуарів вже не обов’язково підключаються через USB-A, але змінювати вже наявні гаджети лише тому, що в лептопі недостатньо портів — звучить задорого.

Дисплей ROG Strix SCAR 16

Деякі оновлення дісталися й екранам SCAR, і вони отримали нову назву — ROG Nebula HDR Display. Для нашої моделі немає багатьох опцій. Це 16-дюймова матриця з роздільною здатністю 2560×1600 пікселів та співвідношенням сторін 16:10. Збільшення екрана точно пішло на користь досвіду експлуатації. Користувачам, які раніше працювали на, скажімо, 15-дюймових лептопах з 16:9, довго звикати до такого збільшення розміру не доведеться. Так працювати значно приємніше. Ще й рамки в дисплея, як для ігрової моделі, досить охайні.

Авжеж це швидка матриця, частота оновлення якої сягає 240 Гц, а швидкість реакції — 3 мс. Система дозволяє відключити прискорення та частоту оновлення для економії енергії, але особисто в мене ніколи не виникало такого бажання, адже на комфорт роботи, особливо працюючи з великою кількістю різного контенту, це відчутно впливає. Про ігри годі й казати.

Але й це все не найцікавіше. Матриця має Mini LED-підсвічування. І його тут чимало, про що свідчить й підтримка HDR. Колориметр показав від 112 до 924 кд/м² в режимі Mini LED, й від 58 до 569 кд/м² у звичайному. Це, певно, рекорд серед того, що я бачив у лептопів. Ще й з матовим покриттям, як і потрібно гравцям. Але, на жаль, є й свої особливості в такому екрані: скоріше за все, Windows поки що погано підготовлений до великої кількості дімінгових зон, тому в інтерфейсі системи та застосунках можуть бути помітні великі ореоли навколо світлих об’єктів на темному фоні. На щастя, при перегляді HDR-контенту ефект майже не помітний. Й з таким запасом підсвічування дисплея сильно не вистачає можливості автоматичного регулювання яскравості.

Друга проблема, яку помітно при роботі, це суттєві коливання в калібруванні зображення (що не виключено може бути проблемою саме тестового зразка). В налаштуваннях можна знайти чимало режимів відображення для різних жанрів ігор, фільмів тощо, а також декілька колірних профілів. Серед них найбільш наближеним до бажаного є режим насичених кольорів (Vivid) в комбінації з профілем sRGB (як на замірах нижче). В інших випадках можуть страждати гамма та охоплення кольорів. Але при зазначеній комбінації зображення має непоганий вигляд й приємно в роботі та іграх.

Заміри в режимі Vivid при профілі sRGB:

В цілому дисплей все одно непоганий, а розібравшись з його особливостями, можна знайти потрібний сет налаштувань саме для власних вподобань і різних ситуацій. Можливо, для користувачів, які займаються дизайном чи фото/відео, буде трохи важче. Але пересічного користувача подібних ноутбуків зображення має влаштувати.

Маніпулятори та мультимедіа

Клавіатура ROG Strix SCAR 16 традиційно сподобалася. Це повнорозмірний варіант острівного типу, лише без NUM-блоку (хоча він є в трекпаді). Окремо є відведені клавіші для керування звуком, режимом роботи та виклику фірмового застосунку ARMOURY CRATE, функції яких за необхідності можна змінити. Але до одного моменту потрібно звикнути — клавішам управління відтворенням медіа, які розташовані по правому краю клавіатури. Ті користувачі, які працюють не дивлячися на клавіатуру, можуть іноді потрапляти на, для прикладу, Play замість Backspace (як це траплялося в мене).

Але в усьому іншому це одна з найкращих клавіатур, з якими я коли-небудь працював. Двоміліметровий хід клавіші, чіткі механізми зі швидким спрацюванням, приємний і не дуже гучний звук — все це дозволяє з комфортом працювати та грати. Ну і, звісно ж, є RGB-підсвічування з набором різних режимів та можливістю синхронізації й власної кастомізації.

Розміщений по центру під клавіатурою трекпад розміром 130×85 мм, як вже згадувалося вище, має функцію віртуального NUM-блока. Для випадку, коли миші немає під рукою, він чудово підійде при звичайній роботі. Проблем з позиціюванням чи розпізнаванням жестів не було. До того ж його не потрібно було відключати під час ігор, адже в такій позиції він абсолютно не заважав.

Додатково комплект пропонує фірмову асиметричну мишу ROG Gladius III. Особисто мені вона нагадала вже практично легендарну Razer DeathAdder, хоча й мені зручніші симетричні контролери. Розміри корпусу Gladius III становлять 126×67×45 мм, а вага — 79 грамів. Також миша запропонує оптичний сенсор з роздільною здатністю 26 000 DPI, нові перемикачі Push-Fit Switch Socket II, м’який та дуже зручний кабель Paracord (довжиною 2 м), а також підсвічування не лише логотипу та колеса, а й декоративних написів на лівій боковині (доволі оригінальне).

