За дослідженням Tony Blair Institute, українська економіка щороку недоотримує $11 мільярдів через замінування. Якщо сапери робитимуть все вручну, це займе сотні років. Тому для розмінування потрібно багато машин.
Ще кілька років тому Україна не мала жодної великої машини для гуманітарного розмінування. Сьогодні ж, за оцінками Мінекономіки, українську землю розміновують близько 300 одиниць. Це – найбільший парк у світі, але для очищення всієї країни треба значно більше.
У світі небагато виробників таких комплексів, і коштують вони мільйони доларів кожен. Аби не залишати розмінування земель онукам, Україна не має іншого вибору, як навчитись самотужки виробляти ці машини для розмінування. І щоб це було як зі зброєю – дешево та масово.
Технологія виробництва цих машин зовсім не проста. Лише на четвертий рік повномасштабної війни з’явились перші українські моделі, які за якістю наближаються до імпортних аналогів.
З потребою розмінування сотень тисяч гектарів в Україні з’явився не тільки головний біль, а ще й великий ринок, який наповнюється зокрема західними грошима. І от-от вітчизняні компанії почнуть на ньому заробляти з реальною перспективою заявити про себе і на світовому ринку.
Якими бувають машини для розмінування?
Розмінування може відбуватись вручну та механізовано. Якщо мова йде про будівлі, двори, лісові господарства, то сапери роблять усе вручну. Міни знешкоджують на місцях, а великі вибухові пристрої вивозять піротехнічними машинами на місце утилізації.
Але коли мова йде про очищення великих відкритих площ – полів, лісосмуг, технічних майданчиків, доріг, то вже застосовують механізовані комплекси, які на місці знешкоджують більшість вибухових пристроїв, навіть якщо вони перебувають під землею або в траві. І лише після цього сапери остаточно вручну перевіряють ділянку та віддають її замовнику.
Саперні групи можуть брати у помічники малі роботизовані системи, такі як український НРК "Змій". Цей робот наїжджає на боєприпас мінним тралом або розбиває вибухівку молотами, прокладаючи дорогу піротехнікам. Нині "Змій" пройшов випробування на полігоні та отримав сертифікат відповідності.
Також вже є українські піротехнічні машини. Наприклад, нещодавно компанія Validus Special Auto представила власну модель, укомплектовану наземним дроном-піротехніком. Дрон може дістатися у важкодоступні місця і транспортувати до 500 кг вибухонебезпечних предметів до автомобіля, а сама вантажівка доставляє їх до місця утилізації.
Але всю "брудну" роботу в полях мають робити саме великі та міцні машини для розмінування. Ці комплекси найдорожчі та найскладніші серед усіх машин. На них ставлять спеціалізоване обладнання під будь-яку задачу з розмінування.
Наприклад, є мінний трал. Це великий коток, який складається з металевих дисків. Вага кожного диска складає 350 кг, що дозволяє котку укладати землю та рослинність, створюючи колію для проходу іншої протимінної техніки чи саперів. Котковий трал ефективний для знешкодження протипіхотних мін.
Ще один тип робочого агрегату для механізованих комплексів – ланцюговий. Це молоти, підвішені на десятках ланцюгів, які рухаються зі швидкістю близько 500 обертів на хвилину. Пристрій рівномірно спушує ґрунт і може боротися з мінами різних типів, у тому числі й протитанковими, досягаючи глибини до 30 см
За схожим принципом працює фрезерний робочий орган. Він спушує ґрунт та провокує підрив вибухового пристрою, який розміщений у землі. Такі машини ефективні для перемелювання чагарників та залишків дерев у лісистій місцевості.
Існує ще кілька типів насадок. Наприклад ківш, яким готують проїзд для техніки чи загортають землю під час засипання позицій. На машини також можна встановлювати кран-маніпулятор для вилучення з ділянки нерозірваних боєприпасів, хвостовиків від реактивних систем залпового вогню та іншої вибухівки. Іноді кран-маніпулятор може мати насадку з магнітом, який притягує металеві елементи й відвозить їх на місце утилізації.
