Ще кілька років тому «штучний інтелект» звучав як щось з наукової фантастики. Сьогодні ж він виправляє нам листи, підбирає локації для відпустки, радить маршрути та навіть пояснює складні статті. Причому робить це не якась загадкова нейромережа, за якими ми вже не встигаємо, а знайомі нам сервіси – пошук Google, Gmail, YouTube та Android. Виявляється, ШІ вже давно з нами, і настільки переплітається з нашим життям, що ми перестали його помічати.
Google була одним з піонером створення мовних моделей, або так званих трансформерів, втім поступилася у швидкості їхньої комерціалізації та виведенню на ринок. Втім після запуску власного чат-бота Gemini компанія заново включилася в перегони зі штучним інтелектом. Але на відміну від OpenAI чи Anthropic, які починали з нуля, Google має перевагу – величезну екосистему інструментів, якими користується мільярд людей. І саме вони почали стрімко отримувати «розумні» функції: генератори тексту, підсумки замість результатів пошуку, редагування зображень, персональні підказки та поради.
Ця стаття – коротка екскурсія у світ Google-сервісів, які станом на 2025 рік стали значно розумнішими, а подекуди – ледве не телепатичними. Що з цього дійсно корисно, що – контроверсійне або насправді не працює, а що може змінити спосіб, у який ми працюємо й спілкуємось онлайн?
Google Search – ШІ у пошуку
Google стрімко та глибоко інтегрує штучний інтелект у свій основний продукт – пошук. Тепер він не просто показує посилання, а формулює узагальнені відповіді, дає поради, підбирає варіанти та навіть робить планування за користувача.
У 2024 році компанія представила функцію AI Overviews – це генеративні блоки з відповідями, які з’являються на початку сторінки результатів. Вони підсумовують ключову інформацію з кількох джерел, надають стислу відповідь одразу, без потреби переходити за посиланнями. І якщо раніше ця функція була доступна лише через Search Labs, то тепер її поступово відкривають широкій аудиторії – почали з США, а тепер вона працює в тому числі в Україні.
Ці огляди особливо зручні у випадках, коли користувач ставить складне або багатоскладове запитання. Наприклад, можна ввести щось на кшталт: «Знайди студію пілатесу поблизу, щоб були заняття вранці, акційна ціна та місце для паркування». Раніше на таке довелося б клікати 5–6 сайтів. Тепер же пошук видає стисле резюме з найкращими варіантами, враховуючи контекст запиту.
Користувач може спростити відповідь – наприклад, попросити пояснити простішими словами. Або навпаки – додати більше деталей. Це фактично перетворює пошук на діалог – можна уточнювати запити, і система вже розуміє попередній контекст.
Разом із тим деякі користувачі скаржаться на неточність відповідей у AI Overviews – з’являлись приклади, коли система видавала некоректну або навіть абсурдну інформацію, що не є дивним для ШІ. Проте загалом система працює, а сама Google визнає, що технологія ще не ідеальна, і покращує її.
Новим підходом стало і структурування сторінки з результатами. Google тепер групує контент за тематичними блоками – наприклад, «Ціни», «Відгуки», «Найпопулярніше» – щоб користувач одразу бачив релевантні категорії, не заглиблюючись у кожне джерело окремо. Це особливо корисно при виборі товарів, плануванні подорожей чи пошуку ідей.
Окрім тексту, компанія робить крок і до візуального розуміння запитів. Ще одна інновація – можливість пошуку за відео. Користувач може зняти відео, наприклад, несправного пристрою, і завантажити його в Google – пошук згенерує покрокову інструкцію або пояснення, що саме відбувається на відео. Це наближає систему до мультимодального розуміння, яке вміє працювати не тільки з текстом, а й з візуальним контентом.
У 2025 році Google також почав розгортати AI Mode – новий режим пошуку, який працює на базі потужнішої моделі Gemini 2.0. У цьому режимі користувач отримує ще глибші відповіді, розширену інтеграцію з іншими сервісами Google, можливість взаємодіяти через зображення, текст і голос одночасно. Окремо визнається краще розуміння ситуацій у програмуванні.
Ще одне проблема, на якій варто наголосити у цьому випадку – зменшення переходів на сторонні сайти. Коли відповідь є прямо у видачі, менше людей відкривають першоджерело.
Це викликає занепокоєння у медіа та власників сайтів, адже зменшується органічний трафік. Google, зі свого боку, намагається зберігати баланс – додає посилання на джерела, виділяє цитати тощо.
Gmail і Google Workspace: ШІ як секретар і редактор
Попри гучні анонси, більшість «революційних» ШІ-функцій у Gmail досі лишаються за лаштунками для українських користувачів. Ні Help me write, ні Smart Compose, ні автоматичні поради щодо тону — все це поки що більше про майбутнє, ніж про реальність.
У Google Docs ситуація трохи цікавіша. Там працює автодоповнення фраз (щоправда, англійською), а також можна активувати шаблони структурованих документів – наприклад, для резюме чи звітів. Це не ШІ в чистому вигляді, але вже щось. Для української мови ці функції, м’яко кажучи, неповні – однак навіть базові інструменти можуть пришвидшити роботу, якщо до них звикнути.
Так, це не «віртуальний редактор», який сам усе напише за вас. Але як набір розумних звичок — працює непогано. І, можливо, саме в цьому суть хороших цифрових інструментів: вони не роблять усе за вас, але тримають темп.
