У 2023 році учасники спеціального правового режиму для IT-компаній Дія.City створили спілку Diia.City United, в яку увійшли відомі українські компанії Ajax Systems, Genesis, MacPaw, Horizon Capital, Netpeak Group, Monobank, Uklon та інші. Ми вирішили поспілкуватися з виконавчою директоркою спілки Наталією Микольською, щоб дізнатися, чого вже вдалося досягнути в рамках Diia.City United та як вони захищати та розвивати, розв’язувати нагальні питання і виклики резидентів Дія.City.

Diia.City United – це відносно нова організація, яка була створена, щоб, як йдеться у вас на сайті, “розкрити максимальний потенціал українського технологічного бізнесу”. Які ще цілі ви перед собою ставите та як плануєте їх досягти?

Місія і візія нашої спілки — бізнес-орієнтовані. Ми хочемо зробити так, щоб Україна стала юрисдикцією для технологічного бізнесу з усього світу і з України, де зростають глобально.

Ця наша місія далі трансформується в короткострокові та довгострокові цілі. Короткостроковою задачею є — захистити та розвинути простір Дія.City, як цієї юрисдикції. Захистити та розвинути — це усунути нагальні й термінові проблеми, які турбують резидентів Дія.City, бо цей простір є новий. В усьому новому є моменти, які треба “пофіксити”, щоб рухатися далі.

Нагальне питання — неоднозначне тлумачення податковими органами норм податкового кодексу — норм закону. І це не наші слова — це те, що ми встановили в рамах опитування наших клієнтів (прим. ред. — Diia.City United провела глибинні опитування резидентів щодо результатів, впливу на бізнес та можливостей на майбутнє). Ми бізнес-спілка нового формату та орієнтуємося в нашій роботі на бізнес-підходи.

Клієнти в нашому випадку — компанії, що є резидентами Дія.City, або потенційними резидентами. І потенційні резиденти сказали, що саме неоднозначне тлумачення податковими органами норм податкового кодексу — одна з причин, чому вони не так швидко вступають до Дія.City.

Другий блок питань — бронювання. Ми дуже очікуємо і працюємо над тим, щоб було запроваджено єБронювання або диджиталізоване бронювання як перший необхідний крок для індустрії з подовженим строком бронювання. Другий момент — економічне бронювання, яке потрібне, щоб бізнес міг бронювати тих працівників, які для нього важливі.

Ще одне нагальне питання — діяльність правоохоронних органів, що наразі турбує технологічний бізнес. Ситуація стала кращою з моменту мораторію від РНБОУ, здійснення аудиту кримінальних проваджень, впровадження стандартів діяльності, обов’язкових для прокурорів.

Захистити простір Дія.City — це означає доносити до всіх, чому цей простір є ефективним, потрібним, для чого він повинен існувати і що він дає країні в теперішній час. Він впроваджувався до повномасштабної війни, в інших економічних обставинах, що зараз змінилися. Технологічний бізнес не живе в бульбашці. Ми знаходимося в ситуації, коли можливе підвищення податків. Але ми пояснюємо, що глобальний технологічний бізнес дуже легко релокується, і ми знаходимося в глобальній конкуренції.

Для інвесторів, що інвестують в українські технологічні стартапи в Україні, є воєнні ризики. Вони не мають сентиментів до України. Якщо тут немає нормальних умов для роботи, вони перенесуть команду, або частину команди в іншу юрисдикцію, яка запропонує інші умови, і в якій не буде війни. Тому важливо пояснити, чому простір Дія.City важливий, чому важливо, щоб держава зберегла його на 25 років.

Ми вважаємо, що зроблений перший крок, але є речі, які потрібні вдосконалити: податкові норми. Зараз був прийнятий законопроєкт 9319 в першому читанні про внесення змін до закону про Дія.City. Ми співпрацювали з Мінцифри та народними депутатами, щоб розробити та подати правки до другого читання, що усувають ряд податкових та інших питань, які турбують технологічний бізнес. Це потенційно дає можливості розвивати цей режим. Можна розвивати в контексті розширення видів діяльності, застосування більше норм англійського права на території Дія.City, обмеження слідчих дій, які проводять правоохоронні органи в контексті резидентів Дія.City, тому що ми говоримо “правовий і податковий простір”. Сюди компанії проходять певний аудит — щоб сюди потрапити, ви маєте відповідати певним критеріям.

