Законопроєкт про ліквідацію незалежності антикорупційних органів написали та проголосували за 5 годин. Водночас великих законодавчих змін для стимулювання виробництва української зброї оборонні компанії чекають уже 12-й рік.
Спроби розв'язати регуляторні проблеми виробництва озброєнь здебільшого обмежувались точковими змінами у законодавство та "експериментальними" постановами уряду. Багато з них відіграли важливу роль у дерегуляції та спрощенні правил для оборонних компаній.
Але справді комплексна ініціатива, яка б не просто прибирала палки з коліс, а створила б сприятливі умови для розвитку виробництва озброєнь, з’явилась лише зараз.
Новий правовий режим назвали Defence City (по аналогії з Дія City для IT-індустрії). Ним депутати планують запровадити податкові пільги, спрощені митні правила, механізм релокації, відкрити доступ на світовий ринок, обмежити публікацію чутливих даних про оборонні компанії та звільнити від відповідальності за певні види правопорушень.
Як розповів один зі співрозмовників "Оборонки" в Міноборони, початкова ідея полягає в тому, щоб підтримати "компанії-чемпіони", тобто найбільших виробників зброї, яким потрібно дати можливість реалізувати свій потенціал повною мірою.
Новий режим мають впроваджувати чотирма законопроєктами № 13420, № 13421, № 13422, № 13423, які передбачають зміни в різні кодекси: Податковий, Митний, Бюджетний, Кримінальний та Кримінально-процесуальний. Два з них уже пройшли перше читання в Раді.
Опитані "Оборонкою" збройні асоціації одноголосно підтримують Defence City, але попереджають, що ініціатива містить у собі недоліки, які необхідно змінити до другого читання, щоб хороша ідея не потонула в поганій реалізації.
Що нового отримають зброярі?
Резиденти Defence City отримають шанс вирішити більшість хронічних проблем, про які галузеві асоціації говорять роками. Серед головних змін:
Перше – введення спеціального податкового режиму. Компанії зможуть не сплачувати податок на прибуток за умови реінвестування цих грошей у виробництво та відмови від виплати дивідендів власникам (за винятком випадків, коли власником є держава). Також виробників зброї без додаткових умов звільнять від податків на землю, нерухомість та екологію.
Ця норма потенційно має розв'язувати проблему, як вважають зброярі, низької прибутковості компаній оборонного сектору, яким з кожним роком потрібно все більше грошей вкладати у нові розробки, розвиток виробництва та відновлення після прильотів.
Резиденти зможуть самі обирати собі зручний податковий режим у будь-який час. Наприклад, компанія може кілька років не сплачувати податок на прибуток, активно інвестувати у розвиток виробництва, масштабуватись та згодом перемкнутись на стандартний режим оподаткування без зобов’язань по інвестиціях та виплаті дивідендів.
Друге – спрощення митних правил для імпортних компонентів. Це має пришвидшити формальні процедури під час проходження митного контролю.
Третє – вперше з 2022 року оборонні компанії отримають зрозумілий механізм для продажу зброї та технологій за кордон. Виробнику зброї потрібно буде отримати спеціальну експортну ліцензію й сплатити певну суму збору. Таким чином вигоду від експорту отримає й українська армія.
А для експорту виробничих технологій потрібно, щоб отримувачем технології за кордоном була компанія самого експортера. Водночас країна, в яку експортується технологія, повинна мати відповідний договір з Міноборони.
Четверте – часткове закриття публічних даних про компанії. Оборонні асоціації жаліються, що хто завгодно може зайти на YouControl та отримати дані про доходи та оцінити зростання масштабів виробництва будь-якої оборонної компанії або ж отримати дані про її власників. Оприлюднення окремих чутливих даних про резидентів Defence City буде призупинено.
П’яте – механізм релокації у безпечніші регіони України. Це відбуватиметься шляхом розподілення частини податків з зарплат співробітників компанії у бюджет громади, яка прийматиме підприємство та будуватиме під нього інфраструктуру.
Концептуально такий набір пільг має прибрати значну частину "стоперів" для української оборонної галузі. Але диявол в деталях.
Правила для всіх чи "клуб обраних"?
