У середу, 3 вересня 2025 року (як символічно!) Netflix представила другу частину другого сезону серіалу "Венсдей" / Wednesday. Новий сезон отримав такі ж високі оцінки, як і перший, аудиторія в цілому залишилась задоволеною. Тож – далі буде.
Але не всі з цільової аудиторії, та навіть не всі, хто знає Аддамсів із фільмів 1990-х років у курсі, який довгий шлях пройшла ця сімейка і звідки вона взагалі з'явилась. Тож згадаймо цю незвичайну франшизу, її головні фільми та ігри й, звісно, людей, які були причетні до її появи та розвитку.
Його звали Чарльз
І не просто собі якийсь там Чарльз, а Чарльз Аддамс. Цей цілком реальний чолов'яга був художником-карикатуристом. А раніше – хлопчиком зі звичайної, але це не точно, родини середнього класу з Вестфілда, штат Нью-Джерсі. Батько торгував музичними інструментами й мав освіту архітектора, мати – вела домашні справи, як тоді було заведено.
Поряд зі скромною резиденцією справжніх Аддамсів стояло чимало старих будинків і такий же старий цвинтар. Кажуть, саме вони надихнули Чарльза на його малюнки. Він узагалі був ледь не найвідомішим шибайголовою району: веселий, жвавий, але з доволі специфічним гумором. Любив тинятися кладовищем, малював милі гробики на полях зошитів і проникав у закинуті будинки.
Ну, з тих, у яких привидів більше ніж людей. Точно відомо, що якось малого затримала поліція у той самий час, коли він малював на стіні сусідського маєтку скелета. І саме ця локація вважається одним із прототипів знаменитого будинку Аддамсів.
Не можу сказати точно, але таке тепле ставлення до смерті та тліну часто пов'язане з якимись сильними внутрішніми потрясіннями чи страхом. Як то кажуть, не можеш побороти, зроби смішним, і опануй страх таким чином. Можливо, Чарльз так і зробив. А, можливо, то була просто природна цікавість і химерний гумор, з яким він любив обігравати те, чого інші уникають. І, що найприємніше для нас, продовжив так робити й у дорослому віці.
Перші Аддамси: комікси
Після школи Чарльз трохи повчився в різних університетах, а потім перебрався до Нью-Йорка, у школу мистецтв Grand Central School of Art. Там він підробляв, зокрема в журналі True Detective. Робота не з приємних за мірками звичайної людини: йому давали фото з місць злочинів і просили їх "підчистити" або навіть "оживити". У нього це виходило настільки добре, що доводилось навпаки пригальмовувати, адже занадто вже креативний підхід для такої сфери міг здатися перебором.
У 1932 році він продав перший малюнок у The New Yorker, а вже через кілька років став постійним автором видання. Його великий прорив – карикатура "Лижник", де сміливець залишив слід на снігу… одночасно з обох боків дерева. Без жодного підпису, але з шикарним чорним гумором. Типово для Аддамса.
А вже у 1938 році на сторінках журналу вперше з'явилися герої, яких ми тепер знаємо як Сімейку Аддамсів. У дебютній сценці продавець пилососів намагається "втюхати" товар блідій дамі з чорним волоссям у довгій сукні (майбутній Мортіші). Позаду стояв високий мовчазний велетень (Ларч, поки що бородатий), а з другого поверху визирала відлюдькувата темноволоса дівчинка – наша улюблена Венсдей.
З того часу Чарльз регулярно повертався до дивакуватих мешканців свого намальованого маєтку. Він наче взяв образ "зразкової американської сім'ї" з рекламних буклетів, і перевернув його з ніг на голову, додавши гумору з кладовища, трохи іронії й багато павутиння. Родина поступово розросталася: з'явився хазяїн дому Гомес, його син Паґслі та брат дядечко Фестер, невмируща бабуся і навіть улюбленець сім'ї – Рука на ім’я Річ (Thing), яка існувала сама по собі.
Поступово вимальовувалися їхні характери та відносини. Чудові, треба сказати, відносини. Аддамси – одне з психічно найздоровіших сімейств за думкою багатьох психологів. Бо вони хоча й дуже дивні, але щиро вірять одне в одного і завжди стараються триматися разом.