Має бути певний ступінь довіри між державою і бізнесом і певні стопери для правоохоронних органів. Щоб технологічний бізнес працював, і посеред онлайн-конференції не було курйозних випадків. Яскравий приклад, коли до компанії під час дзвінку з Microsoft зайшли 20 правоохоронців у повному спорядженні з автоматами в масках, а це технологічний офіс, де сидять кодери, які розвивають продукт. Це, як на мене, є питанням певної неспівмірності дій правоохоронців тим слідчим діям або тим кримінальним справам, які вони розслідують. Тому ми вважаємо, що правовий простір Дія.City можна і далі вдосконалювати.

Це також колективна безпека. Бізнес потребує захисту. Якщо хтось із державних органів щось робить не так, індустрія має встати й почати про це говорити. Бізнес також потребує юридичної підтримки. Колективний захист — це один з наших напрямів роботи.

Ми представляємо в основному продуктові компанії. Українському технологічному бізнесу потрібне фінансування в капітал — це або інвестиції, або гранти. Відповідно, одним з наших напрямків є робота з міжнародними фінансовими організаціями, які будуть працювати в контексті відбудови й з країнами G7, щоб програми відбудови передбачали можливість інвестицій і грантів для технологічного сектору.

$1 інвестицій від міжнародних фінансових організацій чи організацій з розвитку наших партнерів потенційно може дати приріст від $3 до $5 приватних інвестицій, тому що іноземним приватним інвесторам потрібен хтось з інституційних інвесторів, на кого вони можуть спертися. Сюди ж відносимо напрямок, що ми називаємо страхуванням від військових ризиків для іноземних та українських інвесторів. Вже є програма страхування для інвесторів, що інвестують в матеріальні активи. Ми вважаємо, що схожий вид страхування може бути запроваджено для інвесторів у технологічний бізнес.

Зараз проблемна ситуація з робочою силою, тому людський ресурс, і все, що стосується цього напрямку — освіта, залучення і розширення можливостей жінок, реінтеграція ветеранів — це також дуже важливі для нас напрямки. Вони вже перетворилися з напрямку CSR (корпоративна соціальна відповідальність) на питання виживання бізнесу.

Чи стало простіше говорити з чиновниками після створення спілки? З якими саме відомствами ви працюєте найтісніше і з ким найчастіше ведете діалог?

Тут нам пощастило, як і пощастило всьому технологічному бізнесу, бо у нього є неймовірно професійне, залучене та бізнес-орієнтоване Міністерство цифрової трансформації. Михайло Федоров, Олександр Борняков, який сам із технологічного бізнесу, — це для нас досить хороший актив. Наші основні стейкхолдери — це наші основні партнери, наша підтримуюча сила, з якою ми ведемо діалог.

Коли ми створювалися, говорили: ми незалежні, ми будемо підтримувати дії влади, якщо вони відповідають інтересам індустрії. Ми будемо критикувати, якщо ці дії не відповідають інтересам індустрії, тому з Міністерством цифрової трансформації у нас дуже хороший і продуктивний діалог. Ми також багато працюємо з Міністерством економіки — все, що стосується питань, зокрема Ukraine Facility, — програми Європейського Союзу, яка передбачає диджиталізацію. Також працюємо з Міністерством економіки у напрямку, що стосується, власне, бронювання, адже вони — профільне міністерство. Ми також обговорюємо напрямок інвестицій і страхування ризиків, питання розвитку внутрішнього ринку. У нас ринок не дуже великий, але він є — для нас важливий розвиток створення свого власного програмного забезпечення, особливо в контексті заміни російського програмного забезпечення.

Ми також працюємо з Міністерством фінансів. Їхня основна задача зараз — збір коштів до державного бюджету. Ми працюємо з Міністерством оборони, бо можемо допомагати як галузь, бо вони визначені основним органом, що формує політику бронювань. І дуже тісно працюємо з Верховною Радою та народними депутатами, бо простір Дія.City був створений законодавчим актом, і, відповідно, все, що стосується змін, також буде відбуватися у Верховній Раді. Вона також приймає акти, що стосуються дій правоохоронних органів. Це наші основні стейкхолдери, хоча ми спілкуємося і працюємо з іншими міністерствами — Міністерством юстиції, наприклад.

