На додаток до першого знімку космічного телескопа James Webb, представленого за участю президента США Джо Байдена, вчора ввечері NASA продемонструвала публіці ще чотири зображення, отриманих James Webb – три фото та дані планетарної спектроскопії. Насправді зображень ще більше, тому що усі об’єкти знімалися декілька разів різними інструментами та з різними фільтрами.

З зображенням галактичного кластера SMACS 0723, таким собі вікном в далеке минуле нашого всесвіту, начебто розібралися вчора, тож погляньмо, що на інших знімках.

Другим під час учорашньої пресконференції продемонстрували не фото, а спектр пропускання екзопланети. Це детальне дослідження атмосфери газового гіганта WASP-96b, який має масу 0,48 маси Юпітера та обертається на дуже невеликій відстані у 0,0453 AU (майже в 10 разів ближче, ніж Меркурій), навколо зірки класу G, такого самого, як і наше Сонце. Сама зірка WASP-96 знаходиться у сузір’ї Фенікса на відстані у 1 160 ± 20 світових років від Землі. Планета WASP-96b була знайдена інструментами консорціуму Wide Angle Search for Planets (WASP) ще у 2013 р.

Найцікавіше на оприлюдненому спектрі – це сигнатури води, а також натяк на наявність хмар та туману. Цікаво, що при цьому температура атмосфери WASP-96b – близько 725°C.

Малюнок на фоні спектрограми – це художнє представлення WASP-96b згідно з отриманими даними, а не знімок James Webb. Оприлюднена спектрограма – найдетальніше на сьогодні дослідження екзопланети.

Третій оприлюднений знімок James Webb – це Southern Ring Nebula, вона ж NGC 3132, Eight-Burst Nebula, або Caldwell 74. Це планетарна туманність у сузір’ї Вітрил, яка знаходиться на відстані у 2 000 світлових років від Землі. Завдяки камері обсерваторії James Webb вчені змогли нарешті гарно роздивитися другу зірку у шарах газу та пилу, який складається зі скинутих оболонок зірки, що помирає.

Порівняні зображення зроблені у ближньому інфрачервоному спектрі (0,6–5 мікрон) та середньому інфрачервоному спектрі (5–28 мікрон).

Яскрава зоря на знімку знаходиться на ранніх стадіях еволюції, а ось тьмяний білий карлик поряд – помирає, час від часу викидаючи свою масу у космос. Обидві зірки обертаються навколо спільного центру мас, «перемішуючи» цю «страву», власний розмір якої вже досяг 0,4 світлових роки. Southern Ring Nebula існує вже декілька десятків тисячоліть і розуміння того, як саме відбуваються викиди маси зірки, дозволить краще зрозуміти еволюцію зірок.

Четвертий знімок James Webb – це так званий Stephan’s Quintet (Квінтет Стефана), візуальна група галактик у сузір’ї Пегасу, відкрита у 1877 р. французьким астрономом Едуардом Жан-Марі Стефаном. Чотири з п’яти галактик групи складають найпершу з відкритих компактних груп галактик, найяскравіша п’ята NGC 7320 розміщена окремо і має регіон активного формування зірок.

Це найбільший з оприлюднених знімків – він має розмір у 150 млн пікселів і є композицією з майже 1000 окремих зображень. Тут можна побачити як яскраві регіони формування нових зірок, так і довгі рукави газу, що утворилися внаслідок гравітаційної взаємодії галактик. Один з цікавих елементів фото – гігантська ударна хвиля, що утворилася внаслідок взаємодії галактики NGC 7318B з іншими галактиками скупчення. Ці області, що оточують центральну пару галактик, показані червоним та золотим кольорами. Знімок цікавий для астрономів з точки зору взаємодії близько розміщених галактик та їх еволюції.

І нарешті п’ятий, і мабуть, найбільш драматичний знімок першої серії – The Cosmic Cliffs of Carina Nebula, тобто регіон Космічні Скелі Туманності Кіля (NGC 3372). Туманність в Кілі розташована на відстані від 6 500 до 10 000 світлових років від Землі й містить багато гарячих та яскравих зірок спектрального класу О. Дві наймасивніші та найяскравіші зорі нашої галактики Чумацький Шлях, Ета Кіля та HD 93129A, також знаходяться в межах цієї туманності. Під час потужного вибуху зірки Ета Кіля у 1841 р., на деякий час вона перетворилася на другу за яскравістю зорю на небі.

Щодо Cosmic Cliffs, то це край гігантської газової порожнини у межах NGC 3372, на відстані приблизно 7 600 світлових років від Землі. Ця порожнина утворилася внаслідок дій потужної ультрафіолетової радіації та зоряного вітру від екстремально масивних, молодих гарячих зірок, що розташовані трохи вище області, зображеної на фото.

Завдяки інфрачервоному знімку телескопа James Webb ми можемо побачити молоді зірки усередині пилової хмари, а астрономи зможуть більше дізнатися про процес формування нових зірок, а також їх взаємодію з газовими хмарами.

Але будемо відвертими, скоріш за все The Cosmic Cliffs, як і деякі інші об’єкти на нових фото, обрані у тому числі завдяки фотогенічності. І це непогано, виглядають вони дійсно вражаюче, а в NASA добре розуміють, що PR – це дуже важливо.

Більше зображень, зроблених космічною обсерваторією James Webb, спектрів та графіків з детальним поясненням зображеного можна знайти на офіційному сайті місії. Крім того, тут можна завантажити зображення в повній роздільній здатності. Будьте обережні, в деяких випадках «вага» файлів сягає сотні MB.

І наостанок. Ось тут можна порівняти знімки тих самих ділянок космосу, зроблені телескопами Hubble та James Webb.