Пропонуємо вашій увазі переклад статті New York Magazine, в якій автор Скотт Галлоуей ділиться своїми думками та спостереженнями щодо можливої появи в США супердодатків, заодно пояснюючи, що вони собою представляють.

Поняття «Метавсесвіт» краще всього можна описати як взаємну галюцинацію Марка Цукерберґа та медіа. Це мрія про те, що ми радо проміняємо приємні заняття у реальному світі, як-от приготування їжі або побачення, на час у віртуальному світі серед безногих аватарів, аж доки нас не захитає там до блювоти. CEO Facebook прагне стати богом у світі, куди потрапляєш, підключивши щось до голови. Це може здатися пересічним людям манією величі. Так і є. Однак якщо замість слова «метавсесвіт» у промовах Цукерберґа підставляти «супердодаток», то не все так погано.

Супердодаток — це один універсальний мобільний додаток, де доступні базові функції на кшталт чату чи платежів, а також набір міні-додатків від сторонніх розробників, які дають доступ до різноманітних сервісів, від магазинів і ресторанів до державних послуг. Західний світ до такого не звик, але в Азії супердодатки і є інтернетом. Найбільший такий — це китайський WeChat. Можливо, він є найпопулярнішим програмним забезпеченням на планеті. У WeChat знайомляться, замовляють таксі, сплачують комунальні послуги, навіть розривають шлюб. Додаток вважається супердодатком, коли у ньому об’єднується критична маса різних функцій, ці функції легко поєднуються і їх просто використовувати разом, навіть якщо є й інші, кращі додатки для окремих послуг. Що більше послуг є в додатку, то зручніше і прибутковіше.

Супердодаток може починатися з малого: WeChat був просто чатом, індонезійський Gojek — додатком для виклику таксі, у індійському Paytm на початку лиш купували передплачені хвилини мобільного зв’язку. Всі вони з часом вийшли зі своєї ніші і розрослися до домінуючих позицій. Економіка цих супердодатків потужна, і, мабуть, до них все і йде. Автор переконаний, що розробка американського супердодатку є стратегічною метою наступного десятиліття і завдяки цьому може з’явитися перша компанія з капіталізацією у 10 трильйонів доларів США.

Деякі компанії вже роблять спроби повторити азіатську модель. Але для цього ці компанії мають здолати опір Apple та Google, що повністю домінують на ринку мобільних ОС. Вони інвестують мільярди, аби не допустити появи стороннього супердодатку між ними і їх користувачами. Радикальні зміни у Apple за часів Тіма Кука є тривалим проектом по розширенню екосистеми компанії, аби нівелювати шанси чужого супердодатку для iOS. Саме тому Apple зробила кредитну і дебетову платіжні системи, саме тому ви можете реєструватися у інших сервісах з вашим Apple ID, і саме тому Кук витрачає сотні мільйонів доларів на Різ Візерспун і Дженіфер Еністон, аби зняти гіршу версію серіалу Murphy Brown.

Може здатися, що Apple та Google захистилися надійно. Але конкуренти з капіталізацією під трильйон доларів не сплять, та й будь-який ринок, зокрема багатий американський, вмістить більш ніж один такий супердодаток. Приміром, у Китаї серйозним конкурентом WeChat є Alipay. Amazon намагається поховати екрани своїми розробками голосового управління, встановлюючи їх всюди у вас вдома, на роботі і в авто, аби ви просто могли промовити «заплануй поїздку в аеропорт» чи «подай мою декларацію», і їх надпотужна інфраструктура зробить решту за вас. Це може спрацювати: азіатські системи використовують QR-коди для взаємодії із зовнішнім світом, тож замінити їх голосовим помічником Alexa виглядає непоганою ідеєю.

Facebook бачить це сміливіше і більш незвично — цілком у стилі свого засновника. Власне, Facebook мав би вже стати американським супердодатком, але Цукерберґ давно підірвав довіру до себе. Йому не дали підкорити цей світ, тож він планує побудувати новий власний на основі підконтрольної йому цифрової валюти. Для Цукерберґа це життєво важливо. Facebook може постати переможцем у світі супердодатків, ну або його врешті викупить Google як додаток з прикольними картинками.