Зі звуком теж непогана ситуація. Лептоп має чотири динаміки, два з яких розміщено під екраном, а ще два — у стандартній позиції на нижній панелі, ближче до користувача. Це робить звук об’ємнішим. На жаль, це все ще не найкращі динаміки серед можливих, але й одночасно одні з найкращих, які можна зустріти в ігрових лептопах. Звісно, затятим меломанам не сподобається слухати музику. Але для супроводу фільмів чи відео, прослуховування нових релізів у Spotify чи ігор без навушників їх буде достатньо. Так, якість дійсно може бути кращою, тому навушники чи зовнішні колонки все одно знадобляться. З іншого боку, порівняно з більшістю, динаміки дійсно гарні.

Також ASUS повертає вебкамери в ігрові лінійки. Деякий час окремі моделі обходилися без них. На жаль, дива не сталося й це все ще посередня вебкамера з роздільною здатністю HD, яка не зможе забезпечити зображення рівня фронтальної камери навіть посереднього смартфона. Але вона вже є й для робочих дзвінків чи зв’язку з близькими її вистачить. А от чого дійсно хотілося б додати, це інфрачервоних датчиків для розпізнавання обличчя (або сканер відбитків пальців у клавішу ввімкнення). Чому саме в ігрових лептопах навіть високої цінової категорії цей момент пропускають — для мене все ще загадка.

Поряд із камерою знаходяться й два мікрофони. Спочатку може здатися, що вони забагато «чують» та не дуже якісні. Але в налаштуваннях Realtek Audio Console є пункти з шумозаглушенням, які дійсно залишать лише голос власника та ізолюють всі зайві звуки. Звісно, з якістю зовнішніх мікрофонів вони не позмагаються, але для звичайного (не ігрового чи професійного) використання повністю влаштують.

Продуктивність та ПЗ

Український відділ ROG пропонує декілька варіантів комплектацій моделі Strix SCAR 16. Дешевша має Intel Core i5-13450HX, NVIDIA GeForce RTX4050, 16 ГБ ОПЗ та 512 ГБ в накопичувачі. Дорожча значно цікавіша — i9-13980HX, RTX4080, 32 ГБ ОЗП та терабайт постійної пам’яті. При цьому ці комплектації мають однакові інші складові, разом з дводіапазонним Wi-Fi 6E 2×2 та Bluetooth 5.2. (Хоча в дешевшій моделі лише два динаміки.) В інших країнах існує більше доступних опцій.

Тестовий екземпляр має 24-ядерний Intel Core i9-13980HX (8 потужних ядер до 5,6 ГГц, 16 енергоощадних до 4 ГГц, 36 МБ кеш, до 65 Вт), NVIDIA GeForce RTX4080 (12 ГБ GDDR6, до 2330 МГц, до 175 Вт), 32 ГБ оперативної пам’яті DDR5-4800 (з підтримкою до 64 ГБ) та терабайт PCIe 4.0 NVMe. Як з оперативною пам’яттю, так і з накопичувачем, користувачу дають опції власного доповнення та зміни конфігурації.

Як і раніше, SCAR має декілька режимів роботи, але тут є свої особливості. Наприклад, режим Turbo дасть процесору 55 Вт напруги, а для отримання максимуму потрібно задати необхідний параметр вручну. Для роботи відеокарти також є декілька режимів, серед яких є Ultimate, в якому система навіть не стане переходити на інтегровану графіку (Intel UHD Graphics) під час простих завдань. Це, звісно, не додасть балів автономності, але має додати декілька кадрів в іграх, адже тоді зображення виводиться напряму з дискретної відеокарти (ті самі технології NVIDIA Advanced Optimus з MUX Switch). Але разом з цим в налаштуваннях можна обрати необхідну кількість активних ядер, якщо потрібно зекономити якнайбільше енергії.

Тож обравши найпотужніший пресет від виробника й увімкнувши потужний блок живлення, ми спробували запустити звичний набір тестів, які не залиши розчаровуючих результатів. Суттєвий приріст є в усіх показниках (окрім накопичувача, який і раніше не був повільним), порівняно з подібною комплектацією попереднього покоління.

При роботі лише від батареї у ноутбука залишаються не такі виняткові можливості, але він все одно забезпечить кращу продуктивність за звичайні «офісні» моделі (ще б пак, з такою комплектацією). При цьому особисто я не відчув особливої різниці при буденній роботі як з підключеним живленням, так і без нього. Ну і навряд це частий кейс для подібних систем, коли потрібна максимально потужність і в доступі немає розетки. У будь-якому випадку, комфортно попрацювати над звичайними завданнями, або подивитися серіал в дорозі можна.