Не можу сказати, легше з ними спілкуватися чи ні. Мій особистий досвід — я була і в бізнесі, і у владі, і я розумію їхні болі. Перед ними зараз стоять неймовірні виклики, пов’язані, зокрема, з війною. При цьому ресурс такий, як і був, його більше не стало. Тому ми хочемо, щоб нас сприймали як партнерів, як бізнес-спілку, яка готова до діалогу, готова допомагати там, де ми можемо. Але ми завжди говоримо, коли ми не згодні, і якщо нас не чують — ми йдемо в публічну площину, і говоримо вже там, що ми не згодні з тими чи іншими діями.

Ми хвалимо там, де потрібно хвалити, і картаємо там, де потрібно картати. Можу сказати, що останні три місяці у нас дуже тісний діалог зі всіма нашими стейкхолдерами. Не тільки у нас, а і в наших учасників. Вони відкрито зустрічаються з учасниками нашої спілки на заходах, обговорюють дуже болючі та критичні питання. Діалог з владою є, і він призводить до певних змін. Ми сподіваємося, що у нас буде постанова про єБронювання, бо це акт, який ми напрацювали разом з міністерствами в рамках цього діалогу. Ми чітко і довго показували цю потребу бізнесу, щоб диджиталізувати цей процес, щоб бізнес, особливо технологічний, якомога менше стикався з державою.

Діалог не такий, що призводить до негайних результатів, але він є. Державній податковій службі України теж треба віддати належне, бо за результатами наших запитів вона видала п’ять інформаційних листів, де вирішується питання резидентів Дія.City. Звичайно, це не обов’язкові акти, але це говорить нам: якщо стукати та правильно озвучувати проблему, і разом з озвученням пропонувати потенційні рішення, то можна отримати результат.

Стосовно змін і відповідей влади на ваші запити: які недоліки Дія.City влада могла б виправити сьогодні чи завтра, в короткі терміни?

Ми не любимо використовувати термін “недоліки”, ми кажемо — системні або нагальні питання резидентів. Я не люблю навіть використовувати слово “проблеми”. Єдине, що ми називаємо проблемою, — бронювання. Це дійсно зараз проблема. Коли від моменту подачі документів на бронювання до моменту видачі наказу потрібно чекати три місяці, це проблема. Коли заброньовано менш як 2% від всіх працюючих спеціалістів у технологічній галузі, це напевне теж є проблема. Це означає що є якісь підстави, чому не бронюється технологічний бізнес. Тому ми на цьому дуже і дуже фокусуємося. Це заважає бізнесу розвиватися, бо він не має прогнозованості та не може планувати свою активність. Це те, що заважає залучати інвестиції, бо бізнес не може планувати впровадження нових проєктів або розширення існуючих, бо він не розуміє, на яку кількість фахівців він може розраховувати.

Наприклад, заброньовано 10-20 людей з невідомо якої необхідної кількості, і вони бронюються на пів року, але жоден проєкт не реалізується за пів року. Є підтверджені випадки, коли іноземні інвестори відмовлялися від співпраці через те, що ціль, або компанія, в яку вони планували інвестувати, не може показати, яким чином вона збирається забезпечити наявність працівників або команди для реалізації проєкту.

Бізнес повинен працювати, бо податки — це фінансування Збройних Сил України. А технологічний бізнес — це валютна виручка. Давайте чесно про це говорити. Багато всього ми теж купуємо за іноземну валюту. Нам потрібно, щоб бізнес працював і заробляв.

Якщо говорити про питання: в першу чергу це податкові питання. Друге — це робота правоохоронних органів. Третє — технологічний бізнес не живе в бульбашці, загальний клімат в державі також турбує всіх. Судова реформа для інвестиційного клімату — це те, що потрібно робити. І четверте — англійською unlock — іноземних інвестицій, розблокування і дії міжнародних партнерів, які можуть створити умови для приходу приватного інвестора і заходу в українські активи та українські технологічні компанії. Звичайно, війна не робить інвестиційний клімат кращим.

Є багато домашньої роботи, яку можна зробити, попри війну вже зараз..

На початку цього року Президентом була створена Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. До неї увійшли, зокрема, й члени Diia.City United. Чи координуєте ви роботу? Наскільки вам допомагає існування такої Ради?