Перші появи на екрані
Персонажі The New Yorker були ще безіменні, лише яскраві образи на сторінках журналу. Свої імена й повні характери вони отримали значно пізніше, лише у 1963 році, коли розпочалася робота над телеверсією цих коміксів.
Серіал 1964 року
У 1964 році глядачі побачили перший серіал про дивну, але напрочуд харизматичну сімейку. Саме тоді Гомес, Мортіша, Фестер, Паґслі та інші остаточно закріпилися у популярній культурі, перетворившись на культових героїв з власним шармом і гумором, який досі впізнають з першого погляду.
Перший серіал "Родина Адамсів" / The Addams Family (1964) був чорно-білим, трохи театральним і дуже іронічним, чим миттєво зачепив глядачів. У ті часи на екранах переважали милі ситкоми про ідеальні родини з білосніжними парканами, а тут раптом – готичний маєток, вікна з павутинням, моторошний орган, і герої, які з абсолютно серйозними обличчями говорили про речі, від яких у звичайних американців мав би мороз по шкірі йти.
Саме цей серіал "зібрав докупи" всю компанію. Гомес у виконанні Джона Астіна став харизматичним господарем дому, трохи божевільним, з любов'ю до підриву потягів та незмінною сигарою в зубах, але безмірно закоханим у свою дружину. До речі саме цей Гомез задав моду на "гарного" голову сімейки. Любителі Аддамсів часто бідкаються щодо образу голови сімейства із серіалу "Венсдей" / Wednesday, мовляв, він недостатньо гарний. Проте він як раз ближчий до канонічного з малюнків Чарльза – трохи незграбного, невисокого, повновагого. А от Джон Астін дещо відкоригував образ і зробив Гомеза гарним, струнким, з вогнем в очах і до всього – вправним атлетом і фехтувальником.
Мортіша у виконанні Керолін Джонс була справжньою готичною леді: спокійна, елегантна, у чорній сукні, з таким поглядом, що будь-хто зрозумів би: краще її любити, ніж дратувати.
Варто згадати, що декадою раніше, 1954 році, на одному балі-маскараді в образі Мортіші з’явилася культова акторка фільмів жахів Майла Нурмі. І саме після цього народився її власний коронний образ – Вампіра.
Фестер, якого зіграв Джекі Куган, був веселим дядьком-одинаком з дивною пристрастю до вибухів і електрики. До речі, Джекі був одним з перших відомих дітей-акторів, і милий хлопчик з фільму "Малюк" / The Kid Чарлі Чапліна – це той самий майбутній дядечко Фенстер, хоч у це дуже важко повірити
А двометровий Тед Кессіді створив образ Ларча – дворецького, який своїм глухим "уууу" міг сказати більше, ніж інші персонажі цілим абзацом, та ще й зіграв Руку.
Діти теж запам'яталися: Ліза Лорінг як маленька Венсдей з косичками, яка з насолодою гільйотинувала ляльок, і Кен Везес у ролі Паґслі, веселого та наївно-вибухового брата, вічної жертви в іграх своєї сестрички. Проте Венсдей тут була ще зовсім маленькою, тож її образ був значно м'якшим за наступні. Хоча танцювала вона і тоді вже непогано.
Серіал проіснував лише два сезони, але цього вистачило, аби зробити Аддамсів безсмертними. Їх впізнавали, цитували, пародіювали, а пісенька-заставка з клацанням пальцями стала культовою.
Мультсеріал 1973 року
У 1973 році з'явився перший анімаційний серіал "Родина Адамсів" / The Addams Family – кольоровий, яскравий, трохи дитячий порівняно з оригінальним чорно-білим ситкомом.
Цікаво, що цей серіал народився з кросовера зі "Скубі-Ду", з серії Wednesday is Missing мультсеріалу "Новий Скубі-Ду" / The New Scooby-Doo Movies (1972). Глядачі побачили, як Аддамси та їхні гості потрапляють у пригоди разом з детективною командою мультяшних друзів. Цей експеримент показав, що сімейка чудово "працює" і в комедійно-пригодницькому форматі, і що гумор Аддамсів може бути зрозумілим навіть дітям, які не знайомі з оригінальними коміксами Чарльза.