Кожен, хто хоче зробити супердодаток у США, врешті зіткнеться з фінальним боссом — федеральним урядом. Президент Байден поставив у виконавчій гілці влади переконаних противників нових технологій, а обидві партії у Конгресі були б і самі не проти порулити цим процесом. Автор цього тексту — на стороні влади, але не варто скидати з рахунків можливості Кремнієвої долини та Волл-стріт у лобіюванні і PR своїх інтересів. Якщо коротко, то це боротьба за можливість стати найсильнішою структурою світу. Тому, можливо, компаніям другого ешелону не ставитимуть палки в колеса, аби вони виросли у гідних конкурентів для технологічних гігантів.

Нові, і, певно, найцікавіші учасники цих перегонів прийшли зі сфери платежів. У їх числі і PayPal разом зі своїм Venmo, а також Square. У них вже готова інфраструктура для проведення транзакцій, а також є портфоліо клієнтів — як бізнесу, так і фізосіб. Їм довіряють. Ну і ніхто не чув, щоб якась фінтех-компанія допомагала організувати захоплення держустанови або сприяла розвитку депресії у підлітків. Такі компанії роблять гроші, а не конспірологію. Вони добре фінансовані і можуть викупити велику кількість інших компаній, аби змінити кон’юнктуру ринку на свою користь і заодно заробити трильйони доларів.

Ключовий економічний принцип інтернету — перепродаж вашої уваги. Одні з найдорожчих компаній за всю історію капіталізму стали такими, бо змогли заволодіти вашою увагою в онлайні (пересічний американець витрачає приблизно 119 днів на рік, споживаючи контент з екрану — стільки ж часу у нього йде на сон), і монетизуючи її підписками і рекламою. Але справжній потенціал супердодатків лежить глибше. Підписки і реклама — лише частина моделі монетизації, причому навіть не найприбутковіша. Набагато привабливішою перспективою є брати відсотки від фінансових транзакцій, і компанії, що побудовані на цьому, мають шанс перевершити масштаби Facebook і Google.

Супердодаток просто зобов’язаний вміти обробляти платежі. Це те, що об’єднує основні функції із тими, що надаються третіми особами, і те, що спрощує користувачам життя, бо їм не треба щоразу вводити дані своєї банківської картки на десятках сайтів і додатків. Відхід від перепродажу екранного часу і від реклами до платіжних послуг може почати таку лавину злиттів і поглинань компаній, що врешті змінить розклади на ринку, який технологічні компанії зараз дещо зверхньо називають ринком контенту. І найбільшими покупцями тут будуть фінансові корпорації, причому не лише стартапи, а і стара гвардія з Волл-стріт.

Фінансові корпорації вже виходять на нові ринки. American Express нещодавно купив компанію Resy — сервіс бронювань столиків у реcторанах. Для них це мало сенс з точки зору придбання бренду, бо сам American Express вже давно надає консьєрж-сервіс. А от JPMorgan недавно придбав Infatuation — сайт з оглядами ресторанів і власник сервісу Zagat, і це вже цікавіше. Square заплатив у березні майже 300 мільйонів доларів США за музичний стрімінг Tidal, що геть всіх здивувало. Це все вийде на наступний рівень, коли Джек Дорсі поєднає фінансові сервіси Square з іншою своєю компанією, Twitter, і вони почнуть надавати ряд нових на диво зручних послуг.

Не всі ці комбінації спрацюють. Кілька тижнів тому ходили чутки, що PayPal збирається купити собі Pinterest, але це обвалило ціну акцій і керівництво негайно все заперечило. Та подібного буде все більше. Платіжний сервіс Venmo від PayPal вже є по суті простою соцмережею, і було б логічно підключити до нього відгуки на заклади харчування. Скажімо, придбати сервіс Yelp, що надає такі послуги, обійшлося би зараз у трохи більше ніж 1% акцій PayPal.

Автор бачив у житті з півдесятка таких соціотехнологічних переходів — поява PC, бум доткомів (розпитаєте у старших), мобільний зв’язок, соцмережі, а тепер і це. Кожна така зміна приносила більше грошей за попередню, але водночас і шкодила більше. Їх усі об’єднує те, що ніхто не передбачав їх появу. Звісно, зараз ці речі здаються очевидними, але нічого з цього не пройшло так, як всі думали. У більшості випадків результат виявився гіршим за очікування. Тепер, схоже, ми знаємо, що варто чекати на супердодатки. У Азії це вже реальність. Це наш шанс підготуватися як споживачів, інвесторів, політиків. Створити умови для конкуренції і розвитку, а не для змов і розпалювання ворожнечі. Не має значення, чи ми житимемо у світі Siri, чи метавсесвіті Meta, але це точно не має бути світ, де інтернет викликає залежність чи сприяє експлуатації.