Правовий режим хочуть зробити доступним лише для компаній, які в ручному режимі будуть включені в перелік Міноборони. А в цей перелік будуть включати за спеціальними критеріями. 90% доходу компанія має отримувати від продажу або обслуговування зброї для Сил оборони. Також вона не повинна мати прострочених контрактів більш ніж на 60 днів та бути резидентом інших правових режимів, зокрема Дія City.
"Поріг входження 90% доходу від державних замовників у деяких випадках є нереалістичним. А якщо оборонна компанія працює по цивільному напрямку, який перекриває 11% доходів, то вона перестає бути стратегічною? А якщо компанію на 30% контрактують благодійні фонди, які забезпечують відчутну частину оборонного замовлення?
Також до списку треба включати виробників комплектуючих до цієї зброї. Ми не можемо бути стратегічно незалежними з китайськими компонентами", – сказав виконавчий директор асоціації NAUDI Сергій Гончаров.
В асоціаціях "Технологічні Сили України" (ТСУ) та "Українська рада зброярів" пропонують знизити відсоток необхідних "збройних" доходів та поширити критерії на виробників товарів подвійного призначення, а не лише кінцевої продукції.
Питання поширення нових правил на якомога більшу кількість оборонних компаній є одним з найгостріших при розробці цієї реформи. Опитані "Оборонкою" зброярі сходяться на думці, що критерії мають бути прозорими, а правила ринку – рівними для всіх учасників, а не тільки для закритого "клубу обраних".
Ще однією проблемою в ТСУ вважають неможливість долучення до Defence City компаній, які вже є резидентами Дія City. Це особливо зачіпає виробників безпілотників. "Важливо зберегти можливість оборонним компаніям бути й там, і там. В іншому випадку їм доведеться розділяти окремо R&D центри та виробничі підприємства. Це просто зайва бюрократія та обмеження для ринку", – сказала виконавча директорка ТСУ Катерина Михалко.
Співрозмовник "Оборонки" з Міноборони пояснив, що норма про 90% доходу не є остаточною. Можливо, в кінцевому варіанті законопроєкту цифру будуть змінювати в бік зменшення. Також на зустрічах шукають можливі компроміси по синхронізації Defence City з Дія City. Один з варіантів – дати можливість компанії бути в обох режимах одночасно та обирати найбільш зручний для себе податковий режим.
Захист від правоохоронців чи амністія корупціонерам?
Найпроблемнішою частиною Defence City виявилась частина, яка передбачала зміни в Кримінальний кодекс.
Резидентів Defence City хотіли звільнити від тиску правоохоронних органів, які нібито можуть зловживати своїм становищем, зривати роботу виробництва та отримувати доступ до чутливих даних під час обшуків. Зазвичай у цьому контексті згадують скандальні обшуки НАБУ у виробника тепловізорів Archer.
Один з ініціаторів законопроєкту Данило Гетманцев на подкасті "Економічної правди" казав, що метою також було звільнити зброярів від відповідальності за невеликі правопорушення, на кшталт невідповідності екологічним нормам, порушення трудового законодавства, порушення правил експлуатації обладнання тощо.
Для реалізації цієї ідеї було запропоновано два ключових нововведення. Перше – всі процесуальні дії проти резидентів Defence City мають погоджуватись з Генеральним прокурором. Друге – дії компанії не вважатимуться порушеннями, якщо вони були скоєні для укріплення оборонного потенціалу держави й не створили загрози для життя або екологічної катастрофи.
Якщо уважно перечитати друге положення, то одразу виникає питання: як будуть визначити в суді, що компанія сприяла обороноздатності, вчиняючи те чи інше правопорушення? Серед зброярів навіть ходить жарт: "Я був змушений дати хабаря чиновнику, тому що інакше я б не отримав контракт і не зміг би укріпити обороноздатність держави".
Корупційні ризики, що закладені у законопроєкт, обурили частину суспільства, а Міноборони та депутатам довелось після цього виправдовуватись перед послами країн G7 на окремій зустрічі.
Голосування за "кримінальну" частину Defence City в такій редакції могло просто поховати всю ініціативу в очах партнерів та суспільства. Тому депутати вирішили просто відкласти її на потім, не погодивши навіть на перше читання.
Зараз у Раді ініціатори зареєстрували новий законопроєкт. У ньому прибрали скандальну норму про уникнення відповідальності за правопорушення, але залишили частину, за якою всі справи проти зброярів мають проходити через Генпрокурора. Це теж викликає питання в антикорупціонерів через можливу політизацію розслідувань або їх відсутності.