Учасники нашої Стратегічної Ради є в складі Ради при Президентові. Це окремий проєкт і робота, якою вони займаються. Ми маємо менше їхнього часу, ніж ми б мали як Спілка, але ми вважаємо, що це насправді дуже добре для держави. Бо питання, якими вони займаються, в першу чергу стосуються диджиталізації всього, що можна диджиталізувати. А також розв’язання питань, що стосуються технологічної індустрії, тому для нас і для держави це однозначно добре.

Склад Стратегічної Ради — це важливе визнання місця технологічного бізнесу в економіці. Крім учасників, там є Тарас Кицмей (прим. ред. — президент SoftServe) з технологічного сектору, також присутня NovaPost — Nova Digital і NovaPay — що є учасником нашої Спілки. Це ще раз показує, що технологічний бізнес в Україні розглядається як новатори, які можуть допомогти державі трансформуватися інноваційно. У них є своя комунікація, свої зони відповідальності, тому краще їх запитувати, як вони працюють і які в них плани.

На прикладі питань, що стосуються правоохоронних органів, дашбордів по роботі прокуратури та ще низки питань, це досить важливий майданчик, щоб Президент мав можливість напряму чути голоси бізнесу.

Одним із пріоритетів роботи Diia.City United з самого початку називався закон про мобілізацію. Чи могли б ви розказати, як це має працювати? Та чи вдалося вам донести до влади свої пропозиції?

Давайте побачимо проєкт прийнятої постанови, тоді ми зможемо сказати, чи вдалося нам донести ці питання. Ми працюємо досить системно. В нашій Спілці ми періодично збираємо питання і проблеми, які турбують наших учасників по різних напрямках, ми заглибилися в процес бронювання працівника від моменту, коли компанія вирішила це зробити до моменту, коли особа вже заброньована через своє ТЦК. Відповідно, ми зрозуміли всі проблеми, з якими стикається компанія і працівник. Тому нам було простіше донести нашу позицію.

Наша позиція проста. У нас є діюча процедура, яка передбачає можливість бронювання для стратегічних підприємств 10% працівників. Проблема була у тому, що велика частина людей не стояли на військовому обліку, що було зробити дуже складно. Зараз у нас є Резерв+, який є досить величезним проривом. Можна дійсно подякувати команді Міністерства оборони, яка це зробила. Відповідно, є питання можливості електронних черг для запису. Є певні поступки, не все працює ідеально, але це в десятки разів краще, ніж те, що було до цього.

Також є питання щодо опрацювання документів, що подаються на бронювання цих 10%. Тут для компанії важливо, щоб це було просто, швидко і прогнозовано. Тобто є термін 10 днів на розглядання, і так воно і було.
Ще один момент — шість місяців це малий дуже строк для бронювання, особливо, коли треба переподаватися потім заново. Це не автоматичне оновлення — це заново поданий документ. Тому ми сформулювали декілька речей, які стосуються єБронювання.

Нам потрібно диджиталізувати все, що можна, зменшити контакт бізнесу з державою, щоб інформація, яка розглядається для єБронювання отримувалася з інших реєстрів, а бізнес — подає заявку. Бо раніше, якщо в документах на бронювання є помилка або неточність по одному працівнику, повертається назад весь пакет. Людський фактор є завжди. Не завжди інформація, яка є по військовій спеціальності, актуальна. Раптом професія стала дефіцитною. Розгляд заявки не має бути три місяці. На нашу думку, все, що стосується диджиталізації, дає можливість це зробити швидко.

Ми говорили про те, що бронювання потрібно на рік. Бізнес хоче більше, але ми розуміємо реалії й у держави теж є свої завдання, а у нас всіх задача одна — перемога.

Друге, не менш важливе, — економічне бронювання. Бізнес повинен мати можливість бронювати працівників і повинні бути чіткі критерії, як бізнес може це робити додатково до існуючої процедури. Чи це буде розмір сплачених податків за цього працівника, чи це буде розмір заробітної плати, чи військовий збір — це деталі. Дуже важливо, щоб бізнес знав, що коли йому треба забронювати критичних працівників, яким чином це робити. Звичайно, розмір заробітної плати, податків чи військового збору має відповідати реаліям. Але бізнес має вирішувати, який працівник для нього важливий. Далі з цим відтягувати не можна. Це дуже критично для бізнесу.

Ви неодноразово підіймали тему оподаткування для гіг-працівників, якою вона мала б бути? І чи підтримуєте ви ідею підняття податків для ФОП?