Ігрові бенчмарки так само потішили. В кожний з протестованих ігор при високих налаштуваннях графіки та повний роздільній здатності дисплея можна побачити більше FPS, ніж на торішніх моделях. Такий лептоп дозволить вимкнути показники продуктивності та просто грати в більшість ігор на максимальних налаштуваннях якості зображення. Або пошукати збалансовані варіанти та зайвий раз додати собі настрою високими показниками продуктивності. У будь-якому випадку такій системі абсолютно під силу замінити стаціонарний комп’ютер (хоча й за більшу остаточну вартість).

• CS:GO — 360+ 
• PUBG — 150
• GTA V — 136
• Shadow of the Tomb Rider — 151
• Metro Exodus — 129
• Cyberpunk 2077 — 82/100 (2560х1440/Full HD)

Іронічно, що саме тест стабільності системи був тим єдиним, що, вибачте за тавтологію, стабільно не працювало. Тому точно сказати про відсутність тротлингу наразі важко. Але за власними відчуттями, навіть після пари годин у грі побачити якісь проблеми з продуктивністю не вдалося. При цьому система себе добре поводить незалежно від навантажень та зайнять: можна провести пару годин у грі, повернутися на декілька годин до роботи, ще пограти, при цьому змінюючи режими роботи та якісь налаштування, й завжди отримувати очікувану поведінку від комп’ютера.

Систему охолодження оновили. Тепер тут 7 трубок, три вентилятори, й випарна камера та рідкий метал Conductonaut Extreme (Thermal Grizzly). Виходів для гарячого повітря також чимало. Й все це дає результати. Але через такі складові, як в цій моделі, користувачу доведеться миритися з постійною роботою системи охолодження. Так, в офісному режимі вентилятори дуже тихі й практично не заважають, але все одно працюють. Температура ЦП в такому випадку була на рівні 50-55°С, а робоча поверхня залишалася прохолодною. Але при навантаженні СО добре чутно (тому краще грається в навушниках). Й розігріти нутрощі в таких умовах можна вже до 90°C й відносно швидко розтопити цукерку поряд з отворами вентиляції. І в такому режимі під руками можна відчути тепло, але дискомфорту від нього зовсім не буде.

Ситуація з додатковим програмним забезпеченням давно не змінюється. Серед потрібних для налаштувань лептопа програм є вже добре знайомі фірмові MyASUS та ARMOURY CRATE. Саме через них можна змінювати налаштування поведінки батареї, отримувати оновлення, налаштувати підсвічування, обрати режими роботи та відображення кольорів… Звісно, зручніше було б, якщо виробник мав одне уніфіковане рішення для всіх лептопів (або залишив MyASUS для ZenBook, а ARMOURY CRATE для ігрових лінійок), щоб не шукати окремі налаштування в різних додатках. Але до їх роботи заперечень немає.

Автономність ROG Strix SCAR 16

Останні покоління Intel стали значно краще обходитися з автономністю лептопів. Тим паче ігрових, які завжди страждали від надмірної витрати енергії. ROG Strix SCAR 16 не отримав рекордної ємності батареї — 90 Вт•год — але все одно має деякий запас заряду для роботи. В повсякденній офісній рутині з енергоощадним режимом та при комфортних налаштуваннях підсвічування, SCAR 16 втрачав 15-20% за годину, а перегляд двогодинного фільму міг вартувати батареї третини запасу. Але ми з вами пам’ятаємо, що ігрові лептопи все одно купують не для тривалого часу роботи від акумулятора. Тут це більше бонус, аніж необхідність.

Незалежно від активованого режиму підсвічування, в офісному тесті він протримався майже 7 годин, що для такої комплектації вельми круто. Також варто нагадати, що в режимі Mini LED мінімальна яскравість дисплея вища за стандартне для наших тестів значення у 100 кд/м². І варто зважати, що високий рівень яскравості дисплея також відчутно скоротить час роботи без підключеного живлення. З ігровим тестом дива не сталося, але невеликий прогрес все ж є — 1 година 20 хвилин.

Приємно, що для різних ситуацій також передбачені два блоки живлення. «Ігровий» має потужність у 330 Вт та важить 1,1 кг. Так, додасть ваги рюкзака, якщо саме він буде потрібен з собою. З ним повністю розряджений акумулятор можна зарядити за півтори години. «Портативний» варіант забезпечить всього 100 Вт та, звісно, з ним не задіяти найпродуктивніші режими роботи. Зате він важить всього 400 грамів й має USB-C, що також дозволить зарядити ним, наприклад, смартфон чи інший гаджет. А на повне заряджання батареї лептопа з ним потрібно 2 години 10 хвилин.