Хоча серіал був більш дитячим і веселим, ніж попередній живий формат, він зберіг головні риси героїв. Гомес залишався харизматичним господарем дому, але тепер його божевільна енергія стала більш доброзичливою і комічною, а фірмова сигара тимчасово згасла. Мортіша виглядала трохи менш готичною, хоча її елегантність і загадковість все одно вирізнялися на фоні інших мультгероїв. Венсдей і Паґслі стали ще більш витонченими у своїх чорних жартівливих витівках, але водночас менш моторошними, щоб мультсеріал можна було показувати молодшій аудиторії.
Глядачі сприйняли мультсеріал тепло: він допоміг новому поколінню відкрити для себе Аддамсів, і багато дітей, які дивилися його, потім з задоволенням поверталися до класичних серіалів і коміксів.
Геловін-1977
"Геловін з новою сімейкою Аддамсів" / Halloween with the New Addams Family (1977) – це радше телевізійний спектакль, ніж повноцінний фільм. Його показали напередодні Геловіну, й він став своєрідним поверненням оригінального складу акторів з серіалу 1960-х. Звісно, діти актори за 11 років встигли добряче підрости, тож… ні, інших акторів не взяли, Аддамси розв'язали проблему у власній манері, народивши ще одну Венсдей і ще одного Паґслі.
Атмосфера тут більш камерна й театральна, а головним приводом для зустрічі родини стала вечірка на честь Геловіну, сповнена притаманного Аддамсам чорного гумору й абсурду. Так, тут є не тільки дублікати дітей, але й "несправжні" Гомез і Мортіша.
1990-ті роки. Перший Ренессанс Аддамсів
На деякий час здавалося, що про готичну сімейку забули. Але у 1990-х почався цілий шквал різних Аддамсів. Тут було і кілька фільмів, і новий серіал, і новий мультсеріал. І відеоігри, куди ж без них: це ж дев’яності!
Дилогія Баррі Зонненфельда і ще один фільм
У 1991 році режисер Баррі Зонненфельд, пізніше він зняв "Люди в чорному" / Men in Black (1997) та "Дикий дикий Вест" / Wild Wild West (1999) поставив перший повнометражний фільм "Сімейка Адамсів" / The Addams Family (1991).
Він зібрав чудовий акторський склад – Анжеліка Г’юстон у ролі Мортіші з корсетом і спеціальними накладками на повіки, незабутній Рауль Джулія втілив Гомеза – стрункий, з вогнем в очах, справжній "гарний" голова родини. Рауль був ще й театральним актором, грав у шекспірівських постановках і мав досвід фехтувальника.
Крістофер Ллойд, той, що професор Емметт Браун з "Назад у майбутнє" / Back to the Future (1985) та голова професора Орлова у нетфліксовській "Венсдей" / Wednesday – ідеальний Фестер, а Крістіна Річчі вперше зробила Венсдей культовою: з блідим обличчям і косичками; вона навіть придумала, як її героїня лежить у ліжку – зі схрещеними на грудях руками.
Сюжет обертався навколо повернення в дім давно зниклого Фестера. Гомес і Мортіша приймають його з розкритими обіймами, але глядачі довго не можуть зрозуміти: це справжній Фестер чи самозванець, підісланий шахрайкою-адвокаткою, щоб заволодіти маєтком?
За два роки вийшло продовження – "Моральні цінності сімейки Аддамс" / Addams Family Values (1993). Сюжет: у родині народжується малюк Пуберт, а Фестера закохує у себе нянька-душогубка (Жоан К'юсак). Цей фільм зібрав буквально все, за що глядачі люблять Аддамсів.
Тут і суперечливий темний гумор, і чудова акторська гра, і багато любові. А пригоди Венсдей і Паґслі у дитячому таборі "Сирітка" – то взагалі щось! Майже маніфест проти нещирості на дитячій мові.
Фільм отримав схвальні відгуки: критики назвали його смішнішим і більш витонченим, ніж попередник (Rotten Tomatoes ~75 %, Metacritic – "загалом сприятливо"), але зібрав у прокаті лише $111 млн при бюджеті $47 млн.