"По всім трьом прийнятим законопроєктам питання лише в тому, як їх доопрацювати. Але четвертий навіть у новій редакції геть поганий. Цей законопроєкт треба просто загубити.
Багато зброярів дійсно бояться, що потраплять під кримінальне переслідування. Однак наші депутати не хочуть взяти хороших юристів, які б вмонтували захист цих компаній у різні кодекси та чітко прописали винятки, щоб це не призвело до розбалансування інших процесів та норм. Це офіс простих рішень, – сказала "Оборонці" представниця Громадської Антикорупційної Ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.
Взагалі ідея якомога більше процесів замкнути на генпрокуратурі вкладається в загальну логіку депутатів "монобільшості", що ми бачили на прикладі позбавлення незалежності НАБУ і САП. Тож дискусії по цьому питанню ще триватимуть.
Експорт з нюансами
Говорячи про експорт зброї, зазвичай згадують про кілька ризиків для держави. Перший – репутаційний, бо Україна нібито з одного боку просить зброю, а з іншого її продає. Другий – держава буде змушена конкурувати за спроможності вітчизняних підприємств зі значно багатшими іноземцями. Третій – відбудеться витік технологій у недружні країни.
Бодай на папері виглядає так, що запропонований Defence City формат експорту має розв'язати ці проблеми. Репутаційні втрати мінімізують тим, що експорт зброї загорнуть в обгортку "спільного виробництва з партнерами та взаємовигідний обмін технологіями". За спроможності вітчизняних виробників конкурувати не доведеться, адже Міноборони буде самотужки видавати експортні ліцензії на продукцію, надлишок якої не здатне викупити.
Для унеможливлення витоку зброї у неправильні руки держава матиме можливість видавати дозволи лише в ті країни, які вважатиме безпечними. А обов’язковий ліцензійний збір, який сплачуватимуть експортери зброї, буде спрямовано на потреби Сил оборони, що принесе армії відчутну фінансову користь та легітимізує ідею експорту серед військових.
Питання виникають лише до тієї норми, яка регулює передачу за кордон технологій виробництва. Це дозволено робити тільки якщо отримувач технології – іноземна компанія, що на 100% належить самому експортеру. Іншими словами, передавати військові технології за кордон можна лише самому собі.
Проблема в тому, що це унеможливлює передачу технологій спільним підприємствам, які українські компанії відкривають разом з європейськими партнерами. Деякі країни просто не пускають до себе виробників зброї, якщо вони не ділять виробництво з місцевою компанією. В такій редакції норма суттєво звужує вікно можливостей на світовому ринку.
З іншого боку, окремі українські оборонні компанії зараз і так фактично передають свої технології за кордон, які згодом потрапляють на спільні підприємства з виробництва дронів та бронеавтомобілів з європейськими компаніями. Тож схоже, що фактично лазівка для передачі українських технологій існує вже зараз. Питання лише в тому, наскільки це є легальним.
Контроль інвестицій
У резидентів Defence City буде можливість не сплачувати податок на прибуток в обмін на відмову від виплати дивідендів та інвестування цих грошей у купівлю, модернізацію, ремонт верстатів, приміщень, будівництво нових цехів, навчання людей та загалом усе, що підпадає під визначення "інвестиції у розвиток".
Це надасть доброчесним виробникам додаткові ресурси на масштабування та розвиток технологій. Водночас це надасть простір і для недоброчесних менеджерів.
Тут лише залишається сподіватись, що держава зможе забезпечити контроль за виробниками, що користуватимуться пільгою. Адже в "інвестиції" можна загорнути, наприклад, закупівлю верстатів, послуг, об’єктів інтелектуальної власності за завищеними цінами з подальшим виводом коштів.
Оскільки світовий оборонний ринок дуже динамічний та в багатьох сегментах монополізований, визначити "ринкові ціни" тих чи інших товарів та помітити щось підозріле у деклараціях буде тим ще завданням.
***
Загалом опитані "Оборонкою" обороні асоціації характеризують дискусію щодо Defence City як адекватну. Зброярі, Міноборони та депутати час від часу збираються на зустрічі, висловлюють свої пропозиції, побоювання та поступово готують норми до другого читання. За планом, воно має відбутись в другій половині серпня, після "канікул" Верховної Ради.