Минулого разу я розповідав про S.T.A.L.K.E.R. «Тінь Чорнобиля». Гра вийшла, отримавши неймовірну популярність і хороші оцінки. Тому розробники вирішили кувати залізо, поки воно гаряче. Вже влітку 2007 року було анонсовано перше доповнення до гри під назвою «Чисте небо», яке мало стати приквелом до «Тіні Чорнобиля». Чи вийшла гра такою ж класною, як і оригінал та чи виправив проєкт помилки попередника, я розкажу в цій статті.
Повертаємося до Зони, сталкери!
На відміну від «Тіні Чорнобиля», розробка «Чистого неба» не потрапила до виробничого пекла, оскільки було враховано попередній досвід. Проєкт почав розроблятися у вересні 2006 року під назвою «S.T.A.L.K.E.R.: Anarchy Cell». Згодом назву було змінено і презентацію гри анонсували на 11 липня 2007 року. Розробники обіцяли нові локації, нових монстрів, зброю, оновлену графіку тощо. Покращений рушій X-Ray 1.5 Engine включав підтримку таких технологій як: об’ємне світло та дим, покращене відображення води, підтримку DirectX 10, кращі погодні ефекти. Графіка у «Чистому небі» дійсно має кращий вигляд ніж в «Тіні Чорнобиля», це стає зрозуміло з перших хвилин у грі.
На жаль, ця графіка створювала неймовірну кількість технічних проблем. Навіть зараз на деяких системах «Чисте небо» постійно вилітає і відмовляється нормально працювати, а на релізі ситуація була ще гіршою. Кількість багів у грі зросла, як візуально, так і геймплейно. Загалом, «Чисте небо» вийшов досить «сирим» проєктом. Залишається загадкою, навіщо розробники так спішили? Попередня частина розійшлася майже вдвічі краще ніж «Відьмак» від CDPR і тут реально б не завадив додатковий час на оптимізацію та відпрацювання ігрових механік. Але вже вийшло як вийшло.
Релізу «Чистого неба» значно зашкодило те, що напередодні була викрадена копія гри і її злили на торент. Розробникам довелося випустити гру на тиждень раніше, 22 серпня 2008 року, щоб хоч якось нівелювати потенційні збитки. Тобто, гра з самого початку мала поганий старт, який згодом значно позначився на враженнях фанатів.
Мій власний ігровий досвід цього разу вийшов не такий задовільний. Гра не «вилітала», зате постійно генерувала графічні баги та ситуації, що заважали проходженню квестів. Всі скріншоти оригінальні з мого проходження. Пройшов «Чисте небо» за 13,6 години, порівняно з 19,3 години проведених в «Тіні Чорнобиля» і готовий ділитися враженнями!
Починається «Чисте небо» з відеоролика, в якому головний герой цієї частини – найманець, на ім’я Шрам, веде групу науковців через болота. І тут стається потужний викид, який вбиває всіх, крім Шрама. Його непритомним знаходять сталкери з угруповання «Чисте небо» і приносять на свою базу. Прийшовши до тями, Шрам має першу розмову з лідером угруповання, на прізвище Лебедєв, під час якої той представляється, дає коротку ввідну і йде у справах. Герой отримує трохи часу походити по табору «Чистого неба», поспілкуватися з місцевими й звісно посидіти біля класичного вогнища з іншими сталкерами.
Лебедєв – командир «Чистого неба».
Тут ви можете оцінити друге нововведення після покращеної графіки – більш комплексний соціум угруповань. Тепер це не просто кількадесят солдатів, фракцій і командирів. Вони мають тепер власні бази та певну спеціалізацію. Тобто, є механік, він лагодить і покращує зброю, бармен дає підказки, де можна знайти тайники, у торговця можна купити набої та новий ствол тощо. Ці особливі NPC отримали також більше індивідуальності, мені найбільше запам’ятався своїми дотепними фразами Ашот з «Волі».