ШІ іноді пропонує фрази, які звучать як у підручнику з офіційно-ділового стилю, і це викривлює справжність. Проте й непотрібним це назвати складно – як довго треба звикати, щоб писати бізнес-листи з такою ж швидкістю без підказок?
Google Photos та Google Lens: ШІ бачить більше
Здається, єдиний, хто краще за нас пам’ятає наші фото – це Google Photos. Він давно впорядковує архів зображень за допомогою ШІ – ви легко знайдете всі знімки з друзями чи родиною. Пошук за вмістом зображення вражає: введіть "собака" чи "море", і ШІ покаже всі відповідні фото. Сервіс навіть створює короткі відеоспогади з улюблених фотографій – вибирає кадри та накладає музичний супровід (хоч іноді це й набридає – мені таке відео з фотографіями сусідського кота підкидають щомісяця).
А Magic Editor – це взагалі фантастика: видалити зайвий об’єкт, замінити небо на сонячне чи навіть змінити вираз обличчя – усе це ШІ робить за секунди. Більшість з нас пробували редагувати фото з відпустки, і результат виглядав природно. Але чи не «псуємо» ми свої фото, використовуючи для редагування штучний інтелект? Чи залишиться багато від нашого «авторського»?
Google Lens іде ще далі: розпізнає текст на фото, перекладає його в реальному часі, ідентифікує предмети. У подорожах це незамінно – сфотографував меню в ресторані, і одразу знаєш, що замовити. Для студентів це теж знахідка: сфотографуй формулу чи текст, і ШІ допоможе розібратися.
Звісно ж, сліпо на нього покладатися не можна (але ми час від часу це робимо!). Помилки в розпізнаванні трапляються, і в критичних ситуаціях це вартує багато.
Gemini замість Google Assistant: персональний ШІ-помічник
Gemini поступово замінює Google Assistant в Android, що дозволяє перемикнутися на інтерфейс-помічник, який адаптується до ваших звичок, в ньому також доступна генерація текстів прямо в застосунках та інтеграція зі сторонніми програмами. Наприклад, ви пишете повідомлення в месенджері, а ШІ пропонує готові фрази чи навіть цілі абзаци. Це робить Android не просто операційною системою, а справжнім асистентом. Але чи не занадто він проникає в наше життя? Дані, які збирає ШІ, можуть розповісти про нас більше, ніж ми готові показати.
І чи не стане це ще одним кроком до втрати контролю? Google обіцяє налаштування приватності, але на практиці вони часто заховані глибоко в меню. Як користувач, я хочу зручності, але не ціною своєї свободи.
YouTube, підсумки та ШІ
YouTube – це не просто відео, це ціла екосистема, де ШІ відіграє ключову роль. Автоматичні субтитри та їхній переклад роблять контент доступним для людей з вадами слуху чи тих, хто не знає мови відео. Це революція: уявіть, як українець дивиться японський влог із субтитрами українською – і все це завдяки ШІ. Я сам часто користуюся цією функцією, коли шукаю щось специфічне на іноземних каналах, і це вражає.
Ще один напрям, де Google тестує можливості Gemini, – це автоматичне підсумовування відео. Усе звучить зручно: замість перегляду годинного лекційного ролика – кілька абзаців зі стислим переказом.
На практиці ж усе поки що виглядає як сирий експеримент. Резюме часто поверхневі, надто загальні або просто повторюють фрази з субтитрів. Вони економлять час, але рідко достатньо інформують.
Ідея зрозуміла: дати користувачу інструмент для швидкої орієнтації в контенті. Але технологія ще не на тому рівні, щоб реально замінити перегляд або дати осмислений виклад матеріалу. Скоріше, це напрямок, за яким цікаво спостерігати — і який потенційно може бути корисним, коли стане точнішим, контекстнішим і краще адаптованим під різні формати відео.
Google Bard → Gemini: еволюція чату від Google
Перехід від Bard до Gemini – це не просто ребрендинг, а справжня еволюція ШІ від Google. Gemini конкурує з GPT-5: він генерує тексти, код, аналізує документи. Він може створювати плани, тези та навіть вірші. Є платна і безплатна версії, а інтеграція з екосистемою Google робить його доступним усюди – від Gmail до Docs.
Але є й питання для параноїків: чи не стає це ще одним способом для Google збирати наші дані? Кожен запит до Gemini – це інформація про наші інтереси, потреби, думки. Хоча, мабуть, вже пізно хвилюватися про приватність, надаючи доступи про все й усюди...
Підсумок: Що означає «Гуглізований ШІ» для нас?
ШІ від Google – це вже не майбутнє, а наше сьогодення. Він робить нас продуктивнішими: пише листи, редагує фото, перекладає тексти, пропонує ідеї. Але разом із комфортом приходить і залежність. Ми економимо час, але втрачаємо унікальність – наші тексти, фото, навіть думки стають частково «штучноінтелектуалізованими». Контроль над даними – ще одна проблема: Google гарантує безпеку, але чи можемо ми цього очікувати назавжди?
Очікується, що скоро ШІ ще глибше проникне в сервіси Google. Google Maps може стати особистим гідом, який знає ваші вподобання, а Google Search – передбачати запити до того, як ви їх сформулюєте. Це зручно, але чи готові ми віддати ШІ стільки влади?