Усі ці складні комплекси мають пройти сертифікацію в Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації. До них висуваються вимоги щодо живучості, стійкості зв’язку та простоти управління. Щоб машину допустили до експлуатації, її робочий агрегат має витримати п’ять підривів вибухового пристрою по 6 кг тротилу кожен.
Усі ці складні комплекси мають пройти сертифікацію в Державному науково-дослідному інституті випробувань і сертифікації. До них висуваються вимоги щодо живучості, стійкості зв’язку та простоти управління. Щоб машину допустили до експлуатації, її робочий агрегат має витримати п’ять підривів вибухового пристрою по 6 кг тротилу кожен.
Для випробування нових зразків та навчання саперів Міноборони нещодавно відкрило спеціалізований полігон. Він має смугу перешкод, де випробовуватимуть легкі та важкі комплекси розмінування, безпілотники, наземні роботи, металодетектори, спеціальне ручне обладнання тощо.
"Колись ці машини сприймались, як екзотика і дуже дороговартісна історія, яка заміщує людину і робить процес безпечним. Зараз же це потроху починає ставати "розхідником". Все тому, що ці машини атакують FPV-дронами. Урядові машини, які працюють у 20-кілометровій зоні, а це машини ДСНС, ДССТ, Нацполіції, – на них вже починають полювати", – розповідає Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки України, який відповідає за реалізацію програм з гуманітарного розмінування.
Для випробування нових зразків та навчання саперів Міноборони нещодавно відкрило спеціалізований полігон. Він має смугу перешкод, де випробовуватимуть легкі та важкі комплекси розмінування, безпілотники, наземні роботи, металодетектори, спеціальне ручне обладнання тощо.
За прикладом далеко йти не треба. У червні, під час розмінування сільгоспугідь на звільнених територіях Ізюмського району Харківщини, російський дрон атакував рятувальників, які обслуговували машину MINEWOLF MV-370. Один український сапер загинув.
Найбільш дефіцитними є саме великі машини для розмінування. Для отримання цих комплексів Україна має три шляхи. Перший – імпортувати дорогі моделі з західних країн. Другий – локалізувати збірку іноземних машин в Україні. Третій – шукати суто вітчизняні технології.
Найбільш перспективними серед них виглядають другий та третій варіанти, адже вони дозволяють зекономити багато грошей. На чистий імпорт сотень машин ані у держави, ані у донорів банально не вистачить грошей.
Перші українські машини розмінування
На четвертому році повномасштабного вторгнення почали з’являтись повноцінні українські моделі машин для розмінування, які здатні конкурувати з іноземними зразками.
Наприклад, навесні свою машину представив Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ). Це підприємство відоме перш за все випуском самохідних артилерійських установок "Богдана", але за час великої війни воно опанувало багато іншої продукції.
Комплекс Germina URCM-3000 від КЗВВ розробляється та випробовується спільно з оператором "Українські сервіси розмінування" (UDS), який ділиться з розробником власним "польовим" досвідом та допомагає підлаштувати нові машини під потреби саперів.
UDS вже замовив п’ять машин Germina URCM-3000. Їх вартість у базовій комплектації складає трохи понад €500 тис. за одиницю. Для порівняння, вартість іноземних аналогів у два-три рази вища.
Машина КЗВВ станом на весну 2025 року тільки проходила випробування та сертифікацію.
У травні стало відомо про іншу вітчизняну модель – машину "Гарт 5100". Вона вже пройшла сертифікацію та стала першою повністю готовою до роботи вітчизняною важкою машиною для розмінування. Її вартість співставна з машиною КЗВВ.
Комплекс розроблений харківською компанією XTI Engineering. Як переконує компанія, він на 80% складається з українських комплектуючих. Низьку вартість комплексу директор компанії Вадим Аносов пояснює меншими витратами на робочу силу та меншими "апетитами", порівняно з іноземними виробниками.
