Цифрова трансформація: чого ЄС може навчитися в Естонії та України?
Україну називають "тигром" цифрової трансформації в Європі завдяки цифровим реформам, які запроваджували у країні протягом минулих п'яти років. Далі у планах – співпраця з іншими державами, як з метою поділитися власним досвідом, так і щоб навчитися чогось нового. Про це розповіла Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України з питань євроінтеграції 11 вересня 2024-го на заході "Цифрова трансформація України", організованому Mezha.Media та виданням "Українська правда".
"Ми дуже пишаємося тим, що Україну називають європейським "тигром" цифрової трансформації. І це не лише тому, що ми перша країна у світі, де цифрові паспорти повністю еквівалентні паперовим чи пластиковим, а тому, що за останні п'ять років ми дійсно впровадили низку дуже ефективних цифрових реформ та продуктів: екосистема "Дія", якою користуються понад 20 мільйонів українців… Дія.Engine, локальне рішення з відкритим вихідним кодом для створення державних реєстрів, освіта, ІКТ [Інформаційно комунікаційні технології], бізнес. Зараз ми почали впроваджувати "Мрію" у 40 школах. І, знаєте, ми не зупиняємося. Ми продовжуємо впроваджувати багато різних змін на організаційному рівні", – сказала вона.
Водночас Валерія Іонан вважає, що Україні може ділитися своїми знаннями з іншими країнами та каже, що країна вже співпрацює з компаніями з усіх куточків світу. Разом із тим, Україна також може вчитися в урядів інших країн та працювати разом над спільними продуктами.
"Але водночас ми можемо багато чому навчитися в інших урядів, і ми хочемо бути партнером номер один для інших урядів у всьому світі, щоб ділитися досвідом і створювати спільні продукти. Разом із тим, ми хочемо стати партнером номер один для технологічних компаній по всьому світу і приносити найкращі інновації сюди, в Україну, де ми могли б їх тестувати, пілотувати, масштабувати та працювати разом з українським ІТ-сектором, щоб посилити наш технологічний напрямок зростання, і не тільки в Україні, а й просувати наш ІТ-сектор за кордоном", – розповідає заступниця міністра.
Водночас колишній CIO Естонії Луукас Крістіян Ільвес зазначив, що Україна зараз проходить той самий шлях, який Естонія розпочала два десятиліття тому.
Він виділяє дві найбільші відмінності між тим, що робила Естонія 20 років тому, й тим, що робить Україна зараз. Перш за все, відмічає зміни у користувацькому інтерфейсі та фокусі на мобільні пристрої, які були спричинені розвитком технологій та потребами людей, а іншим головним фактором є великі зміни у культурі.
Ільвес каже, що за 20 років світ багато дізнався про те, як працювати з цифровими технологіями. Завдяки розвитку технологій почали з'являтися організаційні зміни, яких навчилися корпорації та компанії та які дозволяють робити речі інакше.
Також він відзначив на прикладі України, що цифрова трансформація держави з чистого аркуша з 2019 року дає змогу представити цю культуру набагато краще, оскільки для Естонії це був довгий, повільніший, бюрократичніший шлях, переповнений повільними звичками.
"Я думаю, що унікальна річ, якої ви можете навчити світ прямо зараз, – це те, як підійти до всього процесу трансформації так, щоб вона дала результати вже через кілька років, тому що Цифрова Естонія будувалася дуже довго. Ми почали в 90-х роках і досягли дуже високого рівня зрілості", – розповідає колишій СІО.
Луукас Ільвес також каже, що тепер, зробивши перші великі кроки, весь фокус йде на те, що буде далі. Він відзначає, що тепер потрібно визначити, як вибудовувати процедури, інституції, конвеєри людей і талантів, процеси, які регулюються даними, та інші фактори, які необхідні, щоб ставати краще у наступні п'ять чи десять років, і щоб цифрова трансформація продовжила приносити користь.
Крім того, Ільвес також розповів, що цифрова трансформація дуже легко змушує почати думати лише про впровадження нових технологій та забути про ширший контекст. З його слів, запроваджувати нові технології лише тому, що хочеться нових технологій – неправильний підхід. Як підтвердження цьому він зазначив, що цифрова трансформація в Естонії проходила у ширшому контексті соціальної трансформації.
"Я не українець. Я не можу говорити про ваші виклики, але ззовні я б сказав, що ви матимете величезні виклики, які стосуються безпеки та оборони. Але як тільки війна закінчиться, ви матимете цілий кошик величезних суспільних викликів. І справжнє питання буде полягати у тому, як відповісти на ці виклики, де розумне використання технологій, включно зі штучним інтелектом, має бути частиною цього процесу? І як ви використовуєте технології, які ви вже створили або ще не створили, щоб вирішити ці виклики", – зазначив Ільвес.
Правильна цифрова трансформація може привести до того, що решта світу подивиться на Україну і скаже: "Вау, ми повинні їх копіювати". Однак великий вплив на цей результат також матимуть рішення, які уряд ухвалюватиме у сфері охорони здоров'я та у галузі освіти, та тим, який зв'язок підтримуватимуть з населенням.
Основною думкою Ільвеса є те, що цифрова трансформація – це не просто про впровадження нових та крутих технологій, це про відповідь на виклик суспільства.
Щодо Європи, то Ільвес вважає, що для урядів багатьох країн цифрова трансформація асоціюється з ризиками. Євросоюз дуже любить регулювати технології та дуже некомфортно почувається, коли йдеться про щось невизначене. Але, приділяючи значну увагу ризикам, люди недостатньо часу спрямовують на не менш важливе – нові можливості, інвестиції, інновації.
У контексті регуляції він згадав про Німеччину. За словами експерта, тут сповідують консервативні підходи в оцінці ризиків, які потенційно нестимуть нові можливості. Через це німецькі компанії "про всяк випадок" подекуди не ризикуватимуть. Натомість естонські в аналогічній ситуації навпаки шукатимуть різні шляхи, як втілити ту чи іншу ідею.
Також, на його думку, уряди країн не повинні думати, що інновації відбуваються самі собою, навпаки, вони зобов'язанні йти назустріч стартапам та компаніям й усіма можливим способами їм допомагати, і це саме те, на чому слід зосереджуватися, щоб цифрова трансформація пройшла успішно.