Після короткого знайомства з середовищем «Чистого неба», Шрам знову зустрічається з Лебедєвим. Той просить найманця про допомогу, бо в Зоні останнім часом значно збільшилася кількість викидів, які істотно позначаються на життєдіяльності територій. Зокрема, саме через це бандитська група під назвою «Ренегати» перебралася на болота і тепер заважає дослідницькій групі «Чистого неба» нормально функціонувати. Лебедєв просить Шрама як досвідченого найманця допомогти, але той не встигає відповісти, бо на форпост «Чистого неба» нападають мутанти. Він отримує завдання з цим розібратися. Йому видають щедрий набір зброї і відправляють до провідника, щоб той провів гравця до форпосту. Гарним нововведенням до гри стала можливість швидкого переміщення по території Зони за допомогою провідника. Такий персонаж є в кожному угрупованні й за гроші він готовий допомогти подолати значну або не дуже відстань.
Насправді «Чисте небо» починається досить круто. Розробники покращили графіку і додали можливостей, яких так не вистачало в «Тіні Чорнобиля». Окрім швидкого переміщення ми отримали ще й систему ремонту зброї. Якщо раніше зламаний ствол доводилося викидати, то зараз його можна полагодити за кілька сотень одиниць місцевої валюти. Дерево прокачування вашої зброї зробили досить зручним і доступним. Тепер у вас з’являється можливість обрати шлях апгрейду, який найбільше підходить до вашого стилю гри. Деякі покращення стають можливими тільки після того, як ви знайдете для них відповідні інструменти.
Змінили пошук артефактів. Вони тепер не просто валяються на землі наче сміття, а ретельно сховані в аномаліях. Тепер, щоб їх знайти, потрібно пройти своєрідний квест. Біля аномалії дістаєте детектор і чим сильніше він починає пищати, тим ближче ви підходите до артефакту. Таким чином цінність цих камінців була значно підвищена, а їхній пошук став цікавішим. Можна буде згодом купити кращі детектори, які зроблять пошук артефактів швидшим.
Також був змінений баланс. Мутанти стали значно жирнішими та потребують більше куль, особливо псевдогігант. В Рудому лісі я вирішив його просто пробігти, щоб не витрачати залишок патронів. Бинти більше не лікують, лише прибирають кровотечу. Змін зазнав також розкид куль та інтелект противників, але про це пізніше.
Далі по сюжету Шрам відбиває форпост від мутантів і стається ще один викид. Зараз розповім про них детальніше, бо цієї теми ми ще не торкалися. Це процес, коли Зона створює значний викид енергії, який знищує все на своєму шляху. В минулій частині викиди були скоріше косметичним явищем і відбувалися лише під час постановчих моментів.
В «Чистому небі» вони окрім сюжетного елементу стали ще частиною геймплею. В будь-який момент в Зоні може статися викид і вам буде необхідно сховатися від нього, інакше ви загинете. Дивно, але я за своє проходження жодного викиду не зустрів, хоча у продовженні під назвою «Поклик Прип’яті» стикався з ними ледь не кожен день. Скоріше за все це пов’язано з тим, що викиди активуються при переході на кожну локацію після виконання сюжетних завдань. Там приблизно 15% шансу отримати викид після виконання завдання на Кордоні та плюс 10% за кожне переміщення між локаціями.
Я через дурну структуру сюжету пробігав локації досить швидко і не повертався назад, тому це схоже і є поясненням, чому не вдалося набрати 100% ймовірність, щоб точно побачити цю механіку. Є локації на яких викиди ніколи не відбуваються – Болота, Агропром, Янтар, Лиманськ, Госпіталь, ЧАЕС, якраз місця, де я найбільше ігрового часу й провів. Якщо порівнювати з «Покликом Прип’яті», то в «Чистому небі» механіку викидів зробили дуже посередньо і вона майже ніяк не впливає на ваш геймплей.