Третього фільму з оригінальним складом так і не зняли: смерть Рауля Джулії у 1994 році фактично поховала всі плани. Утім, невдовзі все ж таки вийшов "Возз'єднання сімейки Адамсів" / Addams Family Reunion (1998). Гомеса там грав Тім Каррі, а Мортішу – Даріл Ганна. Єдині, хто повернулися з оригіналу, – це Ларч (Карел Стрюкен) і Рука (Крістофер Харт).
Але цю версію не полюбили ані критики, ані глядачі. Вона виглядала як невдала пародія на пародію: надто дитяча, нетонка, прямолінійна. Про неї швидко забули, як про страшний сон, і знову звернулися до телебачення.
Серіал "Нова сімейка Аддамс" / The New Addams Family
У 1998 році вийшов серіал "Нова сімейка Аддамс" / The New Addams Family, який намагався повернути культових героїв на телеекрани. Мортішу цього разу зіграла канадська акторка Еллі Харві – тендітна й дуже жвава, вона зробила образ менш готичним і трагічним, ніж у попередниць.
У її виконанні Мортіша була радше іронічною та ексцентричною, із жвавою мімікою та легкістю у рухах, через що нагадувала пустотливу дівчинку, замкнену в тілі матері родини. Гомес у версії Ґленна Таранто був наче й симпатичним, але замість аристократичного шарму він став більш "домашнім" і навіть буденним, часто з'являвся у звичайному вбранні, тож більше був схожим на татка з ситкомів, ніж на Гомеза як такого. Проте цю інтерпретацію не можна назвати зовсім невдалою.
Особливої уваги заслуговує Венсдей у виконанні Ніколь Фужейр. Це та сама акторка, яка грала в третьому фільмі, і в цілому можна припустити, що вона використала доробок Кристини Річчі, а також свої особливості – досить спокійну міміку, що робило її схожою на класичну потойбічну дівчинку з фільму жахів.
Серіал загалом був орієнтований на дитячу аудиторію і мав легший тон, проте йому вдалося зберегти певну похмурість та чорний гумор, завдяки чому він запам'ятався цілому поколінню глядачів кінця 1990-х.
The Addams Family – мультсеріал
Після великого успіху фільму Зонненфельда у 1992 році з'явився і новий мультсеріал "Сімейка Аддамсів" / The Addams Family, який транслювався на ABC до 1993 року. У ньому Мортіша постала менш драматичною, трохи м'якшою та округлішою, ніж у фільмах, проте зберегла впізнавані риси: бліду шкіру, гострі скули, чорне волосся та класичне чорне плаття. Її озвучила Ненсі Лінарі, відома за роботами в ситкомах і анімації.
Гомес став більш комічним, зберігаючи харизму і любов до родини, а діти – Венсдей і Паґслі – отримали ще більш мультяшні риси, що підкреслювали їхню пустотливість і сарказм. Фестер, Ларч і Рука також були оживлені у більш доброзичливому та яскравому стилі, а готичний антураж будинку і темний гумор були пом'якшені, аби підходити для дітей. Завдяки цьому мультсеріал став доступним для молодшої аудиторії, не втративши при цьому впізнаваного шарму родини Аддамсів.
Відеоігри
Першою грою про Аддамсів вважається Fester’s Quest, що вийшла у 1989 році на Nintendo Entertainment System. У ній гравець керував дядечком Фестером, який воював з інопланетянами, що викрали… цілий день. Класичний платформер-стрілялка з купою ворогів і рятуванням міста – так почалася історія в ігровому світі.
У 1990-х ігор було вже кілька, і тут легко заплутатися: різні платформи давали різні версії. У 1992 році одразу вийшли дві гри, де треба було досліджувати маєток Аддамсів та збирати всю родину докупи, по дорозі вирішуючи головоломки або вбиваючи босів.
Перша, The Addams Family – платформер з елементами квесту. Окрім досить складного платформінгу, там реально було непросто вижити й пройти до кінця всі ці слизькі холодильники та підводні рівні, у грі треба було збирати та використовувати предмети. Ця гра виходила на NES, Sega Genesis та Super Nintendo.