Ситуація в Дія.City трошки інша, ніж в інших компаніях. У нас є наймані працівники або їхні контрактори. Це спеціальна форма, яка була впроваджена, зважаючи на ту практику відносин, яка була в індустрії. Контрактори також сплачують військовий збір, на відміну від ФОП. Це така форма змішаного працевлаштування.

Ми ще не обговорювали з нашими учасниками питання податків, що стосуються ФОП, тому що воно не було серед топу тих питань, які ставили наші резиденти. Тому що велика частина наших учасників перевела людей в штат і мають частину їх контракторів для певного типу осіб, які залучені на декількох проєктах або працюють неповний день. Коли буде питання, пов’язане з підвищенням податків, ми тоді будемо в спілці обговорювати консолідовану позицію, і з нею вийдемо.

В минулих інтервʼю ви згадували про ініціативи щодо адаптації ветеранів, чи є вже у вас успішні кейси від компаній-учасників спілки?

Є програми у наших учасників, реалізовані та започатковані, певні внутрішні напрацювання, інсайти. Наше завдання як Спілки, зібрати найкращі практики, створити потенційні програми або модулі, які може будь-яка компанія реалізувати. Особливо це необхідно середнім і меншим компаніям, оскільки у них немає ресурсу на розробку цих програм. Це і соціально відповідально, але це і питання економічного виживання. Тому ми будемо брати найкраще, що вже зроблено, і пропонувати іншим учасникам. Це в наших планах на осінь. Зараз відбуваються внутрішні брейнсторми, засідання, де учасники діляться напрацюваннями та ідеями.

Під час запуску Diia.City United були проголошені плани щодо розвитку освіти. Які проєкти вам вже вдалося реалізувати в цьому напрямку?

Ми працюємо активно тільки чи вже чотири місяці. Ми обговорюємо всередині Спілки потреби, які стосуються питань людського капіталу (human capital). Освіта — це зміни на майбутнє. Ми зараз будемо започатковувати роботу комітету з людського капіталу, який, серед іншого, буде говорити про освіту. Нам, як Спілці, не потрібно робити свої освітні проєкти. Нам потрібно підтримувати вже існуючі й діючі, ті, які здійснюють наші учасники.

Ми плануємо брати найкращі практики, ділитися ними. Diia.City United — це платформа для взаємодії, наприклад, директорів фінансів з директорами фінансів, юристів із юристами, і людей, які займаються освітніми проєктами, між собою. Найбільша цінність Спілки — це експертність наших учасників, ми є платформою спільнодії.

Один з наших наступних мітапів буде присвячений питанням освіти, і тому, що бізнес може зробити, щоб освіта могла їх задовольнити. Ми зустрічаємося раз на квартал на Meet-up Cпілки та обговорюємо найважливіші питання, якими живе чи які турбують індустрію.

Diia.City United вже об’єднала найбільші технологічні продуктові компанії України, але чи є компанії, які поки до вас не входять, але їх ви б хотіли бачити учасниками спілки?

Дія.City — це фантастичний простір, всі його резиденти цікаві нам як Спілці. Для нас важливо, щоб компанії, які до нас приєднуються, розділяли наші цінності. Наша місія про те, що Україна — юрисдикція для технологічних компаній, які зростають глобально, і для нас це продуктові технологічні компанії.

Ми за спільнодію. Наші учасники — це ті, хто вірить, що об’єднавшись реально змінити країну і створити багато крутих проєктів. У нас в Спілці зараз 50+ учасників і ми багато з ким спілкуємося. Багато резидентів Дія.City вже у процесі вступу чи цікавляться вступом. Дуже важливо, щоб бізнес розумів цінність того, що ми робимо.

Яким ви бачите наступні етапи розвитку Дія.City?

У нас є певне бачення, ми його називаємо Дія.City 2.0 і Дія.City 3.0, але перш ніж виходити, ми хочемо розв’язати нагальні питання, які є. Ми не хочемо говорити про глобальні мрії та надії, коли є реальні питання і проблеми.

Є війна, і наша ціль — виграти в цій війні, і щоб бізнес економічно підтримував державу як може.

Ціль з осені — випрацювати, як має виглядати Дія.City 2.0 і Дія.City 3.0. Ми впевнені, що цей простір можна розвивати, щоб технологічний бізнес працював ще більше не лише на перемогу, але й на післявоєнну відбудову і відновлення.

Ми віримо і працюємо щодня, і будемо працювати далі щоб Україна перемогла!