Шрам знову прокидається на базі «Чистого неба», він пережив другий потужний викид. Найманець дізнається від професора Каланчі та Лебедєва, що має якісь надздібності, які двічі врятували йому життя. Але наступний викид його точно вб’є, тому потрібно їх зупинити. Лебедєв вважає, що хтось пробрався за Випалювач мізків і Зона як жива істота намагається боротися з цією людиною якраз за допомогою викидів – це її захисна реакція. Може статися настільки потужний вибух енергії, який знищить абсолютно все навколо, тому потрібно діяти. У торговця Сидоровича, якого ми знаємо ще з «Тіні Чорнобиля», дехто запитував про специфічні деталі, тому Шрам має відправитися на Кордон. Але спочатку потрібно розібратися з Ренегатами.
Наступні кілька годин ми будемо нищити Ренегатів на Болотах. Локація загалом прикольна і досить цікаво зроблена. Вас оточує висока трава та очерети за якими можуть ховатися мутанти, аномалії або бандити, ой Ренегати. Насправді ця фракція від бандитів на Смітнику відрізняється лише назвою, вони навіть одягнені так само.
Болота у всій красі!
З цього моменту починаються мінуси гри в порівнянні з попередньою частиною:
По-перше, розробники погіршили стрільбу. Якщо в «Тіні Чорнобиля» майже кожен ствол мав індивідуальні характеристики в плані розкиду куль, то в «Чистому небі» тепер вони «косять» або «не косять». В перестрілках з першого типу зброї ніколи не можна бути певним, що ваша куля попаде саме туди куди ви цілилися. Інший мінус – гранати. Ідея то хороша і має робити перестрілки більш різноманітними, але вона реалізована так собі.
Дальність польоту гранати залежить від складності, на рівні «Новачок» вона дорівнює 30 метрів, а «Майстру» будуть накидати гранати вже за 60 метрів. Головна проблема полягає в тому, що їх одночасно кидають по кілька штук від кожного бандита. При чому кидають їх дуже точно, якщо не зреагувати вчасно, ви мертві. Тому значна кількість перестрілок втрачає свою тактичність, бо ви більше зайняті втечею від цього «дощу з гранат». І це дуже бісить.
Самі противники стали більш живучими, але при цьому значно тупішими. Наприклад, вони менше ховаються, дуже часто перезаряджаються просто навпроти Шрама тощо. Зате їхня тупість компенсується живучістю та точністю. Вони попадають з таких відстаней, що можна очманіти, а «дощем з гранат» остаточно доб’ють вашу нервову систему, бо сам гравець ніяких бонусів до здоров’я не отримав. Загалом, як на мене, стрільба втратила, порівняно з «Тінню Чорнобиля».
По-друге, війна угруповань. Це стало основною фішкою гри, але дуже сумнівною. Ми ж проходили «Тінь Чорнобиля» і знаємо, де і як будуть розташовані «Долг», «Воля», «Бандити» та інші. Який сенс допомагати сталкерам за Кордоном, якщо їх все одно виженуть бандити?
На Болотах ми займаємося тільки тим, що кілька годин зачищаємо разом з «Чистим небом» бази «Ренегатів», далі на Кордоні допомагаємо сталкерам боротися проти бандитів, потім можемо приєднатися до «Долга» і мочити «Волю» або навпаки та це в якийсь момент точно має набриднути. Мені набридло вже після Боліт, бо «Тінь Чорнобиля» я цінував за атмосферу та нестандартні ситуації, які підкидає A-life. В «Чистому небі» стало забагато шутерної частини, яка зроблена не ідеально, а конкурентів в жанрі «бігай, стріляйся, зачищай бази» і так достатньо, тому S.T.A.L.K.E.R. явно не має робити це своєю основною фішкою.
По-третє, невиправлені помилки та генерація нових. Як можна було створювати квести «Прийди опівночі в одне місце, щоб виконати це завдання» і при цьому не надати гравцю можливості поспати, щоб пропустити час? Мені чекати десять чи двадцять ігрових годин, щоб цим завданням займатися? Додаткові завдання часто мають дуже низьку якість і генеруються не тільки торговцями, а й випадково на карті, але через баги це все неможливо пройти. Тайники досі не можна відкривати, якщо ви не купили або не знайшли інформацію про них.