Друга гра – вже більш класичний платформер, але не зовсім: тут майже не було лінійних рівнів, проходити кімнати можна було у довільному порядку. Ця гра майже без збору речей, проте з босами.
На 16-бітній платформі Sega Genesis та Super Nintendo гравець знову перевтілювався в Гомеза, а от у трохи скороченій версії для NES чомусь роль спасителя сімейства дісталася Паґслі й отримала назву The Addams Family: Pugsley's Scavenger Hunt. Була гра з Паґслі у головній ролі з такою ж назвою і на Super Nintendo, але з іншим контентом. Коротше, заплутатися дуже легко.
Окремо варто згадати Addams Family Values (1995) – ізометричну гру для Sega Genesis і SNES. Тут знову керували дядечком Фестером. Як не дивно це прозвучить – перед нами "зельдоїд", хоч і не найвдаліший. В ньому ми й з босами б'ємося, і головоломки вирішуємо, пробираючись крізь вісім підземель у пошуках немовляти Пуберта.
У 2002-му на Game Boy Color вийшла The New Addams Family Series, заснована на серіалі кінця 1990-х. Це була Point-and-Click-адвентюра з платформеними елементами, де Венсдей та Паґслі мандрували кімнатами маєтку, розв'язували загадки та шукали документи, щоб врятувати дім від знесення. Гра отримала позитивні відгуки за відповідність атмосфері франшизи та зацікавила фанатів та колекціонерів ретро-ігор.
Після цього була довга пауза, аж поки у 2019 році не з'явилася мобільна The Addams Family: Mystery Mansion, створена за мотивами мультфільму. У ній гравці облаштовують маєток, відкривають нові кімнати, взаємодіють з героями та розвивають сімейне гніздо в дусі симулятора-будівництва.
Найновіше ігрове втілення Аддамсів на сьогодні – The Addams Family: Mansion Mayhem (2021).
Це 3D-платформер у стилі мультфільму 2019 року, доступний на PlayStation 4, Nintendo Switch, Xbox One, Xbox Series X|S та Windows. Грати можна за Венсдей, Паґслі, Гомеса або Мортішу – кожен має унікальні здібності. Гра підтримує кооператив до 4 гравців і нагадує Super Mario 3D World завдяки фіксованій камері та сімейному духу. Хоча критики назвали її "середнячком", фанати й молодша аудиторія залишились задоволені.
Другий Ренессанс і майбутнє
Здавалося б, після 1990-х про сімейку Аддамсів забули ледь не на 20 років. Не те щоб їх зовсім не пам'ятали… на Геловінських вечірках їхні образи залишалися культовими, а у 2010 році на Бродвеї з’явився мюзикл, який оживив родину на сцені. Але для широкої аудиторії Аддамси стали ніби трохи "не для всіх".
Відродження почалося з повнометражних анімаційних фільмів. Перший, "Родина Аддамсів" / The Addams Family (2019) озвучений Шарліз Терон (Мортіша), Оскаром Айзеком (Гомес) та Хлоєю Грейс Морец (Венсдей), розповідав про пригоди родини у сучасному світі, який намагається їх змінити.
Фільм отримав любов молодшої аудиторії та повернув інтерес до родини. Сиквел 2021 року, "Родина Аддамсів 2" / The Addams Family 2, додав ще більше гумору, динаміки та яскравих пригод, зберігши канонічні риси героїв, але представив їх у ще більш сучасній та мультяшній стилістиці.
Ну а найбільший прорив і справжню хвилю популярності сімейці, як ви вже знаєте, приніс серіал "Венсдей" / Wednesday. Дженна Ортега втілила підлітка-Венсдей з готичним шармом і гострим сарказмом, поєднавши моторошну харизму з юнацькою енергією.
Перший сезон одразу завоював повагу глядачів, другий також сподобався і юним, і дорослим, а третій… на третій доведеться трохи зачекати. Що це означає для фанатів готичної сімейки? Можна припустити, що ті самі підлітки, які сьогодні захоплюються Венсдей, через роки з теплом її згадуватимуть… і втілять знайомі образи у нових книгах, коміксах, іграх чи серіалах… А, можливо, навіть у чомусь зовсім новому, з чим ми ще не знайомі.