Машина важить 17,5 тонн і здатна працювати на швидкості до 1,5 км/год, знешкоджуючи вибухонебезпечні предмети різного типу на глибині до 30 см. "Гарт 5100" здатен очищати 2 гектари на день. При цьому на машину можна встановлювати всі типи робочих агрегатів. Наприклад, молотки ланцюгового агрегату "Гарту" здатні працювати зі швидкістю 550 обертів на хвилину.
"На початку повномасштабної війни у нас для потреб розмінування було 0 одиниць техніки. На сьогодні це вже майже 10 українських виробників. Але ця розробка – це не вдосконалення або не перероблення тракторів, комбайнів, які ми бачили раніше, а вже абсолютно інший підхід", – розповіла на презентації "Гарт 5100" міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Український комплекс керується дистанційно на відстані до 600 м, а з наявністю ретранслятора – до 1 км.
Серед імпортних агрегатів "Гарт 5100" містить шведський двигун Volvo, потужністю 320 к.с., гідравлічну систему Bosch Rexroth, гусеницю і ролики-тримачі з італійського заводу Caterpillar. А от вся несуча конструкція, корпусні елементи, модулі, робочі агрегати, програмне забезпечення, система управління і пульти керування – розроблені та виготовляються в Україні.
Розробку техніки для розмінування харківський колектив почав у 2022 році, відгукнувшись на запит Харківської ОВА. До того XTI Engineering мала досвід у розробці різної техніки для замовників з України, Німеччини, Китаю та інших країн.
У серпні 2023 року сертифікацію пройшла їхня перша невелика машина для гуманітарного розмінування. Вона була створена на базі трактора з харківського заводу ХТЗ, і послужила базою для розробки повністю нової машини МР.3200, яка нині виготовляється серійно.
МР.3200 базується на агрегатах Харківського тракторного заводу та Лозівського ковальсько-механічного заводу, а також власній "архітектурі" та програмному забезпеченні XTI Engineering.
МР.3200 призначена для роботи з котковим тралом, який знищуватиме траву та протипіхотні міни перед роботою саперів або техніки. Її робоча швидкість складає 6 км/год.
Вартість машини значно нижча за "Гарт" і складає близько $160 тис., але вона лише доповнює, а не заміняє його. МР.3200 – для підготовки ґрунту та знищення загроз саперам, "Гарт 5100" – для повноцінного розмінування.
Але одна справа – розробити, інша – почати масово виробляти. На сьогодні харківська компанія з 30 осіб виготовляє лише одну машину для гуманітарного розмінування на місяць. Тож зараз будується новий виробничий майданчик у безпечнішому регіоні України який дозволить подвоїти виробництво, а до кінця року вийти на випуск чотирьох машин на місяць.
А що з локалізованими машинами?
Локалізовані іноземні машини мають кілька переваг. По-перше – перевірена роками технологія та надійність. По-друге – більше виробничого досвіду для масштабування випуску на західних та українських майданчиках.
В Україні вже збирають хорватські комплекси DOK-ING MV-4 та MV-10. Їх локалізацією у Шепетівці займається компанія A3tech-Україна. Вона вже повністю виготовляє робочий орган до цих машин, довівши рівень локалізації до 12%.
У 2024 році свою машину в Україні почала збирати італійська FAE. Дистанційний механізований комплекс розмінування PT-300 D:MINE отримав додаткове бронювання та посилення конструкції. А словацька Way Industries почала збирати в Україні свої машини Bozena-5.
Комплектуючі для комплексів гуманітарного розмінування в Україні не обкладаються митами та ПДВ. Це стосується як чисто українських машин, так і локалізованих тут іноземних моделей.
Але навіть попри пільги та часткову локалізацію іноземні локалізовані машини все одно виходять значно дорожчими, ніж моделі українських компаній. Ймовірно, вони стануть дешевшими зі зростанням відсотка локалізації виробництва компонентів в Україні. Але зараз виглядає так, що державі для повного забезпечення операторів потрібно шукати баланс між українськими та іноземними технологіями, щоб не розтягувати процес розмінування на сотні років.
І якщо українські компанії зможуть використати момент, довести свою технологію до зрілості та закріпитись на ринку, то можливо з роками вони складуть конкуренцію цим же західним машинам уже на світовому ринку.