Карту зробили настільки жахливим способом, що вона просто ламає гру. Який геній в GSC додумався відображати на карті абсолютно всіх NPC? Тепер у вас з’явилася чудова можливість пробігти всіх недругів, якщо є таке бажання, бо на карті видно не тільки їх приблизне розташування, а й переміщення. Прощавайте несподівані зустрічі з мутантами чи бандитами, тепер буквально кожну живу істоту видно на карті. Це робить і без того проблемний відкритий світ ще менш відкритим і ще більш проблемним.
Замість крутих битв на арені, які так подобалися в «Тіні Чорнобиля» тут стрільба по мішенях, що є кроком назад і мені особисто не сподобалося. При чому роботу над помилками зробили, але точково. Можливість лагодити зброю та цікавіший пошук артефактів – це круто, але це ледь не єдині слабкі сторони попередньої частини, які були виправлені.
Це були не жарти, в цій грі дійсно кожного персонажа видно на карті.
А тут кілька мутантів напали на базу сталкерів. Ефект несподіванки для гравця при виявленні бази втрачається зовсім!
Після того як ви знищите Ренегатів і потрапите на Кордон, почнеться наступний етап гри, в якому, на жаль, також багато недоліків:
Баги в скриптах. У мене у квесті Вовка з Кордону весь час за дуже дивних обставин вмирав квестовий персонаж, тому я його взагалі пройти не зміг. На карті у двох метрах від гравця з’являється квест про допомогу, я туди йду і нічого не відбувається – ні через п’ять, ні через десять хвилин. Через такі моменти взагалі відпало бажання займатися чимось окрім сюжету, бо лише там вашому проходженню не будуть заважати баговані скрипти, які ламають квести.
Баги розповсюджуються і на наші улюблені посиденьки біля вогнищ, коли сталкери не можуть посидіти спокійно й 5 хвилин, весь час ходять і зіштовхуються один з одним без жодного приводу.
Використання старих локацій. Ви побуваєте майже на всіх локаціях оригіналу, від Кордону і до Янтаря. При чому вони майже не змінилися. Деякі місця менш розбиті, але ландшафт і приблизне розташування основних місць однакове. Ви навіть в НДІ Агропром спускатиметеся і знайдете тайник Стрільця, тільки цього разу це буде взагалі не атмосферно і не страшно, бо гравець вже там був, при чому не так давно. Дуже дивне рішення робити перенесення майже всіх локацій оригіналу до гри, що вийшла лише через рік після «Тіні Чорнобиля», яка мала кілька варіантів завершення, тому гравці проходили її неодноразово.
Приклад деяких локацій на Кордоні та за мостом. Вони менш роздовбані, а у вільних сталкерів є своя база, але глобально це нічого не змінює.
Приємно було знову побачити Сидоровича чи професора Сахарова, але ми цих персонажів бачили лише рік тому, а якщо ви вирішили підряд проходити серію, то буквально вчора. У гравця не виникає відчуття, що побачив старого друга за яким скучив, емоції просто відсутні, бо пройшло занадто мало часу між виходом ігор. Найгіршим в цій ситуації є те, що ви проводите на локаціях з «Тіні Чорнобиля» десь половину гри. З нових місцевостей, дослідити вам повноцінно дають лише дві: Болота і Рудий ліс. Далі починається наступний великий мінус гри.
Зона позитивно впливає на організм! Інакше не знаю як пояснити той факт, що Сидорович через рік буде виглядати молодшим.
Гра постійно кудись вас жене. В «Тіні Чорнобиля» було двоє торговців, які видавали більшість основних завдань – Сидорович і Бармен. Ви могли ці завдання виконувати одразу, а могли хоч через сто годин. Ніхто не кричав «Мічений, терміново спускайся в чергову лабораторію, інакше кінець всьому!», ви самі обирали момент, коли варто виконувати сюжетні квести.
«Чисте небо» в цьому питанні нагадує злого начальника, який вимагає ще швидше виконувати свою роботу. По сюжету Шрам женеться за Стрільцем, щоб завадити йому проникнути до центру Зони. Через це одразу, як ви виконаєте сюжетне завдання на Кордоні, вам повідомляють, що Стрілець вже на Смітнику. На Смітнику ви дізнаєтеся, що треба бігти до Темної долини, далі на Янтар.
Тобто, не існує місця, до якого ви постійно повертаєтеся як це було з баром «100 рентген», тільки гонитва. Цей процес продовжується до мосту в Лиманськ, який захопили бандити. Вам відрізають доступ до попередніх локацій і Лебедєв дає завдання знайти Лісника, який може допомогти пройти в місто. От і друга можливість крім прологу на Болотах просто побродити локацією без постійної потреби кудись бігти.
Лісник – найбільш харизматичний персонаж у грі.
Шукаю місце, де окопувалися москалі, щоб всім угрупованням посміятися.
Потім ви відбиваєте міст і «Чисте небо» чекає, коли ви погодитеся з ними йти далі. Я був дуже здивований, що мені дали час підготуватися до фінальної частини гри, а не одразу змусили йти з ними. Ще мені заплатили п’ятдесят тисяч гривень, але забрати ці гроші можна тільки на Болотах, тому довелося йти через всю карту назад. Купив на ці гроші найкращу броню в грі Екзоскелет і вирішив, що готовий бити морду Стрільцю.
Броня понтова, але не очікуйте відчути себе Термінатором, вас просто будуть вбивати трошки повільніше.
Фінальна частина гри мені не сподобалася. В «Тіні Чорнобиля» було не дуже прикольно, що така велика та цікава локація як Прип’ять буквально пробігається гравцем і є просто декорацією. Але це сприймалося краще, бо темп гри вперше змінювався, ви розуміли чому вам не дають можливості перепочити, бо розробники саме так уявили епічний фінал.
До того ж всі місця до Прип’яті були оригінальними й дослідити там було що. «Чисте небо» до фіналу постійно підганяє гравця, ще й майже повністю складається з локацій попередньої гри. Болота і Рудий ліс атмосферні, але це просто гарні місцевості, в той час, як фінальна частина гри складається з повноцінних міст.
Тому коли ви просто пробігаєте Лиманськ, відчувається певна роздратованість, бо це перша оригінальна локація-місто в грі. Його історія звучить цікаво, але розробники вирішили, що краще перетворити Лиманськ на здоровий коридор, в якому ви відстрілюєте бійців «Моноліту». В Call of Duty 4 була місія в Чорнобилі, але там вся серія ігор – коридорний шутер, а S.T.A.L.K.E.R. – шутер у відкритому світі, що власне студія GSC у фіналі, як на мене, і проігнорувала. Точно не тією грою надихалися розробники, коли це все придумували.
Гарну локацію Лиманська перетворили буквально на коридор з постійними перестрілками.
Отже, я вважаю, що розробники з GSC дуже поспішили з виходом гри. Вони зробили замало дійсно гарних нововведень і невдало попрацювали з недоліками оригіналу. І попри все, навіть після стількох претензій до проєкту, «Чисте небо» варто пройти хоча б один раз. Гра дещо розчаровує в порівнянні з «Тінню Чорнобиля», але досі залишається непоганим шутером.
Особисто для мене, було приємно ще раз поринути в гру, щоб зробити скріншоти для цієї статті. Можливо вона вам зайде краще, якщо в неї пограти після «Тіні Чорнобиля» та «Поклику Прип’яті» десь через пів року, а може й через рік: не буде бісити повтор локацій, а старі персонажі будуть дійсно викликати певну ностальгію. Але це дійсно найгірша частина з трилогії, яка своєю сумнівною якістю певним чином ускладнила просування на ринку наступній грі – «Поклику Прип’яті», найкращому Сталкеру.
Якщо ця стаття здалася вам занадто критичною, то очікуйте в наступній значно більше компліментів, бо «Поклик Прип’яті» точно на це заслуговує!
Завантаження коментарів …